Просто чудове питання "прилетіло". Відповім одразу, бо чудове.
"На прикладі сімейних стосунків: якщо один партнер намагається принизити іншого, в якого є почуття власної гідності, як це впливатиме на другого партнера"
По-перше, в шлюбі людину в якої закрите питання з відчуттям власної гідності принижувати не будуть. Цей досвід вже нею прожитий і є не актуальним, тому вона просто не притягне в своє життя партнера, який не розуміє поняття "приниження". Шлюбного партнера, який нас принижує ми "притягуємо", для усвідомлення цінності і гідності, саме тому, якщо ми переходимо на цю стадію розвитку, а партнер не розвивається, стосунки закінчуються, бо втрачається зона спільних інтересів. Партнеру потрібен хтось кого потрібно принижувати, а для вас це вже не актуально.
По-друге, ми будемо реагувати тим чи іншим чином на все, що стосується приниження, наприклад, коли в нас все ок з власною гідністю, ми відчуватимемо огиду в ситуаціях, коли при нас принижують іншу людину. Приниження - напад, в нас спрацьовуватимуть захисні механізми незалежно від того, здорові вони чи ні. Адекватно працюватимуть чи ні.
По-третє, в шлюбних стосунках (зараз маємо на увазі всі форми спільного проживання, коли людей поєднують секс і побут) впливає все і на все. Людина цілісна система, тому всі наші взаємодії (енергообміну) впливають на всі сфери нашого життя, тому що всі сфери це і є ми. Якщо, ваша жінка двічі повторила що ви невдаха - складіть список всього, що вона про вас казала взагалі і виходьте з цих стосунків. Іх місія у вашому житті завершена. Ви покликали партнера, щоб почути свою травму. Почули, усвідомили, запустили процес зцілення, все досвід цього шлюбу для вас більше не актуальний.
Негативний варіант вас постійно принижують, ви не чуєте не відчуваєте не усвідомлюєте і залишаєтесь в стосунках. Що відбувається? Приниження це намір: "Хочу, щоб ти вартував /вартувала менше". Тобто, це бажання яке людина загадую про вас Всесвіту. Одна річ, коли це стороння людина і мало куди це долітає, інша річ - коли ми пов'язані постійним інтенсивним енергообміном (родичі, живемо разом, тісно спілкуємось). Запит, "щоб ти був менш цінним", виникає ні з того. що людина вважає вас цінним/цінною, а з того, що вважає себе нецінною (недостатньо цінною). І це її звичайний стан, тому людина знецінює/принижує на умовно постійній основі. Кожного разу як ви посварились, кожного разу коли чимось незадоволена, кожного разу коли жаліється друзям чи подругам чи родичам, просто щоб підтримати розмову "всі ж жаліються". Повторюваність наміру та сама молитва. Людина постійно "відправляє запити" на те, щоб ви були менш цінним. І от мене завжди дивує те, що тему "кармічних стосунків", завжди пов'язують з самим стосунками і всі очікують сварок в сім'ї, непорозумінь і таке інше. І це не те щоб невірно. Це якісь різновид примітивізації до рівня брєду. Дивимось: Запит : хочу, щоб ти вартував менше. Наслідки: Проблеми в бізнесі, неповага з боку керівництва, погіршення стосунків з друзями, неможливість реалізуватися, відсутність натхнення, погіршення стану здоров'я. Тобто все, що вам "додає вартості" потрапляє в зону цього бажання. І в залежності від того, як розподілені енергії і які в вас є інші завдання на прожиття досвідів ті сфери і страждатимуть. Ось так працю "запуск карми. Ось це кармічні стосунки. Тобто, якщо вас принижую в сім'ї, це не сімейна сварка, це нагадування про те, що у вас проблема з відчуттям гідності і через "запит" партнера, вона даватиме вам все більше свідчень своєї наявності.

Ви можете партнеру говорити, що завгодно, але якщо ви думаєте, що він/вона, дурний, не успішний, не цінний, занадто розбещений чи нервовий чи ще що там зазвичай з негативу, все це ви акцентуєте в партнері. Якщо все це думає жінка - чоловік дуже швидко "стає" тим, що вона про нього думає. Не, тому що він змінюється, а, тому що акцентуються певні його прояви і якості. Подивіться на чоловіка і ви точно знатимете що в голові його жінки (але тут увага, власне його, іноді шлюб формальний, а реальні стосунки з іншою людиною). У зворотному напрямку це працює трохи інакше, жінки при наявності в оточенні декількох чоловіків оберуть ту думку, що буде для них зручною..Негативні якості акцентуються саме тому, що прийшов час прожити досвід, усвідомити, вилікувати. Вони ніби підсвічуються. Але ось це підсвічення акцентує якості, тобто змінює стан, тобто змінює сценарії всі. У всіх сферах життя. Кармічні стосунки - це не про сварки в парі. Це про те, що от як наступає період затемнення чи ретро Меркурія і вони щось в нас акцентують, ось так прийшла людина, на енергії якої акцентуються наші якості, ми змінюємо прояви і наші сценарії, тобто проживатимемо щось складне для того, щоб усвідомити і прожити цей досвід. Саме тому, так уважно потрібно дивитися, чиє поле має на вас вплив. Якщо чоловік знаходиться в полі жінки яка щиро вірить в те, що він найкращий, що в нього все вийде, що він все вирішить і от прямо от завтра буде найуспішнішим - Акцентуються в чоловіка потрібні якості, він отримує достатньо енергії на їх підтримку, він реалізовується. Дівчата, не живіть з чоловіками про яких ви не можете думати добре, це лише його кармічний досвід, зазвичай кармічних партнерів в нас багато, нехай проживає свої страждання з кимось іншим, вам воно не потрібно. Нехай знайде свою людину з такими власними якостями, що може одночасно і жити з людиною і вважати його невдахою (злим, нервовим, жадібним, тощо)
Чоловіки. я вам дуже рідко кажу такі речі, але найстрашніший тип жінки, яку ви можете зустріти, це та, яка вам постійно казатиме чи доводитиме що ви без неї ніщо. "Ти такий дурний, але ж я тебе підтримую ми разом, я тобі допоможу", "ти ніхто - але я тебе врятую", "Ти дурний - але в тебе є я", "Ти звісно невдаха, але я тебе кохаю". На фоні такої конструкції, усі ці "вона мені зраджувала", чи вона "істеричка", чи вона ще щось там це просто дитячі жарти. Людина, що запевняє вас в, тому що всім що в вас є ви завдячуєте їй (системно запевняю, постійно), живе 2 життя ваше і своє. Вас немає. Ви не існуєте. Гугліть найближчий вокзал чи аеропорт.❤️

Зараз я зіпсую усю романтику. Тому, найромантичніші, пропускайте.

Як створюються стосунки? Всі стосунки в нашому житті - це досвіди, які ми запланували собі пережити. Тобто для створення пари, ми вишукуємо/притягуємо людину, енергії якої (якості) стануть каталізатором певних досвідів в нашому житті. Тобто кажучи, "зустріти свою людину", ми маємо на увазі "зустріти досвід, який зараз для нас актуальний". І в залежності від того, який досвід ми визначили для себе як актуальний, такими енергіями (якостями, рисами характеру) буде наділена людина, яку ми визначимо як "свою". При цьому, не має значення, яке враження намагатимусь справити ми, чи яке враження намагатиметься справити людина, ми безпомилково знайдемо носія "потрібних" нам реальних якостей, для прожиття певного досвіду. А тепер згадайте Хокінса https://t.me/white_notes112/174 і які завдання на перших рівнях. Всі перші рівні розвитку свідомості про створення мінімально цілісної конструкції людини, про самоідентифікацію. Сором, провина, горе, апатія, страх, жадоба, пиха... На нижніх рівнях ми вважаємо для себе актуальним досвід, що нагадає нам про наші первісні (первинні) страхи. І ми знаходимо людину, яка за своїми якостями (реальними, тобто вона наповнена певними енергіями в мінусі) організує нам прожиття цього досвіду. Ми шукаємо того, хто "ткне нас носом" в наші хвороби. Ми можемо загадувати будь-які якості партнера і мріяти про що завгодно, але на нижніх рівнях свідомості в червоній зоні, ми транслюємо на певній частоті, ми в певному стані, все наше єство декларує необхідність отримання певного досвіду.
Саме тому, коли переважна кількість людей на планеті знаходиться в червоній зоні, найбільш "популярні", затребовані люди, в яких багато енергії в мінусі. Наявність енергії - це здатність каталізувати події, в мінусі - забезпечити досвіди. Розуміємо же, що людина в якої вже є стійка система власної гідності, не зможе забезпечити нам досвід "відбудови своєї цінності в умовах знецінення". Чим більше негативних досвідів ви можете забезпечувати, тим більший в вас фан клуб (людей, що прагнуть власне стосунків і знаходяться в червоній зоні). Люди шукають вас заради актуального для них досвіду.

Тобто, якщо вам здається дивним той факт, що ви ніби і добре виглядаєте, і поводитесь добре, а чомусь немає охочих створювати з вами тривалі стосунки - не спішіть перейматися, можливо в вас немає популярних (потрібних) енергій в мінусі, чи вони занадто слабкі, щоб привернути увагу.
Якщо у вас великий фан-клуб охочих створювати довгострокові стосунки придивіться до фан-клубу і будете розуміти свої мінуси. Достатньо запитати себе якого досвіду вони шукають, що болить їм, і тож легко зрозумієте, що болить вам.

Я розумію, що нам приємно думати, що ми "притягуємо" людей своїми талантами, розумом, красою. І чим краще ми стаємо, тим більше подобаємось людям. Так, для оточуючих на відстані 3 метрів - це буде вірно, для побудови стосунків - ні. Має значення тільки те, який досвід актуальний для вас і який досвід актуальний для іншої людини. Не сантиметри, кілограми, роки, кольори, форми - тільки досвіди.

Але в цьому є і гарна новина, коли ми стаємо більш цілісними, для нас стають актуальні інші досвіди, наприклад пережити щастя, кохання, віддати багато чого цікавого людству. Тобто варіанти актуальних для нас досвідів стають різноманітнішими, і в людському розумінні "на розвиток/розширення", а не на "страждання". Тому що, в зеленій зоні в нас з'являється ресурс творця. Ми прагнемо створювати, тому в нас удосталь енергії і необхідний мінімальний рівень цілісності.

Саме тому, для різних рівнів свідомості в нас різні групи людей (різне коло спілкування). Так, представників зеленої зони на землі набагато менше, тому і "фан-клуб" зазвичай менш чисельний, але кому потрібен фан клуб, якщо вже не має потреби компенсувати свій внутрішній дефіцит емоцій, безпеки, відчуття власної цінності чи любові. Нам вже потрібна людина з якою "просто разом".

І от тут відповідь на запитання, чому та любов, що живе на 2 рівні живе від двох тижнів до 18 місяців, а любов на четвертому проходить через роки. Бо для усвідомлення "я себе не ціную" достатньо часу від 2 тижнів до 18 місяців. https://t.me/white_notes112/208 Більш ніж достатньо. А для прожиття досвідів щастя, щось зробити для людства - потрібно набагато більше часу. Досвід довший час для нас актуальний. https://t.me/white_notes112/176

Якщо на третьому рівні свідомості ми загадуємо одну людину на все життя, ми фактично кажемо "хочу не розуміти свій досвід все життя", оскільки як тільки досвід втрачає актуальність, то і саме ці стосунки, якщо не містять інших досвідів - відживають. На четвертому рівні ми маємо змогу усвідомити свої страхи теоретично, не втрачати пару років життя на проживання цих досвідів у фізичних стосунках. І набувши певної цілісності, заходити вже в стосунки "для розвитку", тобто в такі, в яких ми зцілюємось, а не шпиняємо одне одного по тим місцям, де болить. Нам лише здається, що ми обираємо людину, або вибираємо між людей. Ми обираємо себе, актуальний для себе досвід і за цими параметрами приходить людина або йде. Вам не потрібно обирати між людьми, які для вас кращі, а які гірші, як тільки ви оберете хто ви - всі неактуальні досвіди підуть і залишаться тільки актуальні. Тому, обираючи червону зону ви і обираєте "своїх людей" з червоної зони, а в зеленій - з зеленою. Якщо ви вирішили постраждати, не забувайте, що саме це ви транслюєте у Всесвіт, як запит на досвід. І поруч опиняться ті, хто допомагатимуть вам це робити.
Транслюйте гармонію, радість, щастя, любов - поруч будуть ті, хто вас в цьому підтримає.
https://t.me/white_notes112/238 ❤️

Єдине на що я, здається, ще не "напала" зі "святого" - це інтуїція.
"Я серцем відчуваю, що це моє і що так правильно"
Погана новина: закрите серце не відчуває.
Тобто, при порушенні в роботі Анахати-чакри втрачається зв'язок з Вищими Силами, втрачається здатність "читати" інформацію з полів. Ми щось, звідкись намагаємось тягнути, але пропускаємо через свою енергосистему і отримуємо викривлену інформацію. Тобто, коли ми у відчаї, коли ми лютуємо, коли пригнічені - ми глухі.
ІНТУЇЦІЯ - ЦЕ СМІЛИВІСТЬ ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ.
Ми повинні бути “відкриті” до сприйняття того, що буде протилежним до нашої думки, ми маємо відправити страхи спати, щоб вони не забивали нашу картину сприйняття. Це готовність відкритись і прийняти будь-що.
Інакше, те що ми називаємо інтуїцією - це внутрішня дитина, що вередує по шаблонах. Вона запам'ятала. що людина с зеленими очима її обманула, тому якщо в полі зору зелені очі в внутрішньої дитини "вмикається інтуїція", іноді допомагають внутрішні батьки, вмикаючи "я відчуваю. що так правильно”, але частіше все ж таки дитина. Внутрішні батьки - зазвичай "відчувають" небезпеку висоти, глибини, невизначеності. (Небезпеку для життя) Є ще такий цікавий шаблон, як “віддзеркалення”. Патологічний брехуни завжди “відчувають” коли інші брешуть. Це також форма використання “досвіду”.
У будь-якому разі, коли ми маємо на увазі реальне “читання” інформаційних полів, ми говоримо здебільшого про активність двох енергоцентрів: четвертого і шостого. Четверта підключить, "чиста" шоста чакра пропустить інформацію без "викривлення".
Без усвідомленого внутрішнього дорослого ми не тільки загадуємо не свої бажання https://t.me/white_notes112/189 , але й керуємось "не своїм серцем".
Жіноча інтуїція дійсно більш розвинута, оскільки через специфіку енергоструктури ми дотягуємось до тих полів і потоків енергії, до яких не дотягуються чоловіки (саме тому, певні космічні енергії чоловіки отримують виключно з жіночого поля).
Якщо в жінки закрита четверта чакра, це не інтуїція, це шаблони досвідів і страхи. Якщо довго повторювати "я відчуваю, що мій мене зраджує"- без сумніву одного разу можна виявитися правою. І це буде або створенням сценарію, або результат “підсвідомого” аналізу фізичних сигналів (запах, смак, звук тощо).
Зазвичай про жіночу інтуїцію згадують саме в питаннях стосунків і грошей. Тобто, теми про рівень другої чакри. На другій чакрі не інтуїція, а “внутрішня дитина з гарною пам'яттю”. Таку інтуїцію радше називати "жіночою логікою".Тому що жінки не тільки більш інтуїтивні ми більше сигналів сприймаємо через фізичне тіло, наша підсвідомість отримує більше фактажу для обробки і побудови висновків. Це не означає, що ми помиляємось, коли працюють кліше другої чакри. Це значить,що це обробка отриманого фактажу по існуючим шаблонам. ключове тут шаблон. А помилки на шаблонах дуже дорого коштують, оскільки виключають поняття індивідуальності. Багато шансів і можливостей ми втрачаємо, через ось ці нижню “інтуїцію”. Вона "міряє" досвід до досвіду, тобто не сприймає кожну ситуацію як нову. Тому, ми не отримуємо нового, а без нового немає розвитку. Коли кажете, що інтуїтивно відчуваєте, що ця людина погана, впевніться, що в неї не просто "зелені очі".
Відкрита четверта чакра, мінімум четвертий рівень свідомості і зупинений внутрішній монолог - отут інтуїція буде в кожного (до речі, вона буває різною і про це окремо)
У всіх решта випадках: страхи, шаблони, "жіноча логіка".
Так, якщо хтось “дуже інтуїтивний” можливо він просто дуже наляканий, або має безліч шаблонів, за якими аналізує зовнішні чинники. Саме тому, маючи “інтуїцію”, люди все одно використовують такі інструменти, як карти (ментальні, гральні, Таро), щоб дистанціюватись і ніби побачити картинку під іншим кутом.
Щоб користуватись нашою справжньою інтуїцією, потрібен високий рівень довіри собі і розуміння себе. Тоді, ви читаєте Всесвіт, як одну велику карту, постійно (але про це трохи згодом) ❤️

Коротко про погоду.

Вже зараз, Марс зупинився і починає розвертатися в свою нормальну директну мандрівку. Після 15 січня буде більше енергії, сил, дій. З 18 січня почне приходити в себе Меркурій. Тобто, повноцінно розпочинається бізнес-сезон. Саме після розвороту Марса, всі бажання, що ви загадували у період новорічних свят отримають більше енергії для реалізації.
Але, є але.
Марс розвертається поблизу вісі катастроф І наприкінці січня її активує. Хто не в курсі, це умовна ліня між 10 градусом Близнюків і 10 градусів Стрільця, саме на цих градусах знаходяться Зірки Альдебаран і Антарес, які активовані планетами дають достатньо руйнівних і агресивних енергій. Для прикладу Фукусіма 2011, Чорнобиль 1986, Бхопал 1984 - всі ці події ми знаємо завдяки комбінаціям, в яких була задіяна вісь катастроф.
Тобто, на період з 26 січня по 2 лютого, не плануйте операції, ризикові справи, далекі мандрівки, будьте обачними з вогне- і вибухонебезпечними предметами. На побутовому рівні, вісь катастроф - це підвищенні ризики травматизму, конфліктів, помилок. Якщо ви вже запланували щось надважливе для себе на цей період, можете стукнути в особисті, глянемо особистий транзит. https://t.me/j5737117 (хто не місцевий - це безплатно, як і всі інші пропозиції, що я роблю в цьому каналі) Але, якщо є така можливість, я б радила зробити все важливе в період з 19 - 23 січня. 19-20 завершити, все що віджило і вже неактуальне, 21 січня намріяти собі всього найкращого, 22-23 зробити щось, для реалізації цього найкращого і до 5 лютого включно (5 - це повінь) посидіти в мирі і спокої. Так ви отримаєте і вдосталь конструктивних енергій і "пропустите" деструктивне. Тобто, стан, знову матиме значення. Як і завжди. ❤️

#внутрішній_вчитель
Поглянемо, як виглядатиме процес зцілення для людей з різним рівнем свідомості.

Сучасна психологія і психіатрія здебільшого розраховані на людей з третім рівнем свідомості. Довгий час їх була переважна більшість, тому наукові експерименти, що мали підтверджувати гіпотези, орієнтувались власне на їх реакції.
Зараз на Землі достатньо багато людей з четвертим рівнем свідомості і, навіть, з п'ятим. Такі діти від народження бачать світ інакше. Інакше його відчувають і розуміють. В процесі "дорослішання" суспільство їх "стандартизує", дає правила, які вони не можуть відчути, лише виконувати, як завчене на пам'ять, чи неусвідомлено протестувати. Ці душі, що втілюються напередодні переходу, одразу обирають для себе досвід "створення власноі системи цінностей". Тобто, залишитись індивідуальністю в стандартизуючому суспільстві. Це ніби така перевірка на стійкість власної системи і виявлення у ній прогалин. Тому, зараз ми маємо такий цікавий феномен, коли "пацієнти" відчуваючи світ через 4-5 рівні свідомості, фактично живуть на третьому рівні (подекуди на другому). Їм не підходять стандартні алгоритми зцілення, тому їм мало допомагають підручники з психології, культурні чи релігійні течії, все, що створювалось людьми третього рівня свідомості, це все цікаве і корисне, але ніби написане іншою мовою. Хтось ніби "забуває" що відчуває по-іншому, намагаючись адаптуватись до соціуму, хтось продовжує жити з відчуттям того, що ніби "не вписується" у цю спільноту. Але наші сценарії і наше життя знаходяться лише у нашому світі і на нашому рівні свідомості. Тому, надважливо, зафіксуватись на свому рівні.

Рівні свідомості фактично розрізняються способами сприйняття і обробки інформації. Це не кастовість, не привілейовані спільноти, не більша чи менша вартість людей на різному рівні свідомості. Це різні способи взаємодії із зовнішнім світом. Цей спосіб визначається тими досвідами, що прожила душа, її рівнем розвитку. Тому, працюючи з пацієнтом третього рівня ми йдемо по його досвідах і відчуттях фізичного світу. При роботі з пацієнтами четвертого і вище рівнями, перше що потрібно зробити, це повернути людину в усвідомлення її реального рівня свідомості і допомогти налаштувати систему внутрішнього вчителя. Далі - система внутрішнього вчителя все зробить сама.

Знаходячись на третьому рівні свідомості ми починаємо розуміти, що більшість наших шаблонів поведінки - це стандартні алгоритми захисту, сформовані у відповідь на біль. І ми починаємо розглядати кожну окрему ситуацію, “підвисаємо” у своїх спогадах, пропрацьовуємо кожну травму, вчимось розуміти причино - наслідкові зв'язки….Довгий тернистий шлях.

На четвертому рівні - ліфт. Ми вже знаємо про причино-наслудкові зв'язки і багато чого іншого, нам потрібно лише згадати, що ми це знаємо і дозволити собі жити за іншою системою правил.
Наприклад.

Ми усвідомлюємо, що всі наші шаблони поведінки так чи інакше це спроба "захиститись від болю". На третьому рівні нам потрібно розібрати всі наші страхи, на четвертому- ми розуміємо, що єдиний страх в основі інших - це страх - болю.

Але морально-емоційний біль - не вбиває це лише сигнал, вказівник, дорожній знак.
Хіба ви боїтесь світлофорів?
Усвідомлення того, що ми сильніші за біль і він не несе реальної загрози (а от спроба ігнорування його навіть дуже несе), робить усі нащі захисні сценарії третього рівня безглуздими, неактуальними і віджившими, вони починають облітати як пожовкле листя, оскільки живими їх робив лише страх болю.

У відповідь на емоційний біль фізичне тіло реагує викидом гормонів, певний час ми відчуватимемо “моральний” біль, і якщо не затримаємось у стражданнях, то усвідомимо його причину, переживемо як досвід і підемо далі жити своє життя. Як сильно болітиме і як швидко пройде залежить від нас.

На третьому рівні цей #біль повертає нас в ситуації усіх травмуючих досвідів (в усі больові ситуації), на четвертому - лише показує куди повертати. Тобто ми йдемо "не в минуле", а в "майбутнє".

Не потрібно боятись болю, ховатись від нього, уникати його. Він все одно відбудеться кожен раз коли наша ілюзія зіштовхнеться з реальністю. Але чим довше ми на 4 рівні, тим менше в нас ілюзій.

На четвертому рівні ми вже не заглиблюємось в матрицю страждань. Ми усвідомлюємо і проживаємо досвід через систему внутрішнього вчителя. Шлях не через страждання, а через "усвідомлення" досвіду по індивідуальному для кожного плану. ❤️

#магія_простору
Нагадали і хочу нагадати, в контексті останніх подій. Практика для захисту вашого простору.
Запалюючи свічку промовляємо:
“Я підключаю свою свічу До Священного вогню, Джерела Всесвіту, Вогню Духа Святого, Вогню Архангела Михаїла.Для захисту та очищення простору.” (Я подключаю свою свечу к Священному огню, истока мироздания, огню Духа Святого, Огню Архангела Михаила для защиты и очищения пространства.)❤️

#внутрішній_вчитель
Отже, якщо коротко.
Душа, обираючи план на втілення, обирає досвід, з якісним прожиттям якого, не впоралась у минулому втіленні, або новий досвід для власного розвитку. Вона обирає батьків, чий внутрішній світ на момент зачаття дитини, дає можливість створити обставини, в яких втілена душа, у віці до 5 -7 років (коли ще частково збережена пам'ять минулих втілень) зафіксує певною травмою, чи моделлю поведінки (на рівні субособистості внутрішньої дитини чи внутрішнього батька) спогад, про досвід, що прагне пережити. Ситуація, в якій душа може правильно прожити досвід, буде постійно повторюватись, оскільки її сценарій притягуватиме внутрішній стан людини (втіленої душі) і цей стан створюється і фіксується тими частинками Его (особистості), що ми називаємо внутрішніми батьком і дитиною.
Людина має сформувати ту частину себе (свого Его), що змінить її стан. Трансформує енергію негативних досвідів в енергію, що “виштовхне” людину на новий рівень свідомості. Цю частину Его, називають внутрішнім дорослим. Раніше, на третьому рівні еволюції людства (рівні свідомості), внутрішній дорослий "керувався" розумом, здоровим глуздом, сьогодні, ми маємо можливість жити від четвертого рівня розвитку і вище, і внутрішній дорослий може керуватись планом душі/усвідомленнями. Щоб фізично не проживати травмуючи досвіди.
Усвідомлюючи - дорослішаємо. Дорослішаючи еволюціонуємо. ❤️

#внутрішній_вчитель

Я написала дуже довгий, дуже розумний і дуже складний текст про систему внутрішнього вчителя. Можливо, колись викладу.
Сьогодні хочу просто і "по-людськи".

Все як ми сприймаємо інформацію (чуємо, бачимо, відчуваємо) як аналізуємо, як реагуємо, які висновки робимо. Це певна система, в якій пов'язані наше фізичне тіло та наші тонкі тіла Людина - це один великий складний організм. І от те, як ми зібрали інформацію, обробили і зреагували - це можуть бути шаблони (пам'ятаєте про лінивий мозок, який хоче економити ресурси фізичного тіла?), що ніби тримають нас в системі правил, які нам дали. А може бути система, що як штучний інтелект самостійно навчається і розвивається поза межами шаблонів.

Нам давали безліч орієнтирів для розвитку: етику, ідеологію, релігію тощо і шаблони поведінки, які крок за кроком розповідали як йти у напрямку, що нам вказали. На ранніх етапах розвитку людства це було доцільно, бо для нас було досить складно за 80 років життя самостійно знайти орієнтири і дороги. А сьогодні все просто. В кожного від народження є орієнтир. 4 чакра (Анахата) , план душі/план вищого Я/план Всесвіту/план Творця - як завгодно можна назвати. Тобто, в кожного з нас є свій особистий орієнтир відповідно до нашої природи. І вчительська система (система внутрішнього вчителя _ВВ) займається нашою освітою постійно. Все, з чим ми стикаємось кожну хвилину нас розвиває. Наближує до нашого орієнтира. До нашої реалізації. Ось це називається "усвідомленим життям".

Зверніть увагу, неможливо навчити людину жити усвідомлено. Людина має захотіти і "навчитися". В людини з включенням внутрішнього вчителя (ВВ), ніби з'являється внутрішній підкажчик, який постійно актуальний. Так, ми можемо дати людині пару шаблонів обробки інформації, пояснити якісь явища, але, якщо не працює система внутрішнього вчителя (безперервної освіти) людина не буде вести свідоме життя. Цю систему не можна інтегрувати людині примусово, не можна цьому навчати, можна лише нагадати про те, що вона в неї є і людина її або включає або ні. І від цього залежить чи проживатиме вона усвідомлене життя, чи ні. Ми не можемо свідомістю контролювати себе кожен момент часу, система, коли вона запущена, працює постійно, підсвідомо і безумовно.

Сьогодні ми живемо в унікальний час (це я кажу дійсно із захватом) оскільки є ті, в кого система внутрішнього вчителя працює, ті в кого вона є, але порушена системою матриці страждань (під тягарем соціальних стереотипів) а є ті, в кого її немає, але відкривши 4 чакру людина може отримати цю систему. Це унікально, оскільки раніше, на третьому рівні свідомості чи на другому, людина просто не могла увімкнути цю систему. Сьогодні, потрібен лише намір. Це справжній реальний ліфт.

Саме тому, я кажу, що сьогодні, нижче четвертого рівня - це архаїчно, не практично, не потрібно, дивно. Ось воно, все є. Беріть. Зараз рішення про усвідомлене життя захищене законом вільного вибору. Всі і кожен може вибрати. І якщо, хтось каже, про те, що це важко, перечитайте мої дописи про матрицю страждань, важко - це жити не своїм життям, не в ресурсі, відчувати себе постійно в заручниках ситуації - ось це важко. Тому, зараз так чітко видно розмежування між тими, кому зручно у стані другого і третього рівня розвитку, людина почуває себе на своєму місці і тими, хто чітко відчуває, що там, це не їх місце.

Повертаючись до теми: внутрішній вчитель - це наше індивідуальна власна система понять про світ, яка постійно нас розвиває, навчає, усвідомлює досвіди, захищає від матричної системи страждань. Це наш, індивідуальний для кожного спосіб, органічно розвиватись відповідно до власної природи.

І як працювати з тим, щоб система запустилась і налагодилась, і щоб ми постійно знаходились в процесі самонавчання, буде ще багато дописів. ❤️

Запрошую познайомитися.
Мері Ейнсворт - американський психолог канадського походження.
Якщо ви звертали увагу на те, що, наприклад, в США підлітки працюють після школи, отримуючи час на свідомий вибір вищої освіти та не поспішають створювати сім'ї, не набувши мінімального життєвого досвіду, то саме час дізнатись, що тут не обійшлось без Мері. Хоча, більшість її робот стосується саме теорії прив'язаностей і раннього емоційного розвитку дитини, її дослідження стали фундаментом для багатьох теорій, які згодом активно використовувались у вихованні дітей.
Один з її експериментів полягав в тому, що з кімнати, де знаходилась дитина віком до трьох років матір дитини виходила на певний час, а потім поверталась. І тут діти демонстрували 3 різні моделі поведінки, як реакцію, на повернення матері. Анкетування підтвердило, наявність прямої залежності від стилю виховання і поведінки дитини. У життєрадісних дітей, які швидко заспокоюються, легко йдуть на контакт зі своїми мамами, коли ті повертаються до кімнати, і потім продовжують досліджувати навколишній простір (нормальний/здоровий тип), мами зазвичай теплі і чуйні. У дітей, які продовжують нервувати, демонструють ворожість і вимогливість або відчайдушно чіпляються за матір, коли та повертається (тривожно-амбівалентний тип), мами, частіше за все, емоційно непослідовні. Вони то пестять дитину, то відштовхують її від себе. Діти, які не виявляють ні радості, ні смутку чи гніву і залишаються байдуже відстороненими (уникаючий тип) – це діти емоційно холодних матерів. Саме цей експеримент, дозволив Джону Боулбі, підтвердити його теорію прив'язаності. Яка вже близько 40 років не цитується хіба що лінивими. Наприклад, він писав: “Всі ми з моменту народження і до самої смерті відчуваємо себе щасливими лише тоді, коли життя наше організоване як низка пізнавальних екскурсій – коротких або довгих – у великий світ із зони безпеки, яку формують собою близькі нам люди”. Автор стверджує, що у емоційній близькості мають потребу не лише діти, але й дорослі. Що для нас важливо формувати стосунки зі значущими для нас людьми протягом усього життя. І що модель цих стосунків, закладається в ранньому дитинстві. Фактично, ми продовжуємо у дорослому житті відтворювати ті 3 типи прив'язаності, що могли сформуватись з матір'ю, чи іншими значущими дорослими: нормальні/здорові, тривожно-амбівалентні, уникаючі. Крім того, що обраний формат стосунків ми відтворюємо у психотипі партнера, ми поводимось так само як діти в експерименті у критичних ситуаціях стосунків і під час їх завершення. Тобто, знаючи модель емоційної поведінки партнера, ми знаємо як він розпочне стосунки, як поводитиметься під час їх розвитку, як і при яких умовах завершуватиме. Роками люди пояснювали одне одному, що “якщо я постійно тебе переслідую, хочу знати де ти, і мені постійно потрібні підтвердження твоєї любові, то в мене просто тривожний тип прив'язаності, і мені це потрібно” а от “якщо в будь-якій ситуації я закриюсь і дистанціююсь від занадто активного прояву почуттів, то це просто уникаючий тип і мені потрібно ось так”. А щоб усім було легше пояснювати, з'явився ще тривожно - уникаючий тип. І все закрутилось навкруги того, що партнера потрібно розуміти. Так і жили довго і майже щасливо на третьому рівні свідомості. Не вистачає емоцій - шукай "тривожного", потрібна свобода - шукай "уникаючого". І байдуже, чого зараз хочешь саме ти, в партнера ж “потреба”. А скільки маніпулятивних технологій ґрунтується на цій теорії ....Уууу. Всі ці "ближче/далі", "холодно/гаряче", "телефонуй через 3 дні", "закінчуй розмову першою"... і таке інше. Більшість з того, що під заголовком "Як закохати в себе будь-кого" (чи як поводитись з чоловіком, чи як отримати будь - яку жінку) - це, примітивні маніпулятивні технології, що базуються на емоційній "неповноцінності" іншої людини. Тому, на маніпуляції майже ніколи "не ведуться" цілісні особистості. Хоча, є в цьому якась іронія Всесвіту: маніпуляцією "здобути" людину, яка виміщатиме на тобі свою хворобу.

Так от, є погана новина з четвертого рівня свідомості: як нездорові стосунки не називай - здоровішими вони не стануть. Не потрібно будувати на емоційній неповноцінності, потрібно підтримати партнера в його бажанні зцілитися (якщо воно, звичайно, є).
Тривожний тип і уникаючий формують люди, з певним емоційним дефіцитом, як ми вже знаємо, скоріш за все, це ще з минулого життя і ми зафіксували це досвідом стосунків з батьками (матір'ю або іншими значущими дорослими). І на четвертому рівні свідомості ми розуміємо, що залежність (а потреба - це залежність) - це не про здорові стосунки і не про здорову особистість і не про кохання, це про спробу однієї людини заткнути внутрішні свої діри іншою людиною. https://t.me/white_notes112/238 Я ревную/боюсь втратити/хочу знати де ти/нав'язливо тобою опікуюсь/знайду тебе всюди/ніколи не відпущу - в цьому випадку це лише прояв емоційного дефіциту.
На третьому рівні ми будемо витрачати час на налагодження зв'язку між своїм емоційним дефіцитом і емоційним дефіцитом партнера. На четвертому рівні, ми так не робитимемо, оскільки, хворіти - скасовується.
На четвертому рівні свідомості ми розуміємо причино - наслідкові зв'язки, і нам не потрібні підручники з жодних теорій хворобливих сценаріїв. Ну, що тут незрозумілого чи дивного може бути в тому, що якщо дівчинка виховується без батька, вона, користуючись ілюзією зобов'язань, що дають їй стосунки чи печатка в паспорті, буде вимагати (власне вимагатиме, оскільки потреба вимагає) від партнера усього, що "не додав" батько, накладаючи на вимогу певні елементи "помсти", а хлопчик, якого виховала емоційно - відсторонена матір, знайде собі дівчину, у якої будуть дуже обмеженні прояви емоційної - близькості, але при цьому, хлопчик вимагатиме від дівчинки цих самих проявів і щоб їх отримати підсвідомо буде шукати привід для скандалу (щоб побачити емоцію),а одразу після скандалу, відсторонюватись (не лякайтесь, це просто можлива модель, а не обов'язкова). З цим все зрозуміло і не треба підлаштовуватись під хворобу усе життя. І в дівчинки і в хлопчика з мого прикладу була можливість усвідомити ситуацію з батьками, усвідомити ситуацію в першому коханні, усвідомити ситуацію в п'ятих стосунках чи першому шлюбі, але на третьому рівні вони скоріш за все, пронесуть ці страждання через усе життя, так і не відчувши справжнього щастя подружнього життя. Усвідомити - тобто завершити. Ми ж знаємо, що завершуються лише усвідомлені ситуації. Усвідомлене втрачає актуальність. Не усвідомлюючи ми постійно маємо повторюваний сценарій. Тобто, нам не потрібно підстроюватись під чужі залежності, нам потрібно позбавитись своїх, щоб не "вимагати" від партнера, а обмінюватись, користуючись законом вільного вибору. Вільно віддавати і вільно приймати. Ось і перша засада роботи системи внутрішнього вчителя: залишати собі достатньо часу для усвідомлення.❤️

#внутрішній_вчитель
1.Мій час належить мені.
Весь час мого Земного втілення належить лише мені. Я приймаю відповідальність за своє життя і розумію, що відповідальність за життя - це те, як я проживаю його час. Приймаючи відповідальність за своє життя я приймаю і право його вільного використання. Моє право використання мого часу захищене законом вільного вибору. Тільки я вирішую як використовую свій час земного втілення і несу повну відповідальність за свої рішення. За те, що відчуваю, що думаю, що роблю у цьому часі.

Практика: незалежно від того, на якому ви рівні свідомості живете сьогодні, досвідчений ви практик або початківець, знаходьте у кожному своєму дні 10-20 хвилин, щоб поспілкуватись із собою як з істотою земного втілення. Мова не про зупинку внутрішнього діалогу і медитацію. Мова, про тут і зараз. Сідайте або лягайте так, як вам зручно. влаштуйте зручно своє тіло і ніби так само зручно влаштуйтесь в ньому, відчуйте кожен клаптик свого фізичного тіла від кінчиків пальців ніг до коренів волосся на голові. Відчуйте себе в своєму тілі, почуйте власне дихання і запитайте себе "Як пройшов мій день сьогодні/чи вчора/чи тиждень". Про що я думала/думав і що я відчував/відчувала.
Якщо вам так простіше, можете згадувати події в хронології, а можна згадувати те, що запам'яталось. Просто розповідайте собі, що відчували, що говорили, що робили. Зверніть увагу на те, що не відповідало тому стану, в якому ви хотіли б знаходитись. Для спрощення собі завдання, можна порівнювати свої емоції з таблицею емоцій і станів Хокінса https://t.me/white_notes112/188 (нагадаю, нам потрібна зелена зона). Поговоріть з собою про причини, чому ви були не в бажаному стані, чи чому ви були у найкращому своєму стані. Запитайте, "для чого вам ця чи інша ситуація", "що ви можете зробити, щоб збільшити кількість позитиву і зменшити кількість негативу". Просто подумки розмовляйте із собою 10-20 хвилин. Ні на що не відволікайтесь і слухайте де "відгукується в тілі".
Вести такий діалог конструктивно не так вже й просто, може знадобитись практика, яле якщо ви навчитеся це робити дійсно конструктивно і приділятимете такому діалогу 20 хвилин кожного дня, зовсім скоро, ви помітите, наскільки краще стали себе розуміти, наскільки спокійнішими стаєте, на скільки простіше вирішуються ситуації. Це діалог із собою, як частиною фізичного світу. Діалог про те, як ви проживаєте свій час. За який відповідальні і вільні ним розпоряджатись, чи за який не берете відповідальність і дозволяєте іншим проживати його за себе. Час - це ресурс. Досліджуйте його, покращуйте його якість і ви отримуватимете від нього набагато більше. ❤️

#внутрішній_вчитель
СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Система сприйняття інформації і усвідомлених реакцій на зовнішній світ - це система внутрішнього вчителя.
Ми навчаємось, усвідомлюючи досвіди, які проживаємо.
Внутрішній батько - прагне бути спокійним, внутрішня дитина - вільною, внутрішній дорослий - реалізованим, а система внутрішнього вчителя робить особистість людини цілісною і щасливою.
Зцілений внутрішній батько, зцілена внутрішня дитина, усвідомлений дорослий (не просто дорослий, а власне усвідомлений) https://t.me/white_notes112/220 -
ось вся магія щасливої і успішної людини, здорової енергетичної системи і впливу на реальність.
Саме внутрішній вчитель (ВВ) допоможе нам і все зцілити всередині себе і все виховати, і запустить системи внутрішнього цілителя (оздоровлення фізичного тіла), оскільки внутрішній вчитель - це система розвитку (еволюції).
Часто кажуть: "будь сміливим", "відкрий серце", "досягай", "пробуджуйся"....воно таке красиве.... і нефункціональне. Оскільки, що робити і з чого починати так і залишається загадкою, а скільки експертів стільки і думок. Якщо людина не була у цьому стані, вона не може його відчути, знайти і перейти самостійно просто за бажанням. Тому, для себе, я прийняла систему маленьких і простих кроків. Щоб кожен, незалежно від рівня розвитку свідомості, досвіду в езотериці, рівня освіти і віку, виконуючи системно щось простеньке, наближувався до себе справжнього і формував свою систему внутрішнього вчителя. А далі, як ви пам’ятаєте, система вже все зробить сама.
Пам'ятаєте, я вже давала практику посилення контакту із фізичним світом? https://t.me/white_notes112/153 Фактично, я запропонувала вам повідомити своїй внутрішній дитині, що її думка про зовнішній світ важлива і що їй знову можна відчувати, навіть якщо, вона колись почула заборону від критичних батьків.А внутрішньому дорослому на практиці відчути, що свій зовнішній світ змінює саме він, а також, навчитись чути внутрішню дитину.
Матриця трансформації у стані (#матриця_ТУС) - це приклад системи внутрішнього вчителя, викладений на папері: проживати досвіди, не заглиблюватись в страждання, відчувати радість і вдячність. Все в ній про зцілення дитини і батька, про формування усвідомленого світогляду дорослого. Можете використовувати її як приклад, для формування своєї власної системи.
Внутрішній вчитель сприймає світ і віддає в світ з відкритим серцем. Це основний показник здоров'я вашої власної вчительської системи.❤️

#внутрішній_вчитель
СЦЕНАРІЇ НА ВИКЛЮЧЕННЯ
Дуже важливо постійно працювати зі своєю власною системою заборон і дозволів. Якщо вам так легше, можете навіть письмово складати свою власну конституцію. https://t.me/white_notes112/206
Все, що підпадає під нашу внутрішню заборону - вмикає сценарій на виключення. Ми мріємо, складаємо плани, прагнемо, але одна тільки заборона зведе усе це в нікуди.
Приклад: Ми давно мріяли обійняти на роботі певну посаду, вважали її ідеальною для себе, багато працювали над собою. І тут з'являється ця омріяна вакансія. І ви найбільш вірогідний претендент на її заміщення.
І тут вмикається ваша внутрішня заборона: бути щасливим, бути успішним, отримувати легко, досягати без бою, тощо.
Ви відчуваєте легкий переляк чи навіть постійне відчуття тривоги. Сумніви про те, що ви не гідні чи не впораєтесь, чи цю посаду знову запропонують не вам, а взагалі, у вас були плани на відпустку, а у відпустку тут не підеш.
Запускається сценарій на виключення. Те, що ви собі забороняли (на глибинному рівні) і що вас лякало (на рівні відчуттів) відбудеться. Самі обставини так складаться. Навіть, якщо ви не припуститись помилки, в керівництва з'явиться якась нова інформація, хтось поруч бажатиме цю посаду сильніше, обставини самі підлаштуються під сценарій "посада пройшла мимо". В цей момент можна жалітися на життя і несправедливість на роботі, ображатися чи розчаровуватися. А можна запитати в себе, коли і що ви собі заборонили чи не дозволили. Саме так "повз нас проходять" можливості, люди, місця. Дуже часто саме таку картину спостерігаю в особистих стосунках людей, коли вони спочатку мріють, а потім забувають собі дозволити. Ми проходимо повз власні мрії, тільки тому, що нас вчили загадувати бажання, і не навчили дозволяти собі їх реалізацію. Не забороняти собі бути щасливими і реалізованими. Попереду вихідні, чудовий час, щоб подумати над тим, чи все, ви собі дозволили і чи ті речі собі заборонили ❤️

Якщо ви чекали ніч, коли загадуються бажання, то ось вона завтра.
Ніч з 21 на 22 січня. Перший новий місяць цього року і початок року котика/кролика за східним календарем. 20:54 по Грінвічу, тобто 22:54 по Києву місяць сходить у другому градусі Водолія. Найкращий час для планування року з 23:00 21 січня до 9 ранку 22 січня. Цікавий, потужний імпульс.
Хто малює карти мрії, це найкращий час саме для вашого інструменту.
Хто не малює, давайте за 5 хвилин навчимось.
Напишіть в стовпчик на папері свої бажання з 9 різних секторів життя, підберіть зображення, що для вас візуалізує ваше бажання (максимально наближене до того що ви "бачите у своїй голові" і наклейте його у відповідний сектор великого аркуша паперу. Сектору попередньо пофарбуйте у відповідні кольори (як на схемі)