#стан #Хокінс #матриця_ТУС

Підкинули запитань. Усі відповіді об'єднаю у 2 великі дописи. Як вийти в зелену зону і як зафіксуватись в стані.
Як вийти з червоної до зеленої зони.
Перехід від "Пихи" до "Сміливості" відбувається в одному з високовібраційних станів.
Найбільш простий для розуміння і виконання це стан Вдячності.
Відчувайте вдячність частіше і ви зафіксуєтесь у зеленій зоні.
Але, як то кажуть, є нюанс.
Можливість перебувати в стані - це готовність нашої енергетичної системи до цього стану.
Більшість людей не вміє бути у стані Вдячності. Зупинюсь на цьому детально.
Те, що нас з дитинства вчили казати дякую, і що ми маємо бути вдячними і що існують невдячні люди це соціальні стереотипи. Норма, сформована соціумом, що не має нічого спільного з реальною вдячністю. У кращому випадку - це соціальна ввічливість, іноді - форма маніпуляції.
Почну з найстрашнішого: людина, від якої ви з певною регулярністю чуєте "люди не вдячні" з великою ймовірністю не відчуває любов. І кохання, заразом. Оскільки, найчастіше, називають людей "невдячними" ті, в кого є проблеми з роботою четвертої чакри (Анахата). А сама по собі вдячність реалізовується саме через цю чакру, тому кажучи "люди невдячні" ми ніби компенсуємо непрацюючий власний "орган". Тепер тези: 1. Ми не зобов'язані відчувати вдячність 2. Інші люди не зобов'язані відчувати вдячність 3. Якщо людина дійсно може відчувати вдячність і відчула її до вас - більших жестів подяки і не потрібно 4 Так, якщо ви дійсно відчуваєте вдячність, висловити це словами і діями - це нормально, люди не телепати, а ви у такий спосіб кажете "це для мене цінне" 5. Але людина, не зобов'язана нічого відчувати, коли ви їй дякуєте, хоча і кажуть "ну, подякуй, їй буде приємно"
Якщо ви щось робите, щоб отримати вдячність - не робіть. Якщо ви робите щось, щоб щось отримати, ви повинні назвати ціну. А оце стандартне "я все для нього зроблю і він закохається" - це нечесна угода, оскільки ви не назвали ціну своїх дій, людина на ціну не погодилась і тому, коли це все закінчується "він невдячний, я все для нього роблю, а він"- це питання зовсім не до іншої людини, це питання до вас, "яка травма вас спонукала думати, що любов можна заслужити", і "чому ви одразу не назвали ціну своїх "послуг". Очікування вдячності - це намагання заслужити. Повторюсь: нічого не робіть заради вдячності, якщо це ділова угода: я тобі контейнер, а ти мені віддячиш трансформатором - умови для всіх повинні бути зрозумілим. І це не про вдячність, це про зобов'язання.

Ще, гірша історія: ви не відчуваєте вдячність, щоб не бути зобов'язаним. Запам'ятайте: те, що роблять для вас без вашого запиту, з підтекстом "щось отримати" - це неоголошений контракт. Неоголошений контракт вас жодним чином не стосується, оскільки ви не приймали його умов. Те, що в людині в підтексті - це історія людини. І якщо ця людина не отримує того, на що розраховувала у вигляді вдячності - може вважати, що так з нею "розрахувався" Всесвіт за маніпуляції, бажання заслужити, "незаконну" угоду. Так, шановні батьки, які "все життя вклали" - це неоголошений контракт, діти мають вибір відчувати вдячність чи ні. Дівчата, відчуваєте себе зобов'язаними у відповідь на знаки уваги? Працюйте з темою прийняття, тут у вас проблемка. Кожен чоловік має право на знаки уваги до будь-якої жінки, це Закон і це його право, реалізовувати свої права. Кожен до кожної. Немає ніяких "не гідний/не відповідний/не правильно/ тощо". Його право, його спосіб зростання, його спосіб розвитку, або нереалізація права і відмова від нього. Знаки уваги - це його право. Відчувати вдячність чи ні - ваше право.Так, краще відчувати, оскільки вас це наповнює, але вибір ви маєте. ВІДЧУТТЯ ВДЯЧНОСТІ НЕ ДОРІВНЮЄ МАТИ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. Якщо, за те, що для нас зроблено, ми відчуваємо зобов'язання - в нас проблема з прийняттям, ми не вміємо приймати, а значить і від Всесвіту отримуємо менше, ніж могли б. Це - гарантована червона зона. Без прийняття із червоної зони не вийти. Причин може бути багато (краще окремим дописом). Зараз, важливо зафіксувати, що ми нічим не зобов'язані за те, що робилось без нашого прохання на умовах "неоголошеного контракту". Відчувати Вдячність, це наше право і наш вибір, який не має нічого спільного з поняттям "віддячувати". В побуті деяких сімей є чудова традиція за все дякувати, так людина ніби каже "для мене цінне, те що ти для мене робиш" і це не означає, що людина ВІДЧУВАЄ вдячність, вона просто підкреслює цінність - це добре, це важливо, навіть якщо це і не про стан вдячності. Гірше, коли це просто фігура мови у наслідок виховання.
Стан вдячності - це спалах на 4 чакрі, внаслідок різних емоцій, зокрема радості, що ми переживаємо в цей момент, ми отримуємо "надлишок" енергії який через 4 чакру віддаємо людині/егрегору/Всесвіту. І повірте, якщо людина віддала вам цей спалах, це дуже багато, це ніби вона поклала гроші на ваш рахунок в банку. Всесвіт сам знайде, як за це розрахуватись, оскільки в його "розумінні" одна людина примножила світло, а інша людина, ще раз його примножила. Тобто, обидвом "зараховується бонус". Коли ви у щирій молитві складаєте руки на центрі грудини і щиро дякуєте, ви інвестуєте в егрегор і це стан Вдячності. Ви дійсно відчуваєте радість від того, що отримали, переживаєте цю радість та акумулюєте енергію і як зелений промінчик віддаєте з четвертої чакри. Зверніть увагу, не кожна людина, що відчує радість, віддасть вдячність.Ви можете щиро радіти її емоції, але якщо ви розраховуєте на відчуття вдячності, чи крок у відповідь обов'язково питайте себе, що не так, чому ви намагаєтесь заслужити, чи чому вас не вистачає на те, щоб "оголосити" умови контракту? Чому, вам потрібно принижуватись до маніпуляції (а такі маніпуляції, це власне самоприниження, а не винахідливість і розум), щоб отримати трохи тепла.
Спалах на четвертій чакрі, що віддає енергію - оце Вдячність, а не те монотонне невиразне бубоніння про "хліб наш насущний". Відчуйте радість від отримання цього хлібу і переживіть Вдячність - ось так працює. Наші намагання перейти в стан Вдячності вмикають нашу четверту чакру, розкривають її, радість від третьої чакри наповнює четверту і ми виплескуємо. А різниця між червоною зоною і зеленою - в якості роботи 4 чакри. Червона зона - це зона "закритого серця", тому там не має ні любові, ні кохання, ні вдячності. Зелена зона - зона відкритого серця. Якщо навчитеся переживати саме стан Вдячності він буде зрощувати вас і підтримувати незалежно від рівня свідомості.

Ви навіть не уявляєте, які відбуваються дива, якщо, наприклад, людина хворіє, а ти переходиш в стан радості переживаючи всі моменти з цією людиною і починаєш "віддавати" багато, Вдячності цій людині, за неї, за всі моменти. Вищим Силам за цю людину в твоєму житті, собі, за ці стосунки з цією людиною. Ти віддаєш багато Вдячності і на такому енергетичному потенціалі всі лікарі потім намагаються зрозуміти, що відбулось. Ось це реальний стан Вдячності в своєму розкритому вигляді.
Вчення східних традицій постійно кажуть "робіть щось для жінки", "робіть щось для вчителя" "для Гуру", особливо, якщо вам зовсім погано і ви у безвиході, і ,чомусь, всі асоціюють це виключно з уроком служіння. Насправді оте "покращення карми" відбувається в наслідок того, що людина, яка здатна Відчувати щиру Вдячність "перераховує" її на ваш рахунок.тому, такий вибір "для кого", людина має дійсно вміти відчувати цей стан, щиро і глибоко. Так само важливо, бути Вдячним собі. Це високовібраційний стан і якщо в ньому, ми оцінюємо свою дію як правильну, вона викликає у нас радість, значить ми йдемо відповідно до плану душі. А ще, Вдячність, добре лікує "Пиху", трансформуючи її у відчуття гідності. І, звичайно, сюди згадаю методику Майкла Роуча https://t.me/white_notes112/149 Бути у станах свідомості зеленої зони і в ньому усвідомлювати досвіди червоної зони - це і є "трансформація у стані" (хто пропустив, матеріали за хештегами #стан і #матриця_ТУС ). Вдячність - це стан наповнення. Незалежно від того, кому ви вдячні Собі/людині/Всесвіту/вищим силам/тощо, перебуваючи у цьому стані ви наповнюєтесь. Тобто, коли ми робимо щось, для людини, яка насправді може відчувати щиру Вдячність, ми робимо ще одну надважливу річ: даємо потужний стимул для наповнення. Людина наповнюється, розкриває серце. Всі ми час від часу відчуваємо пригнічення, тому "ми даруємо - людина переживає Вдячність" - і це "лікує" її серце. Якщо ви вмієте переживати стан Вдячності - це завжди плюс один спосіб вас вилікувати.
Вчіться відчувати цінність, переживати радість, переходити в стан Вдячності, постійно незалежно від того, на якому ви рівні розвитку, це дійсно потужний інструмент трансформацій.
https://t.me/white_notes112/17 ❤️

#стан #Хокінс #матриця_ТУС
Добігає свого завершення останній місячний цикл цього року (наступний завершиться вже у 2023 році).
Саме час, в чергове, відпускати зайве і руйнівне. І тут, виявляється, що ми не вміємо відпускати, знаходити те, що має піти, здебільшого через те, що не розуміємо природу "втрат".
Де межа між втратити і відпустити? Чому втрачаємо те, що не хотіли відпускати?
Насправді тут відповіді на дуже багато різних ваших питань.
Ми нічого не втрачаємо, тому що в нас ніхто і нічого не відбирає. Є тільки поняття: відпустили й не втримали. І в тому і в іншому випадку - це наслідок нашої дії, що може відповідати нашому кращому або гіршому сценарію (як люблять казати: бути вірним чи помилковим рішенням).
Ми живемо і "вібруємо" на певній частоті. Ця частота зумовлена різними чинниками, зокрема рівнем розвитку нашої свідомості на якому ми фактично знаходимось більшу частину часу. Наша частота вібрацій - це частота вібрацій нашого світу, нашої реальності, наших гілок розвитку, те що відповідає цій частоті (те, що з нашої реальності), ми можемо не втримати тільки, якщо пішли в негативні стани, втратили енергію і в нас її просто не вистарчило, щоб втримати (це найменший відсоток ситуацій зі втратою).
Час від часу ми ходимо в негативні стани і притягуємо в своє життя ситуації, людей і явища з рівнем вібрацій нижчий за нашу реальність, а іноді, ми притягуємо більш високовібраційні події явища і людей (через загадування бажань, натхнення, використання сторонніх сил). І в тому і в іншому випадку стабілізувавшись на своєму рівні вібрацій ми "втратимо" все, що не відповідає нашому рівню вібрацій. Погане - маємо відпустити, бо воно чіплятиметься за нас до останнього, на "втримання" хорошого нам скоріш за все не вистарчить ресурсу. Перший випадок, це, наприклад, коли ми вийшли на роботу з відчаю, і сама робота відчай, і нам 300 років не потрібна. нам би її "втратити/відпустити" але прокидаються захисні механізми у вигляді страхів і такі "кращого ти не знайдеш/ ти не можеш здатися/ це не робота погана, це за неї не борешся/ а що скажуть друзі, про тебе безробітного/ тощо". Другий випадок, це коли робота з кращого сценарію, але вимагає від нас більшої концентрації, більшої відповідальності, тобто БІЛЬШЕ ДІЙ, а на дії потрібна енергія, і якщо ми не діємо - вона вислизає з нашої реальності. От як раз цю останню ситуацію, можна було б і назвати втратою, але формулювання "не втримали"- більш точне, оскільки. в нас була можливість розвиватись, ми її собі колись загадали, якщо змогли притягнути цю роботу, то маємо доступ до ресурсів тієї реальності з якої вона, тобто, якби ми не відхилились від мрії, то в процесі розвитку наближались би до своїх найкращої версії реальності. Але ми пішли в щось типу "я не справляюсь/ не здатний/ не гідний/ не зможу", тобто в нижчі сценарії і все, без нашої енергії, яку ми виражаємо дією - реальність існувати не може.
Тобто, з нашого життя йде те, що не відповідає нашому рівню вібрацій.
"Втрачаємо" ми виключно в процесі еволюції чи деградації.

Тому й кажуть "ось це перестало бути для нас актуальним". Навіщо вам чергова зірочка, якщо ви вже не хочете збирати сузір'я, бо страшно. І навіщо вам страждання, якщо ви вже не маєте наміру в них жити, бо розвиваєтесь. Зверніть увагу, правильно усвідомлений досвід "втрати" і в першому і в другому випадку - даватиме вам розвиток. Усвідомлення: визначення причино-наслідкових зв'язків. Тобто, для того, щоб правильно визначити, що відпускати, потрібно піти у свій найкращий стан і в ньому визначитись, що нижче по вібраціях, за ваші наміри, мрії і бажання, а що заважає вашому розвитку. АЛЕ саме визначати, бо ми маємо здатність плутати імена. Приклад, людина втратила здоров'я пішла в апатію і заспокоює себе тим що "Цінуємо, коли втрачаємо", от ніби і втратила, але ж пройшла урок, подорослішала навчилася. Ніби легше. Погана новина: цінувати нас втрати не вчать. Втрати нас вчать боятись втратити. Цінувати нас вчать дії в процесі здобуття, а справжня цінність усвідомлюється лише в процесі використання/володіння. Цінувати нас вчить наявність, "втрата"- лише боятись. Усвідомлення втрати це усвідомлення причинно-наслідкового зв'язку, а не цінності втраченого (але зроблю про це окремий допис).
Так от, людина втратила (не втримала) не здоров'я, а ті блага, які вона дає, тобто те, для чого воно використовувалось + впевненість у собі і своїх силах, а можливо і віру у вищі сили також (це бонусний пакет втрат, до кожної справді великої і неусвідомленої втрати). Людина втрачає не роботу, а соціальний статус, стабільний дохід, тощо. Тобто, якщо ви намагаєтесь відпустити зі свого життя людину.... Це дуже довга дорога, не зрозуміло чи вірна, і взагалі більше стосується ваших спільних досвідів не з цією людиною, а з її душею у минулих втіленнях. Те, чого ви насправді хочете позбавитись - не людина, а те, що виникає у ваших стосунках з нею: наприклад, людина вас не поважає, ви загадуєте відпускання людини і спрацьовую механізм "щоб відпустити потрібно навчитись поважати самого себе", тобто фізично, може ви його і "відпустили", але те, що вам боліло залишили собі, а саме "необхідність фізично проходити досвіди для усвідомлення власної цінності". Таке собі відпускання. Яка вам різниця, як зватимуть того Вася/Петю/Сашу що не буде вас цінувати або поважати? Зайвим для вас насправді став страх, невпевненість, дитячі травми, негативні досвіди - їх ви хочете відпустити/втратити. А не конкретну роботу, конкретну людину. Ви хочете бути на вібраціях цінності і самоповаги, ви хочете бути на вібраціях щастя і добробуту. І от тільки потім, людина, яка постійно вас принижує, знецінює, тримає у стані апатії чи агресії, чи і те і інше разом - стає для вас носієм того, що втратило для вас актуальність (ну, якщо втратило). Тобто, відпускання, починаються з того, що ви виходити в кращий свій стан, усвідомлюєте хто ви і чого бажаєте і "відпускаєте" те, що занижує ваші вібрації, не дає піднятись до вашої реальності: в першу чергу страхи, травми, досвіди, сценарії поведінки і потім вже людей події і обставини, якщо вони визначенні вами, як носій руйнівних для вас рівнів вібрацій. Ось це трансформація у стані - усвідомлення свого досвіду з точку зору бажаного вами стану і "скидання" у цьому стані всього, що за рівнем вібрацій нижче бажаної вами реальності. Усвідомити на бажаних вібраціях, на бажаних вібраціях зрозуміти, що зайве і відпустити/ обірвати зв'язки. Не з відчаю, а через намір, не розмірковуваннями, а дією, хоча б ритуальною (спалення переліків, наприклад) ❤️

#стан #матриця_ТУС
В продовження теми "Відпускань", щоб простіше було знаходити зайве, пропоную вам подивитись на матрицю трансформацій у стані (хто пропустив, натискаємо на хештег #матриця_ТУС і відсортовуються усі матеріали на тему) в такому розрізі як на малюнку.
Біль - це наш конфлікт ілюзії з реальним світом у якому ми зараз знаходимось, у відповідь на біль, формується страх болю, у відповідь на страх болю формуються захисні реакції (повторювані сценарії), страхи у сукупності руйнують особистість і відчуття власної цінності, ми намагаємось заслужити схвалення, почуття, стаємо залежними від сторонньої точки зору (зумовлена радість).
#Біль - це лише сигнал про те що "те, що ми уявляємо не є тим, що є", ірраціональний страх - це механізм керування системи страждань, повторюванні сценарії наша спроба втечі від необхідності усвідомлювати, а зумовлена радість - залежність від сценаріїв матриці страждань. ❤️

#Хокінс
Просили викласти цю табличку експрес-діагностики стану свідомості. Емоція, що найбільш притаманна стану (ось та, власне, в якій, чи схожій на яку, ми більшу частину часу). Та, наше сприйняття життя у цьому стані.
Дійсно, цікавий матеріал, приємного перегляду.❤️

#Хокінс #стан
БАЖАННЯ
"Всі мої бажання здійснюються"
Твої? Для реалізації подій власної реальності потрібен стан 350+
Все що ми загадуємо, знаходячись на нижчих рівнях свідомості - це фіксація вже існуючих сценаріїв. Тобто сценарій нам сказав, чого ми маємо хотіти, ми "загадали" і здійснилося те, що і так мало статися. А ми радіємо тому, що керуємо своєю реальністю. І це ПИХА, стан під зеленою зоною. Така собі пасточка старої матриці. Коли ми вже "я, да я, да от я", але свого справжнього Я ще не розуміємо і не відчуваємо.
Це і називається: "якщо ми у низьковібраційному станах, то реалізовуємо низьковібраційні сценарії", тобто не свої кращі з можливих, а найбільш вірогідні.
Я це називаю "останньою пасткою системи", оскільки в неї потрапляють і з зелених рівнів і з червоних. Коли залишається лише крок, до власного життя, ми потрапляємо в ілюзію, що вже в ньому. Ми реалізовуємо свої бажання, ми господарі свого життя, Богині, незалежні, з відчуттям власної надвартості. Все, ми на вершині..... За крок до життя. Оскільки пиха -це червона зона. Зона чужих, нав'язаних і кармічних сценаріїв, ілюзія життя, замість життя. Червона зона-зона втрати енергії. Не творення. Так, магія впливати на події є в кожного, але різниця між червоною зоною і зеленою в питанні: за чиїм сценарієм ми бажаємо?.
Шановні "жадібні" і "пихаті" ви розумієте, що вже сьогодні, ваших 180-198 балів недостатньо, щоб втримати бізнес, сім'ю, здоров'я? Вже обрали, чим з цього будете жертвувати заради чужих сценаріїв?
Відчути себе Богом, реалізатором, господарем життя, щоб наступним кроком прийняти, що ти ще не створюєш своє життя, і навіть, не знайшов себе справжнього. Що в тобі є те, що називають недоліками, але це частина тебе. Ти людина і ти існуєшь увесь, а не лише ті частини які ти підсвічуєшь, щоб приховати інші. Ось цей один крок відділяє червону зону від зеленої. Цей один крок-запалює. Цей один крок дає ресурс, щоб світити. З цього кроку починається наше сяяння, а не його імітація. І якщо ми хочемо загадувати свої бажання для своїх найкращих сценаріїв, нам потрібно впевнено крокувати на зустріч до себе і вийти в стан зеленої зони. В зеленій зоні нас захищає закон свободи вибору, в червоній зоні ми захищаємо своїх демонів. Ми справжні-наші справжні бажання. Свобода бути собою підтримується Всесвітом.згідно з Ведами, людина стає щасливою, коли реалізовується у відповідності до своєї природи. Те саме, стверджував і Хокінс. Справжні ми і реалізація наших справжніх бажань і прагнень це не тільки закон свободи вибору, це і шлях до щастя. Жодна ілюзія не робить нас щасливи, лише дає тимчасове відчуття радості.
https://t.me/white_notes112/174 ❤️

АБ'ЮЗ
Що всі знають про аб'юз?
Аб'юз- це форма психологічного насильства однієї нецілісної особистості над іншою. Порушення особистих кордонів з метої придушення волі.
Аб'юзерами можуть бути і чоловіки і жінки.
Класична жертва аб'юзера: людина з яскравою зовнішністю, з вискоким рівнем зовнішньої впевненості і низьким рівнем внутрішньої впевненості.
Чому я досить категорична в питаннях стосунків з аб'юзерами?
Аб'юзер "хворіє" тим, що не лікується з середини стосунків, якщо ви вже стали частиною його "гри", допомогти йому ви не можете. Людина повинна сама звернутись до стороннього спеціаліста.
Аб'юзер не любить і не кохає, дисгармонійна (заблокована) 4 чакра, і це в першу чергу означає, що механізми "внутрішнього цілителя" не ввімкнеться (сам один він/вона не впорається).
Аб'юзер не здатен на здорові стосунки і це його вибір (так чи інакше вони усвідомлюють свою поведінку як нездорову)
"Жертвою" аб'юзера стає людина з невротичною поведінкою, тривожним типом прив'язаності, з нечіткими особистими кордонами. Тобто. жертва і аб'юзер обирають одне одного за свої хвороби, а значить, в стосунках будуть підтримувати та розвивати ці хвороби (на цьому стосунки і тримаються)
Аб'юз - руйнує одразу 2 житті, тобто обидвоє учасників стосунків не отримують свої нормальні (не кажу вже про кращі) сценарії, оскільки, це про страждання, про червону зону, про відтік енергії.
А ось тепер лірика, для усвідомлення. (Пишу "він" як аб'юзер, але пам'ятаємо, що жіночий аб'юз ми зустрічаємо усе частіше)
Багато років тому, в минулих втіленнях, людина зіштовхнулась з ситуацією. в якій ототожнила любов і страждання. В її свідомості вони стали одним явищем. Можливо, це була романтична історія, можливо стосунки батьки/діти, можливо участь у релігійних війнах. Але, неможливість відрізняти\розрізняти любов - завжди в основі порушення системи моральних цінностей і норм. Наприклад, психопати.
В нове втілення людина приходить з метою вилікувати цю травму (зауважте, це мета втілення, а якщо ми ставимо мету і її не досягаємо, це вже те, що називають непроходження уроків/не проживання досвідів). Щоб пригадати цю травму, людина заходить у складні стосунки, з батьками, як правило, протилежної статті (рідше, своєї), щоб зафіксувати "ось це завдання на втілення в мене є". Тут можуть бути або занадто суворі, або беземоційні, або агресивні батьки... варіантів безліч результат один. Людина зафіксувала травму, "згадала", що любов і страждання це одна конструкція і одне явище. Пішла в доросле життя створювати свої стосунки які будуть будуватись на маніпуляціях одного чи двох партнерів, в аб'юзера буде яскраво виражений типаж парнера і чим глибше травма, тим більш схожими будуть партнери, а всі разом вони будуть схожі або на батьків з якими буда зафіксована травма, або на ту, особистість, якою була людина, у втілення де травма з'явилась вперше. Усі стосунки матимуть повторювані сценарії. І в жодних з цих стосунках аб'юзер не кохатиме. Те, що насправді, відчуває аб'єзер - це жага. Жага отримати любов. Це одна велика спроба пригадати, що в коханні немає страждань, а в стражданнях немає кохання. Аб'юзерів надзвичайно важко розпізнати при дистанційному спілкуванні, але дуже легко на консультаціях: дефіцит енергії в емоційному (астральному) полі, дизгармонійна друга чакра і дисгармонійна (те що називають, закрита) четверта чакра. Тут достатнього одного контрольного питання, якщо за останні 6 місяців людина не переживала трагічної втрати близької людини, знайомтесь перед вами аб'юзер. Зверніть увагу, схожу картину може дати лише трагедія пов'язана з втратою близької людини. Аб'юзер живе в цьому стані постійно. Дисфункція другої чакри викликає не тільки не стабільність заробітків, чи раптові втрати фінансів, не тільки бере участь в порушенні роботи гормональної системи, а ще й дає нестабільність сексуального потягу, ранні проблеми з потенцією або еректильну дисфункцію, іноді серйозні розлади сексуальної поведінки. А от четверта чакра, в дисбалансі блокує можливість розпізнавати почуття та емоції, жити у зеленій зоні, підтримувати постійний контакт з вищими силами.

Це зовні аб'юзер справляє враження сильної і цілісної особистості, всередині він розбитий вщент, йому постійно болить.... Але вгамувати свій #біль він намагається через чужий. Неможливість в повному обсязі переживати власні емоції, викликає жагу до отримання емоцій і почуттів із зовнішнього світу. Він не просто хоче емоцій чи почуттів, він без них не може. Насправді аб'юзеру простіше коли його ненавидять, ніж коли байдужі. Йому потрібні емоції і почуття. Якщо комусь до нього байдуже, він вигадає що не байдуже і навіть спробує впевнити в цьому жертву. Фразу: "Я знаю що ти мене кохаєш" як не дивно, аб'юзери вживають майже частіше за всіх, при цьому, вони не здатні повірити, що їх кохають і їх не покинуть, тому часто демонструють "уникаючий" тип прив'язаності. Можна знайти багато відмінностей між звичайним маніпулятором і аб'юзером, але головна буде в тому. що маніпулятор стверджується за рахунок досягнення мети. Досяг і заспокоївся. а аб'юзер ніколи не задоволений результатом, він ніколи не досягає мети, ніколи не відчує повноту, оскільки, настільки невпевнений в собі і настільки для нього незрозуміла оця конструкція страждання/кохання, що він ніколи не зупиняється, і якщо жертва прийме усі його умови, з'являтимуться нові умови до повного розчинення іншої особистості , тобто до нездатності генерувати емоції і тоді, людина вже не цікава аб'юзеру. Аб'юзер демонструє ревнощі, цілеспрямованість, готовність, майже одразу готовність до весілля і обов'язково діти, він цікавиться всім що відбувається в жертви - і будь-який невротик щасливий, оскільки відмовляється розуміти, що справа зовсім не в ньому, а в тих емоціях, що потребує аб'юзер. В аб'юзера є типаж і мета отримувати емоції і почуття від типажу, а хто ось ця конкретна людина.... Це не важливо. Аб'юзер не бачить в людині людину,лише носія емоцій, почуттів, переживання (і ту, іншу людину, пов'язану з отриманням травми). Те, що аб'юзер ізолює жертву від її оточення, кола інтересів і роботи (коло підтримки) це знають усі. Але не всі розуміють, що він робить це щоб "рятувати", тобто таким чином заслужити емоції. Тому від початку він обирає по своїй суті не щасливу людину, і чим більш нещаснішою ця людина ставатиме, тим більше цікаво буде аб'юзеру. Важко рятувати щасливого, а коли "увесь світ проти людини і вона сама невдаха, ні на що не здатна" рятувати простіше, аб'юзери постійно в дефіциті власної енергії тому на "порятунок" "здорової" людини їх, зазвичай, не вистачає. А тепер про найгірше. Зумисне спричинення страждань. Кожен, хто намагається виправдати аб'юзера тим, що він ну, трохи специфічний, ну просто не вміє виражати почуття, він не спеціально і таке інше, повинні добре розуміти, що аб'юзери, втрачають в житті гроші, бізнеси, здоров'я, право на щастя, стають жертвами маніпуляція (до речі, сами на них найчастіші замовляють послуги любовної магії) не просто так. Це все наслідки "Зумисного спричинення страждань". Ось ці всі "передзвоню через 3 дні, нехай скучить ", "токсично мовчатиму нехай зрозуміє", "залишу відкритою листування з іншою людиною, нехай почне кричати, а це ж колега, звинувачу в параної", "повернуся пізніше хай хвилюється" і все таке інше - це усвідомлені дії. Людина, знає, що вам буде боляче і виконує дію для того, щоб вам було боляче" Зумисне спричинення страждань. Жорстокість. Невиправдана жорстокість. 1) помста, коли щось не по його і дія почнеться з емоції "ах, так" 2) виховний процес і почнеться з "хай" хай усвідомить/хай зрозуміє/хай відчує/ Якщо аб'юзера спіймати за руку, він щиро буде стверджувати, що він не спеціально, і не знав, і не розумів, і не те мав на увазі, тому що для нього, це не спричинення страждань - це або "справедливість" або "виховання" (до речі, вони люблять прикриватися поняттями чесно/справедливо/ дорослішати/почати розуміти"). В людини викривлене розуміння моральності та етичності. "Розбите" серце як криве дзеркало. І останній аргумент аб'юзера, якщо втікати вже зовсім нема куди " я просто хотіла/хотів, щоб ти мене кохала/кохав" і це буде звучати надзвичайно щиро.

Оскільки це єдина правда, на яку справді здатен аб'юзер. Він хоче, щоб його кохали. Жертва рада в цьому почути "я кохаю тебе/ в нас буде все добре/все заради тебе" . Але ж ні. ключове тут "мене".
Я не пошкодувала ваших нервів на цю велику кількість літер, щоб ще раз спробувати пояснити, що страждання розмножуються, вони заразні, але нікого врятувати від страждань неможливо. якщо людина не зробить цей вибір сама. Аб'єзеру не обов'язково бути таким, це не його характер, не його природа, це лише досвід, яких він хотів використати в цьому втіленні, щоб навчитись розрізняти почуття і розділити поняття любові і страждань. Саме тому, виникають ситуації коли аб'юзер зустрічає в цьому втілені людину (душу) з якою була пов'язанан ось та перша історія любов/страждання. Щоб разом виправити помилки минулого, такі зустрічі неможливо пропустити, вони завжди дуже особливі, оскільки не містять в собі напруги ворожнечі і образ (можливо якось розповім). З іншого боку, не згадувати, не ставати цілісною особисті, а примножувати страждання - це вибір людини. Тобто, людина обирає своїх демонів свідомо. І свідомо проміняє будь-яку людину на своїх демонів. Ось цей вибір, коли потрібно зрозуміти, що інша людина існує і вона важлива, а для цього потрібно розуміти, що існуєш ти і ти важливий, а з іншого боку важливі лише демони. ❤️

20.12/ 21.12 /22.12/ 23.12/24.12
Саме так варто дивитись на ці 5 днів разом. Оскільки дзеркальні дати збігаються зі святом Йоль (ніч Чорнобога)зимовим сонцестоянням, днями чорної Гекати (відсутність місяця на небі), новим місяцем. Енергії усіх цих подій ми відчуватимемо одночасно.
Для тих, хто не полінувався скласти перелік того, що хоче залишити у минулому році - саме час (сьогодні-завтра) позбутися цього переліку (спалити, наприклад). Залишайте усе зайве. Оскільки сьогодні ми пережили пік активності негативних програм та енергій, перелік виявиться найбільш повним. Нагадаю, настроюємось/переходимо в стан, максимально високий з усіх вам доступних озвучуємо намір позбутися того з переліку, що заважає вашому розвитку і щастю, та спалюємо (фіксуємо дією). В вас ще буде 21 і 22 число, щоб підсумовувати результати року, скласти перелік вдячностей за надбання і за те, що було збережене, усвідомити втрати, визначитись з тим ким ви були вчора, хто сьогодні і ким прагнете бути завтра, у чому справжні ви і ваші справжні бажання (#матриця_ТУС може чудово підійти). Не поспішайте, тут немає конкретного часу і конкурсу на швидкість, тут важливий саме процес усвідомлення. Присвятіть йому стільки часу, скільки потрібно. Тільки усвідомлюйте в своєму кращому стані зеленої зони, усвідомлення "з відчаю" похмурі і депресивні. 23 числа у другій половині дня (після 12:18) саме час скласти нові плани на рік. І не забудьте, задекларувати їх діями вже 24-25 числа.
Загальний сенс ситуації в тому, що енергії нового року, занадто потужні і ми можемо лише довіритися потоку. з хорошого для практиків: дуже і дуже високі енергії очікуємо, хто зможе дотягнутися практично отримає шанс на нове життя, тому саме тим, хто практикує і підтримує достатньо високий рівень вібрацій буде найскладніше (просто труситиме).
На середніх рівнях все буде трошечки простіше: сьогодні, можливо завтра, ще трошечки посумуєте, а після 23 третього, максимум 25 ніби і все норм. Це спочатку піднімуться негативні програми, ви щось скинете щось залишите, організм адаптується. Все що до сьогоднішнього дня здалось вам "не вашим", "зайвим", таким що не сприяє розвитку""завдає болю"- всьому цьому час піти. Відпускайте з вдячністю (щирою і глибокою).
Для тих, хто в червоній зоні - вийдете негайно, оскільки в червоній зоні ви собі "малюєте" негативні сценарії і новий рік їх просто зафіксує. Будете потів весь рік і "звідки воно" і "за що мені це". На Йоль, важливий не ритуал, а саме стан, Надії, Любові, Радості. Пам'ятаєте всі ті історії про "Дух Різдва". От саме час його в собі віднайти і підсвітити свої шляхи майбутнього року.
В ідеальній картині світу: прямо завтра як прокинетесь, переходьте на вібрації сердечної чакри (мінімум) і до другого січня просто не виходьте з цього стану. В реальній картині, намагайтеся у цей період якомога частіше бути на висоті високих вібрацій, прощати, відпускати, бажати. Тобто бути у собі справжньому у своїх справжніх бажаннях і прагненнях. Уявіть, що ваша головна мета, з 24 -25 грудня займатись лише тим, що відповідає вашій природі, лише тим, що дасть вам змогу реалізовуватись, лише тим, що прагнете саме ви і що робить вас щасливим. Просто розслабтесь і отримуйте задоволення від тих теплих хвиль, якими наповнюються простір, щоб створювати нове життя.❤️

#стан #Хокінс #матриця_ТУС
#внутрішній_вчитель

Перша складність "відпускань" - нерозуміння важливості "скидання" низьковібраційних подій, явищ, людей, якостей, для фіксації в стані "зеленої зони" https://t.me/white_notes112/185
Друга: відсутність енергії для розриву. Пам'ятаємо, що все, низьковібраційне забезпечую нам відтік енергії, щоб підтримувати нас в стані виживання, але у жодному випадку не розвитку. З людьми і подіями в нас завжди є певний енергетичний зв'язок, не кажучи вже про наші власні страхи (це не тільки про зв'язки між людьми, ми всі в загальній енергетичній конструкції, тому, нас багато що пов'язує). Зв'язок може "відмирати" самостійно, коли не наповнюється енергією, а може бути обірваний. Розірвання зв'язків законне, цю дію захищає закон Вільного вибору. Це ми обираємо які зв'язки будувати і куди направляти нашу енергію. Під захистом цього закону ми знаходимось у станах зеленої зони, в червоних зонах, страждання захищають себе, тому діють трохи інші правила.
Фокусуючись на сторонній людині, явищі, події ми концентруємо свою енергію на об'єкті, підтримуємо зв'язок, а так і відтік енергії. Потрібно перемкнути увагу на себе і самому стати отримувачем власної енергії, якщо ми перемкнемося на себе з високовібраційним фокусом - ми акумулюємо достатньо енергії, щоб розірвати зв'язок. Тому, наприклад, у методі #матриця_ТУС ми спочатку виходимо в стан вдячності, а потім обриваємо енергетичні зв'язки (відпускаємо). Відпускання - це процес припинення енергообміну. Саме тому, люди "з минулого", повертаються через 2-3 місяці. Зв'язок слабшає і вони відчувають дефіцит енергії. А після розірвання зв'язку таке "повернення" може відбутись майже миттєво.
До чого це я.
Не фокусуйтесь на своїх демонах (на страхах), якщо здоровій людині кожного дня повторювати, що вона хвора - вона майже напевно захворіє. Не фокусуйтесь на людині, з якою розриваєте зв'язок, не фокусуйтесь на обставинах, які ви відпускаєте. Тримайте фокус виключно на собі.Думайте про себе, мрійте про себе, плануйте про себе, бажайте для себе.
В психології є чудове запитання: Про що це для мене. З одного боку воно не каже що "це є я", а з іншого фокусує "саме на мені". Тобто, це не "людина погана, і зробила мені боляче, аяяй" (так ви віддаєте людині енергію і підтримуєте зв'язок), а про що це для мене? про які мої страхи чи які мої досвіди? Це повторюваний сценарій? Тоді з якою дитячою травмою він пов'язаний, це страх, тоді який біль міг його викликати? це була зумовлена радість? чиє схвалення я намагався заслужити? Класичний самоаналіз. Вам не потрібно акцентуватися на хворобі, акцентуйтесь на тому, що ви хочете покращити у стані "свого здоров'я". Більше впевненості в собі, більше віри у себе чи Вищі Сили, більш чітку власну картину світу, більш стійкий алгоритм внутрішнього світу. Тобто, знайдіть мету. Ніколи не йдіть "звідкись", завжди йдіть "кудись", це дає вам наступний крок і сили на його реалізацію. Якщо не знаєте куди йти, йдіть на зустріч собі. Чого ви хочете власне для себе? Людина народжується вільною і щасливою. ЇЇ мета втілення пережити досвід щастя у фізичному тілі. Програми і досвіди які ми собі плануємо мають на меті нагадати нам про те, що потрібно підкрутити та підремонтувати у нашій енергетичній системі, для того, щоб досягти стану щастя у фізичному тілі. Не кажіть "що мені заважає бути щасливим", це ніяк вам не допоможе. Питайте, що допоможе мені стати щасливим, що допомагає бути щасливим. Концентруйтесь на тому, що сприяє. "Я всього боюся і це мені заважає" - забудьте. Просто викресліть таку думку. "Щасливим мене робить впевненість і відсутність страхів", "Я наближуюсь до свого щастя з цими людьми, з цими подіями, з цими емоціями, знаннями, думками". І от все, що НЕ в переліку і НЕ допомагає мені. Потрібно усвідомити і відпустити. От прямо тут і зараз, що не сприяє вашому щастю? І ось це об'єкти відпускання. А інструментаріїв багато. Щось піде майже миттєво, щось буде відмирати (анонсую наперед: навесні коридор затемнень, дозволить прискорити процес розвитку). Тобто, ніколи нічого з відчаю, все лише через прагнення.

Ніколи не про "заважає" (насправді воно нам не заважає), а лише про те "що допоможе", ніколи зі станів червоної зони, все усвідомлюйте лише у зелених станах. Тобто, все пропускайте через серце. Тому, є сенс тримати його "відкритим".
https://t.me/white_notes112/53

#магія_простору
ПРО МАГІЮ НОВОРІЧНОЇ ЯЛИНКИ.
Саме час для магії. Рік закінчується. Завтрашній світловий день вже буде трохи довшим, за сьогодняшній. Ми в енергіях зимового сонцестояння.
Для тих, хто вважає новорічну ялинку безглуздим рудиментом радянського союзу, зазначу, що традиція обрядових і ритуальних дерев сягає корінням в сиву давнину. І те, що якісь недолугі збоченці вкрали ідею, не робить її гіршою. Так само як зірка з 5 -ти променів, назавжди залишиться пентаграмою, потужнім захисним окультним символом. Зокрема я, нікому традицію ритуальних дерев дарувати не збираюсь, не бачу причин полегшувати їх "карму крадія".
Так от, ялинка - це ритуальне дерево, що задає простору вашого помешкання потрібну частоту вібрацій. За традицією магії нам потрібне джерело енергії - стан - намір - ритуальна дія. https://t.me/white_notes112/50 На практиці: в прибраному помешканні ми вмикаємо музику, щоб було легше перейти в стан своїх мрій і сподівань, (або ароматичні свічки, чи просто запах чогось смачненького) загадуємо щастя, здоров'я, добробуту матеріального і духовного, все, на що вам вистачає фантазії. Загадуємо і вішаємо іграшку. Тобто стан, намір. ритуальна дія. А вдосталь енергії наш ритуал отримує від нас, оскільки ми радітимемо, віритимемо, сподіватимемось, кожного разу споглядаючи створену нами красу. А також, ялинка отримає енергію від усіх, хто відвідає наш дім. Ялинка привертає багато уваги і всі хто будуть їй радіти "скинуться" на реалізацію наших бажань. Ритуальне дерево - це, ніби, карта мрії наступного року. Не вішайте на неї все підряд, неважливо скільки на ній прикрас, важливо щоб в кожній прикрасі було тепло і любов, в кожної іграшки може бути ціла історія або теплий спогад. Якщо не знаєте, яку маленьку і приємну дрібничку подарувати близькій людині - подаруйте ялинкову прикрасу, їх зараз багато, і можна підібрати ту, що відповідає вашому наміру/побажанню. І кожного року, вішаючи цю прикрасу на ялинку, людина буде активувати ваш намір, ваше світле побажання буде жити кожного року, кожного року людина буде радіти цьому спогаду і повертати вам трохи тепла (вдячності). Тому, не вішайте на ялинку подарунки від аби кого, не заходьте у спільні ритуали з сумнівними доброзичливцями. Навіть, якщо вашу ялинку прикрашав декоратор, в вас завжди є можливість зняти і знову повісити декілька іграшок з наміром. Ритуальне дерево гармонізує простір і допомагає здійснюватись бажанням.Тому, прикрашайте ялинку тільки в стані своїх мрій, у найкращому настрої. І так, розмір - не має значення. Тільки висота вібрацій. Ідеально активувати ялинку (вдягаємо верхівку) 22-23-24 -25 грудня. Якщо вже прикрасили, зніміть і одразу повісте знову. ❤️

#стосунки #цінності
Здорові стосунки - це дві емоційно - зрілі особистості, що разом творять реальність. Разом насолоджуються життям та одне одним.
Для здорових особистих стосунків потрібен збіг в партнерів у "відчуванні" понять: насолода, радість, розвиток (що це таке, звідки береться, як переживається. як досягається і чи є в планах досягнення).
Будь-які стосунки - це енергообмін.
Щоб оцінити для себе цінність будь-яких стосунків задаємо собі 3 питання:
1. Що від партнера я можу отримати з того, що цінне для справжнього мене. Що є в партнері з цінного для мене? (тут і далі всюди мова про власні бажання людини, а не зумовлені вихованням, обставинами, вимогами соціуму, тощо)
2. Що з того, що є в мені, цінне для партнера?
3. Чи відбувається між нами обмін цінностями?
Зауважте, в партнері повинно бути те, що для вас цінне і партнер має віддавати добровільно (бажати віддати) це. В вас (не у ваших масках) має бути те, що цінність для партнера і ви маєте бажати відати і віддавати. Ось це, гармонійні стосунки. Коли 2 самодостатні особистості обмінюються лише тим, що мають бажання віддавати і мають бажання отримувати. Тобто, цінне- не тому, що я це отримую. А це було для мене цінним, це є в партнера і партнер бажає це віддавати. Бажання, а не потреба, на базі якої формуються нездорові стосунки.
Потреба - це кармічні програми, дитячі сценарії, стереотипи і інші зумовлені "не наші" сценарії. Потреба не бути самому, потреба в кохані, потреба в матеріальній підтримці, потреба в соціальному статусі та інше - це все прояви нездорових стосунків особистості із самою собою, якщо перекласти на мою мову, це "важати своїх демонів важливішими (ціннішими) за себе, в наслідок чого, інша людина завжди важитиме для мене менше, ніж мої демони".
Є різниця в "обрати людину", чи використовувати людину, тому що "обрав своїх демонів". Людина, що не прагне будувати здорові стосунки, а прагне реалізовувати потреби своїх демонів коштом іншої людини фактично проміняла живу людину на своїх демонів. Можна не вміти будувати здорові стосунки, можна бути недостатньо зрілою особистістю - це нормально, ідеальних не існує, ми всі проходимо певний шлях, на якому, маємо можливість підтримувати одне одного. Ненормально, коли настільки боїмось з'ясувати стосунки із самим собою, що обираємо виміщати усе нез'ясоване на іншій людині. І ненормально, ставати жертвою чужих демонів, яких не ми обирали.
І ще одна більш оптимістична теза: коли я пишу про обмін в парі, кожен малює свої картинки, і чомусь, все починається з таких глобальних явищ як любов, наприклад. Обмін, будь-який, навіть не в особистих стосунках, має базуватись на повазі до себе та іншої людини. А обмінюватись ми маємо важливим саме для нас, а не для тих, хто придумував правила. І для когось, ці речі можуть бути і не глобальними і не важливими, але якщо вони цінні для вас і для вашого партнера - це чесний обмін, набагато глибший, ніж обмін "стереотипно потрібними речами". Якщо для обох партнерів важливо сміятись і вони роблять це разом - це обмін, якщо для одного партнера важливо отримувати квіти, а іншому хочеться їх дарувати - це обмін, якщо одному цікаво розповідати про свої досягнення. а іншому цікаво і хочеться слухати про успіхи - це обмін. Якщо одному важливі затулені штори, а іншому хочеться затуляти штори - це обмін.
Це називається збіг цінностей, збіг емоцій, збіг енергій.
Цінувати (знати хто я) Відчувати (хотіти переживати емоції) Реалізовуватись (є енергія виконувати дію).
Коли ви вважаєте, що вам немає що дати людині, можливо те, що є саме в вас, для неї цілий всесвіт, і можливо, цілий всесвіт для вас є в іншій людині, але вона не хоче віддавати його вам. Не може людина хотіти віддавати те, чим не наповнена достатньо сама. Погоджуватись на те, що є замість того що цінне - не здорові стосунки.
От і вся простота і складність усіх типів особистих стосунків. Вчиться поважати себе, цінувати себе, переживати свої емоції - і ви ніколи не помилитесь в рівні чесності обміну в ваших стосунках. ❤️

З новим роком! 🥳
⭐️Все відбудеться за кращим з можливих сценаріїв!⭐️
Я це стверджує.
Оскільки наш сценарій - це ми. ⭐️
Долю людини завжди можна прочитати по самій людині. По її фізичному тілу, емоціям, думкам. Носій і карми і долі сама людина. Бути у найкращій версії себе - це і є бути у своєму найкращому сценарії. Бути, а не грати роль. Хіба ми самі в себе не чудові? ⭐️
Кожна людина унікальна. З унікальними якостями і їх проявами. Чим більше ми зовнішньо і внутрішньо схожі на самих себе, тим більше отримуємо людей і подій яких шукаємо ми справжні. ⭐️
Бути схожим на себе, а не намагатись вдавати якогось іншого себе.
Ми маємо всі права на всі свої емоції, на всі свої думки і на всі свої дії.
Кожен наш вибір - це наше право. І якщо ми кожної миті обираємо себе справжнього, ми ніколи не помилимось з рівнями, сценаріями, виборами. Оскільки всі наші бажання і вибори - це ми. ⭐️
Ми, що живемо з певним рівнем свідомості, на певних вібраціях, у своїх сценаріях. ⭐️
Тільки справжні ми, знаємо хто ми. І сьогодні, кожен з нас найкраща версія себе, яка могла з'явитись в наслідок еволюції душі і життєвого шляху. Ми вже найкраща версія. Нам не потрібно довершуватись чи покращуватись. Ми вже досконалі у своїй справжності. Це краща з можливих версій, що створила наша власна еволюція. І тільки ми обираємо, ким хочемо бути завтра.
⭐️МИ СПРАВЖНІ БУТИ⭐️
❓Як планувати наступний рік?
Не плануйте, не робіть, не думайте, не кажіть нічого гіршого за вас справжніх.
Не робіть, не думайте, не відчувайте нічого, що гірше вас справжнього. воно просто вас не гідне. Воно зайве, воно порушує вашу красу і гармонію. Все воно має бути усвідомлене, відчуте і... залишене в минулому, як вже неактуальний для вас справжнього досвід.⭐️
Не буває людей чи обставин не гідних нас. не гідними нас можуть бути лише наші думки емоції і дії. От їх і залишайте в їх реальності. Ви в своїй гармонії, в своєму світі і своїй довершеності! ❤️

#практика
Не хотіла про це писати в такий чудовий день, але з цими "загадуваннями", завжди знаходяться ті, хто "як назагадує". Тому, напишу. Можливо, комусь знадобиться.
Не загадуйте, МИРУ, він буває різним, загадуйте ПЕРЕМОГУ (Київ за 3 дні - теж приніс би МИР)
Не загадуйте СМЕРТІ, чужим, загадуйте ЖИТТЯ своїм (до чужих - ви не дотягуєтесь, а своїм допомогти можете)
Не загадуйте ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ, загадуйте ДІМ (ви не знаєте напевно, де ваша доля)
Не загадуйте, ЩОБ БУЛО ЯК ДО ВІЙНИ, загадуйте нового і кращого ("старе" передбачало сценарій війни)
Логіка, думаю зрозуміла. Нічого про руйнування і смерть, все про життя, творення, будівництво. Нічого в минуле, все в сьогоднішнє і завтрашнє. Нічого не міряйте в часі "до війни" "після війни - не зв'язуйте своє життя з нею.
Особлива теза для любителів прокльонів: ви що робите? Прокльони, що "не долетіли" до цілі (а ви не дотягуєтесь) НЕ ЗНИКАЮТЬ вони залишаються в просторі, і хтось потім за вами прибирає. А поки не приберуть, вони годуються на вашій енергії Пам'ятаєте закони магії? Джерело енергії. ось ви це джерело. Як далеко "відлітає" прокльон? На рівень вашого поля чи на рівень полів ваших родичів (по крові). Якби це працювало інакше, усі б диктатори помирали швидко і в страшних корчах. Ні, вони так не роблять. Прокльон це ритуальна дія вербальної магії, в якому порушуються ритуальні правила, тому джерелом енергії стає не стороння сила, а сама людина, ефективність - мінімальна, а шкода собі і близьким - реальна. Тому, ось ці всі про "в пеклі горіти" і т.п. - це дуже, погана ідея загадувань. Склясти скляли, тепер запитайте кого? Нема що робити - моліться за своїх, в цьому радіусі дії - це ефективно.
Особлива теза для любителів експрес - зростань: а ви що робите? При швидкому підвищенні вібрацій баласт, який нам заважає, має відпасти. Ви ж знаєте такий чудовий ефект, що якщо людину "чистять" після довгого перебування під дією негативної програми (порча, приворот), можливе тимчасове погіршення стану здоров'я. Хто вивчає рейки, знає про можливі ускладнення перших 21 дня. Ми всю осінь проходили на собі трансформації і ще не усім після цього "полегшало". І це нормальний процес зростання, а тепер помножте усі ці ефекти на 10 і от вам ваше бажання швидкого зростання. Іноді, так і вбити можна, оскільки в людині моментально включаються всі кармічні програми і сценарії. Духовний розвиток - це прекрасно, але загадувати собі "левел ап" (новий рівень) до 1 лютого - це погана ідея. Розвиток має відбуватись органічно, щоб, випадково, не продовжити його вже у новому втіленні. План такий, зафіксуватись на свому рівні і максимально використовувати його потенціали, розвивати свої таланти, напрацьовувати чудові якості - все. Навіть не потрібно знати, як цей рівень називається. Це як в альпіністів: підтягнутись, зафіксуватись. І тільки так, щоб не гепнутись.
І наостанок.
НІКОЛИ не загадуйте іншій людині конкретну подію (народити, вийти заміж/ тощо), конкретну людину чи конкретну дію. Не намагайтесь програмувати життєвий шлях іншої людини. Віддавайте енергію побажання в чистому розкритому вигляді: щастя, здоров'я, кращих сценаріїв, реалізації. Тобто, віддайте просто "грошима", а що собі "купити" людина обирає самостійно. Бажайте людині бути щасливою, та не обирайте за неї що таке щастя. Навіть, якщо людина вам сказала, що вона про "це" мріє. Не повторюйте, бажайте, щоб збулись мрії. Сьогодні вони отакі в людини, завтра інші, не факт, що саме ця мрія для неї корисна.
Здається, тут все. Якщо, щось пропустила кидайте в коменти. Це важливо. Це про усвідомлення "кордонів дозволеного" ❤️

#практика #цінності
ЯК ЗНАЙТИ СПРАВЖНІ БАЖАННЯ, КОЛИ ЩЕ ТІЛЬКИ ШУКАЄШ СПРАВЖНЬОГО СЕБЕ
Покроково:
1. Уважно читаємо усі дописи про щиру вдячність звідси і вниз https://t.me/white_notes112/182 і звідси https://t.me/white_notes112/17
2. Відкриваємо верхню частину #матриця_ТУС і використовуємо її як запитання - підказки, щоб згадати те, зі свого життя, при згадці про що, ви наповнюєтесь відчуттям радості і щастя.
3. Наповнитесь максимально цією емоцією, щоб вас, ніби, розпирало із середини і висловити вдячність Собі і Всесвіту/Богу/Духу/Абсолюту/Богині/Вищим Силам (на ваш вибір) за ці речі
4. Записати їх в перелік вдячностей
5. У довільній формі повідомити Всесвіту, що ви хочете їх більше. Наприклад, висловити вдячність за те, що "ось це" примножується в вашому житті.
Тепер лірично про деталі.
Ми не можемо задати собі питання, відповідь на яке не була б вже у нашому серці (центрі Абсолюту), просто потрібно вчитись знаходити шлях до цієї бібліотеки знань.
Ми сьогоднішні - це краща версія нас, яка могла існувати у тій просторово-часовій гілці, у якій ми зараз знаходимось.
Саме зараз саме ви, оцінюєте всі події, людей, явища з точку зору своєї кращої версії, тобто себе сьогоднішніх.
Тепер згадайте подію, що наповнила вас радістю, не обмежуючись у часі, і знайдіть в цій події саме джерело радості. Не саму подію "Я нарешті відвідала Андріївську церкву", а причина чому це наповнило радістю "Побачила те, що надихнуло/відчула атмосферу, що надихнула/зустріла людину, що надихнула" Що саме робить цей спогад радісним для вас. Нам не підходить все те, за що ми очікували, що нас похвалять, все те, де радість була б не повною, якби не оцінили навколишні, не підходить те, де ми раділи чужій радості (хоча, це прекрасна емоція). Тільки ми і наша нічим не зумовлена радість. Уявіть, що ви на великій чудовій вечірці, але радісною для вас її зробить тільки певна музика, тільки певні люди, можливо інтер'єр. От ваше джерело радості - не вечірка, а саме те, що викликало вашу емоцію і найголовніше- викликає її і зараз (є речі, яким ми раділи в моменті, але зараз "розуміємо", що не таке воно вже і радісне) Гаррі Поттера читали? Шукаємо найсвітліший спогад. Деталь, яка для нас нескінченно цінна, яка зараз запалює наше сонячне сплетіння (радість живе там). Що це для мене? Про що це для мене? Це отримана якась емоція? Це відчуття досягнення цілі? Це нові знання? Це певний момент з певною людиною? А що саме в цьому моменті? Чому він? Це відчуття свободи і незалежності? От настільки глибоко копніть. Пригадайте, переживіть це відчуття абсолютної радості, чим більше - тим краще. Щоб ділитись нам потрібно бути наповненими і переповненими, тоді ми виплескуємо і віддаємо. Фактично, надлишок енергії з минулого виштовхуємо у майбутнє, допомагаючи собі його підсвітити. Ось ці маленькі важливі цінності - ваші бажання вас справжнього у сьогоднішньому дні. Робіть перелік і дякуйте за те, що це примножується у вашому житті. Фізичні предмети, емоції, думки, відчуття і дивіться, що вам приходить в голову до цього переліку, про що ви мимоволі починаєте мріяти у цьому стані, створюючи цей перелік - додавайте також, не соромтесь. Це той момент, коли ви є ви. Навіть, якщо у вашому переліку тільки 1 спогад, 1 цінність і одне бажання це вже надзвичайно багато і це насправді великий перший крок.
А другий крок - це завжди прийняття. Нас так довго вчили, що все потрібно заслужити, виборювати і таке інше, що приймати ми не вміємо. Повідомляю: Всесвіт не видає авансів. Все, на що нам вистарчило ресурсів отримати (власних ресурсів)- все наше, за все, що нам дали, ми вже розрахувались. Вже за все сплачено. Ми гідні всього того, що отримуємо, наше завдання: дозволити собі прийняти з вдячністю. ❤️

В продовження допису: ось це верхня частина #матриця_ТУС

Помітили, як важко знайти по-справжньому радісний спогад, що переповнить радістю нас сьогоднішніх? Хоча, ми ж точно пам'ятаємо, що чомусь раділи.
Для того, щоб ЗАХОТІТИ щось віддати у зовнішній світ, ми повинні бути цим наповненні. Переповнення, дає наше власне бажання виплеснути. Якщо ми віддаємо те, чим не наповнені самі, ми постійно "не в ресурсі", ми просто знаємо, що "маємо віддати", оскільки нам так диктує якийсь не наш сценарій. "Відавання" без переповнення - виснажує.
Якщо, нас переповнюють спогади про лють, приниження, страх, знецінення, покинутість - віддаватимемо ми саме це, а для радості, тепла, любові, просто не залишиться місця, оскільки "провідна" здатність енергосистеми людини обмежена.
Людина, що сама не наповнена радістю просто фізично не може хотіти ділитися нею.
Що людина віддає - тим вона наповнена. Чим більше людина у стражданнях, тим більше страждань вона віддаватиме.
Наповнюйтесь тим, що хочете віддавати, наповнюйтесь тим, що для вас цінне. ❤️