На питання по минулому дописі https://t.me/white_notes112/166
"Як це не будити та що тоді з ними"
Я вже говорила про те, що зараз багато речей почало працювати по іншому. Трохи раніше коли більшість з нас була на більш менш однаковому рівні вібрацій, ось це будити виглядало приблизно так: "ой, дивитись, я тут таку класну штуку вивчаю/досліджує/дізнався давай розкажу/покажу/будемо дізнаватись разом". Останні роки рівень Землі та рівень свідомості частини людства практично "стрибнув". І з кожним днем диференціація за рівнем вібрацій стає все більш помітною. Між світами людей ніби ще вчора було пару метрів, а сьогодні вже прірва. Це не добре і не погано. Ніхто не кращий чи гірший від такої ситуації. Просто, в кожного свій еволюційний шлях. Тому сьогодні, "будити" виглядає інакше. Ви прокидаєтесь самі та тримаєте певний рівень вібрацій - світите/сяєте, ви перебуваєте (чи почали переїзд) в реальності, що відповідає вашому рівню вібрацій. Якщо в іншої людини є сформований запит прокинутись/покращити сценарії/підняти рівень свідомості (тобто високовібраційні наміри, що закріплюються дією) вона ніби радіоприймач налаштовані на хвилю тієї реальності де ви вже знаходитесь і приходять до вас як на світло маяка. Ви не віддаєте людині свою енергію ви просто світите достатньо яскраво, щоб поруч з вами людині хотілось бути кращою версією себе, ставати сильнішою, щасливішою. Так запускається процес її трансформації. Але, як тільки людина йде в низьковібраційний стан, в страждання, в низьковібраційні сценарії (тобто, налаштовується на вібрації своєї іншої реальності) вона вас втрачає в просторі, її приймач вже не налаштовано на хвилю реальності, у якій ви перебуваєте. На фізичному плані така людина просто йде з вашого життя. Коли я кажу, що ми всі роз'їжджаємось по різних просторово-часових гілках, це зовсім не метафорично. Це відбувається у реальному фізичному світі. Люди, події, обставини, місця - навколо вас фізично змінюються, оскільки кожен перебуває у своїй гілці реальності. І з кожним днем буде все більше помітно, що поруч залишаються лише ті люди, що перебувають з вами в одній реальності, на одній частоті. Оскільки, в низьковібраційних реальностях можуть існувати усі. Було б бажання. Високо вібраційні стани/світи/гілки реальності - непридатні для існування на низьких вібраціях. Тому, ви можете запросити людину у свій світ, показати їй його, але не втримати та не перевезти. Технічно неможливо знаходячись в стані страждань, люті, образи, розчарування, пригнічення обирати та формувати високовібраційні події. Тому, я постійно і повторюю: позбавляйтесь всього, що підтримує вас в стані пригнічення, додавайте те, що покращує настрій і відчуття, те в якому ви стані сьогодні - це ваше життя завтра. Ми не обираємо кожну людину і кожну подію у своєму житті, ми обираємо сценарії, оскільки жодне явище не може існувати окремо. І в цих сценаріях приходять люди та події.ці стани нам диктують наші переліки бажань, ці стани, визначають вибори, що ми робимо. Навіть якщо, знаходячись в пригніченому стані більшу частину часу ми "вистрибнемо" ситуативно і "притягнемо" щось реально світле, загальний сценарій нам продиктує "втратити/позбавитись". "На голову падає мільйон і ми його не помітили, викинули на вітер, чи так відзначили, що померли на радостях". Тобто, навіть витягнувши з простору людину чи подію, що за рівнем вібрації не відповідає нашій реальності, ми не зможемо це втримати у стані нижчим за вібрації людини чи події. Кожна просторово-часова гілка "намагається" залишатись максимально чистою. Тобто, високовібраційні стани легко "відштовхують" усілякі негаразди, а гілка "усіляких негараздів" зробить трагедію навіть з Різдвяного дива (це трохи гіперболізовано, для повноти картинки). Матриця страждань занадто "сильна" енергетична структура, щоб тягнути з неї людину, ризикуючи її фізичним втіленням. Доки людина обирає матрицю страждань - вона у своєму низьковібраційному світі. Це її вибір. Право вільного вибору її захищає. Кожен обирає для себе і це нормально.

Просто сяйте І ті, хто має намір - вас знайдуть (я вам більше скажу, знайдуть так, що від них неможливо буде позбавитись, оскільки для реалізації наміру - потрібна маніфестація дією https://t.me/white_notes112/65). А ті хто вирішує жити в менш високовібраційній гілці просто піде з вашого життя. І "не ходіть" за цією людиною - нікому не дозволяйте себе згасити.
Як ми формуємо реальність: https://t.me/white_notes112/20
Якщо, хтось, ще не місцевий, ось тут особисті, якщо виникають питання, коментарі, побажання, що не хочете кидати в коментарі накидуйте в особисті, на все відповідаю, хоча і не на все швидко. https://t.me/j5737117 ❤️

#нестраждати
Багато джерел говорить про те, що людство саме створило "системи темних енергій", тому, що "ось такі вони люди". Самі створили систему страждань. Особливо захоплює, коли ця думка лунає від достатньо авторитетних джерел, наприклад трактування історії з тим біблійним яблуком, з якого "почалися усі людські біди". Акцент: трактування, не сама історія. Ваше право формувати власну думку, але поділюся своєю.
Всі системи, створенні людством мають одну спільну рису: вони змінюються. Еволюція чи деградація, але зміни наступають обов'язково. Хоча б тому, що саме людство змінюється. Система водопостачання і водовідведення, системи видобутку і розподілу ресурсів, системи релігійних вірувань, системи знань, тощо. Всі системи змінюються. Окрім системи матриці страждань. Будь-який приклад з будь-якого періоду історії буде схожий на усі інші. Ми завжди страждаємо однаково. Тобто, "джерела" хочуть сказати, що ми самі промалювали бездоганну схему, інтегрували її одночасно на все населення Землі і зберегли незмінною? Тільки цю єдину систему? Навіть системи демонстрації/проявів страждань змінювались.плакати/не плакати, говорити/не говорити, зуб чи друга щока.... А от єдину систему ми створили і зберегли незмінною. Людство класне, але точно, поки що, не настільки. Матричний світ страждань - синтетично створена, інтегрована і контрольована система. І якщо на певних етапах, можна було б припустити, що це форма опіки над недорозвиненим людством, то сьогодні, маючи змогу досліджувати механізми захисту цієї системи, сумнівів в "турботі" все більше. Особливо, коли є розуміння того, що сьогодні, нам для усвідомлення "уроків" не потрібен фізичний досвід. Так, фізично переживати події війни було не обов'язковим, для того, щоб усвідомити її уроки. Тобто, збільшуючи обсяг своїх знань і рівень усвідомленості ми позбавляємо себе необхідності, проживати негативні досвіди фізично у фізичному світі. Щоб вчитися самоповазі, цінності, цілісності, вдячності, любові, щирості тощо, не потрібно переживати негативні фізичні досвіди стосунків з навколишніми і навколишнім. Всі ці взаємодії можуть бути достатньо комфортним і цікавим процесом спільного та індивідуального розвитку. Страждання не обов'язкові, не обов'язково вмерти, щоб жити, не обов'язково гаяти роки життя на стосунки, після яких для розвитку, ще доведеться відновлюватись 10 років. Еволюція не в стражданнях, а в прагненнях.
Головне, щоб ці прагнення не були ще одним нав'язаних сценарієм старої матриці.
Але про це "далі буде" ❤️

Цей день настав. Нарешті, останній допис з хештегом #нестраждати. 🥳

Розповідаючи про матрицю страждань ніби 20 років каторги відмотала.
Важка неприємна тема безглуздого існування в заручниках болю та з варіаціями на тему стокгольмського синдрому стосовно страждань.

Резюме:
✅На ранніх етапах розвитку людства на планеті була інтегрована система страждань, як інструмент сповільнення еволюції. https://t.me/white_notes112/100
✅У своєму “сповненому мук стані” ми зручна "їдальня" для низьковібраційних егрегорів і на своїх ранніх етапах еволюції, дуже зручна спільнота для використання ресурсів планети.
✅Сутність системи страждань полягає в тому, що порушується система “внутрішнього вчителя”, тобто, замість набуття власної системи усвідомлення досвідів, ми використовуємо систему проживання страждань. https://t.me/white_notes112/161
✅Система страждань - це фіксація в негативному стані, замість усвідомлення.
✅На етапі переходу Землі і з підвищенням рівня вібрацій планети і рівня свідомості людства, низьковібраційні зв’язки синтетично інтегрованої системи страждань стали більш помітними і прослідковуються багатьма системами езотеричних знань (психологію також додаю до переліку езотеричних).
✅Система страждань порушує головне право людства право на вільний вибір, оскільки зумовлює вибори, мрії, прагнення людини. https://t.me/white_notes112/166
✅Страждання - не природний стан для людини, тому руйнівний/деградаційний https://t.me/white_notes112/155
✅Знаходитись у системі страждань - це вибір людини на ранніх етапах розвитку свідомості https://t.me/white_notes112/156
✅Знаходячись у низьковібраційних станах ми самі формуємо для себе низьковібраційну реальність, добровільно, що зовні здається реалізацією права вільного вибору, тому в наші страждання не втручаються високовібраційні сутності (істоти, ангели-охоронці, тощо) без нашого запиту.
✅Система страждань не тільки сповільнює еволюцію людства та реалізацію людини в сценарії плану душі, але й втримує людину у низьковібраційних просторово-часових гілках. https://t.me/white_notes112/158
✅Людина народжується (душа приходить у фізичне втілення) для життя. Для проживання досвідів.
✅Саме в процесі проживання досвідів відбувається трансформація енергій і творення реальності (розвиток душі, розвиток планети, розвиток Всесвіту).
✅Ми народжуємось, щоб жити, щоб проживати досвіди, які можливо отримати тільки у фізичному тілі. Ми не народжуємось, щоб страждати.

І ось тепер, саме час відписатись від цього каналу, якщо
❌для вас є неприйнятною концепція вільного вибору
❌якщо ви не вірите в існування тонких тіл людини
❌якщо вважаєте страждання природним
❌ якщо не готові відмовитись від понять: “люди винні”, “за гріхи розплачуємось”, “страждання роблять сильнішими”
❌ якщо страждати вам подобається більше, ніж усвідомлювати
❌якщо, все, що вас оточує це не ви, а "воно само"
❌якщо я просто вас втомила своїми дописами.

Тому, що надалі, я планую стверджувати життя, замість страждання.
Фактично сплюндрую ідеальні закони, сценарії і засади довершеної матриці страждань.Покажу, що усі тут присутні вже вміють досить успішно виходити з системи страждань. Трохи повмовляю вас піклуватись про "внутрішнього вчителя".
І багато разів напишу слова: Прийняття, Щастя, Радість, Цінність, Цілісність, Єдність, Повага, Любов, Кохання, Добробут, Реалізація, Вдячність ❤️

#стан #Хокінс

"Я існую. Я людина. Все, що є в мені - природне. Немає нічого зайвого, надлишкового чи недостатнього. Немає кращої сторони мене і гіршої. Я цілісна. Немає людей гірших чи кращих за мене, немає людей, яких я не варта, чи які не варті мене. Я маю право проживати своє життя згідно з планом моєї душі, використовуючи необмежені ресурси Всесвіту. Будь-яка людина має право проживати своє життя згідно з планом її душі і використовувати необмежені ресурси Всесвіту. Я не закон для іншої людини та інша людина не закон для мене. Я гідна за правом свого народження і кожна людна гідна за правом свого народження. Всесвіт справедливий. Свою реальність створюю я" - так виглядає рівень свідомості "Прийняття" на 350 балів за шкалою Девіда Хокінса.
Знайомтесь, дипломований лікар, експерт в галузі психіатрії, 20 років досліджував зв'язок тіла з психо - емоційними станами і зв'язки емоційних станів з тонкими тілами людини.
Всім, хто консультує клієнтів і в кого буде час і натхнення заглибитись - раджу.
Один автор зробить для вас ще більш зрозумілим відповіді на запитання, чому одній людини потрібно казати "став цілі", а іншій "не плануй, довірся", чому комусь ми кажемо "зберись, ганчірка" а іншому "іди, обійму". Окрім Хокінса схожі концепції можна побачити в чакровій системі, в розвитку планетарних енергій, в Древі життя, в Таро, в окультних традиціях і психології. Але потрібно з когось починати.Вважаю, що з людей, які народились 13 січня/11 лютого/9 березня/7 квітня/5 травня/3 червня/1 липня виростають найкращі дослідники тонких планів. Тому, Хокінс
Так от, за теорією Хокінса є 17 станів свідомості людини. Як не дивно, ті, стани, що належать до теми страждань він визнає такими, в яких людина жити не може, не придатними для життя і це ні в якому не метафоричному сенсі слова. Стани придатні для життя починаються з 200 балів. Часто шкалу Хокінса плутають зі шкалою вібрацій емоцій в герцах. В Хокінса не герци, це його власна шкала з коефіцієнтами.
Для визначення власного рівня свідомості достатньо експрес-тесту. Розкажіть собі як пройшов ваш день. Вчора чи сьогодні, чи 2 дні назад. І за тими емоціями які домінували, ви легко визначитись у якому ви стані. У червоних станах ми "вигораємо". З 200 балів починаємо світити. Тобто, творення високовібраційних гілок реальності відбувається лише у станах 200+ балів. Чим більше балів, тим більше світла, тому більше фарб і можливостей у житті.
І є інша сторона: люди з різним рівнем розвитку свідомості по різному бачать світ. В нас в усіх реально різні картинки. І це нормально. І не треба жодних " я йому 2 години пояснював про Всесвіт, він не зрозумів, він тупий" - ні, він не тупий, він бачить інший світ, він живе в іншому світі у своїй картині реальності. І з більш високого рівня можна зрозуміти попередні рівні, але майже неможливо з перших рівнів відчути верхні. Не можна стандартизувати всіх людей під одну гребінку, якщо 10 людей робило ось так, не факт, що 11-ий не зробить по іншому. 17 різних картин світу, 17 різних способів взаємодії із зовнішнім світом, 17 моделей обробки інформації і це тільки один чинник без врахування інших (таланти, здатності, досвіди тощо). Спілкуйтесь з людиною мовою її картину світу, але не дозволяйте нікому знижувати рівень вібрації вашого стану.

#стан #Хокінс

Якщо сьогодні ви відчуваєте себе в червоній зоні - це нормально. В кожного свій власний цикл розвитку, свій темп.Жодні цифри у табличці не роблять вас кращими чи гіршими. Ми всі переживаємо досвіди і стани. Я показую цю шкалу для того, щоб було зрозумілим, що загальні фрази "вийди з зони комфорту"/ "почувай радість"/"люби весь світ" - не працюють. Ніхто не перестрибне 5 щаблів за 2 дні. Але кожен може визначити себе сьогоднішнього, подивитись що потрібно для наступного рівня і розуміти, з чим варто працювати. І це не змагання на швидкість. Це шлях. Чим відрізняється гідність від пихи? Гідність: я сьогоднішній краще себе вчорашнього. Пиха: я кращий за інших. Тобто, якщо ви проживатимете кожен свій крок вгору, ви запам'ятаєте скільки разів ви сьогоднішній стали кращим, за себе вчорашнього і це стане вашим фундаментом для відчуття власної гідності/самоповаги. ❤️

#стан #Хокінс

На системі Хокінса https://t.me/white_notes112/174 можна показати багато цікавих речей .
Чим і займусь.
1. ПЕРЕХІД
В процесі "переходу" Земля стає непридатною для існування всього того, що знаходиться в червоній зоні.
Тобто, якщо раніше, стан свідомості був питанням розвитку, то, тепер це питання виживання фізичного втілення. Червоний сектор на малюнку - це стара матриця "Виживання", зелений сектор - це нова матриця "Творення". Фактично, Земля як планета остаточно вийшла з енергій червоного сектору і, надалі, перебуватиме в енергіях зеленого сектору. Червоний (рудиментарний) хвіст буде поступово відмирати. Я вже писала про егрегор війни і його відмирання, ось це все одна історія.
Цікаво, що середній рівень свідомості людства за системою Хокінса, на момент переходу складав 209 балів. Уважно дивимось на таблицю. 200 балів - це необхідний мінімум, для того, щоб людство було визнане придатним для розвитку без перезаселення, 209 балів було в нас. Тобто, від вироку "перезаселення" нас відділяла тонка межа 10 балів. Це, навіть не рівень стану, це кількість людей в стані. Можна не довіряти цифрам Хокінса, але усі, хто працював в енергіях переходу, підтвердять, що ми йшли по дуже і дуже тонкій межі і продовжуємо йти, оскільки рівень вібрацій Землі у 2023 році тільки прискорить своє зростання за шкалою Шумана.
Ось що я мала на увазі, коли казала, що до "правильної математики" може не вистачити умовно однієї людини. І що, навіть, якщо ви не прагнете, ніякого розвитку і все це вам не цікаве - просто тримайте стан, не занижуйтесь. В Україні, в перший місяць війни, ми прослідковували ситуацію тотального розмежування. Хтось, занизив свій стан до рівня на межі життя і смерті, тому, хтось був вимушений "стрибком" переміщуватись в гору, щоб втримати баланс. Всі ніби розбіглись у різні сторони і тільки в квітні-травні, цей процес більш менш стабілізувався. Хтось вийшов зі своїх страхів, хтось просто вирішив, що втомився боятись. Розпочалися відновлювальні процеси у бізнесі і стосунках. Так, хтось застряг в червоній зоні і досі скочується зі сходинок, але хтось інший майже "миттєво" подорослішав. Все літо, всі ми фіксувались у своїх нових станах, восени, отримали потужні стимули для виходу на новий рівень. 2023 рік - це рік, коли найпростіше підняти рівень свідомості, пройшовши таку дорогу, яка раніше вимагала років, або, навіть, втілень.❤️

#стан #Хокінс
2. СТОСУНКИ
Здорові стосунки можливі лише між партнерами, чий рівень свідомості в зеленій зоні. В обох. Для щасливого подружнього життя потрібно, щоб принанні в одного з партнерів рівень був 310 і вище. (Сподіваюсь, зрозуміло, що в реальному житті немає лінійки що міряє 309 чи 311, і розрізняти рівні ми ще повчимося).
До зеленої зони - існують лише залежні стосунки. Тобто, партнери, доприкладу, у шлюбі живуть не як особистість з особистістю для створення спільної реальності, а як усі травмуючи досвіди одного з іншим. Батьки, попередні партнери, вчителі (будь-які значущі дорослі) одного, живуть з тим самим набором людей іншого. Чим менший "багаж" травмуючих досвідів, тим легше. Але, в будь-якому випадку, потрібно розуміти, що коли ми у червоній зоні, ми обираємо не людину, а певний досвід. Хтось повторює модель стосунків з одним із батьків, хтось травмуючі досвіди минулих стосунків, зараз навіть не хочу говорити про варіант "вийти заміж/одружитись на зло колишньому/колишній". Червона зона вказує на порожнечі, що є в нас і ми намагаємось заповнити їх іншою людиною. Але це не можливо.
Я завжди кажу "виходь/йди/завершуй" про усі хворобливі відносини. "Усвідом і йди". Але сьогодні про те, як врятувати стосунки. Скажу одразу: неможливо самому врятувати стосунки, можна лише дати їм шанс бути врятованими обома. Хочете дати їм шанс? Підніміться в зелену зону і світіть. Якщо партнер, готовий, він підтягнеться до вашого рівня, якщо Ви будете вище 310, то навіть зможете йому в цьому допомогти. Якщо, ви в зеленій зоні, світите, але "партнера це не гріє", нажаль. В зеленій зоні ви і самі зрозумієте, що жодні стосунки не вартують того, щоб втрачати себе. Тільки не потрібно собі лестити, ваша зелена зона, реально повинна бути зеленою, а не просто вважатися такою, з вашого рівня пихи.
Щоб повноцінно "обмінюватися" з іншою людиною, потрібно розуміти хто ви і що в вас є. Ви не можете очікувати від людини у червоній зоні поваги до себе, оскільки вона ще недостатньо вміє поважати себе, не можете очікувати "сядемо і все обговоримо", їй навіть з собою, ще важко спілкуватися, не очікуйте кохання, оскільки людина не знає що це таке, не розуміє і не відчуває. Просто може називати коханням те, що відчуває. Ми так часто робимо, називаємось щось, словами, просто тому, що не знаємо як виглядають ці поняття і як відчуваються. Стосунки між людьми з різним рівнем свідомості можливі, якщо той, хто в зеленій зоні відстоює особисті кордони і бере до уваги специфіку світосприйняття іншої людини. Тобто поважає людину і той світ, в якому вона живе. Але, цей формат може бути в колег, друзів, ділових партнерів, для щасливого шлюбу, нажаль, цього замало. Лише 2 зелені зони. ❤️
https://t.me/white_notes112/174

#стан #Хокінс
3. НАЙВАЖЛИВІШИЙ ДОПИС
Буде багато літер, але прочитайте уважно, двічі.
Ми всі, без винятку, час від часу потрапляємо в цю пастку.
Кожен стан свідомості (можна за системою Хокінса) визначає різну структуру нашої мотивації. Змінює наші бажання і прагнення. "Стрибаючи" між станами ми загадуємо бажання з однієї реальності, приймаємо рішення, виходячи зі сприйняття іншої реальності, оцінюємо з третьої реальності. Тобто, те, що отримуємо не зможе збігтися з бажаним. Наша картина світу стає "клаптиками" різних реальностей. примножується хаос і рівень внутрішнього неспокою.
Не стільки важливо "досягти стану", скільки "зафіксуватись в стані "зеленої" зони. Нам буває важко завжди підтримувати один й той самий стан свідомості, тому хоча б рішення потрібно приймати у стані, що відповідає тому, в якому ви "загадували бажання".
Найпопулярніша схема: мріяти в стані "Сміливість", діяти у стані "Страх"/ "Лють"/"Жадібність" /"Пиха".
В "зелених" станах ми прагнемо розвитку і реалізації, в червоних "виживати", захищаючись від, у більшості, надуманих страхів.
ПРИКЛАД: підліток. перше кохання. натхнення. добирається до своїх перших книжок з гендерної психології. починає трохи більше розуміти. стан свідомості змінюється. приходять бажання з реальності його нового стану свідомості. він йде до батьків і каже "я передумав поступати в мед і буду музикантом", батьки переходять в жорстку опозицію і примус, конфлікт розгоряється, підліток йде в стани червоної зони, тобто руйнівні. він починає руйнувати. зазвичай стосунки (оскільки там ще не має навичок будування), далі, або він починає більше читати і заглиблюється у свій внутрішній світ і "завалює" екзамени в мед, оскільки мед інститут не відповідає тій реальності, яку він вже бачив на своєму "внутрішньому екрані", або знаходячись в руйнівному стані, завалює екзамени, або відраховується з першого курсу, або просто методично валить навчання. Конфлікт з батьками загострюється, підлітка "переводять" в категорію "невдах" і запускаються відповідні кармічні сценарії і програми: повторюваність моделі поведінки стосунків з батьками в особистих стосунках, занижена самооцінка і розрив між "я прагну" - "я можу". На справді, він просто бачив на "внутрішньому екрані" те, що відповідає більш високому рівню свідомості, а приймав рішення і діяв в більш низьковібраційних станах.
ЩЕ ПРИКЛАД: людина виходить на омріяну роботу, її все надихає. їй все подобається, вона натхнена починає більше спілкуватись з людьми більше цікавитись зовнішнім світом і тут.... їй починає не подобатись її робота, ніби все так, але якось не так, вона просто виросла з тієї реальності, якій відповідає ця робота. І людина може прийняти рішення у стані нових мрій, нових бажань, відповідно до нового розуміння реальності, або піти за емоцією "мені тут все не подобається" (а ми ж завжди підтягуємо аргументи) і піти в нижчі стани і виходячи з них прийняти рішення.
Повторюся, не так важливо, як високо по стану свідомості ми можемо "стрибнути". Важливо зафіксуватися в стані зеленої зони. Тоді бажання внутрішнього світу співпадуть з обставинами зовнішнього і ми почуватимемо себе комфортно, гармонійно, розуміти, що коїться і куди ми йдемо.
Прагнете розвитку - приймайте всі рішення у своєму найкращому стані. Думайте над усім у своєму найкращому стані.
Наші думки, спровоковані різними реальностями (станами свідомості) ніколи не збігатимуться.
Є люди, в яких бажання змінюються кожного дня і тут 2 варіанти, або людина застрягла в станах "вище апатії, але нижче зеленого поля". Або, людина живе не у своєму стані.
ПРИКЛАД ми загадуємо бажання на які нам потрібно більше грошей, обставини нас "виштовхують" з роботи, щоб ми собі усвідомили і знайшли кращий варіант, замість цього, ми йдемо перейматися втратою стабільного прибутку. Тобто, ми чіпляємось за те, що не могло дати нам того, чого ми прагнули. Так само ми можемо прагнути розвитку, обставини виводять нас з колективу, де більш низький рівень свідомості, і ми починаємо перейматися втратою.

#стан #Хокінс
Але, ж дійсно, коли ми у стані "Готовність" нам реально не підходить той партнер, якого ми обирали із зони "страху", нам реально не подобається та робота, яку ми обирали із зони "жадібності", нам реально не потрібні ті речі, які ми собі намріяли в стані "пиха".
І це нормально. І це не "людина не знає чого хоче, бо кожного дня хоче іншого" - це "нестабільність стану свідомості".
Різні потреби на різних рівнях, різні бажання відповідають різним потребам, різні ресурси і енергії відповідають різним сценаріям розвитку подій - це нормально.
ПРИКЛАД: "Після початку війни я передивився свої погляди на життя". А ти "передивився" знаходячись у своєму найкращому стані? Чи ще до війни, ти прагнув і будував у стані Сміливість/ Нейтралітет/Готовність, а потім страх, біль, лють і ти передивився з позиції Страх/Жадібність/Лють/Пиха? Якщо так, то це шлях у неспокій, тому що, "на внутрішньому" екрані, ти вже бачив іншу реальність, тому що рівень розвитку свідомості і рівень розвитку душі відповідають більш високому стану вібрацій і червона зона - це твоя тюрма.
Найкращі можливі для неї сценарії, людина отримує лише в найкращому своєму стані.
Я вірю в іншу ситуацію: з початком повномасштабного вторгнення прийшло більше усвідомлень і більше розуміння, ви перейшли у свій найкращий стан і саме в ньому "передивились" життя і плани на нього.
В будь - якому випадку, всі можуть за декілька днів стабілізуватись у найкращому своєму стані і посидіти 2 годинки подумати, які бажання і прагнення відповідають найкращому стану, "в чому" ви почуваєтесь найбільш спокійно і гармонійно з оточуючим світом. Чого ви прагнете саме сьогодні, у своєму найкращому стані? Який найкращий сценарій ваш?
Багато писала про помилки і що крім нас ніхто нас за них не карає. https://t.me/white_notes112/78
Можливо, тепер, більш зрозуміло, що значить "дія, наслідки якої не відповідають нашому найкращому сценарію". Ми мріяли в зеленій зоні, виконали дію в червоній, вона призвела до наслідків, які перейшовши в свій найкращий стан ми б вважали незадовільними. І от "помилка"- не вийти в кращий стан і не виконати дії, що "підтягнуть" ситуацію до нашого кращого сценарію. "Помилка" залишити ситуацію, наслідки і себе в червоній зоні. Кинути себе напризволяще в дикому полі матриці виживання. Кинути - це спробувати уникнути відповідальності за своє життя, і це блокує перехід в зелену зону. От і вся технологія "покарань за помилки", залишитись в зоні, в якій не ми керуємо своїм життям, а наші старі сценарії проживають наше життя за нас.
Те, про що ви мрієте і чого ви прагнете в стані натхнення, комфорту і гармонії це ви справжні.
Те, чого прагнете чи робите від безвиході, через страждання, переборюючи себе, тому що так треба - це сценарії найбільш вірогідні, тобто вже заплановані старими низьковібраційними сценаріями. Тому, нам так важко даються деякі речі, тому що весь наш внутрішній світ протестує, але сценарій диктує і ми робимо, йдемо, вирішуємо, і навіть досягаємо мети, але чомусь, потрапляємо у стан "на душі не легше". "На душі полегшало" - це коли у своєму найкращому стані ми прийняли рішення/зробили/знайшли те, що відповідає нашому найкращому сценарію наперекір старому більш низьковібраційному, тому, що душа завжди прагне розвитку.
Якщо ваші страхи, невпевненість, сценарії - обрали ваше оточення і ваші події, невідповідного до вашого кращого сценарію, немає нічого дивного в тому, що прочитавши надихаючу книгу, прослухавши лекції мотивуючого спікера, поспілкувавшись з людьми з більш високим рівнем свідомості, послухавши музику чи після медитації - ви "повертаєтесь" в своє життя і воно здається вам сірим, не вашим, ніби чужим. Просто насправді ви цього життя не прагнули. Ви просто дозволили його таким створити вашим демонам.
Йдіть в свій найкращий стан, найвищий, в якому ви світите найяскравіше. І саме з нього оцінюйте, будуйте, виправляйте. Будь-який стан зеленої зони дає вам достатньо для цього енергії. Потрібен лише намір. ❤️

#стан   #Хокінс
4. ПРО СТАНИ
1) В кожного з нас, в певний тривалий період часу є так званий "робочий стан". Стан свідомості, в якому ми перебуваємо найчастіше. Щоб його визначити, відстежуємо емоційні стани, думки і свої реакції хоча б протягом тижня. 60 годин і більше на тиждень -  наш робочий стан. Саме в цьому стані ви вирішуєте більшість стандартних побутових чи робочих питань. Це стан, в якому в вас вже є досвід. Це стан ваших найбільш вірогідних сценаріїв.Тобто тих, ланцюжків подій, під які вже сформоване підґрунтя. Саме ці події побачить на картах таролог. Тобто, якщо ви тривалий час перебуваєте в негативному стані, то для вас найбільш вірогідні сценарії (події), гірші, ніж ви б могли отримувати. А якщо, навпаки, 60 годин на тиждень тримаєтесь в стані, вище за ваш вчорашній: ви пристосовуєтесь, покращуєте сценарії.
2) Є стан, який на сьогодні для нас максимальний з можливих досяжних, назвемо "потенційний". Ми в нього переходимо у стані натхнення, після спілкування з духовним наставником, після серії медитативних практик, коли уважно читаємо і замислюємося на езотеричними текстами. В цьому стані нас найчастіше відвідують великі мрії. В цей стан ми переходимо самостійно, без зовнішніх стимуляторів. Але не перебуваємо в ньому довго. Це стан  і реальність наших найкращих сценаріїв, той максимум, якого ми можемо досягати сьогодні. Ми ще не зафіксувались в ньому, але наша енергетична структура готова до "переїзду" в цей світ.
3) Є стани, в які ми "скочуємось". Це стани не нашої реальності. Цей процес схожий з тим, коли нам раптово гасять світло. В цих станах ми "коїмо найбільше дурниць". Тобто, якщо ваш стан занизили - йдіть і відновлюйтесь, перед тим, як зробити наступний крок. Саме тому, чудово після "поганих" стосунків чи "поганої" роботи робити паузу на відновлення. Якщо в минулих стосунках вас з'їли і ви перескочили у нові, ви майже напевно, будете продовжувати реалізовувати сценарії свого негативного стану, отриманого в минулих стосунках. Скоріш за все, оці нові стали наслідком, вже запущених сценаріїв у минулих стосунках (ось і вся магія повторюваності подій). Тобто ви відразу оберете партнера чи роботу під негативний сценарій. Після всього, що вас занижує - робіть паузу, відновлюйтесь і тільки після цього - наступний крок.
Звертаю увагу практиків, що стан медитації чи ритуалу - це не наш максимально досяжний "потенційний" стан. Це стан, внутрішнього наставника. Коли ми ходимо до свого вищого Я, або до себе "завтрашнього" за порадою. Або використовуємо енергії інших сил.
Звертаю увагу тих, хто ходить на консультації: деякі практики, на жаль, зловживають можливістю віддати енергію і під час сеансу "віддають", тобто "накачують" вашу, наприклад, третю чакру, ви відчуваєте піднесення, потім ефект закінчується і ви знов йдете оплачувати консультацію. Так прив'язується клієнт. Якщо, термін вашого "гарного настрою" після консультації не збільшується після повторних консультацій, тобто ви не починаєте довше перебувати у піднесеному стані, є сенс замислитися над методикою консультування. Цілительство - робить людину цілісною, самостійною, тобто здатною самостійно утримуватись у стані, а не тільки під час сеансів.❤️

#стан   #Хокінс
Наш стан свідомості зумовлює варіанти сценаріїв у яких ми будемо жити. Тому, наприклад, найперспективніші чоловіки, це ті, хто знаходяться в шлюбі, де обидвоє партнерів стабільно в зеленій зоні і жінка має вищий рівень свідомості. Тоді чоловік поволі до цього рівня тягнеться, зростає його енергетичний потенціал і як результат - успішність реалізації. А жінка, має постійно розвивати власний рівень свідомості, ніби накопичуючи енергію, знання і ресурси. В такій парі і чоловік зростатиме, а значить, завжди залишатиметься цікавим для жінки, і жінка матиме свободу зростання. Але тут важливе власне зростання. Це не про "я - Богиня"/існує лише моя думка/"погодься або ти мене не любиш" (це взагалі Пиха і це червона зона) Зростання це - сьогодні, я відчуваю більше ніж вчора, я розумію більше, я усвідомлюю більше, я віддаю більше, я отримую більше. Тоді ми стаємо спокійнішими, виваженішими, більш гармонійними, і це саме те, чого так бракує чоловікам у зовнішньому світі, де постійний сумбур, нестабільність і розбрат. Якщо ж, наприклад, жінка в червоній зоні чи на рівні свідомості нижчому за чоловіка, вона стає тією стелею, в яку він впирається. В подружньому житті, стан свідомості чоловіка не розвивається вище, за стан свідомості жінки. В подружжя певним чином "спільна реальність" і навіть, якщо потенційний стан розвитку свідомості чоловіка набагато вищий, його робочий стан завжди буде лишатись не вищим, за рівень свідомості дружини, а значить і сценарії реалізовуватимуться саме з цієї реальності. Тобто, дівчатка, розвивайтесь, сяйте і не давайте себе гасити, чоловіки, обирайте ту, що трохи більше вас "відчуває" цей світ.
До речі. Рівень свідомості - це не про інтелект, освіту. чи "поганий/хороший", "добрий - злий" - і про це трохи згодом. ❤️

#стан #Хокінс
Якщо ви дочитали до цього допису, для вас 2 новини:
1. Ваш робочий чи потенційний стан свідомості мінімум "Готовність".
2. Якщо попередньо ви себе діагностували у червоній зоні - ви живете не за планом своєї душі.(не своє життя)
https://t.me/white_notes112/174
Однією з ключових ознак рівня свідомості "Готовність" є вивчення езотеричних дисциплін і готовність почути/сприйняти думку, що відрізняється від вашої картини світу. Готовність - це готовність людини, до прийняття. Готовність до взаємодії із зовнішнім світом. Якщо, ви перечитуєте мої дописи (чи дописи зі схожих джерел) і замислюєтесь над чимось про своє життя - ваша енергосистема і рівень розвитку душі, роблять вас готовими перебувати мінімум в цьому стані постійно. Тобто, ваш робочий стан має бути в зеленій зоні, інакше те, що ви живете це не тільки гірші за ваші сценарії, але й зовсім не ваше життя.
Розберемось, чому, я з одного боку пишу, що рівень розвитку свідомості - це стабільна характеристика на зміну якої раніше йшли роки і десятиліття, з іншого, пропоную робити замір стану по "більшій кількості часу". Де ми тоді, коли не в цьому стані.
Рівень розвитку свідомості - це система нашого сприйняття світу, усвідомлення його і набору реакцій на світ. Це підсумкова оцінка розвитку наших тонких тіл. Це така ж характеристика, якби я скала : в людини є п'ять органів чуття і може з'являтись шосте чуття. Але, як реакція на інтенсивні аромати, голосні звуки, чи яскраві спалахи ми можемо тимчасово втрачати інформацію від органів чуття, з іншого боку в когось завжди кращий слух в когось зір. Так само і наша енергетична система індивідуальна для кожного. Те, що в нас у всіх на певному рівні "з'явились вуха" - це не значить, що чуємо ми однаково. Ми різні душі, що переживали різні досвіди. в когось більш розвинений емоційний план, в когось ментальній, а в когось дуже складний і заплутаний кармічний. До того ж для якісної роботи енергосистеми, потрібна "наповненість", тобто циркуляція енергій. Якщо нам не дати виспатись ми бачимо і чуємо гірше, притупляється швидкість наших реакцій. Тому, з достатньо високим рівнем свідомості ми можемо демонструвати поведінку, схожу на інший рівень. Причини що можуть впливати на зміни стану: 1 Системна (довгострокова) взаємодія з іншими людьми. Підстроюємлсь під них 2. Непроживання досвідів (непроходження уроків) 3. Залипання у системі страждань 4. Систематичний дефіцит енергії. 5. Магічне втручання
Наповнюємось, проживаємо досвіди, розвиваємось до найкращого (потенціального) нашого стану і в ньому реалізовуємо свої найкращі сценарії. Або, Втрачаємо енергію, страждаємо, не використовуємо можливості свого рівня розвитку.Щоб створювати свою реальність на своєму рівні розвитку, потрібно якомога більше часу знаходитись саме в ньому, тобто не зависати в стражданнях і мати достатньо енергії. Навіть маючи очі можна не бачити, а маючи вуха не почути. Те, як ми проживаємо досвіди на своєму рівні свідомості може дати нам достатньо енергії для фіксації на наступному рівні, або пересилити нас у світ червоної зони
Якщо більшу частину свого часу ви відчуваєте себе у червоній зоні, виходьте негайно. Медитація, тілесні практики, консультації у фахівців, мотивуючи лекції харизматичних спікерів, спілкування з людьми, що знаходяться на рівні 350 і вище. Просто візьміть себе в руки. поверніться в себе. Згадайте, що ви людина. Вільна, сильна, гідна за правом народження. І 21 грудня будьте в своєму стані, щоб жити своє життя і свої найкращі сценарії❤️

#стан #Хокінс #матриця_ТУС

Підкинули запитань. Усі відповіді об'єднаю у 2 великі дописи. Як вийти в зелену зону і як зафіксуватись в стані.
Як вийти з червоної до зеленої зони.
Перехід від "Пихи" до "Сміливості" відбувається в одному з високовібраційних станів.
Найбільш простий для розуміння і виконання це стан Вдячності.
Відчувайте вдячність частіше і ви зафіксуєтесь у зеленій зоні.
Але, як то кажуть, є нюанс.
Можливість перебувати в стані - це готовність нашої енергетичної системи до цього стану.
Більшість людей не вміє бути у стані Вдячності. Зупинюсь на цьому детально.
Те, що нас з дитинства вчили казати дякую, і що ми маємо бути вдячними і що існують невдячні люди це соціальні стереотипи. Норма, сформована соціумом, що не має нічого спільного з реальною вдячністю. У кращому випадку - це соціальна ввічливість, іноді - форма маніпуляції.
Почну з найстрашнішого: людина, від якої ви з певною регулярністю чуєте "люди не вдячні" з великою ймовірністю не відчуває любов. І кохання, заразом. Оскільки, найчастіше, називають людей "невдячними" ті, в кого є проблеми з роботою четвертої чакри (Анахата). А сама по собі вдячність реалізовується саме через цю чакру, тому кажучи "люди невдячні" ми ніби компенсуємо непрацюючий власний "орган". Тепер тези: 1. Ми не зобов'язані відчувати вдячність 2. Інші люди не зобов'язані відчувати вдячність 3. Якщо людина дійсно може відчувати вдячність і відчула її до вас - більших жестів подяки і не потрібно 4 Так, якщо ви дійсно відчуваєте вдячність, висловити це словами і діями - це нормально, люди не телепати, а ви у такий спосіб кажете "це для мене цінне" 5. Але людина, не зобов'язана нічого відчувати, коли ви їй дякуєте, хоча і кажуть "ну, подякуй, їй буде приємно"
Якщо ви щось робите, щоб отримати вдячність - не робіть. Якщо ви робите щось, щоб щось отримати, ви повинні назвати ціну. А оце стандартне "я все для нього зроблю і він закохається" - це нечесна угода, оскільки ви не назвали ціну своїх дій, людина на ціну не погодилась і тому, коли це все закінчується "він невдячний, я все для нього роблю, а він"- це питання зовсім не до іншої людини, це питання до вас, "яка травма вас спонукала думати, що любов можна заслужити", і "чому ви одразу не назвали ціну своїх "послуг". Очікування вдячності - це намагання заслужити. Повторюсь: нічого не робіть заради вдячності, якщо це ділова угода: я тобі контейнер, а ти мені віддячиш трансформатором - умови для всіх повинні бути зрозумілим. І це не про вдячність, це про зобов'язання.

Ще, гірша історія: ви не відчуваєте вдячність, щоб не бути зобов'язаним. Запам'ятайте: те, що роблять для вас без вашого запиту, з підтекстом "щось отримати" - це неоголошений контракт. Неоголошений контракт вас жодним чином не стосується, оскільки ви не приймали його умов. Те, що в людині в підтексті - це історія людини. І якщо ця людина не отримує того, на що розраховувала у вигляді вдячності - може вважати, що так з нею "розрахувався" Всесвіт за маніпуляції, бажання заслужити, "незаконну" угоду. Так, шановні батьки, які "все життя вклали" - це неоголошений контракт, діти мають вибір відчувати вдячність чи ні. Дівчата, відчуваєте себе зобов'язаними у відповідь на знаки уваги? Працюйте з темою прийняття, тут у вас проблемка. Кожен чоловік має право на знаки уваги до будь-якої жінки, це Закон і це його право, реалізовувати свої права. Кожен до кожної. Немає ніяких "не гідний/не відповідний/не правильно/ тощо". Його право, його спосіб зростання, його спосіб розвитку, або нереалізація права і відмова від нього. Знаки уваги - це його право. Відчувати вдячність чи ні - ваше право.Так, краще відчувати, оскільки вас це наповнює, але вибір ви маєте. ВІДЧУТТЯ ВДЯЧНОСТІ НЕ ДОРІВНЮЄ МАТИ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. Якщо, за те, що для нас зроблено, ми відчуваємо зобов'язання - в нас проблема з прийняттям, ми не вміємо приймати, а значить і від Всесвіту отримуємо менше, ніж могли б. Це - гарантована червона зона. Без прийняття із червоної зони не вийти. Причин може бути багато (краще окремим дописом). Зараз, важливо зафіксувати, що ми нічим не зобов'язані за те, що робилось без нашого прохання на умовах "неоголошеного контракту". Відчувати Вдячність, це наше право і наш вибір, який не має нічого спільного з поняттям "віддячувати". В побуті деяких сімей є чудова традиція за все дякувати, так людина ніби каже "для мене цінне, те що ти для мене робиш" і це не означає, що людина ВІДЧУВАЄ вдячність, вона просто підкреслює цінність - це добре, це важливо, навіть якщо це і не про стан вдячності. Гірше, коли це просто фігура мови у наслідок виховання.
Стан вдячності - це спалах на 4 чакрі, внаслідок різних емоцій, зокрема радості, що ми переживаємо в цей момент, ми отримуємо "надлишок" енергії який через 4 чакру віддаємо людині/егрегору/Всесвіту. І повірте, якщо людина віддала вам цей спалах, це дуже багато, це ніби вона поклала гроші на ваш рахунок в банку. Всесвіт сам знайде, як за це розрахуватись, оскільки в його "розумінні" одна людина примножила світло, а інша людина, ще раз його примножила. Тобто, обидвом "зараховується бонус". Коли ви у щирій молитві складаєте руки на центрі грудини і щиро дякуєте, ви інвестуєте в егрегор і це стан Вдячності. Ви дійсно відчуваєте радість від того, що отримали, переживаєте цю радість та акумулюєте енергію і як зелений промінчик віддаєте з четвертої чакри. Зверніть увагу, не кожна людина, що відчує радість, віддасть вдячність.Ви можете щиро радіти її емоції, але якщо ви розраховуєте на відчуття вдячності, чи крок у відповідь обов'язково питайте себе, що не так, чому ви намагаєтесь заслужити, чи чому вас не вистачає на те, щоб "оголосити" умови контракту? Чому, вам потрібно принижуватись до маніпуляції (а такі маніпуляції, це власне самоприниження, а не винахідливість і розум), щоб отримати трохи тепла.
Спалах на четвертій чакрі, що віддає енергію - оце Вдячність, а не те монотонне невиразне бубоніння про "хліб наш насущний". Відчуйте радість від отримання цього хлібу і переживіть Вдячність - ось так працює. Наші намагання перейти в стан Вдячності вмикають нашу четверту чакру, розкривають її, радість від третьої чакри наповнює четверту і ми виплескуємо. А різниця між червоною зоною і зеленою - в якості роботи 4 чакри. Червона зона - це зона "закритого серця", тому там не має ні любові, ні кохання, ні вдячності. Зелена зона - зона відкритого серця. Якщо навчитеся переживати саме стан Вдячності він буде зрощувати вас і підтримувати незалежно від рівня свідомості.

Ви навіть не уявляєте, які відбуваються дива, якщо, наприклад, людина хворіє, а ти переходиш в стан радості переживаючи всі моменти з цією людиною і починаєш "віддавати" багато, Вдячності цій людині, за неї, за всі моменти. Вищим Силам за цю людину в твоєму житті, собі, за ці стосунки з цією людиною. Ти віддаєш багато Вдячності і на такому енергетичному потенціалі всі лікарі потім намагаються зрозуміти, що відбулось. Ось це реальний стан Вдячності в своєму розкритому вигляді.
Вчення східних традицій постійно кажуть "робіть щось для жінки", "робіть щось для вчителя" "для Гуру", особливо, якщо вам зовсім погано і ви у безвиході, і ,чомусь, всі асоціюють це виключно з уроком служіння. Насправді оте "покращення карми" відбувається в наслідок того, що людина, яка здатна Відчувати щиру Вдячність "перераховує" її на ваш рахунок.тому, такий вибір "для кого", людина має дійсно вміти відчувати цей стан, щиро і глибоко. Так само важливо, бути Вдячним собі. Це високовібраційний стан і якщо в ньому, ми оцінюємо свою дію як правильну, вона викликає у нас радість, значить ми йдемо відповідно до плану душі. А ще, Вдячність, добре лікує "Пиху", трансформуючи її у відчуття гідності. І, звичайно, сюди згадаю методику Майкла Роуча https://t.me/white_notes112/149 Бути у станах свідомості зеленої зони і в ньому усвідомлювати досвіди червоної зони - це і є "трансформація у стані" (хто пропустив, матеріали за хештегами #стан і #матриця_ТУС ). Вдячність - це стан наповнення. Незалежно від того, кому ви вдячні Собі/людині/Всесвіту/вищим силам/тощо, перебуваючи у цьому стані ви наповнюєтесь. Тобто, коли ми робимо щось, для людини, яка насправді може відчувати щиру Вдячність, ми робимо ще одну надважливу річ: даємо потужний стимул для наповнення. Людина наповнюється, розкриває серце. Всі ми час від часу відчуваємо пригнічення, тому "ми даруємо - людина переживає Вдячність" - і це "лікує" її серце. Якщо ви вмієте переживати стан Вдячності - це завжди плюс один спосіб вас вилікувати.
Вчіться відчувати цінність, переживати радість, переходити в стан Вдячності, постійно незалежно від того, на якому ви рівні розвитку, це дійсно потужний інструмент трансформацій.
https://t.me/white_notes112/17 ❤️

#стан #Хокінс #матриця_ТУС
Добігає свого завершення останній місячний цикл цього року (наступний завершиться вже у 2023 році).
Саме час, в чергове, відпускати зайве і руйнівне. І тут, виявляється, що ми не вміємо відпускати, знаходити те, що має піти, здебільшого через те, що не розуміємо природу "втрат".
Де межа між втратити і відпустити? Чому втрачаємо те, що не хотіли відпускати?
Насправді тут відповіді на дуже багато різних ваших питань.
Ми нічого не втрачаємо, тому що в нас ніхто і нічого не відбирає. Є тільки поняття: відпустили й не втримали. І в тому і в іншому випадку - це наслідок нашої дії, що може відповідати нашому кращому або гіршому сценарію (як люблять казати: бути вірним чи помилковим рішенням).
Ми живемо і "вібруємо" на певній частоті. Ця частота зумовлена різними чинниками, зокрема рівнем розвитку нашої свідомості на якому ми фактично знаходимось більшу частину часу. Наша частота вібрацій - це частота вібрацій нашого світу, нашої реальності, наших гілок розвитку, те що відповідає цій частоті (те, що з нашої реальності), ми можемо не втримати тільки, якщо пішли в негативні стани, втратили енергію і в нас її просто не вистарчило, щоб втримати (це найменший відсоток ситуацій зі втратою).
Час від часу ми ходимо в негативні стани і притягуємо в своє життя ситуації, людей і явища з рівнем вібрацій нижчий за нашу реальність, а іноді, ми притягуємо більш високовібраційні події явища і людей (через загадування бажань, натхнення, використання сторонніх сил). І в тому і в іншому випадку стабілізувавшись на своєму рівні вібрацій ми "втратимо" все, що не відповідає нашому рівню вібрацій. Погане - маємо відпустити, бо воно чіплятиметься за нас до останнього, на "втримання" хорошого нам скоріш за все не вистарчить ресурсу. Перший випадок, це, наприклад, коли ми вийшли на роботу з відчаю, і сама робота відчай, і нам 300 років не потрібна. нам би її "втратити/відпустити" але прокидаються захисні механізми у вигляді страхів і такі "кращого ти не знайдеш/ ти не можеш здатися/ це не робота погана, це за неї не борешся/ а що скажуть друзі, про тебе безробітного/ тощо". Другий випадок, це коли робота з кращого сценарію, але вимагає від нас більшої концентрації, більшої відповідальності, тобто БІЛЬШЕ ДІЙ, а на дії потрібна енергія, і якщо ми не діємо - вона вислизає з нашої реальності. От як раз цю останню ситуацію, можна було б і назвати втратою, але формулювання "не втримали"- більш точне, оскільки. в нас була можливість розвиватись, ми її собі колись загадали, якщо змогли притягнути цю роботу, то маємо доступ до ресурсів тієї реальності з якої вона, тобто, якби ми не відхилились від мрії, то в процесі розвитку наближались би до своїх найкращої версії реальності. Але ми пішли в щось типу "я не справляюсь/ не здатний/ не гідний/ не зможу", тобто в нижчі сценарії і все, без нашої енергії, яку ми виражаємо дією - реальність існувати не може.
Тобто, з нашого життя йде те, що не відповідає нашому рівню вібрацій.
"Втрачаємо" ми виключно в процесі еволюції чи деградації.

Тому й кажуть "ось це перестало бути для нас актуальним". Навіщо вам чергова зірочка, якщо ви вже не хочете збирати сузір'я, бо страшно. І навіщо вам страждання, якщо ви вже не маєте наміру в них жити, бо розвиваєтесь. Зверніть увагу, правильно усвідомлений досвід "втрати" і в першому і в другому випадку - даватиме вам розвиток. Усвідомлення: визначення причино-наслідкових зв'язків. Тобто, для того, щоб правильно визначити, що відпускати, потрібно піти у свій найкращий стан і в ньому визначитись, що нижче по вібраціях, за ваші наміри, мрії і бажання, а що заважає вашому розвитку. АЛЕ саме визначати, бо ми маємо здатність плутати імена. Приклад, людина втратила здоров'я пішла в апатію і заспокоює себе тим що "Цінуємо, коли втрачаємо", от ніби і втратила, але ж пройшла урок, подорослішала навчилася. Ніби легше. Погана новина: цінувати нас втрати не вчать. Втрати нас вчать боятись втратити. Цінувати нас вчать дії в процесі здобуття, а справжня цінність усвідомлюється лише в процесі використання/володіння. Цінувати нас вчить наявність, "втрата"- лише боятись. Усвідомлення втрати це усвідомлення причинно-наслідкового зв'язку, а не цінності втраченого (але зроблю про це окремий допис).
Так от, людина втратила (не втримала) не здоров'я, а ті блага, які вона дає, тобто те, для чого воно використовувалось + впевненість у собі і своїх силах, а можливо і віру у вищі сили також (це бонусний пакет втрат, до кожної справді великої і неусвідомленої втрати). Людина втрачає не роботу, а соціальний статус, стабільний дохід, тощо. Тобто, якщо ви намагаєтесь відпустити зі свого життя людину.... Це дуже довга дорога, не зрозуміло чи вірна, і взагалі більше стосується ваших спільних досвідів не з цією людиною, а з її душею у минулих втіленнях. Те, чого ви насправді хочете позбавитись - не людина, а те, що виникає у ваших стосунках з нею: наприклад, людина вас не поважає, ви загадуєте відпускання людини і спрацьовую механізм "щоб відпустити потрібно навчитись поважати самого себе", тобто фізично, може ви його і "відпустили", але те, що вам боліло залишили собі, а саме "необхідність фізично проходити досвіди для усвідомлення власної цінності". Таке собі відпускання. Яка вам різниця, як зватимуть того Вася/Петю/Сашу що не буде вас цінувати або поважати? Зайвим для вас насправді став страх, невпевненість, дитячі травми, негативні досвіди - їх ви хочете відпустити/втратити. А не конкретну роботу, конкретну людину. Ви хочете бути на вібраціях цінності і самоповаги, ви хочете бути на вібраціях щастя і добробуту. І от тільки потім, людина, яка постійно вас принижує, знецінює, тримає у стані апатії чи агресії, чи і те і інше разом - стає для вас носієм того, що втратило для вас актуальність (ну, якщо втратило). Тобто, відпускання, починаються з того, що ви виходити в кращий свій стан, усвідомлюєте хто ви і чого бажаєте і "відпускаєте" те, що занижує ваші вібрації, не дає піднятись до вашої реальності: в першу чергу страхи, травми, досвіди, сценарії поведінки і потім вже людей події і обставини, якщо вони визначенні вами, як носій руйнівних для вас рівнів вібрацій. Ось це трансформація у стані - усвідомлення свого досвіду з точку зору бажаного вами стану і "скидання" у цьому стані всього, що за рівнем вібрацій нижче бажаної вами реальності. Усвідомити на бажаних вібраціях, на бажаних вібраціях зрозуміти, що зайве і відпустити/ обірвати зв'язки. Не з відчаю, а через намір, не розмірковуваннями, а дією, хоча б ритуальною (спалення переліків, наприклад) ❤️

#стан #матриця_ТУС
В продовження теми "Відпускань", щоб простіше було знаходити зайве, пропоную вам подивитись на матрицю трансформацій у стані (хто пропустив, натискаємо на хештег #матриця_ТУС і відсортовуються усі матеріали на тему) в такому розрізі як на малюнку.
Біль - це наш конфлікт ілюзії з реальним світом у якому ми зараз знаходимось, у відповідь на біль, формується страх болю, у відповідь на страх болю формуються захисні реакції (повторювані сценарії), страхи у сукупності руйнують особистість і відчуття власної цінності, ми намагаємось заслужити схвалення, почуття, стаємо залежними від сторонньої точки зору (зумовлена радість).
#Біль - це лише сигнал про те що "те, що ми уявляємо не є тим, що є", ірраціональний страх - це механізм керування системи страждань, повторюванні сценарії наша спроба втечі від необхідності усвідомлювати, а зумовлена радість - залежність від сценаріїв матриці страждань. ❤️

#Хокінс
Просили викласти цю табличку експрес-діагностики стану свідомості. Емоція, що найбільш притаманна стану (ось та, власне, в якій, чи схожій на яку, ми більшу частину часу). Та, наше сприйняття життя у цьому стані.
Дійсно, цікавий матеріал, приємного перегляду.❤️