⠀
Коли люди з залежністю програють Казино всі свої гроші – це, звісно, біда. Коли люди з залежністю програють Алгоритму увесь свій час – ну таке.
⠀
Коли люди з залежністю програють Казино всі свої гроші – це, звісно, біда. Коли люди з залежністю програють Алгоритму увесь свій час – ну таке.
⠀
У поняття "нематеріальне" дуже невдала назва. Назва відштовхується від "матеріального". Наче матерія стає визначальним для іншого. Але те, що ми називаємо "нематеріальним", це не просто відсутність матерії. Це присутність. Присутність іншого роду.
Якби був не негативний термін, то, на мою думку, було б менше плутанини.
Простір — не називають "непредметністью". І ми всі розуміємо, що таке простір. Він абсолютно реальний для нас. Він реальніший, ніж будь-який предмет, який у ньому з'являється і зникає.
Але ми ніколи не зможемо намалювати простір. Ми можемо якось викрутитися і за допомогою об'єктів спробувати зобразити, передати відчуття широти простору, показавши обʼєкти маленькими, чи якось далеко в перспективі. І глядач навіть зможе це відчути, зрозуміти, про що йдеться. Але це все одно будуть об'єкти у просторі, а не сам простір. Куди б ти не вказав пальцем, ти вкажеш на предмет, але не на простір.
Ми не в змозі безпосередньо показати чи довести існування простору. В нього немає ваги, немає розміру, немає кольору. Хтось може сказати, що я знаю, що він існує, бо я його бачу. Але ви не бачите сам простір. Ви завжди бачите об'єкти в просторі.
І ніхто не приходить до тебе і не питає, чи віриш ти в простір?
Якби був не негативний термін, то, на мою думку, було б менше плутанини.
Простір — не називають "непредметністью". І ми всі розуміємо, що таке простір. Він абсолютно реальний для нас. Він реальніший, ніж будь-який предмет, який у ньому з'являється і зникає.
Але ми ніколи не зможемо намалювати простір. Ми можемо якось викрутитися і за допомогою об'єктів спробувати зобразити, передати відчуття широти простору, показавши обʼєкти маленькими, чи якось далеко в перспективі. І глядач навіть зможе це відчути, зрозуміти, про що йдеться. Але це все одно будуть об'єкти у просторі, а не сам простір. Куди б ти не вказав пальцем, ти вкажеш на предмет, але не на простір.
Ми не в змозі безпосередньо показати чи довести існування простору. В нього немає ваги, немає розміру, немає кольору. Хтось може сказати, що я знаю, що він існує, бо я його бачу. Але ви не бачите сам простір. Ви завжди бачите об'єкти в просторі.
І ніхто не приходить до тебе і не питає, чи віриш ти в простір?
Цікаво, наскільки мої соцмережі перетинаються:
Anonymous Poll
45%
Читаю Пашу тільки в Telegram
31%
Читаю Пашу і в Telegram, і в Instagram
3%
Рідко в Telegram, частіше в Instagram
15%
Рідко в Instagram, частіше в Telegram
6%
Подивитися результати
Жива зустріч в Києві "Внутрішній дозвіл"
Вівторок
18:30
Entropy
Ярославів Вал, 16
Квитки
Внутрішній дозвіл — це процес, який починається всередині нас, коли ми вирішуємо, що можемо дозволити собі бути самими собою, висловлювати себе без страху бути неприйнятими. Це внутрішнє "так" самому собі, дозвіл бути справжнім, проявляти свої таланти, бажання і страхи.
Він відкриває можливість не просто мріяти, а діяти, реалізовувати свої ідеї та проекти без зайвої самокритики. Ти надаєш собі право на помилки та невдачі. Забирається зайва важливість. Ти граєш та експериментуєш.
Внутрішній дозвіл — це відмова від ілюзії ізольованості від природи, визнання того, що ми є частиною більшої системи, що об'єднує живі істоти, землю, воду та повітря. Ти вчишся сприймати природу не як ресурс для використання, а як живий організм, частиною якого ти і є. Дозвіл бути чимось більшим ніж наша соціальна роль.
Цей внутрішній дозвіл також означає відмову від спроб контролювати все навколо та прийняття природних процесів, як вони є.
Внутрішній дозвіл не приходить від інших людей або зовнішніх умов; він народжується в нас саміх.
З внутрішнім дозволом приходить і внутрішній спокій. Ти можеш більше не доводити, не пояснювати, не захищатися.
Вівторок
18:30
Entropy
Ярославів Вал, 16
Квитки
Внутрішній дозвіл — це процес, який починається всередині нас, коли ми вирішуємо, що можемо дозволити собі бути самими собою, висловлювати себе без страху бути неприйнятими. Це внутрішнє "так" самому собі, дозвіл бути справжнім, проявляти свої таланти, бажання і страхи.
Він відкриває можливість не просто мріяти, а діяти, реалізовувати свої ідеї та проекти без зайвої самокритики. Ти надаєш собі право на помилки та невдачі. Забирається зайва важливість. Ти граєш та експериментуєш.
Внутрішній дозвіл — це відмова від ілюзії ізольованості від природи, визнання того, що ми є частиною більшої системи, що об'єднує живі істоти, землю, воду та повітря. Ти вчишся сприймати природу не як ресурс для використання, а як живий організм, частиною якого ти і є. Дозвіл бути чимось більшим ніж наша соціальна роль.
Цей внутрішній дозвіл також означає відмову від спроб контролювати все навколо та прийняття природних процесів, як вони є.
Внутрішній дозвіл не приходить від інших людей або зовнішніх умов; він народжується в нас саміх.
З внутрішнім дозволом приходить і внутрішній спокій. Ти можеш більше не доводити, не пояснювати, не захищатися.
ВРЖЕЩ
Жива зустріч в Києві "Внутрішній дозвіл" Вівторок 18:30 Entropy Ярославів Вал, 16 Квитки Внутрішній дозвіл — це процес, який починається всередині нас, коли ми вирішуємо, що можемо дозволити собі бути самими собою, висловлювати себе без страху бути…
UPD: квитки закінчилися.
Дякую за цікавість і до зустрічі у вівторок.
Дякую за цікавість і до зустрічі у вівторок.
«Дивись, є інша дорога, пішли, покажу.»
Я зараз багато розповідаю про Курс Творча Цінність. І перше, що я говорю, що є дуже важливий навик, який ніхто не вміє і ніхто не вчить. Майже ніхто з творчих людей не володіє майстерністю продавати свої ідеї. І ніхто особливо не думає, що це можна змінити. Мені і самому знадобилося 10 років, щоб зрозуміти, що я нічого в цьому не вмію. Звісно, я якось презентував і продавав, мав досвід, бачив, як це роблять менеджери, стратеги, креативні директори. Але воно все було більш-менш однаково стандартне. Нічого видатного. Я думав, що я теж норм, а насправді я просто ніколи і не бачив, що таке круто.
Якось, майже випадково, я побачив, як продає ідеї Dan Klein, людина, яка вміє це робити на іншому рівні. Це була якась інша мова, інша форма. Я побачив, як творча людина може продавати творчо. І наскільки це сильно. Не парить, не маніпулює, не кладе обіцянок в рота, а при цьому має всю увагу і авторитет. Як він веде перемовини, як захищає ідею. Як переконує. Вау.
В цей день сталося якесь зовсім нове усвідомлення - все не так, як я думав раніше. Не треба притворятися, ховати свою вразливість, видавати з себе експерта, щоб стати успішним. Я побачив, що такий, як я, може залишатися собою і офігенно продавати свої роботи.
Потім було багато часу пошуку і навчання. Живучи в Америці, я мав можливість повчитися майстерності особисто у JD. Schramm, David Demarest та Bill Guttentag. Вони круті. Но той перший момент прозріння змінив все. Побачити на власні очі «що може бути зовсім інакше, що є інша дорога», він найбільше вплинув на мій розвиток та зробив і мене, і Банду значно успішнішими.
Я зараз багато розповідаю про Курс Творча Цінність. І перше, що я говорю, що є дуже важливий навик, який ніхто не вміє і ніхто не вчить. Майже ніхто з творчих людей не володіє майстерністю продавати свої ідеї. І ніхто особливо не думає, що це можна змінити. Мені і самому знадобилося 10 років, щоб зрозуміти, що я нічого в цьому не вмію. Звісно, я якось презентував і продавав, мав досвід, бачив, як це роблять менеджери, стратеги, креативні директори. Але воно все було більш-менш однаково стандартне. Нічого видатного. Я думав, що я теж норм, а насправді я просто ніколи і не бачив, що таке круто.
Якось, майже випадково, я побачив, як продає ідеї Dan Klein, людина, яка вміє це робити на іншому рівні. Це була якась інша мова, інша форма. Я побачив, як творча людина може продавати творчо. І наскільки це сильно. Не парить, не маніпулює, не кладе обіцянок в рота, а при цьому має всю увагу і авторитет. Як він веде перемовини, як захищає ідею. Як переконує. Вау.
В цей день сталося якесь зовсім нове усвідомлення - все не так, як я думав раніше. Не треба притворятися, ховати свою вразливість, видавати з себе експерта, щоб стати успішним. Я побачив, що такий, як я, може залишатися собою і офігенно продавати свої роботи.
Потім було багато часу пошуку і навчання. Живучи в Америці, я мав можливість повчитися майстерності особисто у JD. Schramm, David Demarest та Bill Guttentag. Вони круті. Но той перший момент прозріння змінив все. Побачити на власні очі «що може бути зовсім інакше, що є інша дорога», він найбільше вплинув на мій розвиток та зробив і мене, і Банду значно успішнішими.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Як же прекрасна наша Земля.
Наша, але не тому, що належить нам.
А тому, що ми належимо їй.
Маленькі відголоски цієї безмежної краси.
Наша, але не тому, що належить нам.
А тому, що ми належимо їй.
Маленькі відголоски цієї безмежної краси.
Слідувати своїй правді.
Скільки б ми не ховались, не відволікались, не бігли ще повчитись, ще потренуватись — рано чи пізно доведеться зняти всю броню й вийти на публіку. Ось ми — саме такі, не кращі й не гірші. Ось наша правда. Дістати наші найвразливіші мрії й відверто заявити, що ми готові спробувати їх реалізувати.
Реалізація — це не успіх і не гроші. Не яскравість і не багатство.
Реалізація — це ми, без усього зайвого. А якими ми є насправді — саме це і належить дізнатись. І це — найзахопливіше та найцікавіше дослідження в нашому житті.
Може здаватися, що проявленість — це лише для художників чи артистів. Але проявленість — це наша природа. І коли ми ховаємось від життя, коли відсиджуємось у тіні — весь інтерес, вся радість зникають, залишаючи велику діру незадоволеності.
"Я міг би, але не зробив. Я хотів би, але не встиг. Я б сказав, але промовчав."
Проявляти свою правду, проявляти емоції, свої бажання, свою думку — ось чого життя чекає від кожного з нас.
Скільки б ми не ховались, не відволікались, не бігли ще повчитись, ще потренуватись — рано чи пізно доведеться зняти всю броню й вийти на публіку. Ось ми — саме такі, не кращі й не гірші. Ось наша правда. Дістати наші найвразливіші мрії й відверто заявити, що ми готові спробувати їх реалізувати.
Реалізація — це не успіх і не гроші. Не яскравість і не багатство.
Реалізація — це ми, без усього зайвого. А якими ми є насправді — саме це і належить дізнатись. І це — найзахопливіше та найцікавіше дослідження в нашому житті.
Може здаватися, що проявленість — це лише для художників чи артистів. Але проявленість — це наша природа. І коли ми ховаємось від життя, коли відсиджуємось у тіні — весь інтерес, вся радість зникають, залишаючи велику діру незадоволеності.
"Я міг би, але не зробив. Я хотів би, але не встиг. Я б сказав, але промовчав."
Проявляти свою правду, проявляти емоції, свої бажання, свою думку — ось чого життя чекає від кожного з нас.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ЗАРОБЛЯТИ, НЕ ЗРАДЖУЮЧИ СЕБЕ.
Це курс про цінність. Про гроші.
Про те, як цінувати себе та свої ідеї.
Як збирати презентації.
Як презентувати ідеї так, щоб приймали з першого разу.
Як сміливо називати великі суми.
Як вести перемовини та вигравати клієнтів.
Як не торгуватись.
Як оформлювати портфоліо.
Як розповідати про себе без зухвалості.
Усе це — дуже практичні знання.
Усе це допомагає творчим людям реалізовуватися та заробляти, роблячи те, що вони люблять.
creativevalue.com.ua
.
Це курс про цінність. Про гроші.
Про те, як цінувати себе та свої ідеї.
Як збирати презентації.
Як презентувати ідеї так, щоб приймали з першого разу.
Як сміливо називати великі суми.
Як вести перемовини та вигравати клієнтів.
Як не торгуватись.
Як оформлювати портфоліо.
Як розповідати про себе без зухвалості.
Усе це — дуже практичні знання.
Усе це допомагає творчим людям реалізовуватися та заробляти, роблячи те, що вони люблять.
creativevalue.com.ua
.
Слово «Бесіда» має глибоке походження. Воно споріднене зі словами сидіти й бути поруч.
Тобто бесіда — це співсидіння. Співсидіння на важливі теми.
Для мене, справжня Бесіда — це не просто обмін словами. Це простір, де люди зустрічаються не ролями, а — собою. Місце, де ти не вчишся — а згадуєш, ким є насправді.
Це — зустріч душ, в якій слова служать тиші. Де не важливо, що сказано, а важливо, звідки це сказано.
Бесіда — це духовна дія.
Вона може розкрити тебе самому собі. Бо у ній слухаєш не лише іншого — слухаєш себе так само.
Це акт довіри,
акт внутрішньої тиші,
і місце, де між словами
може проявитися справжнє.
Запрошую вас на Бесіду
17 квітня.
18:30
Entropy.kyiv
Квитки
.
Тобто бесіда — це співсидіння. Співсидіння на важливі теми.
Для мене, справжня Бесіда — це не просто обмін словами. Це простір, де люди зустрічаються не ролями, а — собою. Місце, де ти не вчишся — а згадуєш, ким є насправді.
Це — зустріч душ, в якій слова служать тиші. Де не важливо, що сказано, а важливо, звідки це сказано.
Бесіда — це духовна дія.
Вона може розкрити тебе самому собі. Бо у ній слухаєш не лише іншого — слухаєш себе так само.
Це акт довіри,
акт внутрішньої тиші,
і місце, де між словами
може проявитися справжнє.
Запрошую вас на Бесіду
17 квітня.
18:30
Entropy.kyiv
.
⠀
ChatGPT відкриває незручну правду. Тепер ти не можеш сховатись за «я не вмію писати, я не вмію малювати». Тепер ще важче приховатися від питання: а чи є насправді тобі що сказати цьому світові?
⠀
ChatGPT відкриває незручну правду. Тепер ти не можеш сховатись за «я не вмію писати, я не вмію малювати». Тепер ще важче приховатися від питання: а чи є насправді тобі що сказати цьому світові?
⠀
Хочу порадити вам канал «Водоканал» про маркетинг та креатив від нашого Максима Борітка. Максим — партнер і креативний директор BANDA. Він справді багато знає, вміє і завжди має на все це свою точку зору. Класно, що він ще знаходить час, щоб цим ділитися: https://t.me/boritko
Telegram
Водоканал
Привіт, я Максим Борітко, креативний директор і керуючий партнер у Banda Agency.
У банді керую великим юнітом, який займається швидким креативом для digital-first рекламних кампаній, соціальними мережами та PR-проєктами.
У банді керую великим юнітом, який займається швидким креативом для digital-first рекламних кампаній, соціальними мережами та PR-проєктами.
Forwarded from Водоканал (Maksim Boritko)
Хорошим ідеям потрібен час.
Майже завжди вони з’являються або невчасно, або не зовсім про те, що потрібно тут і зараз. Чому так — не знаю. Просто так виходить.
«Верхівки» були саме такими — і невчасними, і не зовсім про те, що просили.
Відкрив на гугл-драйві тендерну презентацію, де ми вперше розписали й показали цю ідею. 8 березня 2024 року. Трохи більше року тому.
Тоді ідея не потрапила до основної частини — бо не відповідала завданню з брифу.
Але ми зібрали окремий блок із чотирьох ідей, щоб показати, як бачимо співпрацю з брендом. Однією з них були «Верхівки».
До Великодня залишалося трохи більше місяця. Було зрозуміло: ідею «не за брифом», яка потребує виробництва й припадає на пік тендера, навряд чи хтось візьметься реалізовувати.
А зараз, через рік, «Сільпо» втілили «Верхівки». Сьогодні ця ідея виглядає як щось особливе. Але понад рік тому вона була просто ще однією в списку — одним рядком на слайді серед десятка інших.
Не втратити хорошу ідею з часом — це окрема креативна сила.
У моєму холодному серці є окрема зала слави з опаленням — для команд брендів і агентств, які не гублять сильні ідеї в рутині. Тому що сам я розгубив купу. У якийсь момент стає соромно говорити «о, у мене була схожа ідея».
Суть ось у чому: враження від нормальних ідей з часом не змінюється — бо вони не викликають сильних емоцій. Вони завжди просто «ок».
А от до справді хороших ідей з часом охолоджуєшся. Спершу вони захоплюють. А потім це відчуття слабшає — і здається, що було просто «ок».
Беклог ідей.
У мене є кілька світових агентств і команд брендів, за якими я регулярно стежу. Є одна річ, яка повторюється у багатьох — і вона мені дуже подобається.
Вони не вигадують ідеї лише під конкретні задачі. Вони вигадують наперед. Просто те, що захоплює. А на сильні ідеї ставлять мітки — під яке завдання, подію чи ситуацію цю ідею можна буде реалізувати.
А коли з’являється задача — не починають із нуля. Вони йдуть у беклог і дістають щось, що вже є. І просто чекає свого моменту.
Бо хороші ідеї майже ніколи не приходять вчасно. Але якщо їх берегти, то їхній час приходить.
Майже завжди вони з’являються або невчасно, або не зовсім про те, що потрібно тут і зараз. Чому так — не знаю. Просто так виходить.
«Верхівки» були саме такими — і невчасними, і не зовсім про те, що просили.
Відкрив на гугл-драйві тендерну презентацію, де ми вперше розписали й показали цю ідею. 8 березня 2024 року. Трохи більше року тому.
Тоді ідея не потрапила до основної частини — бо не відповідала завданню з брифу.
Але ми зібрали окремий блок із чотирьох ідей, щоб показати, як бачимо співпрацю з брендом. Однією з них були «Верхівки».
До Великодня залишалося трохи більше місяця. Було зрозуміло: ідею «не за брифом», яка потребує виробництва й припадає на пік тендера, навряд чи хтось візьметься реалізовувати.
А зараз, через рік, «Сільпо» втілили «Верхівки». Сьогодні ця ідея виглядає як щось особливе. Але понад рік тому вона була просто ще однією в списку — одним рядком на слайді серед десятка інших.
Не втратити хорошу ідею з часом — це окрема креативна сила.
У моєму холодному серці є окрема зала слави з опаленням — для команд брендів і агентств, які не гублять сильні ідеї в рутині. Тому що сам я розгубив купу. У якийсь момент стає соромно говорити «о, у мене була схожа ідея».
Суть ось у чому: враження від нормальних ідей з часом не змінюється — бо вони не викликають сильних емоцій. Вони завжди просто «ок».
А от до справді хороших ідей з часом охолоджуєшся. Спершу вони захоплюють. А потім це відчуття слабшає — і здається, що було просто «ок».
Беклог ідей.
У мене є кілька світових агентств і команд брендів, за якими я регулярно стежу. Є одна річ, яка повторюється у багатьох — і вона мені дуже подобається.
Вони не вигадують ідеї лише під конкретні задачі. Вони вигадують наперед. Просто те, що захоплює. А на сильні ідеї ставлять мітки — під яке завдання, подію чи ситуацію цю ідею можна буде реалізувати.
А коли з’являється задача — не починають із нуля. Вони йдуть у беклог і дістають щось, що вже є. І просто чекає свого моменту.
Бо хороші ідеї майже ніколи не приходять вчасно. Але якщо їх берегти, то їхній час приходить.