​​🔥«Татуювальник і клітор»
"Видавництво" вміє дивувати анонсами!


«Татуювальник і клітор» - данський комікс, третя велика робота Рікке і це її найкраща, найдивніша та найдошкульніша книга. Жінка втрачає свідомість на пристані гавані і народжує плацентоподібну повітряну кульку, яка, поки героїня без тями, виростає в дерево брокколі. І це лиш початок.

Сюрреалістична уява Вілладсен однаковою мірою містить жах і гумор, атмосфера нагадує Девіда Лінча, а стилістика — роботи німецької коміксистки Анке Фойхтенберґер, але говорить Рікке про сексуальність і материнство у свій унікальний спосіб.

інфо ТУТ

​​Окрім п'ятикнижжя Лема, яке вже давненько вийшло, скоро отримаємо ще шестикнижжя. Тобто загалом вже буде 11 томів Станіслава Лема. По сторінках більше українською хіба Кінґа.

​​Видавництво Жупанського щосезону дає чудові знижки впродовж трьох діб.
Зайдіть і переконайтесь: https://publisher.in.ua/

Але треба знати, що усі замовлення поїдуть після 29-го червня

​​Ґабріель Ґарсія Маркес
«Скандал сторіччя»
Автор відгуку: Vitalic Nevinchanyi

Що нового та цікавого можуть розповісти газетні статті 50-60 річної свіжості, правда ж? А от і не зовсім так. Я теж спочатку досить скептично ставився до даної книги. Але позитивні враження від раніше прочитаного з доробку Маркеса та акція з електронними книгами по 1 грн. зробили своє і ця книга опинилася спочатку у мене на телефоні, а потім і отримала свій шанс та була прочитана.

Не всі статті викликали якийсь інтерес та емоції. Але то логічно, бо для сучасного європейця події в політичному житті країн Південної Америки середини ХХ століття (а багато статей саме про них) – то щось дуже далеке, маловідоме й таке що не має боліти, зачіпати струни душі.

Ну і ще з не зовсім приємного: у тексті все ж трохи відчувається типова для більшості латиноамериканських авторів симпатія до лівих ідей – комунізму, крайнього соціалізму, але не до такого ступеню щоб це починало сильно бісити.

Разом з тим, деякі статті – просто перли: захоплюють дух, змушують співпереживати, викликають симпатію чи антипатію до головних дійових осіб та ще й майстерно написані. Якщо у вас не має сильно завищених сподівань щодо цієї книги, то у неї є хороші шанси вам сподобатись у разі прочитання.

Моя оцінка – 9/10

​​Цікавий анонс. Книга "Золото снів", авторка Кшися Федорович у видавництві "Дім химер".

Ось, що авторка пише про книгу:

Говорити про «Все золото твоїх снів», аби не спойлерити чи не скласти оманливе враження, складно, але:
Деякі історії неможливо оповісти прямо, і тоді з них виростають темні казки, такі заплутані й печальні, що втрачають право називатися казкою та зависають на межі жанрів та історій.

Я люблю жартувати, що більшість книг Дому Химер згрубша про ініціацію. Ця історія не про пошук себе, радше про прийняття.

Ніхто не знає нас краще за нас самих, ніхто не знає усі наші темні сторони, історію, заховану навіть рідним, думки і вчинки, найпотаємніші страхи. Ніхто не знає, на що і заради чого ми по-справжньому здатні, бо іноді в цьому неможливо зізнатися навіть собі — це просто жевріє всередині невимовленим знанням.

В нашому житті надто багато речей, які залишаються виключно з нами, непроголошено. Їхня територія — несвідоме, простір за кутиками очей, сни. Їхня територія така ж повна туманів та мовчання, як і вони.

З ілюстраціями Нати Фріден.

​​📖 Олів'є Сібоні. Досить уже помилок. Як наші упередження впливають на наші рішення
📚 Видавництво Лабораторія
Авторка відгуку: Natalya Solodkina

📎Уявіть себе керівником (чи керівницею) великої компанії. Вже який день поспіль ваша голова гуде від того, що потрібно прийняти Рішення. Скажімо, чи робити злиття з іншою компанією. Ваші радники довго обговорювали це і схилилися до вибору "за". Але, знаєте, ще Сенека казав: люди схильні помилятися. А в наш час з'явилися когнітивісти та поведінкові економісти, які додали до Сенеки: люди не просто схильні помилятися, люди мають так звані когнітивні упередження. Це така крива хибуюча оптика нашого мислення, яка може перетворити вибір на катастрофу. У вас ставки високі: прибутки, робочі місця, вектор розвитку...

📎Мені здається, саме так бачив свого читача Олів'є Сібоні. Але (спойлер!) якщо ви не управлінець, що приймає доленосні рішення, ця книжка все ще може бути для вас. Всі ми вирішуємо щось у житті, і всі схильні до упереджень. Тобто, якщо хочете просто соціальної психології та когнітивістики, то доведеться потерпіти бізнес-манеру викладу інформації, цитування Воррена Баффета та згадки про Стіва Джобса.

📎Отже, що в книжці.

Частина 1. Тут про пастки мислення, що очікують на тих, хто прийматиме рішення. Пастки: сторітелінгу, інтуїції, надмірної певності, сприйняття ризиків, горизонтів планування, групового мислення та конфлікту інтересів. Про кожну детально, з прикладами та історіями.

Частина 2. Присвячена власне вибору в умовах непевності. Автор трохи розмірковує, що робити далі, коли ми піймали себе на упередженнях. А також як мінімізують ризики в сферах, де нема права на помилку, наприклад, у медицині чи в авіації.

Оскільки автор працює консультантом з прийняття стратегічних рішень, то відчувається, що в Частині 3 він відкриває власні «фішки» роботи з компаніями. Там справді дуже прикладна інформація для працівників компаній і управлінців.

📎Книга може "не зайти" тим, хто уважно читав Канемана і Тверські, Талера, Аріелі і всю цю компашку поведінкових економістів. Адже Сібоні часто на них покликається і багато за ними повторює. З іншого боку, це допомагає утрясти в голові вже наявні знання і ще раз розставити їх по своїх поличках.

📎І насамкінець. У книжки є ще одна родзинка: детальна бібліографія розбита на тематичні блоки.
Загалом книжка прикладна і корисна, раджу.

​​📖 Сверблячка
🖋 Фріда Ісберґ
Видавництво "Видавництво"
Авторка відгуку: Цікава Ґава

🟢🟢🟢 "Сверблячка" - це збірка оповідань молодої і талановитої ісландської авторки, яка пише щоденні історії з життя звичайних людей. Оскільки, це "Видавництво", то я була готова, що отримаю якийсь шок-контент.

🟢🟢🟢 Головні герої книги - це молодь 23-30 років, переважно самотні, рідше в стосунках, ще рідше з дітьми. Всі вони его... ні, не егоїсти, скоріше егоцентристи. Кожен думає лише про себе, про свої потреби, про своє задоволення. І от, здавалося б, людина, яка задовольнила певні свої потреби мала б піклуватися про своїх близьких, але ні... Не задовольняє дівчина - інша буде краща, не знайшли спільної мови з партнером - замінити, не вжилися із сусідом по квартирі - роз'їхатися, посварилися з подругою - то й нехай. Вони не вдаються до діалогу, не йдуть на поступки, не шукають компромісів. І ось ціле покоління таких егоцентристів існують/зустрічаються/працюють, але не можуть вжитися одне з одним. Як наслідок - самотність, замкнутість, втеча в соцмережі, депресія, суїцид... З іншого боку - батьки цієї молоді, які зовсім не розуміють покоління своїх дітей, чи то "недодорослих" чи "доросліток". Власне, чому мені не зовсім зайшла книга - я опинилася у віковій прірві між цими двома поколіннями, тому не змогла зрозуміти ні тих, ні тих. Звичайно, я намагаюся йти в ногу із часом, але точно не хочу вислуховувати від своєї невістки, що мій син не вдовольняє її в ліжку. Я з радістю допомагатиму доглядати онуків, але точно не хочу ділити квадратні метри з одруженими дітьми. Я готова говорити на складні, табуйовані теми, але в той же час хочу не знати всі інтимні подробиці з життя своїх близьких.

🟢🟢🟢 Чесно кажучи, я не побачила абсолютно нічого зі скандинавської філософії. По відчуттям, ніби читаєш антиутопію, але розумієш, що все це відбувається насправді, навколо тебе, і ти нічого не можеш вдіяти. У більшості оповідань я впізнала своїх знайомих, сусідів, і навіть себе...

🟢🟢🟢 Найбільше мені сподобалося оповідання "Профіль", головна героїня якого страждає інтернет-залежністю. Вона знає купу порад, як просувати свій профіль, як правильно зробити селфі, в який час викласти фото, щоб назбирати якнайбільше лайків. Добре, що дівчина усвідомлює свою залежність і звертається за допомогою до психолога. Власне його поради допомогли і мені...

🟢🟢🟢 Сверблячка - це саме те відчуття, яке виникає під час прочитання книги. Особисто мені, практично після кожного оповідання хотілося вимити руки з милом.

Трансляція подій Книжкового Арсеналу 2021 тут
Розклад всіх подій тут

З цікавого транслюватиметься таке:

24.06 10:30
Експертні коментування «Українські книжки з найкращим книжковим дизайном–2021: чи змінилися фаворити?». Програма з книжкового дизайну «Інтерфейси оптимізму».

24.06 12:00
Канон українських письменниць: давні та нові імена у книжці «Бунтарки: нові жінки і модерна нація». Літературна програма

24.06 15:00
Дискусія «Як їсти, пити та чути українською?» з нагоди виходу книжки Ольги Дубчак «Чути українською». Літературна програма

24.06 16:30
Презентація «Як не збожеволіти від батьківства і чи допоможуть у цьому книжки?»

24.06 18:00
Дискусія «Фемінізм і комікси. Як це можливо?». Спеціальна програма про комікси «З якого ти Всесвіту?»

25.06 13:30
Формати прочитання класики: Леся Українка. Літературна програма

25.06 18:00
«Історія еротизму»: за межею дозволеного, або сутність і сенси еротизму у мистецтві та житті. Спецпрограма від Club of Creative Philosophy «Апокаліпсис не сьогодні».

25.06 19:30
Дискусія «Здоровий скептицизм: авторитети, книжки, новини — як нам знати, у що вірити і в чому сумніватися?». Спецпрограма з нонфікшну «Наукові скептики»

25.06 20:00
Сергій Жадан читає поезію: презентація збірки «Псалом авіації». Літературна програма

26.06 13:30
До 30-річчя Незалежності. Публічна розмова «Вони виборювали Незалежність України». Фокус-тема «ОПТИМІСТИ СКЕПТИКИ»

26.06 20:00
ЛСД: Літературна Суботня Дискотека. Кураторська програма Сергія Жадана «Вголос. Про себе».

27.06 11:30
Перформанс за участі провідних українських дитячих авторів «Живі письменники. Спільна історія»

27.06 12:00
Донбас: усвідомлення війни в українській літературі. Літературна програма

27.06 15:00
Круглий стіл «Оптимісти, скептики і раціоналісти: чому українцям складно бути здоровими». Фокус-тема «ОПТИМІСТИ СКЕПТИКИ»

27.06 20:00
Концерт гурту «Жадан і Собаки». Кураторська програма Сергія Жадана «Вголос. Про себе»

​​Життя 3.0. Доба штучного інтелекту
Макс Теґмарк
Автор відгуку: Mykola Stakhniuk

В дитинстві я любив дивитись «Термінатора», потім мені дуже сподобався фільм «Я, робот», а не так давно «Перевага», проте головний лиходій – штучний інтелект – ніколи не виступав чимось об’єктивним, це було наче фонове зло, наче просто лиха сила, яка необхідна для сюжету. Зараз же штучний інтелект – річ аж надто близька, її очікуєш от-от, наче колядників на Різдво, це те, на що не можна дивитись крізь пальці і, пустивши все за течією, можеш проґавити важливий момент. Так, ШІ ще не присутній у нашому житті, однак він неминучий і до того часу, як він увійде в повсякдення, варто підготуватися.

Здавалося би, ШІ – це просто машина, яка усвідомлює саму себе і проблема лиш в технічному розвитку, в потужностях обчислювальних машин, однак насправді все набагато глибше і комплексніше, адже аби створити штучний інтелект, варто зрозуміти, що таке розум, пам’ять, навчання, свідомість. Лише зрозумівши окремі пункти надскладного завдання можна буде осягнути кінцеву ціль.

Загалом, все не передати кількома реченнями, а щоби ґрунтовно донести думку потрібно як мінімум чотири сотні сторінок професійно написаної книжки – маю на увазі «Життя 3.0».

Книга складається з чудового прологу, вісьмох розділів і епілогу і про всі хотілося би розповісти детальніше.
Одразу ж зі вступного слова автор приковує увагу, описуючи гіпотетичну ситуацію створення штучного інтелекту «Прометей» командою «Омега» і як її учасники рухають його у життя людства – надзвичайно цікава історія, в якій прописані усі, на перший погляд, суперечливі моменти, що можуть виникнути у такій ситуації, і яким чином завдяки ШІ можна досягнути успіху та процвітання людської раси. Цей пролог вартісний навіть як просто окреме оповідання.

Вісім розділів я би класифікував на дві частини, де до одної відніс би перші чотири, сьомий та восьмий, а до другої – п’ятий і шостий. Такий розподіл я зробив тому, що в одній частині розповідається про реальні проблеми та камені спотикання штучного інтелекту, проблеми його розуміння та контролю, етики, моралі та доцільності, а от друга частина радше фантазія – про наступні десять тисяч років людства, про роль ШІ в галактичному масштабі та масштабі Всесвіту; це може прозвучати безвідповідально, проте в цих двох розділах автор піднімає питання, які не актуальні і не будуть такими кілька сотень років, а то й більше – про це варто міркувати і читати думки на цю тему було цікаво, проте загалом ці два розділи вибивалися із загальної картини.

Епілог книги є найвідвертішою частиною – в ньому автор розповідає про конференції на тему безпеки ШІ в Пуерто-Рико та заповіднику Асіломар, і про людей, які брали безпосередню участь, щоби вивести питання, що розглядалися на конференціях, у мейнстрим. Доволі багато слів подяки Теґмарк виражає Ілону Маску і його допомозі у створенні Інституту майбутнього життя та його фінансуванню. І це ж сталося доволі недавно – я як зараз пам’ятаю, як журналісти вирвали з контексту вислів Маска з конференції в Пуерто-Рико і почали його неправильно трактувати, вселяючи людям страх та фаталізм. Та і книга писалася після усіх згаданих подій і вийшла друком в такому близькому 2017-му.

Насправді ми водночас дуже близькі від створення ШІ – варто глянути на сучасний технологічний розвиток, на розвиток нейронних мереж, мініатюризацію пристроїв та ріст їхніх потужностей, але в той же момент ми дуже далеко від нього, адже досі не розібралися в роботі власного мозку, який є для нас першим прикладом біологічного комп’ютера, каркасу ШІ. Макс Теґмарк розбирає всі ці моменти однин за одним до основ, аби вибудувати чітку і зрозумілу систему, яка росте навколо ШІ, його створення, контролю і взагалі доцільності – дуже ґрунтовна робота, яка доволі зрозуміло подається, незважаючи на складність теми.

Дуже-дуже багато новинок. З цього відео можна формувати свої списки майбутніх надбань.