📣Злий пропагандист vs аргументи

Так ситуація виглядала раніше. Але в сучасній інформаційній війні пропаганда більше не намагається бути переконливою. Вона просто хоче бути помітною.

Аргументи, переконливий тон чи узгодженість версій неважливі. Тепер питання не в тому, щоб змусити людину повірити у брехню, а в здатності миттєво захопити її увагу. Як? Через емоції та безперервний потік брехні. Коли інформаційне виснаження бере гору, сумніватися просто немає сил.

🪖Для України суцільний інформаційний шум — не новина. І не лише тому, що російська дезінформація регулярно атакує українців. Постійний режим готовності до чогось термінового в умовах війни — це те слабке місце, у яке б’є пропаганда, щоб згодувати чергову «зраду» чи псевдоінсайд.

Тож коли питання не в правді чи неправді, єдиний спосіб орієнтуватися в інформаційному хаосі — структурувати свій інфопростір. Так, це не панацея, але вже щось.

👉У статті виконавчий директор «Вокс Україна», офіцер ЗСУ Максим Скубенко, пояснює, як працює боротьба за увагу та що зрештою допоможе відрізнити термінове від того, що лише таким прикидається.

@VoxCheck

Держборг України виріс удвічі за останні три роки і зараз перевищує 100% ВВП.

Це багато. Причини зрозумілі: війна, окупація частини територій, руйнування інфраструктури, витрати на оборону та соціальні послуги. Доходи зменшились, а видатки виросли, тому довелося більше позичати.

Але чи означає це, що країна з боргом автоматично стає банкрутом? Спойлер: ні.
Чому — пояснюємо у відео ☝️

#ISAR_Ednannia #Askold&Dir #StrongCivilSocietyUkraine #Norad #Sida

Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

😡Недбалість, замовчування та ядерні погрози — так виглядає взаємодія росії з ядерною енергетикою.

Попри давно відомі порушення технічних норм під час будівництва ЧАЕС, попередні аварії та небезпеки витоку радіації для громадян, радянське керівництво обрало стратегію замовчування. А відсутність інформації про реальний стан подій після аварії закономірно породила чутки та міфи. Наприклад, про користь алкоголю проти радіації.

У новому випуску «Де правда?» розбираємо головні міфи навколо цієї трагедії та з’ясовуємо, як росія і надалі загрожує ядерній безпеці через окупацію та систематичні обстріли ядерних об’єктів💥

@VoxCheck

🍞Скільки кроків від пшениці до хліба?

Спойлер: багато. А кожен процес — це витрати, які в сумі складають собівартість. І от у чому річ: якщо вартість якогось з елементів, наприклад тарифів, зростає — дорожчає і товар.

Пропонуємо розібратись з цим на прикладі хліба👆

А детальніше про ціни говоримо тут.

@VoxCheck

💻Знову українські кібезлочинці «обкрадають» європейців?

Нещодавно у мережі з’явилося відео, де стверджували: українські хакери підробляють сайти сервісів бронювання авіаквитків і крадуть гроші користувачів. І все це під логотипом Euronews. Жах?

🪆Насправді ні. Бо повідомлення про нову хвилю кіберзлочинів з України — це частина російської операції «Матрьошка». Схема проста: росіяни беруть реальне відео міжнародного медіа, додають нові кадри та контекст і відправляють цей шедевр у мережу.

«У фаховому середовищі це називають відеоманіпуляцією або операцією типу cheapfake. Тобто так звана дешева підробка», — каже аналітикиня VoxCheck Катерина Іонова.

Навіщо це все? Тут кілька причин:
▪️Засмітити інфопростір, щоб відвернути увагу від справді важливих речей.
▪️Посіяти сумніви в головах пересічних європейців, аби ті перестали підтримувати Україну.

Детальніше про те, які ризики несуть такі відео та як розпізнати підробку Катерина Іонова розповідає в ефірі Українського радіо.

@VoxCheck

👷Очікуємо масовий наплив мігрантів?

Днями у мережі з’явилась «новина» про плани України завозити працівників з Колумбії, Ефіопії, Індії тощо. І все це з посиланням на Hromadske. Віримо?

🙂‍↔️Не так швидко. Якщо пошукати на сайті медіа відповідну статтю, то виявиться, що це — авторська колонка. І про масове ввезення мігрантів у ній взагалі не йдеться.

Так, Україна дійсно рухається у напрямку залучення іноземних працівників і працює над новою міграційною стратегією. Чому — бо українській економіці потрібно більше робочих рук, ніж вона сама може забезпечити. Про усе це згадує і автор статті та ділиться власним досвідом.

Утім, ані про чіткі плани, ані про 4,5 млн саме колумбійських та ефіопських мігрантів ніхто не казав. Інформацію, що викликала так багато обговорень про «заселення України чужинцями», просто перекрутили🤷‍♀️

@VoxCheck

🎊Святкова помпезність, безсмертні полки, мілітаризація та всюдисущі георгіївські стрічки.

Насправді так було не завжди. Попри поширені уявлення, День перемоги не одразу став головним святом в срср. Щобільше, впродовж кількох років після завершення Другої світової цей день узагалі ніяк не відзначали.

Натомість знайомий нам російський святковий культ наростав поступово, а фінальний перехід від «ніколи знову» до «можем повторіть» відбувся вже за часів путіна.

🤔Але чому пам’ятні дні узагалі стають джерелом міфотворчості? Про це говоримо у новому випуску «Де правда?». А ще розбираємось, як відбувалася ця кропітка ідеологічна робота та які зміни з Днем перемоги сталися в Україні.

@VoxCheck

Хотіли відповідей, отримали ШІ-фото Порошенка з Епштейном🤷‍♂️

Публікація мільйонів документів, пов’язаних зі справою Епштейна, обіцяла розкрити деталі однієї з найгучніших американських справ останніх десятиліть. Натомість це призвело до утворення цілої екосистеми дезінформації з ШІ-фейками та добірними конспірологічними теоріями.

Чому ж так сталося? Тут кілька причин:
▪️Справа сама по собі складна: неструктуровані дані, багато персоналій та обмежена офіційна експертиза — це вже чудове підґрунтя для спекуляцій.
▪️Не усі документи з цього гігантського масиву точні й перевірені, а частина інформації хаотично цензурована (так, тими самими чорними квадратами).
▪️Згадкам імен відомих осіб часто бракує контексту, аби розуміти, як саме ті пов’язані з Епштейном (і чи повʼязані взагалі).

І так природний інтерес до конспірології у поєднанні з можливостями ШІ привідкрив ворота в пекло спекуляцій. Які творіння на цю тему вже є у мережі, чому на думку конспірологів Епштейн усе ще живий та що у файлах є про Україну — розповідаємо у нашій новій статті.

Зізнавайтесь, чи попадалися на гачок таких псевдовикриттів про Епштейна?👇

@VoxCheck

🗓9 травня завжди було найголовнішим святом в срср?

Зовсім ні. До 1965 року святкові заходи з нагоди Дня перемоги були поодинокими. Але чому та як саме це змінилося — розповідаємо у відео👆

@VoxCheck

​​🦠«Епідемія хантавірусу неминуча»

Дописи з таким меседжем поширюють у телеграм-каналах з посиланням на Associated Press. Мовляв, пасажири лайнера роз’їхались, ВООЗ відстежила їх не одразу, тож найближчим часом чекаємо на епідемію.

🙅‍♀️Але це маніпуляція. У статті AP про катастрофу не пишуть.

Нагадаємо, на початку квітня на круїзному лайнері MV Hondiu зафіксували спалах хантавірусу — хвороби, що зазвичай передається через контакт з гризунами і може призвести до тяжких ускладнень. Наразі відомо, що троє пасажирів судна померли. 

❗Однак, як зазначає ВООЗ, ризик глобального інфікування є доволі низьким. Так, йдеться про спалах андського штаму хантавірусу — єдиного, що може передаватися від людини до людини. Утім, це вимагає дуже тісного і тривалого контакту з інфікованою людиною. Тобто можливості передачі досить обмежені.

Щодо пасажирів лайнера, то дехто з них дійсно покидав судно в різних країнах уже після виявлення спалаху хвороби. Однак органи охорони здоров’я з чотирьох континентів відстежують стан пасажирів круїзного лайнера та встановлюють їхніх контактних осіб.  

@VoxCheck