🙂↔️Не знаємо, чи це вас потішить чи засмутить, та на фото не Тімоті Шаламе.
Насправді це мем, і йому вже 15 років.
📸Фото зробили на Канському кінофестивалі у 2011 році, коли охорона намагалась прибрати з червоної доріжки чоловіка у білому костюмі, але той впав.
До чого ж тут Шаламе? Вважають, що першою жертвою мема став співак Джейсон Деруло. Тоді хтось опублікував твіт про його начебто падіння на Met Gala 2015 і проілюстрував цим фото чоловіка в білому.
Відтоді користувачі соцмереж періодично приписують це падіння тим чи іншим відомим особам на різних подіях. Цьогорічна жертва — Шаламе. Ймовірно, хтось не пробачив йому нелюбов до балету🙃
@VoxCheck
Насправді це мем, і йому вже 15 років.
📸Фото зробили на Канському кінофестивалі у 2011 році, коли охорона намагалась прибрати з червоної доріжки чоловіка у білому костюмі, але той впав.
До чого ж тут Шаламе? Вважають, що першою жертвою мема став співак Джейсон Деруло. Тоді хтось опублікував твіт про його начебто падіння на Met Gala 2015 і проілюстрував цим фото чоловіка в білому.
Відтоді користувачі соцмереж періодично приписують це падіння тим чи іншим відомим особам на різних подіях. Цьогорічна жертва — Шаламе. Ймовірно, хтось не пробачив йому нелюбов до балету🙃
@VoxCheck
😁4🔥2❤1
😱Вірусне фото масового поховання в Ірані — фейк?
ШІ каже, що так. Але фактчекери думають інакше.
🔗Фото з поховання учениць школи у місті Мінаб, яке розлетілося у мережі, Gemini та Grok назвали фейком. Навіть додали «підтвердження» того, що це фото ілюструє цілком інші події, а саме кадри землетрусу в Туреччині або поховань часів COVID-19 в Індонезії. Але насправді усі ці дати, звіти і джерела — вигадка і типовий приклад галюцинацій. Надані чатботами лінки нікуди не ведуть, а справжні розслідувачі підтвердили автентичність кадрів через супутники.
«ШІ чи не ШІ?» — над цим користувачі соцмереж задумується частенько. Якщо на початку війни в Газі чи Україні фактчекери стикалися переважно з фейками, які ґрунтувалися на старих чи непов’язаних фото і відео, то зараз близько половини брехні — це продукт ШІ. Іран не виняток.
І це не єдина проблема. По-перше, дослідники витрачають час на спростування величезної кількості згенерованого матеріалу. По-друге, потоки ШІ-сміття змушують людей сумніватися геть в усьому — навіть у реальних доказах воєнних злочинів.
@VoxCheck
ШІ каже, що так. Але фактчекери думають інакше.
🔗Фото з поховання учениць школи у місті Мінаб, яке розлетілося у мережі, Gemini та Grok назвали фейком. Навіть додали «підтвердження» того, що це фото ілюструє цілком інші події, а саме кадри землетрусу в Туреччині або поховань часів COVID-19 в Індонезії. Але насправді усі ці дати, звіти і джерела — вигадка і типовий приклад галюцинацій. Надані чатботами лінки нікуди не ведуть, а справжні розслідувачі підтвердили автентичність кадрів через супутники.
«ШІ чи не ШІ?» — над цим користувачі соцмереж задумується частенько. Якщо на початку війни в Газі чи Україні фактчекери стикалися переважно з фейками, які ґрунтувалися на старих чи непов’язаних фото і відео, то зараз близько половини брехні — це продукт ШІ. Іран не виняток.
І це не єдина проблема. По-перше, дослідники витрачають час на спростування величезної кількості згенерованого матеріалу. По-друге, потоки ШІ-сміття змушують людей сумніватися геть в усьому — навіть у реальних доказах воєнних злочинів.
@VoxCheck
🤯6❤3😢3
🎥Як Russian Arm став U-Crane?
Поки на «Оскарі» перемагає кіно про росіян, пропонуємо згадати про премію щось приємне. А саме — українців.
🎞Після здобуття незалежності Україна вперше висунула фільм на премію у 1997 році. А перший «Оскар» отримала у 2024 році за документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі».
Та кіно — це не єдина українська присутність на кінопремії. Про оскароносців з українським корінням та здобутки на технічному «Оскарі» говоримо у новому випуску «Де правда?»👀
@VoxCheck
Поки на «Оскарі» перемагає кіно про росіян, пропонуємо згадати про премію щось приємне. А саме — українців.
🎞Після здобуття незалежності Україна вперше висунула фільм на премію у 1997 році. А перший «Оскар» отримала у 2024 році за документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі».
Та кіно — це не єдина українська присутність на кінопремії. Про оскароносців з українським корінням та здобутки на технічному «Оскарі» говоримо у новому випуску «Де правда?»👀
@VoxCheck
❤9
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🎬Більше за одну церемонію
Український шлях на «Оскарі» значно глибший за один фільм чи одну церемонію. Про оскароносців з українським корінням розповідаємо у відео.
А більше фактів про Україну на «Оскарі», українське кіно та винаходи шукайте у повному випуску на нашому ютуб-каналі.
@VoxCheck
Український шлях на «Оскарі» значно глибший за один фільм чи одну церемонію. Про оскароносців з українським корінням розповідаємо у відео.
А більше фактів про Україну на «Оскарі», українське кіно та винаходи шукайте у повному випуску на нашому ютуб-каналі.
@VoxCheck
👍5❤1
🤯Навіщо легалізували медичний канабіс, якщо він не лікує?
Буквально ж The Lancet про це пише!
Пише, але трошки не про це. Розберімося👇
У The Lancet Psychiatry справді вийшов великий метааналіз 54 досліджень про канабіноїди й психічні розлади. Але його висновки в дописі перекрутили.
1️⃣Дослідження не довело, що канабіс «нічого не лікує». Для тривожності, депресії та ПТСР — трьох найпоширеніших причин призначення — просто не знайшли доказів ефективності. Це не те саме, що «доведено не працює».
Ба більше, надійних досліджень про лікування депресії препаратами на основі канабісу узагалі немає. Тому в метааналізі висновків про це зробити не можна.
При цьому в Україні медичний канабіс легалізували, зокрема, для паліативних пацієнтів — людей з онкологією, хронічним болем, термінальними станами. Наприклад, для знеболення та полегшення нудоти під час хімієтерапії. А дослідження The Lancet узагалі не торкається цієї теми.
2️⃣У дописі ігнорують, що для окремих станів зафіксували слабкі позитивні ефекти (безсоння, синдром Туретта, симптоми відміни). Хоча цього поки недостатньо, аби робити чіткі висновки.
3️⃣Теза «Канабіс і препарати на його основі шкодять і погіршують симптоматику» — підміна понять. Канабіноїди можуть викликати незначні побічні ефекти (зокрема при безсонні), але не погіршують сам перебіг розладів. Виняток — зростання тяги до кокаїну при кокаїновій залежності.
❗І головне: автори самі пишуть, що доказів недостатньо і потрібні нові дослідження. Тобто «крапку не поставлено».
@VoxCheck
Буквально ж The Lancet про це пише!
Пише, але трошки не про це. Розберімося👇
У The Lancet Psychiatry справді вийшов великий метааналіз 54 досліджень про канабіноїди й психічні розлади. Але його висновки в дописі перекрутили.
1️⃣Дослідження не довело, що канабіс «нічого не лікує». Для тривожності, депресії та ПТСР — трьох найпоширеніших причин призначення — просто не знайшли доказів ефективності. Це не те саме, що «доведено не працює».
Ба більше, надійних досліджень про лікування депресії препаратами на основі канабісу узагалі немає. Тому в метааналізі висновків про це зробити не можна.
При цьому в Україні медичний канабіс легалізували, зокрема, для паліативних пацієнтів — людей з онкологією, хронічним болем, термінальними станами. Наприклад, для знеболення та полегшення нудоти під час хімієтерапії. А дослідження The Lancet узагалі не торкається цієї теми.
2️⃣У дописі ігнорують, що для окремих станів зафіксували слабкі позитивні ефекти (безсоння, синдром Туретта, симптоми відміни). Хоча цього поки недостатньо, аби робити чіткі висновки.
3️⃣Теза «Канабіс і препарати на його основі шкодять і погіршують симптоматику» — підміна понять. Канабіноїди можуть викликати незначні побічні ефекти (зокрема при безсонні), але не погіршують сам перебіг розладів. Виняток — зростання тяги до кокаїну при кокаїновій залежності.
❗І головне: автори самі пишуть, що доказів недостатньо і потрібні нові дослідження. Тобто «крапку не поставлено».
@VoxCheck
💯6👍2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📽Не «російська рука», а українські технології
У 2006 році українських інженерів відзначили на «Оскарі» за створення спеціальних операторських кранів і стабілізаційних систем для камер. Ось тільки попри явне українське походження технології, Голлівуд назвав один з таких кранів Russian Arm.
👉Про кран, його назву та довгоочікуване перейменування розповідаємо у відео. А більше про «Оскар» — у нашому випуску.
@VoxCheck
У 2006 році українських інженерів відзначили на «Оскарі» за створення спеціальних операторських кранів і стабілізаційних систем для камер. Ось тільки попри явне українське походження технології, Голлівуд назвав один з таких кранів Russian Arm.
👉Про кран, його назву та довгоочікуване перейменування розповідаємо у відео. А більше про «Оскар» — у нашому випуску.
@VoxCheck
❤7👍2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🙋♂️Монобільшість чи коаліція?
Щойно мова заходить про кризу в парламенті, усі говорять про монобільшість. Але це підміна понять. Для ухвалення рішень у Раді потрібна саме коаліція. На прикладі голосування за реформаторські закони пояснюємо, що коаліції (як і монобільшості) як стійкої структури у парламенті немає👆
А щочетверга для «Нового відліку» на Суспільному ми фактчекаємо заяви політиків, аби ті не вводили вас в оману.
@VoxCheck
Щойно мова заходить про кризу в парламенті, усі говорять про монобільшість. Але це підміна понять. Для ухвалення рішень у Раді потрібна саме коаліція. На прикладі голосування за реформаторські закони пояснюємо, що коаліції (як і монобільшості) як стійкої структури у парламенті немає👆
А щочетверга для «Нового відліку» на Суспільному ми фактчекаємо заяви політиків, аби ті не вводили вас в оману.
@VoxCheck
👍9❤1🤔1
🎤Любите реп? Соцмережі мають невтішні висновки про ваш інтелект.
Як і належить, користувачі посилаються на результати дослідження. Але тут одразу дві проблеми: і з якістю самого дослідження, і з інтерпретацією висновків. Якщо коротко: там немає нічого про «тупих поціновувачів репу».
🎶Йдеться про дослідження «Deep Beats, Deep Thoughts?», опубліковане 13 лютого. Вчені відстежували музичні звички 185 учасників впродовж п'яти місяців через смартфони, а також виміряли їхній загальний інтелект.
То чому ж висновки в дописі — вигадка?
▪️Ніхто не аналізував жанри. Аналіз текстів, ритму чи слухацької поведінки у дослідженні є, а от про жанри там ні слова. Відповідно, навіть згадки про реп не існує.
▪️Ніхто не вимірював IQ. Так, дослідники вивчали, чи є зв’язок між інтелектом та музичними вподобаннями, але для цього виміряли інший показник — загальний рівень когнітивних здібностей (GCA). Та й результати засвідчили, що аудіохарактеристики (ритм, темп, тональність) найменше говорили про когнітивні здібності слухача, а текст пісень — найбільше.
▪️Ніхто не казав про причинно-наслідковий зв’язок. Дослідження розвідувальне і нерепрезентативне, автори знаходили кореляції, але не писали про причинність.
До того ж саме дослідження опубліковане у журналі видавництва MDPI. А те включали до списку «потенційно хижацьких» видавців (пізніше виключили), та й загалом у науковій спільноті вважають підозрілим.
@VoxCheck
Як і належить, користувачі посилаються на результати дослідження. Але тут одразу дві проблеми: і з якістю самого дослідження, і з інтерпретацією висновків. Якщо коротко: там немає нічого про «тупих поціновувачів репу».
🎶Йдеться про дослідження «Deep Beats, Deep Thoughts?», опубліковане 13 лютого. Вчені відстежували музичні звички 185 учасників впродовж п'яти місяців через смартфони, а також виміряли їхній загальний інтелект.
То чому ж висновки в дописі — вигадка?
▪️Ніхто не аналізував жанри. Аналіз текстів, ритму чи слухацької поведінки у дослідженні є, а от про жанри там ні слова. Відповідно, навіть згадки про реп не існує.
▪️Ніхто не вимірював IQ. Так, дослідники вивчали, чи є зв’язок між інтелектом та музичними вподобаннями, але для цього виміряли інший показник — загальний рівень когнітивних здібностей (GCA). Та й результати засвідчили, що аудіохарактеристики (ритм, темп, тональність) найменше говорили про когнітивні здібності слухача, а текст пісень — найбільше.
▪️Ніхто не казав про причинно-наслідковий зв’язок. Дослідження розвідувальне і нерепрезентативне, автори знаходили кореляції, але не писали про причинність.
До того ж саме дослідження опубліковане у журналі видавництва MDPI. А те включали до списку «потенційно хижацьких» видавців (пізніше виключили), та й загалом у науковій спільноті вважають підозрілим.
@VoxCheck
👍5😁3🤷♀1
🛢Зростання цін, дефіцит та відчай — так останніми тижнями виглядають новини про пальне.
Війна на Близькому Сході триває, Іран продовжує блокувати Ормузьку протоку, а ціни на нафту в світі залишаються стабільно високими. І український ринок, це, авжеж, не оминуло.
⛽️Утім, саме по собі паливо — не єдина проблема. Чим довше триває війна, тим відчутнішими будуть зміни в інших секторах економіки, а відтак і в наших життях. Так, навіть у вартості сніданку.
Тож у новому випуску «Де правда?» поговоримо про паливну кризу і світову реакцію, вплив стрибку цін на виробників і споживачів та те, чому українці, маючи власний видобуток нафти, страждають з усім світом.
@VoxCheck
Війна на Близькому Сході триває, Іран продовжує блокувати Ормузьку протоку, а ціни на нафту в світі залишаються стабільно високими. І український ринок, це, авжеж, не оминуло.
⛽️Утім, саме по собі паливо — не єдина проблема. Чим довше триває війна, тим відчутнішими будуть зміни в інших секторах економіки, а відтак і в наших життях. Так, навіть у вартості сніданку.
Тож у новому випуску «Де правда?» поговоримо про паливну кризу і світову реакцію, вплив стрибку цін на виробників і споживачів та те, чому українці, маючи власний видобуток нафти, страждають з усім світом.
@VoxCheck
👍7
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🚗Нема авто — нема проблем?
Не зовсім.
Чому стрибок цін на нафту відчутний для всіх та впливає на різні сектори економіки — пояснюємо у відео. А більше цікавого про ситуацію з пальним шукайте на нашому ютуб-каналі.
@VoxCheck
Не зовсім.
Чому стрибок цін на нафту відчутний для всіх та впливає на різні сектори економіки — пояснюємо у відео. А більше цікавого про ситуацію з пальним шукайте на нашому ютуб-каналі.
@VoxCheck
👍9
😱Росія вже запланувала напад на країни Балтії?
Тема можливого російського нападу на НАТО не нова. І вторгнення до балтійських країн — це дійсно один з обговорюваних сценаріїв.
А після нещодавніх згадок про «Нарвську Народну Республіку» побоювання лише зросли. Якщо коротко, то однойменні акаунти в телеграмі, тіктоці та «ВКонтактє» з лютого 2026-го активно просувають сепаратистські настрої в Естонії, публікуючи меми, котиків і цитати Пєскова.
❗️Та будь-яка нестабільність — це ще й чудова можливість для дезінформації. Наприклад, днями у мережі вірусилась мапа травневого російського наступу на країни Балтії начебто від видання Bild. Щоправда, виявилось, що це ніякий не новий сценарій, а мапа дворічної давнини. І та узагалі стосується новини про будівництво балтійської лінії оборони.
Самі естонці кажуть, що зараз не фіксують жодних дій рф у свій бік, які б нагадували підготовку до війни з Україною. Це не означає, що загрози відсутні, та здоровий скептицизм до панічних новин не завадить😌
@VoxCheck
Тема можливого російського нападу на НАТО не нова. І вторгнення до балтійських країн — це дійсно один з обговорюваних сценаріїв.
А після нещодавніх згадок про «Нарвську Народну Республіку» побоювання лише зросли. Якщо коротко, то однойменні акаунти в телеграмі, тіктоці та «ВКонтактє» з лютого 2026-го активно просувають сепаратистські настрої в Естонії, публікуючи меми, котиків і цитати Пєскова.
❗️Та будь-яка нестабільність — це ще й чудова можливість для дезінформації. Наприклад, днями у мережі вірусилась мапа травневого російського наступу на країни Балтії начебто від видання Bild. Щоправда, виявилось, що це ніякий не новий сценарій, а мапа дворічної давнини. І та узагалі стосується новини про будівництво балтійської лінії оборони.
Самі естонці кажуть, що зараз не фіксують жодних дій рф у свій бік, які б нагадували підготовку до війни з Україною. Це не означає, що загрози відсутні, та здоровий скептицизм до панічних новин не завадить😌
@VoxCheck
👍3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🤔А що з українською нафтою?
Нафта сама по собі — це ще не бензин. І з початком повномасштабної війни з її переробкою є нюанси. Чому Україна наразі не здатна сама забезпечити себе бензином — пояснюємо у відео. А детальніше про паливну кризу розповідаємо у випуску «Де правда?».
@VoxCheck
Нафта сама по собі — це ще не бензин. І з початком повномасштабної війни з її переробкою є нюанси. Чому Україна наразі не здатна сама забезпечити себе бензином — пояснюємо у відео. А детальніше про паливну кризу розповідаємо у випуску «Де правда?».
@VoxCheck
👍6
🤖А для чого ви використовуєте Claude?
Anthropic, компанія-розробник ШІ-чатбота Claude, опублікувала черговий звіт про використання чатбота та його вплив на економіку. Ось кілька ключових висновків:
👉Диверсифікація. Чатбот використовують для дедалі ширшого кола завдань. 10 найпопулярніших завдань становили 19% усього трафіку (порівняно з 24% у попередньому звіті).
👉Простіші цілі. Якщо спершу чатбот використовували для складних завдань (наприклад, для написання коду), то тепер спектр значно ширший: від перевірки результатів спортивних змагань до порівняння продуктів.
👉Нерівність. На 20 країн-лідерів припадає 48% усього використання чатбота (на душу населення). При цьому в межах США ШІ активніше використовують там, де сконцентровані працівники інтелектуальної праці.
👉Досвідчені користувачі використовують Claude інакше. Ті, хто користується Claude 6+ місяців, на 10% рідше звертаються з особистими запитами і на 10% частіше отримують успішний результат.
При цьому понад половина взаємодій (53%) із Claude — це співпраця. Тобто не делегування усієї роботи ШІ, а використання чатбота як помічника для виконання завдання.
@VoxCheck
Anthropic, компанія-розробник ШІ-чатбота Claude, опублікувала черговий звіт про використання чатбота та його вплив на економіку. Ось кілька ключових висновків:
👉Диверсифікація. Чатбот використовують для дедалі ширшого кола завдань. 10 найпопулярніших завдань становили 19% усього трафіку (порівняно з 24% у попередньому звіті).
👉Простіші цілі. Якщо спершу чатбот використовували для складних завдань (наприклад, для написання коду), то тепер спектр значно ширший: від перевірки результатів спортивних змагань до порівняння продуктів.
👉Нерівність. На 20 країн-лідерів припадає 48% усього використання чатбота (на душу населення). При цьому в межах США ШІ активніше використовують там, де сконцентровані працівники інтелектуальної праці.
👉Досвідчені користувачі використовують Claude інакше. Ті, хто користується Claude 6+ місяців, на 10% рідше звертаються з особистими запитами і на 10% частіше отримують успішний результат.
При цьому понад половина взаємодій (53%) із Claude — це співпраця. Тобто не делегування усієї роботи ШІ, а використання чатбота як помічника для виконання завдання.
@VoxCheck
❤4
🫠Трошки традицій україномовного фейсбуку в англомовному сегменті тредсу.
Для контексту: там боти вже стабільно штампують ШІ-зображення з подібними щемливими текстами.
Чекаємо, коли вони відкриють для себе силу близнюків.
@VoxCheck
Для контексту: там боти вже стабільно штампують ШІ-зображення з подібними щемливими текстами.
Чекаємо, коли вони відкриють для себе силу близнюків.
@VoxCheck
😁13
🧁«Нездорове» веганство, «страшний» глютен і «вбивчий» цукор.
Такі думки ми чуємо від родичів, медіа чи блогерів. І хоч зрідка, але вони таки впливають на наші харчові звички. Згадайте, коли востаннє відмовлялися від смачної булочки на десерт.
😌Але інколи їжа— це просто їжа.
Де ж межа між уважністю до здоров’я та необґрунтованими заборонами — розбираємось у новому випуску «Де правда?». У ньому поговоримо про солодке, безглютенове та науково підкріплене. А ще про «червоні прапорці» харчових порад.
@VoxCheck
Такі думки ми чуємо від родичів, медіа чи блогерів. І хоч зрідка, але вони таки впливають на наші харчові звички. Згадайте, коли востаннє відмовлялися від смачної булочки на десерт.
😌Але інколи їжа— це просто їжа.
Де ж межа між уважністю до здоров’я та необґрунтованими заборонами — розбираємось у новому випуску «Де правда?». У ньому поговоримо про солодке, безглютенове та науково підкріплене. А ще про «червоні прапорці» харчових порад.
@VoxCheck
👍5❤1
👩💻«100% створене людиною»
ШІ-контенту так багато, що світ мусив вигадати інструменти, які б цей згенерований матеріал ідентифікували. Але чи завжди це означає, що варто лише завантажити зображення, отримати результат перевірки і впевнено заявляти, що картинка (не)ШІ?
🙂↔️Аж ніяк. France24 прогнали одне й те ж фейкове зображення Епштейна через 10 ШІ-детекторів.
Що в результаті? Кілька інструментів заявили, що зображення справжнє. Один з них навіть був у цьому впевнений на 100%. І лише три ресурси, AIorNot, ZeroGPT та Undetectable.ai, правильно визначили згенероване зображення.
Так стається з кількох причин:
▪️Проблема в інструменті. Він ще недостатньо навчений виявляти саме цей тип зображень. Наприклад, непогано розрізняє контент від одного ШІ-генератора, а от від іншого — вже ні.
▪️Проблема в контенті. Часом низька якість зображення може ускладнити виявлення ШІ та ввести детектор в оману.
@VoxCheck
ШІ-контенту так багато, що світ мусив вигадати інструменти, які б цей згенерований матеріал ідентифікували. Але чи завжди це означає, що варто лише завантажити зображення, отримати результат перевірки і впевнено заявляти, що картинка (не)ШІ?
🙂↔️Аж ніяк. France24 прогнали одне й те ж фейкове зображення Епштейна через 10 ШІ-детекторів.
Що в результаті? Кілька інструментів заявили, що зображення справжнє. Один з них навіть був у цьому впевнений на 100%. І лише три ресурси, AIorNot, ZeroGPT та Undetectable.ai, правильно визначили згенероване зображення.
Так стається з кількох причин:
▪️Проблема в інструменті. Він ще недостатньо навчений виявляти саме цей тип зображень. Наприклад, непогано розрізняє контент від одного ШІ-генератора, а от від іншого — вже ні.
▪️Проблема в контенті. Часом низька якість зображення може ускладнити виявлення ШІ та ввести детектор в оману.
@VoxCheck
✍4❤3👌1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🍰Цукор — біла смерть?
Хоча надмірне споживання доданих цукрів справді може зашкодити здоров'ю, сам по собі цукор не є «отруйним» за замовчуванням.
Але скільки ж тоді можна солодкого та як вберегти себе від дієтичних гойдалок — розбираємось у відео. Більше про міфи навколо харчування шукайте на нашому ютуб-каналі.
@VoxCheck
Хоча надмірне споживання доданих цукрів справді може зашкодити здоров'ю, сам по собі цукор не є «отруйним» за замовчуванням.
Але скільки ж тоді можна солодкого та як вберегти себе від дієтичних гойдалок — розбираємось у відео. Більше про міфи навколо харчування шукайте на нашому ютуб-каналі.
@VoxCheck
❤8
Forwarded from Вокс Україна/VoxUkraine
🤝✨ Друзі, допоможіть нам краще розуміти вас!
Ми хочемо оновити й покращити наш підхід до соцмереж у 2026 році, щоб контент точніше відповідав вашим потребам. Для цього важливо зрозуміти, як ви споживаєте інформацію, що вам цікаво і які формати для вас працюють.
Запрошуємо пройти коротке опитування — це займе лише 5–6 хвилин вашого часу. ⏱️
Пройти опитування 👈
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
Ми хочемо оновити й покращити наш підхід до соцмереж у 2026 році, щоб контент точніше відповідав вашим потребам. Для цього важливо зрозуміти, як ви споживаєте інформацію, що вам цікаво і які формати для вас працюють.
Запрошуємо пройти коротке опитування — це займе лише 5–6 хвилин вашого часу. ⏱️
Пройти опитування 👈
✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
❤4👍1
😁15❤2❤🔥1