Від гендерної рівності до свята весни🌷

Як та чому в радянському союзі змінювався сенс 8 березня — розповідаємо у відео.

👉А про те, чому це свято зовсім не радянське та як інші країни його відзначають, говоримо у повному випуску «Де правда?».

@VoxCheck

🗣 В новому трудовому кодексі декрет скоротять з трьох років до чотирьох місяців. От вам і боротьба за права жінок. Здобули.

Насправді щось таки і можемо здобути (бо йдеться лише про проєкт кодексу). Наприклад, ще одну відпустку. Зараз новоспеченим батькам доступні такі опції:
▪️відпустка у звʼязку з вагітністю та пологами: 70 до пологів і 56 після — лише для жінок;
▪️відпустка для догляду за дитиною: до 3-х років зі збереженням робочого місця — для обох батьків.

Вони лишаються без змін. Натомість пропонують впровадити ще одну відпустку — оплачувану відпустку для догляду за дитиною на 4 місяці.

👨‍👨‍👧Ключова зміна — нова відпустка буде доступна обом батькам. Фактично це та ж модель parental leave, яка працює в країнах ЄС ще з 2019 року.

Тому це може стати ще одним кроком до того, щоб догляд за дитиною був справою обох батьків. І тепер — з оплачуваною відпусткою.

Шановний користувач,
вас надурили🤥

Нідерландська розвідка повідомила про кремлівських хакерів, які масово атакують відомих осіб через WhatsApp та Signal. Росіяни прикидались чатботами служби підтримки та виманювали ПІН-коди до месенджерів. Далі зловмисники або цілком захоплювали акаунт, змінюючи номер телефону, або тихенько відстежували потік повідомлень.

Під ударом опинились держслужбовці, журналісти, військові, які цікавили уряд рф. Але якщо ви не європейський урядовець чи інша важлива особа — не розслабляйтесь. Подібне шахрайство трапляється з усіма. Тому👇

▪️Не панікуйте, а гляньте на деталі. Шанобливе звертання чи «support» в назві — узагалі не гарантія «офіційності» акаунта.
▪️Пам’ятайте, що листування з офіційними акаунтами WhatsApp та Signal одностороннє — ви не маєте можливості надіслати повідомлення.
▪️Не надавайте нікому код перевірки безпеки. Службі підтримки теж.
▪️Час від часу перевіряйте підключені пристрої, аби там не завівся хтось сторонній.

@VoxCheck

🌐Насолоджуйтесь інтернетом, бо скоро він зникне.

Такі прогнози вірусяться у тіктоці. Мовляв, Іран руйнує дата-центри, чим знищує світовий інтернет. І ось вже скоро дивитись ШІ-відео з котиками не вдасться.

🙅‍♀️Але це дещо перебільшено катастрофічне майбутнє.

З приводу дата-центрів — іранські дрони таки дійсно пошкодили центри обробки даних компанії Amazon у Бахрейні та ОАЕ. Ці удари спричинили масштабні збої: мільйони людей у регіоні не могли скористатись базовими інтернет-послугами.

Та про катастрофу планетарного масштабу (принаймні поки) не йдеться. Проблема локальна, а сам Amazon закликав клієнтів перейти на сервери з альтернативних, більш стабільних регіонів. Та й компанія управляє лише кількома (з близька 230) дата-центрів у регіоні.

Щоправда, як захищати такі центри в умовах війни, поки не ясно🤷‍♂️

@VoxCheck

​​🎮«Гостомельские богатыри»

✈️Саме так російська пропаганда нарекла свій окупаційний десант, який брав участь у захопленні аеропорту «Антонов». Але у росіян своя версія того, що ж стало з цими «богатырями», тож на четверту річницю повномасштабної війни вони випустили гру «про подвиг російських десантників».

Ukrainian Warfare: Gostomel Heroes — гра, створена російською студією Cats Who Play за підтримки Інституту розвитку інтернету (тобто за державні кошти). І вже згодом гра з’явилась у Steam, де пограти в неї і дізнатись про «блискучий російський десанти» зможе будь-хто.

При цьому розробники навіть не приховують пропагандистської мети свого проєкту, адже в описі зазначають, ігри можуть траслювати інформацію навіть ефективніше за аналітичні статті чи новинні сюжети.

🔎І це справді так. Дослідження Games Gathering, яке вивчало наявність російської пропаганди у відеоіграх, виявило, що у 40 з 50 ігор пропагандистські елементи таки були наявні. З початку війни проти України росія активно, зокрема фінансово, вкладалася у створення таких проєктів. А з 2022-го 60% відеоігор містили агресивну пропаганду: в сюжеті, діалогах та завданнях.

👨‍💻Щобільше, ігри стали для рф і засобом вербування до лав своєї армії. Вербувальники контактують з геймерами через суміжні платформи та обманним шляхом пропонують підписати контракти.

@VoxCheck

📱Замість танків тікток-боти

Експолітик, пропагандист, потенційний очільник маріонеткового уряду кремля, поціновувач китайського чаю, а тепер і тікток-блогер. Так, мова про Євгенія Мураєва.

Хоча сам політик поспішно зник з українських радарів влітку 2022-го, про його політичні амбіції такого не скажеш. Адже з 2025-го тікток почав фіксувати спроби грандіозного повернення Мураєва в український інфопростір.

👉Як мережа ботів та «порожніх» акаунтів намагається реанімувати Мураєва, та які тези він просуває у 2026 році — пояснюємо у нашій новій статті.

@VoxCheck

🙂‍↔️Не знаємо, чи це вас потішить чи засмутить, та на фото не Тімоті Шаламе.

Насправді це мем, і йому вже 15 років.

📸Фото зробили на Канському кінофестивалі у 2011 році, коли охорона намагалась прибрати з червоної доріжки чоловіка у білому костюмі, але той впав.

До чого ж тут Шаламе? Вважають, що першою жертвою мема став співак Джейсон Деруло. Тоді хтось опублікував твіт про його начебто падіння на Met Gala 2015 і проілюстрував цим фото чоловіка в білому.

Відтоді користувачі соцмереж періодично приписують це падіння тим чи іншим відомим особам на різних подіях. Цьогорічна жертва — Шаламе. Ймовірно, хтось не пробачив йому нелюбов до балету🙃

@VoxCheck

​​😱Вірусне фото масового поховання в Ірані — фейк?
ШІ каже, що так. Але фактчекери думають інакше.

🔗Фото з поховання учениць школи у місті Мінаб, яке розлетілося у мережі, Gemini та Grok назвали фейком. Навіть додали «підтвердження» того, що це фото ілюструє цілком інші події, а саме кадри землетрусу в Туреччині або поховань часів COVID-19 в Індонезії. Але насправді усі ці дати, звіти і джерела — вигадка і типовий приклад галюцинацій. Надані чатботами лінки нікуди не ведуть, а справжні розслідувачі підтвердили автентичність кадрів через супутники.

«ШІ чи не ШІ?» — над цим користувачі соцмереж задумується частенько. Якщо на початку війни в Газі чи Україні фактчекери стикалися переважно з фейками, які ґрунтувалися на старих чи непов’язаних фото і відео, то зараз близько половини брехні — це продукт ШІ. Іран не виняток.

І це не єдина проблема. По-перше, дослідники витрачають час на спростування величезної кількості згенерованого матеріалу. По-друге, потоки ШІ-сміття змушують людей сумніватися геть в усьому — навіть у реальних доказах воєнних злочинів.

@VoxCheck

🎥Як Russian Arm став U-Crane?

Поки на «Оскарі» перемагає кіно про росіян, пропонуємо згадати про премію щось приємне. А саме — українців.

🎞Після здобуття незалежності Україна вперше висунула фільм на премію у 1997 році. А перший «Оскар» отримала у 2024 році за документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі».

Та кіно — це не єдина українська присутність на кінопремії. Про оскароносців з українським корінням та здобутки на технічному «Оскарі» говоримо у новому випуску «Де правда?»👀

@VoxCheck

🎬Більше за одну церемонію

Український шлях на «Оскарі» значно глибший за один фільм чи одну церемонію. Про оскароносців з українським корінням розповідаємо у відео.

А більше фактів про Україну на «Оскарі», українське кіно та винаходи шукайте у повному випуску на нашому ютуб-каналі.

@VoxCheck

​​🤯Навіщо легалізували медичний канабіс, якщо він не лікує?
Буквально ж The Lancet про це пише!

Пише, але трошки не про це. Розберімося👇

У The Lancet Psychiatry справді вийшов великий метааналіз 54 досліджень про канабіноїди й психічні розлади. Але його висновки в дописі перекрутили.

1️⃣Дослідження не довело, що канабіс «нічого не лікує». Для тривожності, депресії та ПТСР — трьох найпоширеніших причин призначення —  просто не знайшли доказів ефективності. Це не те саме, що «доведено не працює».

Ба більше, надійних досліджень про лікування депресії препаратами на основі канабісу узагалі немає. Тому в метааналізі висновків про це зробити не можна.

При цьому в Україні медичний канабіс легалізували, зокрема, для паліативних пацієнтів — людей з онкологією, хронічним болем, термінальними станами. Наприклад, для знеболення та полегшення нудоти під час хімієтерапії. А дослідження The Lancet узагалі не торкається цієї теми.

2️⃣У дописі ігнорують, що для окремих станів зафіксували слабкі позитивні ефекти (безсоння, синдром Туретта, симптоми відміни). Хоча цього поки недостатньо, аби робити чіткі висновки. 

3️⃣Теза «Канабіс і препарати на його основі шкодять і погіршують симптоматику» — підміна понять. Канабіноїди можуть викликати незначні побічні ефекти (зокрема при безсонні), але не погіршують сам перебіг розладів. Виняток — зростання тяги до кокаїну при кокаїновій залежності.
 
❗І головне: автори самі пишуть, що доказів недостатньо і потрібні нові дослідження. Тобто «крапку не поставлено».

@VoxCheck

📽Не «російська рука», а українські технології

У 2006 році українських інженерів відзначили на «Оскарі» за створення спеціальних операторських кранів і стабілізаційних систем для камер. Ось тільки попри явне українське походження технології, Голлівуд назвав один з таких кранів Russian Arm.

👉Про кран, його назву та довгоочікуване перейменування розповідаємо у відео. А більше про «Оскар» — у нашому випуску.

@VoxCheck

🙋‍♂️Монобільшість чи коаліція?

Щойно мова заходить про кризу в парламенті, усі говорять про монобільшість. Але це підміна понять. Для ухвалення рішень у Раді потрібна саме коаліція. На прикладі голосування за реформаторські закони пояснюємо, що коаліції (як і монобільшості) як стійкої структури у парламенті немає👆

А щочетверга для «Нового відліку» на Суспільному ми фактчекаємо заяви політиків, аби ті не вводили вас в оману.

@VoxCheck

​​🎤Любите реп? Соцмережі мають невтішні висновки про ваш інтелект.

Як і належить, користувачі посилаються на результати дослідження. Але тут одразу дві проблеми: і з якістю самого дослідження, і з інтерпретацією висновків. Якщо коротко: там немає нічого про «тупих поціновувачів репу».

🎶Йдеться про дослідження «Deep Beats, Deep Thoughts?», опубліковане 13 лютого. Вчені відстежували музичні звички 185 учасників впродовж п'яти місяців через смартфони, а також виміряли їхній загальний інтелект.

То чому ж висновки в дописі — вигадка?
▪️Ніхто не аналізував жанри. Аналіз текстів, ритму чи слухацької поведінки у дослідженні є, а от про жанри там ні слова. Відповідно, навіть згадки про реп не існує.
▪️Ніхто не вимірював IQ. Так, дослідники вивчали, чи є зв’язок між інтелектом та музичними вподобаннями, але для цього виміряли інший показник — загальний рівень когнітивних здібностей (GCA). Та й результати засвідчили, що аудіохарактеристики (ритм, темп, тональність) найменше говорили про когнітивні здібності слухача, а текст пісень — найбільше.
▪️Ніхто не казав про причинно-наслідковий зв’язок. Дослідження розвідувальне і нерепрезентативне, автори знаходили кореляції, але не писали про причинність.

До того ж саме дослідження опубліковане у журналі видавництва MDPI. А те включали до списку «потенційно хижацьких» видавців (пізніше виключили), та й загалом у науковій спільноті вважають підозрілим.

@VoxCheck

🛢Зростання цін, дефіцит та відчай — так останніми тижнями виглядають новини про пальне.

Війна на Близькому Сході триває, Іран продовжує блокувати Ормузьку протоку, а ціни на нафту в світі залишаються стабільно високими. І український ринок, це, авжеж, не оминуло.

⛽️Утім, саме по собі паливо — не єдина проблема. Чим довше триває війна, тим відчутнішими будуть зміни в інших секторах економіки, а відтак і в наших життях. Так, навіть у вартості сніданку.

Тож у новому випуску «Де правда?» поговоримо про паливну кризу і світову реакцію, вплив стрибку цін на виробників і споживачів та те, чому українці, маючи власний видобуток нафти, страждають з усім світом.

@VoxCheck

🚗Нема авто — нема проблем?
Не зовсім.

Чому стрибок цін на нафту відчутний для всіх та впливає на різні сектори економіки — пояснюємо у відео. А більше цікавого про ситуацію з пальним шукайте на нашому ютуб-каналі.

@VoxCheck

😱Росія вже запланувала напад на країни Балтії?

Тема можливого російського нападу на НАТО не нова. І вторгнення до балтійських країн — це дійсно один з обговорюваних сценаріїв.

А після нещодавніх згадок про «Нарвську Народну Республіку» побоювання лише зросли. Якщо коротко, то однойменні акаунти в телеграмі, тіктоці та «ВКонтактє» з лютого 2026-го активно просувають сепаратистські настрої в Естонії, публікуючи меми, котиків і цитати Пєскова.

❗️Та будь-яка нестабільність — це ще й чудова можливість для дезінформації. Наприклад, днями у мережі вірусилась мапа травневого російського наступу на країни Балтії начебто від видання Bild. Щоправда, виявилось, що це ніякий не новий сценарій, а мапа дворічної давнини. І та узагалі стосується новини про будівництво балтійської лінії оборони.

Самі естонці кажуть, що зараз не фіксують жодних дій рф у свій бік, які б нагадували підготовку до війни з Україною. Це не означає, що загрози відсутні, та здоровий скептицизм до панічних новин не завадить😌

@VoxCheck

🤔А що з українською нафтою?

Нафта сама по собі — це ще не бензин. І з початком повномасштабної війни з її переробкою є нюанси. Чому Україна наразі не здатна сама забезпечити себе бензином — пояснюємо у відео. А детальніше про паливну кризу розповідаємо у випуску «Де правда?».

@VoxCheck

​​🤖А для чого ви використовуєте Claude?

Anthropic, компанія-розробник ШІ-чатбота Claude, опублікувала черговий звіт про використання чатбота та його вплив на економіку. Ось кілька ключових висновків:

👉Диверсифікація. Чатбот використовують для дедалі ширшого кола завдань. 10 найпопулярніших завдань становили 19% усього трафіку (порівняно з 24% у попередньому звіті).

👉Простіші цілі. Якщо спершу чатбот використовували для складних завдань (наприклад, для написання коду), то тепер спектр значно ширший: від перевірки результатів спортивних змагань до порівняння продуктів.

👉Нерівність. На 20 країн-лідерів припадає 48% усього використання чатбота (на душу населення). При цьому в межах США ШІ активніше використовують там, де сконцентровані працівники інтелектуальної праці.

👉Досвідчені користувачі використовують Claude інакше. Ті, хто користується Claude 6+ місяців, на 10% рідше звертаються з особистими запитами і на 10% частіше отримують успішний результат.

При цьому понад половина взаємодій (53%) із Claude — це співпраця. Тобто не делегування усієї роботи ШІ, а використання чатбота як помічника для виконання завдання.

@VoxCheck

🫠Трошки традицій україномовного фейсбуку в англомовному сегменті тредсу.

Для контексту: там боти вже стабільно штампують ШІ-зображення з подібними щемливими текстами.

Чекаємо, коли вони відкриють для себе силу близнюків.

@VoxCheck

🧁«Нездорове» веганство, «страшний» глютен і «вбивчий» цукор.

Такі думки ми чуємо від родичів, медіа чи блогерів. І хоч зрідка, але вони таки впливають на наші харчові звички. Згадайте, коли востаннє відмовлялися від смачної булочки на десерт.

😌Але інколи їжа— це просто їжа.

Де ж межа між уважністю до здоров’я та необґрунтованими заборонами — розбираємось у новому випуску «Де правда?». У ньому поговоримо про солодке, безглютенове та науково підкріплене. А ще про «червоні прапорці» харчових порад.

@VoxCheck