🗳Про вибори в Україні не говорив хіба лише лінивий.
А як щодо передвиборчих маніпуляцій?

Гречкосійство, емоційні, але порожні обіцянки, дипфейки і, звісно ж, російське втручання навряд чи вирішать оминути майбутні вибори в Україні. А це означає, що маємо чудову нагоду згадати, як можуть маніпулювати електоратом.

👉Яким буває підкуп виборців, як трактувати соцопитування та яка роль ШІ у передвиборчому процесі — розбираємось у новому випуску «Де правда?».

@VoxCheck

💻Нові інформаційні операції замовляли?

OpenAI дослідила, як по світу використовують їхню модель для поширення дезінформації.

🐟Почнімо з рф. Open AI виявила і заблокувала групу акаунтів ChatGPT, які систематично генерували контент для російської пропагандистської мережі «Рыбарь». Так, компанія зафіксувала, як шість майже ідентичних твітів із одного згенерованого набору опублікували різні акаунти в X. Тобто ChatGPT фактично використовували як контент-ферму для розгону меседжів про хороших себе і поганий Захід.

🔮Інший кейс — кампанія на підтримку заарештованого в Аргентині керівника російської секти Константіна Руднєва. Хоча учасники операції зосереджені в різних куточках світу, більшість з них звертались за контентом до ChatGPT російською. А згодом публікували отримані матеріали у вигляді коментарів, дописів та статей, прославляючи Руднєва.

@VoxCheck

😕Гречка за голоси?

А ще ліки, квитки в зоопарк та новенький асфальт у дворі — у передвиборчому процесі трапляється все. У відео розповідаємо, як працює гречкосійство.

👉А більше про вибори та можливі маніпуляції — у випуску «Де правда?».

@VoxCheck

⚖️Підтримка Ірану чи дискредитація України?
Росія обирає друге.

Хоча логічно було очікувати, що росіяни кинуться захищати союзника в інформаційному просторі, цього не сталося. Певно тому, що усі сили пішли на фейки про українців.

🪖За час війни на Близькому Сході ми вже встигли зафіксувати брехню про:

▪️Обстріл баз США західною зброєю, яку нібито перепродали з України.
▪️Українців, які кинулися мародерити після іранського удару по Дубаю.
▪️Розбомблений дубайський маєток українського генерала вартістю $7 млн.
▪️Українських шахраїв, які виманили у французів €42 млн начебто на посилення ППО французьких баз.

І ще багато подібних фейків. Чому фейків — усі ці «відеосюжети» від Euronews чи USA Today є частиною російської операції «Матрьошка». Тобто на ресурсах цих самих медіа ви їх просто не знайдете.

Росіяни використали чергову нагоду вкинути фейки на тлі актуальних подій🤡

@VoxCheck

🌷Весна, тюльпани і…комунізм

Суперечки про 8 березня, його сенс та коріння тривають давно. Одні закликають скасувати свято, бо те, мовляв, комуністичне. Інші ж палко захищають можливість дарувати жінкам квіти та говорити компліменти.

👉Але звідки насправді узялося 8 березня та як від боротьби за рівні права ми дійшли до привітань з весною — детально розбираємось у новому випуску «Де правда?».

@VoxCheck

Від гендерної рівності до свята весни🌷

Як та чому в радянському союзі змінювався сенс 8 березня — розповідаємо у відео.

👉А про те, чому це свято зовсім не радянське та як інші країни його відзначають, говоримо у повному випуску «Де правда?».

@VoxCheck

🗣 В новому трудовому кодексі декрет скоротять з трьох років до чотирьох місяців. От вам і боротьба за права жінок. Здобули.

Насправді щось таки і можемо здобути (бо йдеться лише про проєкт кодексу). Наприклад, ще одну відпустку. Зараз новоспеченим батькам доступні такі опції:
▪️відпустка у звʼязку з вагітністю та пологами: 70 до пологів і 56 після — лише для жінок;
▪️відпустка для догляду за дитиною: до 3-х років зі збереженням робочого місця — для обох батьків.

Вони лишаються без змін. Натомість пропонують впровадити ще одну відпустку — оплачувану відпустку для догляду за дитиною на 4 місяці.

👨‍👨‍👧Ключова зміна — нова відпустка буде доступна обом батькам. Фактично це та ж модель parental leave, яка працює в країнах ЄС ще з 2019 року.

Тому це може стати ще одним кроком до того, щоб догляд за дитиною був справою обох батьків. І тепер — з оплачуваною відпусткою.

Шановний користувач,
вас надурили🤥

Нідерландська розвідка повідомила про кремлівських хакерів, які масово атакують відомих осіб через WhatsApp та Signal. Росіяни прикидались чатботами служби підтримки та виманювали ПІН-коди до месенджерів. Далі зловмисники або цілком захоплювали акаунт, змінюючи номер телефону, або тихенько відстежували потік повідомлень.

Під ударом опинились держслужбовці, журналісти, військові, які цікавили уряд рф. Але якщо ви не європейський урядовець чи інша важлива особа — не розслабляйтесь. Подібне шахрайство трапляється з усіма. Тому👇

▪️Не панікуйте, а гляньте на деталі. Шанобливе звертання чи «support» в назві — узагалі не гарантія «офіційності» акаунта.
▪️Пам’ятайте, що листування з офіційними акаунтами WhatsApp та Signal одностороннє — ви не маєте можливості надіслати повідомлення.
▪️Не надавайте нікому код перевірки безпеки. Службі підтримки теж.
▪️Час від часу перевіряйте підключені пристрої, аби там не завівся хтось сторонній.

@VoxCheck

🌐Насолоджуйтесь інтернетом, бо скоро він зникне.

Такі прогнози вірусяться у тіктоці. Мовляв, Іран руйнує дата-центри, чим знищує світовий інтернет. І ось вже скоро дивитись ШІ-відео з котиками не вдасться.

🙅‍♀️Але це дещо перебільшено катастрофічне майбутнє.

З приводу дата-центрів — іранські дрони таки дійсно пошкодили центри обробки даних компанії Amazon у Бахрейні та ОАЕ. Ці удари спричинили масштабні збої: мільйони людей у регіоні не могли скористатись базовими інтернет-послугами.

Та про катастрофу планетарного масштабу (принаймні поки) не йдеться. Проблема локальна, а сам Amazon закликав клієнтів перейти на сервери з альтернативних, більш стабільних регіонів. Та й компанія управляє лише кількома (з близька 230) дата-центрів у регіоні.

Щоправда, як захищати такі центри в умовах війни, поки не ясно🤷‍♂️

@VoxCheck

​​🎮«Гостомельские богатыри»

✈️Саме так російська пропаганда нарекла свій окупаційний десант, який брав участь у захопленні аеропорту «Антонов». Але у росіян своя версія того, що ж стало з цими «богатырями», тож на четверту річницю повномасштабної війни вони випустили гру «про подвиг російських десантників».

Ukrainian Warfare: Gostomel Heroes — гра, створена російською студією Cats Who Play за підтримки Інституту розвитку інтернету (тобто за державні кошти). І вже згодом гра з’явилась у Steam, де пограти в неї і дізнатись про «блискучий російський десанти» зможе будь-хто.

При цьому розробники навіть не приховують пропагандистської мети свого проєкту, адже в описі зазначають, ігри можуть траслювати інформацію навіть ефективніше за аналітичні статті чи новинні сюжети.

🔎І це справді так. Дослідження Games Gathering, яке вивчало наявність російської пропаганди у відеоіграх, виявило, що у 40 з 50 ігор пропагандистські елементи таки були наявні. З початку війни проти України росія активно, зокрема фінансово, вкладалася у створення таких проєктів. А з 2022-го 60% відеоігор містили агресивну пропаганду: в сюжеті, діалогах та завданнях.

👨‍💻Щобільше, ігри стали для рф і засобом вербування до лав своєї армії. Вербувальники контактують з геймерами через суміжні платформи та обманним шляхом пропонують підписати контракти.

@VoxCheck

📱Замість танків тікток-боти

Експолітик, пропагандист, потенційний очільник маріонеткового уряду кремля, поціновувач китайського чаю, а тепер і тікток-блогер. Так, мова про Євгенія Мураєва.

Хоча сам політик поспішно зник з українських радарів влітку 2022-го, про його політичні амбіції такого не скажеш. Адже з 2025-го тікток почав фіксувати спроби грандіозного повернення Мураєва в український інфопростір.

👉Як мережа ботів та «порожніх» акаунтів намагається реанімувати Мураєва, та які тези він просуває у 2026 році — пояснюємо у нашій новій статті.

@VoxCheck

🙂‍↔️Не знаємо, чи це вас потішить чи засмутить, та на фото не Тімоті Шаламе.

Насправді це мем, і йому вже 15 років.

📸Фото зробили на Канському кінофестивалі у 2011 році, коли охорона намагалась прибрати з червоної доріжки чоловіка у білому костюмі, але той впав.

До чого ж тут Шаламе? Вважають, що першою жертвою мема став співак Джейсон Деруло. Тоді хтось опублікував твіт про його начебто падіння на Met Gala 2015 і проілюстрував цим фото чоловіка в білому.

Відтоді користувачі соцмереж періодично приписують це падіння тим чи іншим відомим особам на різних подіях. Цьогорічна жертва — Шаламе. Ймовірно, хтось не пробачив йому нелюбов до балету🙃

@VoxCheck

​​😱Вірусне фото масового поховання в Ірані — фейк?
ШІ каже, що так. Але фактчекери думають інакше.

🔗Фото з поховання учениць школи у місті Мінаб, яке розлетілося у мережі, Gemini та Grok назвали фейком. Навіть додали «підтвердження» того, що це фото ілюструє цілком інші події, а саме кадри землетрусу в Туреччині або поховань часів COVID-19 в Індонезії. Але насправді усі ці дати, звіти і джерела — вигадка і типовий приклад галюцинацій. Надані чатботами лінки нікуди не ведуть, а справжні розслідувачі підтвердили автентичність кадрів через супутники.

«ШІ чи не ШІ?» — над цим користувачі соцмереж задумується частенько. Якщо на початку війни в Газі чи Україні фактчекери стикалися переважно з фейками, які ґрунтувалися на старих чи непов’язаних фото і відео, то зараз близько половини брехні — це продукт ШІ. Іран не виняток.

І це не єдина проблема. По-перше, дослідники витрачають час на спростування величезної кількості згенерованого матеріалу. По-друге, потоки ШІ-сміття змушують людей сумніватися геть в усьому — навіть у реальних доказах воєнних злочинів.

@VoxCheck

🎥Як Russian Arm став U-Crane?

Поки на «Оскарі» перемагає кіно про росіян, пропонуємо згадати про премію щось приємне. А саме — українців.

🎞Після здобуття незалежності Україна вперше висунула фільм на премію у 1997 році. А перший «Оскар» отримала у 2024 році за документальний фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі».

Та кіно — це не єдина українська присутність на кінопремії. Про оскароносців з українським корінням та здобутки на технічному «Оскарі» говоримо у новому випуску «Де правда?»👀

@VoxCheck