Війна змінила структуру українського експорту до Канади, але не зупинила його зростання.

Середньорічний обсяг українського експорту до Канади зріс зі 109 млн дол. США у 2019–2021 роках до 125 млн дол. США у 2023–2024 роках. Структура експорту суттєво змінилася: частка металів різко скоротилася, а неорганічна хімічна продукція стала найбільшою експортною категорією.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) сприяла збільшенню експорту вже наявних товарів і появі нових товарних категорій на канадському ринку.

📌 Що допомогло українському експорту до Канади зростати навіть під час повномасштабної війни та як змінилася його структура — читайте у статті.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Важливі законопроєкти. Випуск 71: новий закон про інфекційні хвороби та правила для електросамокатів

З 25 травня до 7 червня у Верховній Раді зареєстрували 30 законопроєктів. Серед ключових ініціатив — нова редакція закону про захист населення від інфекційних хвороб, правила руху для електросамокатів та іншого легкого електротранспорту, а також посилення відповідальності за незаконні побори у медичних закладах.

Законопроєкти пропонують визначити правила користування електросамокатами, запровадити штрафи за їх порушення, змінити підхід до формування календаря обов’язкових щеплень, реформувати корпоративне управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і створити систему раннього попередження про нові психоактивні речовини.

📌 Які ще законодавчі зміни пропонують народні депутати — читайте у матеріалі.

Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

💼 👩‍💼 ⚖️ 25% жінок стикалися з дискримінацією через материнство — про це свідчить опитування Work.ua за березень 2026 року. Найчастіше йшлося про психологічний тиск, недоречні запитання або спроби змусити їх звільнитися.

Українське законодавство забороняє відмовляти жінці в роботі через вагітність або наявність дітей. На практиці довести таку дискримінацію майже неможливо: роботодавець може пояснити відмову тим, що обрав іншого кандидата.

За останні роки жінки отримали доступ до понад 450 професій, які раніше були для них заборонені, та можливість служити в армії на рівних умовах із чоловіками. Проте окремі норми трудового законодавства досі можуть впливати на рішення роботодавців.

Окрім законів, важливу роль відіграє й доступність доглядової інфраструктури. За даними дослідження, підготовленого командою «Вокс Україна» за підтримки Українського Жіночого Фонду, 67,5% жінок поза ринком праці займаються доглядом і домашньою роботою. Нестача місць у дитсадках також часто стає ще одним бар'єром для виходу на роботу.

📌 У новій статті Олег Іванов пояснює, чому закон не завжди захищає жінок на ринку праці, які норми нового Трудового кодексу мають це змінити та яку роль у цьому відіграють доступні дитсадки.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Психологічна криза після вимушеного виїзду часто настає тоді, коли людина вже опинилася в безпеці.

Станом на грудень 2025 року за межами України перебували близько 5,86 млн українських біженців. Дослідження серед дорослих біженців і шукачів притулку свідчать про високу поширеність депресії та посттравматичного стресового розладу. Це означає, що психологічної підтримки можуть потребувати сотні тисяч, а потенційно — понад мільйон людей.

Психологиня Валентина Петренко пояснює, чому психологічна криза часто настає вже після того, як людина опинилася в безпеці, чому самі лише лекції про травму не розв'язують проблему та як тривала групова підтримка й підготовка людей із громад за принципом «рівний — рівному» можуть зробити психологічну допомогу доступнішою.

📌 Детальніше про те, як зробити психологічну підтримку доступнішою для українців за кордоном, — читайте у статті.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

💸 🥛 📈 Чому молоко дешевшає для виробника, але дорожчає для покупця?

У 2025 році закупівельні ціни на молоко у виробників і в Prozorro знизилися приблизно на 9%, тоді як споживчі ціни зросли приблизно на 8%. Аналіз того, як зміни цін передаються вздовж усього молочного ланцюга — від ферм до переробників, а потім до роздрібних мереж, — допомагає пояснити, чому так відбувається.

Зміни закупівельних цін на сире молоко передаються переробникам із затримкою. Натомість на рівні роздрібної торгівлі реакція залежить від конкретного продукту й часто відбувається не через зміну цін на полицях, а через акції, умови оплати та закупівельні договори.Роздрібні мережі не завжди змінюють ціни на полицях у відповідь на зміну витрат. Натомість вони використовують акції, умови оплати та інші механізми.

📌 Детальніше про те, де саме «затримуються» зміни цін і хто фактично несе пов’язані витрати у молочному ланцюгу постачання, — читайте у статті.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Що допомагає країнам залучати більше жінок до ринку праці — і які уроки з цього може взяти Україна?

Дефіцит робочої сили стає одним із головних викликів для багатьох економік світу. Міжнародний досвід показує, що ширша участь жінок у ринку праці може стати чинником економічного розвитку. Але для цього недостатньо лише створювати нові робочі місця — важливо усунути бар’єри, які обмежують можливість жінок працювати та будувати кар’єру.

За даними дослідження, підготовленого командою «Вокс Україна» за підтримки Українського Жіночого Фонду, 73,2% жінок без постійної оплачуваної роботи хотіли б працювати. Доступність послуг догляду, рівний доступ до професій і кар’єрних можливостей, а також ефективне виконання законодавства — три уроки міжнародного досвіду, які можуть допомогти Україні повніше реалізувати потенціал жіночої зайнятості.

📌 Детальніше про міжнародний досвід та його значення для України читайте у статті Марії Балицької.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

👩‍💼 Чи можуть люди віком 50+ допомогти подолати кадровий дефіцит в Україні?

В ефірі Українського Радіо керівниця проєкту «Індекс реформ» Ксенія Алеканкіна обговорила нову програму Мінекономіки «Досвід має значення» та її потенціал допомогти людям віком 50+ знайти роботу. Під час розмови Ксенія пояснила, чому дефіцит кадрів не можна зводити лише до нестачі працівників. Попри велику кількість вакансій, в Україні зберігається структурне безробіття: багато людей хочуть працювати, але їхні навички не відповідають потребам роботодавців.

За результатами дослідження «Вокс Україна», жінки старшого віку готові навчатися й працювати, однак для них вирішальне значення мають транспортна доступність, гнучкий графік, можливість поєднувати роботу з доглядовими обов'язками та відсутність вікових упереджень.

Щоб ефективніше долати кадровий дефіцит, важливо не лише створювати нові програми підтримки, а й враховувати реальні потреби шукачів роботи та адаптувати умови праці до нових викликів.

🎧 Запис ефіру тут.

@vox_ukraine

📲 Якими були головні цифрові рішення держави у I кварталі 2026 року?

«Вокс Україна» спільно з Global Government Technology Centre Kyiv презентують третій випуск Індексу державної цифровізації — дослідження, яке аналізує нормативно-правові акти, що визначають розвиток цифрової трансформації України.

У I кварталі 2026 року аналітики оцінили 59 нормативно-правових актів у 16 сферах. Індекс державної цифровізації вперше перевищив позначку 2 бали та досяг 2,01 — це найвище значення за весь період спостережень.

Ключові тенденції:
▪️ дедалі більше регуляцій спрямовані на створення державних реєстрів та інформаційних систем, які формують основу цифрової інфраструктури;
▪️ найвищі оцінки отримали рішення у сферах оборони, екології та освіти;
▪️ серед ключових рішень кварталу — Державний реєстр військовослужбовців, цифрова система PHIS, сервіс «Е-грант», розширення можливостей BankID та платформа «Ветеран PRO».

📌 Читайте повний звіт за посиланням.

Матеріал підготовлено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки швейцарсько-української Програма EGAP, що реалізується Фонд Східна Європа.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Чи впливає громадянське суспільство на державну політику в Україні?

Дані міжнародного проєкту V-Dem показують: протягом понад двох десятиліть громадські організації в Україні мали більше свободи діяти, ніж реального впливу на державні рішення. Найбільші зміни відбулися після Помаранчевої революції, Революції Гідності та початку повномасштабного вторгнення.

Після 2014 року громадянське суспільство стало активним учасником реформ, а після 2022 року — важливим партнером держави у підтримці Збройних Сил України, гуманітарному реагуванні та відновленні країни. У 2025 році рівень участі громадянського суспільства в Україні вже відповідає показнику Польщі, однак за рівнем автономії громадських організацій від держави Україна все ще поступається європейським країнам.

📌 Як змінювалися свобода та вплив громадянського суспільства з 1991 до 2025 року, що визначало ці зміни та чому вплив громадських організацій зростав швидше, ніж їхня автономія, — в статті.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🎓 Чи означає нижчий поріг «склав/не склав», що НМТ став легшим?

Порівняння НМТ-2025 із ЗНО-2021 показує: менше вступників не подолали поріг «склав/не склав», а кількість тих, хто отримав 200 балів хоча б з одного предмета, зросла вчетверо — з 591 до 2459.

Легший вступний іспит робить вищу освіту доступнішою, але водночас може впливати на якість підготовки студентів. Надто складний НМТ теж має свої ризики: він посилює освітню нерівність і може стимулювати відтік абітурієнтів за кордон.

📌 Детальніше — у матеріалі.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🖼️ 📦 🌍 Евакуйовані за кордон музейні цінності ризикують повернутися в Україну вже у 2026–2027 роках через чотирирічне обмеження на тимчасове вивезення.

За даними Міністерства культури, 2 299 експонатів державної частини Музейного фонду України зберігаються в музеях і сховищах за кордоном. Серед них — ікони, картини, археологічні знахідки та інші культурні цінності. Через відсутність окремої процедури евакуації музейних фондів за кордон під час війни музеї були змушені оформлювати їхнє вивезення як тимчасове експонування на виставках або передачу на реставрацію.

Законопроєкт №14391 покликаний усунути ці прогалини. Він має закріпити в законі обов’язкову евакуацію музейних предметів, скасувати на період воєнного стану строкові обмеження на їхнє тимчасове вивезення за кордон, запровадити депозитарії для тимчасового зберігання та створити єдиний електронний реєстр музейних цінностей.

📌 Які зміни передбачає законопроєкт №14391, чому вони потрібні вже зараз і як допоможуть зберегти музейні цінності під час війни — читайте у статті.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🌾 Як підготувати українських фермерів до вступу в ЄС?

Членство України в Європейському Союзі вимагатиме адаптації аграрної політики до Європейського зеленого курсу та Спільної аграрної політики (САП). Для дрібних фермерів цей перехід буде особливо складним, адже відбуватиметься в умовах повномасштабної війни.

«Вокс Україна» та Mercy Corps підготували звіт, у якому пояснюємо, як працюють правила ЄС для аграрного сектору, які виклики стоять перед Україною та які кроки потрібні, щоб дрібні фермери змогли виконати нові вимоги ЄС і отримати доступ до майбутньої підтримки в межах Спільної аграрної політики.

Кілька ключових висновків:

▪️ самого лише узгодження законодавства недостатньо. Україні ще потрібно створити цифрову інфраструктуру для виплат в рамках САП, розвинути дорадчу систему та інституції, без яких фермери не зможуть отримати доступ до європейської підтримки;

▪️ відбудова та євроінтеграція мають відбуватися одночасно. Заміновані землі, зруйновані зрошувальні системи та деградовані ґрунти визначають, наскільки Україна здатна виконувати екологічні вимоги ЄС. Тому політика відновлення та підготовки до вступу мають доповнювати одна одну;

▪️ витрати на дотримання нових вимог непропорційно лягають на дрібні господарства. Щоб вони могли адаптуватися до правил ЄС, Україні потрібні внутрішні перехідні субсидії, консультативна підтримка та поетапний підхід до виконання вимог.

📌 Детальніше — за посиланням.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

👩‍💼 Близько 3,5 млн економічно неактивних жінок в Україні потенційно хотіли б працювати. Але чи можуть вони закрити кадровий дефіцит?

За результатами опитування Info Sapiens для дослідження «Вокс Україна», понад 73% економічно неактивних жінок хотіли б вийти на ринок праці, а близько половини з них — працевлаштуватися найближчим часом.

Втім, є структурна проблема: найбільше працівників Україні бракує у промисловості, ОПК та правоохоронних органах, тоді як опитані жінки найменше хотіли б працювати саме в цих сферах. Серед бар'єрів — не лише стереотипи щодо «чоловічих» професій, а й догляд за дітьми та родичами, нестача садочків, негнучкі графіки, дорога до роботи та рівень оплати праці.

Як поєднати потреби ринку праці з потенціалом жінок та що для цього можуть зробити держава й роботодавці — про це Вікторія Агапова говорила в подкасті «Що з економікою?» Центру економічної стратегії та Громадського радіо.

📌 Слухайте подкаст, читайте текстову версію розмови та дослідження.

📊 Бойове тестування оборонних інновацій, моніторинг протидії домашньому насильству та оцінка публічних інвестицій — серед ключових реформ нового випуску Індексу реформ.

До 288 випуску потрапили 7 реформ, три з яких отримали від експертів +2 бали. Загальне значення Індексу зросло до 1,4 бала проти 1,2 у трьох попередніх випусках.

Серед головних змін — можливість для Міноборони закуповувати інноваційні розробки для тестування в бойових умовах, щорічна оцінка ефективності системи протидії домашньому насильству та постінвестиційна оцінка масштабних публічних проєктів. Також уряд встановив нові правила оплати участі у відборі управителів арештованих активів через Prozorro.

📌 Більше про зміни та оцінки експертів — у матеріалі.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Як країни Латинської Америки підтримують Україну?

Країни Європи, Канада, Австралія та Японія підтримують Україну у війні. Натомість позиції держав Латинської Америки є значно різноманітнішими.

Аргентина, Чилі, Уругвай, Парагвай, Перу, Гватемала та Домініканська Республіка підтримали всі ключові проукраїнські резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Водночас Бразилія та Мексика не запровадили санкцій проти росії, а Нікарагуа визнала російський «суверенітет» над окупованими українськими територіями.

📌 Як голосували країни регіону в ООН, хто підтримав Україну політично, військово та гуманітарно, а також як за останні роки змінилися відносини України з Латинською Америкою — читайте у статті.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🧡 Приєднуйтеся до команди «Вокс Україна»!

Якщо вам цікаво працювати з аналітикою, дослідженнями та суспільно важливими темами, перетворювати складне на зрозуміле й допомагати якісному контенту знаходити свою аудиторію — будемо раді знайомству.

🔸Комунікаційник/ця працюватиме з медіа, партнерами та експертними спільнотами, плануватиме комунікаційний супровід наших досліджень, проєктів і подій та шукатиме нові можливості для співпраці.
🔎 Деталі тут.

🔸SMM-менеджер/ка вестиме соцмережі «Вокс Україна», створюватиме тексти й візуали, працюватиме з різними форматами та платформами й допомагатиме нам залучати нову аудиторію.
🔎 Деталі тут.

Для обох вакансій розглядаємо як кандидатів із практичним досвідом, так і тих, хто має сильну мотивацію розвиватися у своєму напрямі.

📩 Податися можна до 20 серпня.

Будемо вдячні за поширення. А якщо впізнали в одній із вакансій себе — надсилайте CV на пошту a.sosnova@voxukraine.org, будемо раді познайомитися 🧡

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

📑 В Україні відкрити ФОП можна безкоштовно й за два робочі дні. У Каліфорнії підприємцю може знадобитися кілька тижнів взаємодії з різними органами влади, а відкриття кафе — розтягнутися на кілька місяців. Українська система значно простіша, але ця простота має і зворотний бік.

Спрощена система допомогла вивести мільйони підприємців із тіні та знизила бар’єри для малого бізнесу. Водночас ФОП використовують і для приховування трудових відносин, що дозволяє компаніям уникати частини податків і соціальних внесків. Каліфорнія має протилежну проблему: численні дозволи, податкові й трудові вимоги мають захищати працівників та суспільні інтереси, але їх накопичення створює непропорційне навантаження на найменші бізнеси.

📌 Що Україна й Каліфорнія можуть запозичити одна в одної та як реформувати регулювання малого бізнесу, не перетворивши простоту на лазівку, а захист — на бюрократичний бар’єр, — у матеріалі Софії Дем’янець.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

🇺🇦 Майже половина українських домогосподарств донатить на ЗСУ — навіть попри фінансові труднощі, спричинені війною.

За даними репрезентативного опитування ЮНІСЕФ за 2023–2024 роки, 46,1% домогосподарств жертвували кошти на ЗСУ, тоді як 9,1% — іншим благодійним організаціям. Серед тих, хто донатив, середній внесок на армію за три місяці становив 718 грн, а медіанний — 400 грн.

Найсильніше на розмір пожертв впливає дохід: кожні додаткові 1000 грн доходу домогосподарства пов’язані зі збільшенням щомісячного донату на ЗСУ приблизно на 23 грн. Водночас домогосподарства, які у 2022 році жили поза районами бойових дій, у середньому донатили на армію на 24% більше. Ймовірне пояснення — у прифронтових районах люди можуть мати менше фінансових ресурсів або підтримувати воєнні зусилля в інший спосіб: волонтерити, надавати прихисток ВПО чи допомагати військовим не грошима.

📌 Більше деталей — у дослідженні Максима Обрізана.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine

📊 Відбудова України: де найбільші потреби і де вже реалізують проєкти?

Станом на кінець 2025 року потреби України у відбудові та відновленні оцінювали у майже $588 млрд — на 12% більше, ніж роком раніше. Прямі збитки від руйнувань сягнули понад $195 млрд, а економічні втрати — майже $667 млрд.

Найбільше коштів на відновлення потребують транспорт, енергетика та житло — разом на них припадає майже половина всіх потреб. Водночас понад 70% прямих збитків зосереджені у п’яти прифронтових областях: Донецькій, Харківській, Запорізькій, Луганській та Херсонській.

Однак найбільші потреби не означають найактивнішу відбудову. Серед 643 проєктів, зареєстрованих у DREAM із серпня 2025-го до липня 2026 року, майже третина їхньої загальної вартості припадає на Київщину. Натомість на Донеччину, де зосереджено 21% потреб країни, припадає лише 0,03% загальної вартості проєктів, зареєстрованих у DREAM. На темпи відбудови впливають безпекова ситуація, кадровий дефіцит та спроможність громад готувати й реалізовувати проєкти.

Детальніше — у матеріалі Ольги Ляльки.

✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine