🟦 З початком російсько-української війни виховна та визначальна у житті дитини роль батька зросла в рази. Приклад мужнього чоловіка, який захищає не лише власну родину, а й сім’ю всієї України, спонукав багатьох підлітків до рішучого вибору − присвятити своє життя військової справі.
🟨 Образ батька-захисника став вирішальним у формуванні особистостей нового молодого покоління незалежної України.
🟦 Тож з нагоди дня батька вітаємо всіх хто стоїть на захисті України і бажаємо міцного здоровʼя та швидшого повернення додому.
🟨 Образ батька-захисника став вирішальним у формуванні особистостей нового молодого покоління незалежної України.
🟦 Тож з нагоди дня батька вітаємо всіх хто стоїть на захисті України і бажаємо міцного здоровʼя та швидшого повернення додому.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Іван «Маестро» сьогодні виконує обов'язки командира самохідної гармати, а до повномасштабного вторгнення працював учителем музики.
Також Маестро є батьком трьох синів. На його думку, це найважливіша посада в його житті. Іван справді має чим пишатися, один з синів став офіцером та достойним командиром.
З нагоди Дня батька хочемо щиро привітати всіх, хто заслужено носить це почесне звання – тих, хто зараз захищає нашу країну, а також тих, хто виховав справжніх воїнів. Ваші цінності, приклад мужності та патріотизму стали міцним фундаментом, на якому виросли наші бійці. Ви навчили їх бути сміливими, справедливими та відданими своїй справі.
Також Маестро є батьком трьох синів. На його думку, це найважливіша посада в його житті. Іван справді має чим пишатися, один з синів став офіцером та достойним командиром.
З нагоди Дня батька хочемо щиро привітати всіх, хто заслужено носить це почесне звання – тих, хто зараз захищає нашу країну, а також тих, хто виховав справжніх воїнів. Ваші цінності, приклад мужності та патріотизму стали міцним фундаментом, на якому виросли наші бійці. Ви навчили їх бути сміливими, справедливими та відданими своїй справі.
Сталеві воїни «Сталевої Сотки»
«Що б ти не робив – роби якнайкраще». З таким девізом іде по життю пан Сергій на псевдо «Тренер», який нині обіймає посаду заступника командира стрілецької роти з морально-психологічного забезпечення в батальйоні Луцького району 100 омбр.
До повномасштабного вторгнення наш герой працював вчителем фізкультури в Красновільському ліцеї Колківської селищної ради.
«Про початок великої війни дізнався від кума, котрий зателефонував мені вранці 24 лютого. Зібравши все необхідне, без зайвих роздумів вирушив до військкомату і вже за кілька годин став в стрій 100 бригади», – із сумом на очах пригадує Сергій, адже рік тому кум «Тренера» загинув від рук рашистів поблизу Кремінної.
Разом із Сергієм пліч-о-пліч протистоїть ворожій навалі і старший син Андрій, котрий за прикладом батька приєднався до війська.
«Коли старший син повідомив, що мобілізується – на душі стало неспокійно. Але він прийняв рішення, і я його підтримав. Зрештою, коли син поряд, я маю змогу йому допомогти та підказати в службових питаннях», – розповідає «Тренер».
Пан Сергій у Збройних Силах вже третій рік і попри втому офіцер не втрачає мотивації боротися аж до Перемоги, адже вдома на нього очікує велика любляча родина: дружина Наталія, донечки Олена та Ольга, син Назар, а також четверо онуків: Іван, Дарина, Матвійко і Таїсія.
«Що б ти не робив – роби якнайкраще». З таким девізом іде по життю пан Сергій на псевдо «Тренер», який нині обіймає посаду заступника командира стрілецької роти з морально-психологічного забезпечення в батальйоні Луцького району 100 омбр.
До повномасштабного вторгнення наш герой працював вчителем фізкультури в Красновільському ліцеї Колківської селищної ради.
«Про початок великої війни дізнався від кума, котрий зателефонував мені вранці 24 лютого. Зібравши все необхідне, без зайвих роздумів вирушив до військкомату і вже за кілька годин став в стрій 100 бригади», – із сумом на очах пригадує Сергій, адже рік тому кум «Тренера» загинув від рук рашистів поблизу Кремінної.
Разом із Сергієм пліч-о-пліч протистоїть ворожій навалі і старший син Андрій, котрий за прикладом батька приєднався до війська.
«Коли старший син повідомив, що мобілізується – на душі стало неспокійно. Але він прийняв рішення, і я його підтримав. Зрештою, коли син поряд, я маю змогу йому допомогти та підказати в службових питаннях», – розповідає «Тренер».
Пан Сергій у Збройних Силах вже третій рік і попри втому офіцер не втрачає мотивації боротися аж до Перемоги, адже вдома на нього очікує велика любляча родина: дружина Наталія, донечки Олена та Ольга, син Назар, а також четверо онуків: Іван, Дарина, Матвійко і Таїсія.
Законодавство передбачає можливість виїзду за кордон для військовослужбовців, зокрема і під час дії воєнного стану. Наприклад, на лікування, у відрядження або під час відпустки. У разі відпустки така можливість напряму залежить від того, чи погодить її командир частини.
❓Що треба зробити❓
🔹Насамперед потрібно подати рапорт командиру підрозділу не пізніше, ніж за 15 днів до відпустки. У рапорті потрібно максимально детально прописати всю інформацію про відпустку:
▫️ вид і тривалість відпустки, час проїзду до місця відпустки і назад;
▪️ місце перебування - адресу, контактні дані для зв’язку під час відпустки;
▫️ вид транспорту час проїзду до місця відпустки і назад;
▪️ пропозицію щодо тимчасової заміни на посаді (за потреби);
▫️ пункт перетину кордону, а також вказати всі країни, через які плануєте проїжджати, у випадку, якщо маєте доступ до секретної інформації.
🔸Також важливо надати додаткові документи, як-от копії квитків в обидва боки. Якщо їдете до родини, то потрібні: свідоцтво про шлюб, про народження дітей, документи, що підтверджують проживання родини в країні, в яку плануєте поїздку.
🔹У разі погодження командира військової частини такої відпустки, то далі вищевказана інформація вказується у наказі, в якому буде прописано право виїжджати за межі країни. Перед відпусткою потрібно отримати витяг із цього наказу.
🔸Крім того, у частині видадуть відпускний квиток, де вказано термін відпустки і дозволена можливість перетину державного кордону України.
❓Що далі❓
🔹Після отримання цих документів потрібно з відпускним квитком прийти до Військової служби правопорядку (ВСП) у прикордонній зоні і стати на облік.
☝🏻 Облік ВСП – це процедура реєстрації військовослужбовця у відповідному підрозділі ВСП перед виїздом за кордон у відпустку. Це необхідно для контролю за рухом особового складу ЗСУ та запобігання можливих порушень правил виїзду за кордон.
🔸А далі вже можна перетинати кордон. Безпосередньо для перетину кордону потрібно мати із собою такі документи:
▪️ паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
▫️ військово-обліковий документ (військовий квиток або посвідчення офіцера);
▪️ відпускний квиток із зазначенням про відпустку за кордоном;
▫️ витяг з наказу, у якому вказане місце проведення відпустки із дозволом на виїзд за межі території України.
❓Чи може поїздка не відбутися❓
🔹Все залежить від декількох чинників. По-перше, від того, чи дозволить командир частини відпустку за кордоном.
🔸По-друге, можуть не пропустити на кордоні. Наприклад, через те, що на військовослужбовця можуть бути накладені якісь обмеження, не пов’язані з військовою службою, як-от за несплату аліментів або відкрите кримінальне провадження тощо. Тож перед поїздкою варто подати запит до Державної прикордонної служби в Головний центр обробки спеціальної інформації, аби розуміти, чи немає якихось додаткових обмежень.
✍️ Служба зв’язків з громадськістю Волинського ОТЦК та СП
#ТЦКтаСП #ТЦК #Волинь
❓Що треба зробити❓
🔹Насамперед потрібно подати рапорт командиру підрозділу не пізніше, ніж за 15 днів до відпустки. У рапорті потрібно максимально детально прописати всю інформацію про відпустку:
▫️ вид і тривалість відпустки, час проїзду до місця відпустки і назад;
▪️ місце перебування - адресу, контактні дані для зв’язку під час відпустки;
▫️ вид транспорту час проїзду до місця відпустки і назад;
▪️ пропозицію щодо тимчасової заміни на посаді (за потреби);
▫️ пункт перетину кордону, а також вказати всі країни, через які плануєте проїжджати, у випадку, якщо маєте доступ до секретної інформації.
🔸Також важливо надати додаткові документи, як-от копії квитків в обидва боки. Якщо їдете до родини, то потрібні: свідоцтво про шлюб, про народження дітей, документи, що підтверджують проживання родини в країні, в яку плануєте поїздку.
🔹У разі погодження командира військової частини такої відпустки, то далі вищевказана інформація вказується у наказі, в якому буде прописано право виїжджати за межі країни. Перед відпусткою потрібно отримати витяг із цього наказу.
🔸Крім того, у частині видадуть відпускний квиток, де вказано термін відпустки і дозволена можливість перетину державного кордону України.
❓Що далі❓
🔹Після отримання цих документів потрібно з відпускним квитком прийти до Військової служби правопорядку (ВСП) у прикордонній зоні і стати на облік.
☝🏻 Облік ВСП – це процедура реєстрації військовослужбовця у відповідному підрозділі ВСП перед виїздом за кордон у відпустку. Це необхідно для контролю за рухом особового складу ЗСУ та запобігання можливих порушень правил виїзду за кордон.
🔸А далі вже можна перетинати кордон. Безпосередньо для перетину кордону потрібно мати із собою такі документи:
▪️ паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
▫️ військово-обліковий документ (військовий квиток або посвідчення офіцера);
▪️ відпускний квиток із зазначенням про відпустку за кордоном;
▫️ витяг з наказу, у якому вказане місце проведення відпустки із дозволом на виїзд за межі території України.
❓Чи може поїздка не відбутися❓
🔹Все залежить від декількох чинників. По-перше, від того, чи дозволить командир частини відпустку за кордоном.
🔸По-друге, можуть не пропустити на кордоні. Наприклад, через те, що на військовослужбовця можуть бути накладені якісь обмеження, не пов’язані з військовою службою, як-от за несплату аліментів або відкрите кримінальне провадження тощо. Тож перед поїздкою варто подати запит до Державної прикордонної служби в Головний центр обробки спеціальної інформації, аби розуміти, чи немає якихось додаткових обмежень.
✍️ Служба зв’язків з громадськістю Волинського ОТЦК та СП
#ТЦКтаСП #ТЦК #Волинь
‼️В соціальних мережах поширюється пост, в якому нібито анонімний співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) розповів «усю правду» про роботу цієї установи. Ми хочемо звернути вашу увагу на декілька важливих моментів, які свідчать про те, що цей пост є фейковим та спрямованим на дезінформацію.
1. Анонімність джерела. Будь-яка інформація, яка виходить від анонімного джерела, повинна бути піддана сумніву. Відсутність конкретної особи та доказів робить такі заяви непереконливими та недостовірними.
2. Відсутність фактів та доказів. У пості немає конкретних фактів, документів або свідчень, які могли б підтвердити висловлені твердження. Це типова ознака дезінформації, метою якої є викликати сумніви та паніку серед громадян.
3. Стиль викладення. Часто фейкові новини використовують емоційно забарвлений стиль та сенсаційні заголовки для привернення уваги. Це є ще одним сигналом, що перед вами неправдива інформація.
4. Російське ІПСО (інформаційно-психологічна операція). Враховуючи поточний контекст війни з росією, поширення подібних фейків є типовою тактикою російської пропаганди. Мета таких інформаційних атак – підірвати довіру громадян до українських державних установ, зокрема до ТЦК, створити хаос і дестабілізацію в суспільстві.
❗️Тож, закликаємо всіх громадян бути обачними та критично ставитися до інформації, яку ви отримуєте з неперевірених джерел. Довіряйте лише офіційним заявам та новинам від надійних медіа. Якщо у вас виникають сумніви щодо правдивості тієї чи іншої інформації, перевіряйте її на офіційних ресурсах.
🇺🇦Разом ми зможемо протистояти дезінформації та забезпечити інформаційну безпеку нашої країни.
Додаємо декілька скрінів зі змістом даного фейку.
✍️ Служба зв’язків з громадськістю Волинського ОТЦК та СП
#ТЦКтаСП #ТЦК #Волинь
1. Анонімність джерела. Будь-яка інформація, яка виходить від анонімного джерела, повинна бути піддана сумніву. Відсутність конкретної особи та доказів робить такі заяви непереконливими та недостовірними.
2. Відсутність фактів та доказів. У пості немає конкретних фактів, документів або свідчень, які могли б підтвердити висловлені твердження. Це типова ознака дезінформації, метою якої є викликати сумніви та паніку серед громадян.
3. Стиль викладення. Часто фейкові новини використовують емоційно забарвлений стиль та сенсаційні заголовки для привернення уваги. Це є ще одним сигналом, що перед вами неправдива інформація.
4. Російське ІПСО (інформаційно-психологічна операція). Враховуючи поточний контекст війни з росією, поширення подібних фейків є типовою тактикою російської пропаганди. Мета таких інформаційних атак – підірвати довіру громадян до українських державних установ, зокрема до ТЦК, створити хаос і дестабілізацію в суспільстві.
❗️Тож, закликаємо всіх громадян бути обачними та критично ставитися до інформації, яку ви отримуєте з неперевірених джерел. Довіряйте лише офіційним заявам та новинам від надійних медіа. Якщо у вас виникають сумніви щодо правдивості тієї чи іншої інформації, перевіряйте її на офіційних ресурсах.
🇺🇦Разом ми зможемо протистояти дезінформації та забезпечити інформаційну безпеку нашої країни.
Додаємо декілька скрінів зі змістом даного фейку.
✍️ Служба зв’язків з громадськістю Волинського ОТЦК та СП
#ТЦКтаСП #ТЦК #Волинь
Forwarded from Міністерство оборони України
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🚀 У застосунку Резерв+ запрацював QR-код!🚀
Відсьогодні у застосунку Резерв+ став доступним електронний військово-обліковий документ, який має таку ж юридичну силу, як паперовий.
Відсканувавши QR-код, уповноважені органи можуть перевіряти його чинність.
Також тепер у Резерв+ доступна функція «Виправити дані онлайн»
для двох випадків:
➡️ Я військовослужбовець, але досі на обліку — для тих військовослужбовців, чий актуальний статус не відображався у реєстрі Оберіг.
➡️ Дані не знайдено — для усіх військовозобов'язаних, хто отримав таке сповіщення в застосунку Резерв+.
Громадяни можуть заповнити заявку, яка надійде до реєстру Оберіг для виправлення даних. Інформацію актуалізують дистанційно.
Оновлюйте застосунок та користуйтесь новими можливостями! 📲
📲 Резерв+ в Google Play 👉 tinyurl.com/rezerv-plus-google-play
📲 Резерв+ в App Store 👉 tinyurl.com/rezerv-plus-app-store
⚠️ Застосунок поступово розгортається в App Store та Google Play Market і впродовж декількох днів буде доступним для всіх.
Відсьогодні у застосунку Резерв+ став доступним електронний військово-обліковий документ, який має таку ж юридичну силу, як паперовий.
Відсканувавши QR-код, уповноважені органи можуть перевіряти його чинність.
Також тепер у Резерв+ доступна функція «Виправити дані онлайн»
для двох випадків:
➡️ Я військовослужбовець, але досі на обліку — для тих військовослужбовців, чий актуальний статус не відображався у реєстрі Оберіг.
➡️ Дані не знайдено — для усіх військовозобов'язаних, хто отримав таке сповіщення в застосунку Резерв+.
Громадяни можуть заповнити заявку, яка надійде до реєстру Оберіг для виправлення даних. Інформацію актуалізують дистанційно.
Оновлюйте застосунок та користуйтесь новими можливостями! 📲
📲 Резерв+ в Google Play 👉 tinyurl.com/rezerv-plus-google-play
📲 Резерв+ в App Store 👉 tinyurl.com/rezerv-plus-app-store
⚠️ Застосунок поступово розгортається в App Store та Google Play Market і впродовж декількох днів буде доступним для всіх.
Впродовж 15 місяців 100 окрема механізована бригада безперервно перебувала на нулі, знищувала ворога на Бахмутському, Лиманському, Куп'янському, Покровському напрямках. За цей час бійці не здали жодної позиції, не зробили жодного кроку назад. Навпаки – відбили у ворога понад 10 позицій.
Заступник Волинського обласного ТЦК та СП з морально-психологічного забезпечення полковник Руслан Целюх привітав особовий склад та командування 100-ої омбр з успішним виконанням завдань в зоні бойових дій та вручив нагороди.
Героїзм та непохитність "сталевої сотки" заслуговують на найвищу шану. Кожен з них – справжній герой, який щодня ризикував своїм життям заради мирного майбутнього нашої держави. Вони стали живим уособленням сили, гідності та патріотизму.
Заступник Волинського обласного ТЦК та СП з морально-психологічного забезпечення полковник Руслан Целюх привітав особовий склад та командування 100-ої омбр з успішним виконанням завдань в зоні бойових дій та вручив нагороди.
Героїзм та непохитність "сталевої сотки" заслуговують на найвищу шану. Кожен з них – справжній герой, який щодня ризикував своїм життям заради мирного майбутнього нашої держави. Вони стали живим уособленням сили, гідності та патріотизму.
Тільки закінчив цей текст і прочитав про черговий напад на працівника ТЦК, дуже сумно…
Ніколи не бігав від ТЦК. Що найдивніше — мене поки що і не зупиняли, навіть у містах, де ТЦК "лютує". Може, на обличчі щось таке, що якось робить мене не дуже цікавим для їхніх співробітників.
Одного разу їхав у таксі і ми потрапили в затор, який з'явився через несподіваний блокпост посеред міста. Таксист почав молитися: "Господи, допоможи. Господи, допоможи!" А я, хоч і толерантний до вірувань, почав голосно реготати! Коли наша машина зрівнялася з військовими, один з них глянув на мою веселу морду і махнув: проїжджайте! Слава тобі, Боже. Слава тобі, Боже, — ще довго звучало в машині.
У військкомат у Франківську я пішов у березні. Вже писав про це. Моя особливість зазначена у військовому квитку, тож через півроку мене списали. Я справді не тішився з цього, хоча дехто з моїх знайомих навіть заздрив. Військком сказав, що тепер я можу їхати куди завгодно, потім повторив це ще через рік, коли я заходив у паперові справи, поки я так і не наважився кудись їхати, хоча приводів для цього достатньо, але є що робити тут.
Був минулого літа в ТЦК і в Києві. Як з'ясувалося, мене там чекала повістка і я пішов. Повертався дуже сумний і не через військових там, а через те, що в той день за повістками прийшло чотири людини. Всі як я — п'ятдесят плюс: один веселий, один наляканий, один спокійний і я. У пам'яті були черги 22-го та на щире запитання "а де всі?" хлопець на воротах просто розвів руками, а потім показав на нас чотирьох. Ось!
Чому я взагалі взявся за цей допис? Просто дуже сумно чути все, що йде на тему ТЦК. Від прокльонів і нападів, до безапеляційного захисту, який виправдовує деякі справді недобрі речі. А найголовніше — відсутність будь-якої нормальної комунікації для підняття їхнього авторитету.
Мені щастило. Я справді не зустрічав там військових, до яких мав би претензії, хоча чув всяке і не тільки від цивільних, а від військових теж. Я трохи ідеаліст, тож і плакат захотів зробити ідеальний.
Я хочу, щоб у ТЦК цінували кращих — як ветеранів та військових, так і людей, які, отримавши повістку, прийшли туди самі, та й своїх співробітників теж.
Я хочу, щоб цінували кращих. Не тікали і не відвертали погляд від військових, бо ніхто не знає військовий перед тобою з передової чи з військкомату, хоч і там вже здебільшого ті, кому точно є за що подякувати.
Я хочу, щоб ми всі цінували те найкраще, що є у нас у житті, а це саме життя і є. Хочу, щоб цінували кращих та їхнє життя в учебках та на передовій!
Я хочу, щоб ми цінували одне одного. Можливо, все це звучить наївно. Може, хтось скаже, що мені взагалі дуже легко говорити про це, бо я ховаюся за свою хворобу. Ні, я чітко розумію, що може бути і такий день, коли і я стану на захист країни і від ТЦК я точно бігати не буду, і при зустрічі спочатку просто подякую! Адже більшості з них точно є за що! Треба цінувати кращих!
Автор посту: Нікіта Тітов
Ніколи не бігав від ТЦК. Що найдивніше — мене поки що і не зупиняли, навіть у містах, де ТЦК "лютує". Може, на обличчі щось таке, що якось робить мене не дуже цікавим для їхніх співробітників.
Одного разу їхав у таксі і ми потрапили в затор, який з'явився через несподіваний блокпост посеред міста. Таксист почав молитися: "Господи, допоможи. Господи, допоможи!" А я, хоч і толерантний до вірувань, почав голосно реготати! Коли наша машина зрівнялася з військовими, один з них глянув на мою веселу морду і махнув: проїжджайте! Слава тобі, Боже. Слава тобі, Боже, — ще довго звучало в машині.
У військкомат у Франківську я пішов у березні. Вже писав про це. Моя особливість зазначена у військовому квитку, тож через півроку мене списали. Я справді не тішився з цього, хоча дехто з моїх знайомих навіть заздрив. Військком сказав, що тепер я можу їхати куди завгодно, потім повторив це ще через рік, коли я заходив у паперові справи, поки я так і не наважився кудись їхати, хоча приводів для цього достатньо, але є що робити тут.
Був минулого літа в ТЦК і в Києві. Як з'ясувалося, мене там чекала повістка і я пішов. Повертався дуже сумний і не через військових там, а через те, що в той день за повістками прийшло чотири людини. Всі як я — п'ятдесят плюс: один веселий, один наляканий, один спокійний і я. У пам'яті були черги 22-го та на щире запитання "а де всі?" хлопець на воротах просто розвів руками, а потім показав на нас чотирьох. Ось!
Чому я взагалі взявся за цей допис? Просто дуже сумно чути все, що йде на тему ТЦК. Від прокльонів і нападів, до безапеляційного захисту, який виправдовує деякі справді недобрі речі. А найголовніше — відсутність будь-якої нормальної комунікації для підняття їхнього авторитету.
Мені щастило. Я справді не зустрічав там військових, до яких мав би претензії, хоча чув всяке і не тільки від цивільних, а від військових теж. Я трохи ідеаліст, тож і плакат захотів зробити ідеальний.
Я хочу, щоб у ТЦК цінували кращих — як ветеранів та військових, так і людей, які, отримавши повістку, прийшли туди самі, та й своїх співробітників теж.
Я хочу, щоб цінували кращих. Не тікали і не відвертали погляд від військових, бо ніхто не знає військовий перед тобою з передової чи з військкомату, хоч і там вже здебільшого ті, кому точно є за що подякувати.
Я хочу, щоб ми всі цінували те найкраще, що є у нас у житті, а це саме життя і є. Хочу, щоб цінували кращих та їхнє життя в учебках та на передовій!
Я хочу, щоб ми цінували одне одного. Можливо, все це звучить наївно. Може, хтось скаже, що мені взагалі дуже легко говорити про це, бо я ховаюся за свою хворобу. Ні, я чітко розумію, що може бути і такий день, коли і я стану на захист країни і від ТЦК я точно бігати не буду, і при зустрічі спочатку просто подякую! Адже більшості з них точно є за що! Треба цінувати кращих!
Автор посту: Нікіта Тітов
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🪖Проходження базової загальної військової підготовки є обов’язковим для всіх новобранців ЗСУ. Цей етап підготовки забезпечує фундаментальні знання та навички, необхідні для успішної служби та виконання бойових завдань. БЗВП не лише готує солдатів фізично та морально, але й виховує в них почуття відповідальності, дисципліни та відданості своїй країні.