1944 рік назавжди буде в історії як спроба знищити народ – коли і малих, і дорослих викинули з рідного дому та відправили в чужий край. Значна частина народу загинула в дорозі, багато хто не витримав у місцях вигнання – щонайменше третина, і це може бути дуже стриманою оцінкою.

Ми памʼятаємо про них. Ми не забули і не пробачили те, що сталося. Жоден народ не заслуговує на подібне. І тим більше Росія не зупинилась на тому, що вже зробила, і почала нову війну проти України саме з Криму. І знов намагається позбавити дому кримськотатарський народ і всіх нас, всіх українців. Ми захищаємось від цього і, поки будемо разом і допомагатимемо одне одному, точно захистимось.

Вічна памʼять усім жертвам депортації 1944 року. Вічна слава тим, хто бореться за життя і захищає Україну.