🇺🇦 Віталій Коваль / Міністерство аграрної політики та продовольства України
93.9K subscribers
10K photos
1.2K videos
1.6K links
Офіційний Telegram-канал Міністра аграрної політики та продовольства України
Download Telegram
#історії_війни

📍 Олександр Столярець до 24 лютого 2022 працював черговим електромонтером на 4 енергоблоці Рівненської АЕС. А також був головою правління одного із найбільших ОСББ міста Вараш.

👉 Повномасштабне вторгнення застало чоловіка на нічному чергуванні. Вранці, коли енергоатомівець разом зі своєю зміною повертався додому, біля станції вже було багато української бронетехніки та військових. У магазинах і на заправках спостерігалися черги...

💬 «Я боявся, що прийдуть орки, а в мене немає зброї, щоб захистити сім'ю. Тому з перших днів війни ми всім ОСББ колотили коктейлі Молотова, їздили будувати блокпости та готували їжу для ТрО», - пригадує Олександр.

✔️ 28 лютого 2022 року він пішов до військкомату, бо знав, що лише так зможе отримати зброю. Штамп у паспорті «не військовозобов'язаний» перекреслив ручкою, на «атомну бронь» - махнув рукою і за згодою свого керівництва пішов захищати Україну.

💬 «6 березня я був на полігоні у новоствореній 68 єгерській бригаді ім. Олекси Довбуша. А вже 23 березня наш підрозділ перекинули на Донбас – під Вугледар. До війни більшість з нас не мала військового досвіду, його здобували в бою. Спочатку було дуже важко. Та водночас було байдуже, бо кожен українець був ладен віддати життя за Україну», - розповідає захисник.

Біля 15 місяців без ротацій вони стримували ворога на Донецькому напрямку. Фінальним акордом стали важкі бої на Благодатному напрямку, тоді звільнили три села.

➡️ Після того підрозділ Олександра мав короткострокову ротацію, а потім знову відправився в бій. Вчергове на «нуль». Та цього разу вже на Харківський напрямок.

💬 «Ми, захисники України, чекаємо допомоги, підкріплення від українців і бачимо, що багато чоловіків бояться взяти зброю до рук. Хлопці, лише разом ми зможемо вигнати ворога з нашої землі! На жаль, більшості з нас доведеться воювати, бо ворог не здається і постійно посилюється. Якщо з якихось причин ви не можете воювати – допомагайте чим можете! Лише разом – ми сила!», - наголошує Олександр Столярець.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Військовий з Рівненщини знищив ворожий гелікоптер 💪

Військовослужбовець Млинівської громади, житель села Кораблище Антон Савков 5 червня цього року у Куп’янську бездоганно виконав бойове завдання і ліквідував гелікоптер ворога. За проявлену хоробрість нашого земляка нагородили почесним нагрудним знаком «Золотий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України.

✔️ За місяць до початку повномасштабного вторгнення хлопець повернувся зі строкової служби. На війну пішов добровольцем. Двоє старших братів Антона теж добровільно вступили до лав ЗСУ.

📍 З перших днів вторгнення тримав оборону Києва під Бородянкою, відбивав ворожі атаки у селі Квітневе Миколаївської області, побував на Донецькому напрямку під Соледаром і Бахмутом, брав участь у звільненні Харківщини.

💬 «Найбільше на війні допомагає підтримка сім’ї, дружня атмосфера у підрозділі і відчуття того, що ти не даремно тут знаходишся, а борешся за майбутнє свого народу», - розповів боєць.

🤝 Вітаємо нашого захисника з почесною відзнакою!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

✔️ Музикант з Рівненщини здійснив благодійний велотур Європою.

👍 Пенсіонер-волонтер із Здовбицької громади Олег Трофимчук збирав кошти на потребу ЗСУ. Його велотур Європою тривав 8 днів. У благодійну подорож із собою взяв лише гітару.

📍Чоловік виступав у містах і селищах Європи. Пропагував українське мистецтво, виконував авторські пісні й інструментальні твори. А найголовніше - розповідав про Україну та наслідки кривавої війни, розпочатої російським агресором.

💬 «Я вдячний литовцям, які навідріз відмовляються розуміти російську. Я вдячний полякам за спільні погляди на війну з окупантом. Було багато радісного, приємного і важкого», - розповів Олег Трофимчук.

➡️ Був випадок, згадує музикант, коли він, змочений дощем, марно намагався знайти готель чи кімнату в місті Пренай (Литва). Тоді допоміг помічник ксьондза місцевого костелу. Під час розмови він сказав, що усі литовці вірять в нашу перемогу.

➡️ Також він розповів історію про польських поліціантів, які зупинили його на автобані, адже така траса не передбачає рух велосипедистів. Проте, коли дізналися, що чоловік з України і мету його перебування – допомогли знайти іншу дорогу. Як зазначає музикант, у поляків та українців спільні погляди на війну з окупантом. А також спільна мрія – наша Перемога.

💶 Зібрані під час туру благодійні євро Олег Трофимчук перераховав в глобальну ініціативу United24, яка була запущена 5 травня 2022 року з ініціативи Президента України Володимира Зеленського.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

На Рівненщині за півтора роки війни бібліотекарі виготовили майже 3 тонни «енергетичних колобків» 💪

📍 Колектив Рівненської обласної бібліотеки для молоді почав волонтерити з перших днів повномасштабного вторгнення.

💬 «Ми розробляли наші смаколики із розумінням того, що у військових на передовій немає часу та можливості нормально поїсти. Саме так в нас вийшла кулька. Рецепт шукали в інтернеті, щось додавали, щось забирали... Так маємо власний рецепт енергетичних смаколиків», - розповіла завідувачка відділу комплектування і каталогізації бібліотечних фондів Ольга Колнооченко.

☝️ «Енергетичні колобки» створені для швидкого, калорійного та ситного прийому їжі. Підходять для військових, як перекус на бойові виходи.

💬 «У склад ідуть різноманітні горішки, фрукти, сухофрукти, ягоди, вівсянка та пластівці. Це все подрібнюється, скріплюється медом, формується у кульки. Далі зверху «колобочки» посипаються маком, льоном, кунжутом, насінням чіа, стружкою мигдалю чи кокосу, а також іноді сушеними подрібненими фруктами», - поділилася Ольга.

Найбільша виготовлена кількість у день – 8кг. Це приблизно 160 шт.

💬«Навіть не пам’ятаю, хто назвав наше творіння «колобками», але ця назва дуже добре прижилася і ми вирішили її залишити, - згадувала пані Ольга. А потім сміючись сказала: - Хтось із військових взагалі назвав це «сталевими яйцями»».

👍 Дівчата також виготовляють вітамінні чаї. Вони є зігріваючими, адже у їхній склад входять мед, спеції, різні ягоди, імбир, перець, базилік.

👉 Усе це колектив робить прямо у бібліотеці із дозволу та з допомогою директорки. Продукти, а також усе необхідне для приготування (рукавички, посуд) приносять небайдужі люди. Ті, хто не мають такої можливості – скидають гроші на рахунок.

💬 «Зізнаюся чесно, часом сил геть немає. Проте фотозвіти від волонтерів не дають зупинитися. Усі ці усміхнені обличчя військовослужбовців з прифронтових зон, чи «гарячих точок»... Заради них ми готові працювати і працювати», - наголосила пані Ольга.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

👍 300 літрів малинового варення для ЗСУ.

📍 На Рокитнівщині продовжують підтримувати військових. Учні, батьки, вчителі, інші працівники Масевицького ліцею приготували малинове варення для наших захисників. Саме його вважають хорошим помічником від всіх застуд.

🤝 Малину збирали учні, а варення готували гуртом. Так, кожен на своєму місці наближає перемогу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Втратив ногу, але не жагу до життя: історія піротехніка з Рівненщини.

ℹ️ Михайло Марчук – головний майстер сержант ГУ ДСНС у Рівненській області. Розпочав службу ще у 2006 році. А після початку повномасштабного вторгнення брав участь у розмінуванні деокупованих населених пунктів.

👉 29 жовтня 2022 року – цей день Михайло вважає своїм другим днем народження. Група саперів вийшла працювати на мінне поле поблизу села Тетянівка Краматорського району. Команда звично підготувалась, одягнула необхідне екіпірування і рушила на пошук вибухових боєприпасів. Майже одразу пролунав вибух - здетонувала міна. Михайло отримав серйозне поранення. Незважаючи на це, самостійно наклав турнікети і чекав на допомогу. Спочатку Слов’янськ, потім Краматорськ, далі клініка Мечникова в Дніпрі. На жаль, поранену ногу зберегти не вдалося – лікарі виконали операцію з протезування.

👍 Михайло звик долати перешкоди, тож почав звикати до протезу. Дуже хотів повернутись у професію. Колеги підтримали його і вже незабаром чоловік отримав нову посаду – начальника навчального поля. Тепер передає досвід молодшому поколінню.

💬 «Головне - долати страх. Концентруватися на тому, що робиш. І пам’ятати про відповідальність та обережність. У нашій роботі це дуже важливо, адже ворог іноді досить далеко, а його пастки на кожному кроці», - ділиться Михайло Марчук.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Більше 30 років Віктор Юзепчук рятує життя маленьких пацієнтів, працює лікарем-ортопедом-травматологом у Рівненській обласній дитячій лікарні.

📍А з 2016-го серед його пацієнтів – не лише діти. Досвідчений медик ще тоді приєднався до першого добровольчого медичного шпиталю імені Миколи Івановича Пирогова. Коли після трагічних подій під Іловайськом та Дебальцево критично не вистачало медичних кадрів.

👉 Там працюють медики з різних регіонів України і навіть з-за кордону.

✔️ З перших днів повномасштабного вторгнення лікар знову пішов до лав добровольчого мобільного шпиталю. Він продовжує рятувати життя наших захисників на передовій.

🤝 А днями Віктор Юзепчук повернувся з чергової ротації до Рівного. І після нетривалого відпочинку продовжує дбати про здоров'я маленьких пацієнтів з Рівненщини.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Рівненська мисткиня проводить арттерапію для дітей Героїв і внутрішньо переміщених осіб 👍

ℹ️ Рівнянка Олена Медведєва – відома дитяча письменниця та мисткиня, яка має фах психолога, від самого початку повномасштабного вторгнення займається арттерапією із місцевими дітками. Каже, нині це потреба нашого суспільства.

👉 Найбільше серед учасників – внутрішньо переміщені діти та підлітки, а також родини загиблих Героїв, серед яких маленькі та дорослі рівняни.

💬 «Арттерапія – це корисна методика для діток, особливо тих, що мають певні психологічні травми. Вона допомагає відновити емоційний стан, пережити стрес, побороти власні страхи, комплекси чи певні бар’єри. В тому числі ті, які набули під час війни», - розповіла пані Олена.

✔️ На заняттях з арттерапії дітки постійно створюють щось своїми руками. Лише за цей рік вони шили іграшки, виготовляли свої артбуки та творили картини з бурштину. Також малювали кремом на печиві для військових.

✔️ Крім мистецьких заходів, для діток організовували різноманітне дозвілля – відвідали різноманітні цікаві локації Острога та Рівного, а ще спортивні забави, іпотерапію - знайомство з кіньми та можливість поїздити верхи.

💬 «Цієї неділі, до Всесвітнього дня миру, будемо створювати «Птаха перемоги». Також діти писатимуть листи, малюватимуть різні картини, а хто має бажання – принесе вироби з дому. Наступного тижня усе це відправимо до наших військових на фронт», - поділилася пані Олена.

☝️ Також мисткиня залучає діток Рівного до створення своєї нової книжки «Рівненський буквар». Це буде цікава енциклопедична книга про Рівненську область для тих, кого цікавить доля рідного краю. У жовтні цього року вже відбудеться презентація цього видання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

🙏 Ігор Білоконенко вважає себе щасливцем. Під час поранення у червні минулого року ворожий осколок пройшов між пластинами бронежилету, пробив легеню, застряг у хребті. Але головне – серце вціліло.

📍 Нині боєць ЗСУ проходить реабілітацію у Рівненському обласному госпіталі ветеранів. Сам він з Миколаївщини. Воював за українську землю у 2014 році, а з початком повномасштабного вторгнення добровольцем пішов у 79 бригаду.

➡️ Реабілітація триває вже більше року. Довго перебував в лежачому стані, заново вчився сидіти. Найбільшу радість відчув тоді, коли побачив, як на нозі запрацював м’яз.

Серед усіх призначень найбільше до душі припали заняття в басейні. Ігор відвідував заняття у супроводі реабілітолога. Пам’ятає, як вперше вдалося самостійно вибратися з басейну, то було ціле щастя. Плавання значно полегшувало больовий синдром і покращувало загальний стан. Пізніше Ігор почав робити перші кроки. Ставив власні рекорди і свідомо збільшував дистанцію задля швидшого одужання. Тепер мріє придбати хорошого велосипеда.

👉 Розповідає, як його вразила відповідальність та рішучість побратимів. Адже кожен з них, попри всі обставини, попри неймовірну втому, брав і виконував свою роботу. Військовослужбовець переконаний, що саме такі люди щодня наближають нашу Перемогу.

✔️ Ігор докладає неабияких зусиль, аби повернутися до активного способу життя. По завершенню реабілітації, планує повернутися до викладацької справи в Миколаївській зразковій автошколі. Бо роботу свою любить понад усе.

💬 Товаришам на фронті бажає одного: «Бережіть себе, притискайтеся ближче до землі. Ви потрібні нам. Повертайтеся живими!».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

🙏 В пам’ять про Сина…

У Вараші батьки загиблого Воїна Сергія Тарасюка облаштували спортивний майданчик для дітей.

👉 Оксана Тарасюк та Сергій Тарасюк, аби увіковічнити пам'ять про свого сина, спрямували кошти, які отримали від держави після його загибелі, на дитячий майданчик біля свого будинку.

💬 "Сергій народився та виріс граючись тут... Тому ми з чоловіком вирішили подарувати дітям майданчик для заняття спортом і таким чином увічнити пам’ять про нашого сина", − розповідає мама полеглого захисника.

📍 Дитячий майданчик розмістили біля будинку м-р Перемоги 4. До облаштування відпочинкової зони для малечі долучилися небайдужі мешканці будинку − возили пісок, встановлювали конструкції.

ℹ️ 35-річний військовослужбовець Сергій Тарасюк поклав своє життя за Україну 1 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Білогірка на Херсонщині. Сергій воював навідником-радіотелефоністом інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини А0998.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Фабрика-кухня для допомоги ЗСУ 💪

Таку локацію облаштувало в себе подружжя пенсіонерів Полюховичів з Рівного. Вони, разом з друзями та сусідами, готують різні смаколики: чаї, варення, печиво. Та ексклюзивний продукт – енергетичні пакетики «Smakota».

➡️ Мова йде про сухпайки, які допомагають військовим кілька днів протриматися без їжі. На 90% вони складаються з місцевих продуктів. За основу – сухофрукти без кісточок, далі додаються горішки (волоський, фундук, кеш’ю), узбецькі родзинки, кукурудзяні кільця зі згущеним молоком та різноманітні цукати, зокрема гарбузові.

👍 Подружжя Полюховичів розповідають, що всіма силами допомагають армії. І лише цьогоріч відправили для військових 1800 кг різних посилок. Надихають їх і додають сил відгуки захисників. Вони пишуть слова вдячності сім’ї після кожної отриманої посилки. Родина має декілька подяк від військових частин.

🤝 Своїми діями вони щодня наближають Перемогу!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Батько та син з Рівненщини разом служать в ЗСУ 👍

📍 З березня минулого року батько та син із Сарненщини стали на захист нашої держави. Микола – 48 річний тато чотирьох дітей, працював слюсарем на заводі. І його син – 22 річний Сергій, який тільки завершив строкову службу напередодні повномасштабного вторгнення.

💬 «Це був початок березня 2022 року. Ми з татом працювали біля дому. Підійшли працівники військкомату і вручили мені повістку, - розповів Сергій. - Батько одразу попросив вручити повістку і йому».

Нині вони бійці інженерно-позиційного полку Командування сил підтримки ЗСУ. Вже більше року воїни виконують бойові завдання, в тому числі і на передовій. Остання ротація була найважчою - у лютому цього року Сергій був важко поранений. Отримав контузію та пережив кілька операцій. Попри все, молодий боєць швидко відновився та повернувся у стрій.

💬 «Ми з сином завжди разом, підтримуємо один одного. Нам є кого захищати - вдома ще троє діточок та їхня мама, моя дружина. Дуже їх не вистачає, але ми потрібні тут і робимо все від нас можливе, щоб наблизити перемогу і закінчити цю війну», - додав старший солдат Микола.

➡️ Хлопці розповіли, що навіть не сказали рідним про поранення Сергія: «Мати дізналась про це від інших людей. Намагаємось говорити, що в нас все під контролем - дома повинні знати, що з нами все добре. Їм й так вистачає причин для хвилювання».

🎖 Нещодавно Сергій отримав нагороду від Міністерства оборони України - медаль «За поранення», а також медаль «За оборону України».

Бажаємо нашим Захисникам перемоги та якнайшвидшого повернення додому!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

👉 Оксана Абрамова - переселенка з Луганщини, яка переїхала в Мирогощу разом з кіньми. Нині жінка увійшла до Ради ВПО при Рівненській ОДА.

💬 «Дуже не хотілося кудись переїжджати, не знала, як вивезти коней. Але відчувала близьку можливість окупації. Окрім того, обстріли щодень частішали. Постійно виникало питання безпеки. Пам’ятаю, як снаряд влучив поблизу конюшні. Це і пришвидшило рішення. Ми почали шукати, як виїхати. Адже перевозити коней - це дорого, бо треба спеціальний транспорт», - розповіла жінка.

✔️ Оксана понад 12 років практикує іпотерапію. Саме для цього жінка і придбала двох коней. До війни вона працювала із дітьми з особливими освітніми потребами. Адже має фах психолога та корекційного педагога.

👍 Вже на Рівненщині спільно із громадською організацією «Проліска» жінці вдалося реалізувати проєкт «Вільний простір для дитини» для дітей ВПО та місцевих жителів. Це дало можливість знову працювати у сфері реабілітації.

📍 Оксана вже на новому місці допомагає людям, які потрапили в складні життєві обставини, розвиває іпотерапію. Продовжує надавати психологічну допомогу переселенцям. Тепер її життя - на Рівненщині.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Двох захисників із Рівненщини зобразили на муралі.

Та воїни його вже не побачать. Для них пролунала тужлива «Кача»… 🙏

📍 Стінопис із портретами Василя Лісовського та Аль Шамі Фареса розмістили в шкільному коридорі рівненського ліцею №1. Колись вони навчалися в цих стінах. А знизу написали поетичні рядки з пісні Фареса.

ℹ️ Нагадаю, йому ж у вересні посмертно присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Нагороду дають за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові.

👉 12 травня захисник потрапив під обстріл противника, де отримав важкі поранення. Ворожа куля уразила офіцера на полі бою в районі населеного пункту Рубіжне, що на Харківщині. У квітні йому виповнилося б 30…

ℹ️ Старший сержант Василь Лісовський був командиром відділення. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт. Загинув від кулі снайпера 23 травня у Донецькій області. Йому назавжди залишиться 52…

Не забудемо українських Героїв!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

У Радивилівській громаді стартувала акція «Зігрій воїна» 👍

➡️ Лише за декілька днів вдалося виготовити 1000 окопних свічок та 3 маскувальні сітки. До виготовлення таких необхідних у холодну пору речей долучилися працівники, батьки та діти ліцею №2, дитсадка № 2 «Усмішка», Немирівського ліцею та Сестрятинської гімназії.

☝️ Тим часом акція триває, тож кількість окопних свічок та сіток зросте в рази, переконані в громаді. Адже до ініціативи долучені усі їхні заклади освіти.

🤝 Ініціатори дякують усім батькам, учням, вчителям за матеріали та за безпосередню участь у виготовленні. Адже це так потрібно нашим захисникам.

✔️ Окопна свічка допоможе українському воїну освітити бліндаж, або укриття, підсушити одяг, зігритися чи приготувати їжу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

👍 Продовжуємо розповідати про людей, які своїми діями наближають Перемогу.

👉 Владислав Бак у вересні 2021 року доєднався до великої родини рятувальників. Відтоді працює фельдшером-рятувальником Головного управління ДСНС у Рівненській області.

📍 Цьогоріч близько двох місяців працював на звільненій Херсонщині. Був у складі медичного супроводу піротехнічних підрозділів. Під час розмінування на деокупованих територіях допомагав населенню.

💬 «Небезпека була щодня. Медичну допомогу надавали усім, хто цього потребував – і цивільному населенню, і колегам. Було досить багато звернень. Дуже важко було дивитись на руїни та зламані долі людей. Попри все ми дуже відчували повагу і тепле ставлення херсонців», - розповідає фельдшер-рятувальник.

➡️ В одному із населених пунктів Херсонщини, згадує Владислав, стався підрив вибухового предмету. Тоді він знаходився у безпосередній близькості до епіцентру вибуху. Попри поранення, він з колегами продовжив виконувати свою роботу.

💬 «Був звичайний робочий день. Піротехніки якраз відпрацювали вулицю і вирішили зробити паузу. І тут позаду моєї машини стався вибух. Спочатку це мене спантеличило, адже робота була на паузі. Проте часу гаяти не можна було, тому вже далі розпочалась моя безпосередня робота з надання медичної допомоги», - поділився рятувальник.

🤝 Поранення виявилося незначним, а за свою роботу Владислав Бак отримав відзнаку ДСНС «За відвагу в надзвичайній ситуації» та медаль «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України» ІІІ ступеня.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Офіцер колонії пішов рядовим у ЗСУ: історія захисника з Рівненщини 👍

👉 Понад десять років свого життя Сергій присвятив службі у пенітенціарній системі. Але з 2014 року, після окупації Криму і частин Луганської та Донецької областей, почав задумуватись над тим, щоб приєднатись до армії. Весною 2016 року прийняв рішення і звільнився з посади чергового помічника начальника колонії (у званні капітан) і пішов, як солдат - в Збройні Сили України.

📍 Захисник родом з міста Дубно. Ще з старших класів хотів служити в армії. Відтак після навчання пройшов строкову службу. Нині чоловік є заступником начальника штабу інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки ЗСУ.

✔️ Брав активну участь в АТО та ООС, а після початку повномасштабного вторгнення військ агресора - виконує бойові завдання на різних напрямках.

💬 «Події 24 лютого не стали несподіванкою. У нашій військовій частині не було жодної паніки – розуміли, що зараз необхідно об’єднуватись і спрямувати всі зусилля на захист держави», - згадує Сергій.

Незважаючи на складні перші тижні та місяці війни, Збройні Сили впорались і не лише зупинили російські війська, але й звільнили значну територію і продовжують боротись за нашу свободу.

💬 «Впевнений, що вторгнення росії обов’язково закінчиться поразкою агресора. Сьогодні ми з побратимами намагаємось робити все можливе, щоб наблизити цю мрію. А після перемоги хочу поїхати у мандрівку мальовничими місцями нашої України», - розповідає захисник.

ℹ️ За сумлінне виконання військового обов’язку, вірність українському народові та військовій присязі Сергій нагороджений президентськими відзнаками «За участь в АТО» і «За оборону України», почесним нагрудним знаком «Хрест військова честь» від Головнокомандувача ЗСУ, нагрудним знаком від Міноборони– «Знак пошани», а також нагрудним знаком «Козацький хрест» ІІ ступеню від командувача Об’єднаних Сил.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

➡️ З цивільного водія у військові.

21-річний Іван з Рівненщини підписав контракт із ЗСУ за власним бажанням. Тепер він керує бронемашиною «Варта». Його старший брат теж служить, мобілізувався, щоб захищати Україну.

💬 «Я вирішив одразу допомагати країні. По-перше, це обов’язок кожної свідомої людини, по-друге, – бажання захистити рідних нікому не чуже», – розповідає Іван.

📍 Він закінчив Колківське вище професійне училище за професією «Тракторист-машиніст-слюсар-водій». Отримав кваліфікацію, права на керування трактора, комбайна, вантажного автомобіля. Працював водієм і на агрофірмі, і на кондитерському заводі, і на будівництві. Йому подобається працювати на спецтехніці.

☝️ Тепер Іван чітко розуміє різницю між військовою та цивільною технікою. І як і всі мріє про перемогу. Адже хоче створити сім’ю, знайти гарну роботу, мати власний будинок.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Уся родина працює на перемогу 💪

ℹ️ Пан Анатолій - прапорщик у відставці. Йому 69. Хоч, через вік, на війну не беруть, але не допомагати військовим - не може. Сьогодні він - в ДФТГ.

👉 Пишається, що естафету перейняли всі чоловіки його родини. На захисті держави служать чоловік і син старшої доньки (останній воював під Бахмутом), чоловік і зять середньої, чоловік молодшої.

👍 Анатолій же, зі свого боку, ділиться своїм досвідом у добровільному формуванні в Дубровиці. А він в нього чималий. Військову службу розпочав у 1979 році. Звільнився 1996 року. Потім працював на митниці, 15 років – у місцевій адміністрації з питань мобілізації й оборони. Сьогодні ж готує молодь на смузі перешкод у Північній операційні зоні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#історії_війни

Зарядні станції, антидрони, тактичні навушники та авто. Мешканці Рівненщини продовжують допомагати для ЗСУ 👍

60 тисяч гривень на підтримку ЗСУ зібрали в Обласному науковому ліцеї міста Рівне. Благодійний ярмарок під патріотичним гаслом «Сила в єднанні» традиційно організовують самі ліцеїсти. Учні продають лоти, солодощі, страви української кухні, сувеніри та вироби ручної роботи. Зібрані кошти вже передали на придбання старлінка, зарядної станції для випускника ліцею, який служить в ЗСУ. Іншу частину грошей витратять на антидрони та автомобіль.

Учні Стрільської початкової школи, що на Сарненщині, назбирали вже на другий дрон. Продаючи смаколики та вироби хендмейду, волонтери зібрали понад 10 тисяч гривень. Ці кошти витратять на FPV дрон-камікадзе.

У Клесівській громаді на благодійному ярмарку вторгували понад 50 тисяч гривень. Захід організували до річниці утворення ТГ. Там продавали смаколики, різноманітні поробки, сертифікати. Зібрані кошти витратять на придбання авто для військового-земляка.

Сарненська міська рада придбала для захисників 91 пару тактичних навушників з мікрофонами та гаджети. Цінний вантаж вже доправили на місце дислокації. Такі навушники забезпечать збереження слуху нашим захисникам та допоможуть якісно виконувати бойові завдання, адже забезпечують близько 60% звукоізоляції.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM