ВИ ЗНАЄТЕ ПРО ЩО ШКОДУЮТЬ ЛЮДИ?...

Ви знаєте, про що шкодують люди,
Життя яких вже близиться кінця...
І дихання ледь гріє хворі груди?
Чи просять вони слави у Творця?

Чи серце їх наповнене жагою
Збагаченням і пошуку грошей?
Чи, може, заклопотані собою,
Фігурою, чи думкою людей?

А чим вони заповнюють хвилини,
Що тануть, мов льодина, на очах?
Невже на хвилювання і рутину,
На ненависть, на чвари, чи на страх?

Про що вони ведуть свої розмови?
Про гроші, про політику, зірок?
Коли останнє, може, кожне слово,
Коли лишився лиш маленький крок.

Та ні, вони не думають про статки,
Їх більше не цікавить світ речей,
Їм вдосталь і маленької кімнатки,
Лиш тільки б чути рідних в ній людей.

Їм смачно і від каші, що без солі,
Як тільки її зварить хтось близький.
Всміхатимуться навіть попри болі,
І вестимуть незримо власний бій.

Їм вдосталь світла лагідного слова
І теплої долоні на чолі.
А смерть стоїть в кутку така раптова
І гріється в предсмертному теплі.

Ви знаєте, їм хочеться лиш часу,
Хвилинку ще обійми відчувать.
Чи думають вдягать якусь гримасу
І когось з себе іншого вдавать?

Знімає смерть з людей усяку маску,
Зникає все збудоване умить.
Та тільки дуже часто надто важко,
Буває все минуле відпустить.

Та люди відпускають, бо в ті миті
Їм видно справжні цінності життя.
Роки в гоніннях бездуму прожиті,
І щире непідробне каяття.

Ви знаєте, про що вони шкодують?
Про те, що уявити не могли,
Що рідних вже своїх не поцілують,
Що мали все, та жаль, не вберегли.

Для них тепло очей і сміх дитячий
Дорожчий за всі гроші на землі.
Від щастя гірким болем тихо плачуть,
На смертному останньому одрі.

Якби їм дати день, вони б прожили
Його, повірте, зовсім не як ми,
Їх несли б вже не ноги - сильні крила,
Забуті, жаль, сучасними людьми.

Вони б за ті хвилини так багато
Віддали без жалю і без думок.
Якби все це раніше їм пізнати,
Отримати безцінний свій урок.

Але... Та ми живі і час невпинний
У жилах наших кров'ю струменить!
Ми можемо, ми маєм час на зміни!
Дай Боже, нам все вчасно зрозуміть!

Збагнути, що в кінці шляху людського
Знецінення усе, за чим біжим,
Залишиться тепло і світло слова,
Залишиться душа і зникне грим.

Ви знаєте, про що шкодують люди,
Як серце їх сповільнює биття?
Про те що більше часу в них не буде,
Про те, що вкрали в себе сенс життя.

Огнєва Інелла

#переосмислення
#переживання
@virshi_for_God

Є ВУЗЛИ, ЯКИХ НЕ РОЗВ'ЯЗАТИ...

Є вузли, яких не розв’язати,
Є шляхи такі, що не пройти.
Таємниці є — не розказати,
І пісні, яких не чув ще ти.

Горе є, приховане є лихо.
Радість є, що в серці бережуть,
Сльози є, які ковтають тихо,
І думки, що спати не дають.

Є і почуття, від серця гнані,
Є слова, що не були в устах.
Речі є омріяні, бажані,
Люди є, які наводять страх.

Та Христос вузли мої розв’яже,
Допоможе на шляху мені,
Таємниці всі Йому душа розкаже
Й проспіває геть усі пісні.

Горе все Йому вона відкриє,
Радість всю вона розділить з Ним.
Він один утішить й зрозуміє,
Бо Ісус став Господом моїм.

Віра Кушнір

#уповання
@virshi_for_God

Не дивись з тривогою в майбутнє,
Хоч і бачиш труднощів сувій,
Той, Хто вічний, всюди Він присутній,
Він накреслив план життєвий твій.

Богу провести тебе не складно
Стежкою, яка вселяє страх,
Адже Господу усе підвладне,
Всесвіт у Його святих руках.

Ми помолимось-Він скаже Слово
І відчуємо душею знов,
Що у світі Він- всього основа,
Що керує Всім Його любов.

Він дає великому й малому
Вірою приймати все навкруг,
В змучених Він забирає втому
І безрадісних втішає так, як Друг.

Є багато прикладів безцінних,
Ними хай втішається душа:
Тих, хто проявляв Ісусу вірність,
Він в житті ніколи не лишав.

І коли росте в душі тривога
Й невідомість від майбутніх днів-
Довіряй усе завжди для Бога
І полегшають всі тягарі...

#переживання
@virshi_for_God

СТЕРЕЖІТЬСЯ ЛИЦЕМІРСТВА

Як часто люди одягають маски
Й ховають своє істинне лице,
І бувши злими, виявляють ласку,
Злітає з уст улесливе слівце...

При зустрічі любов'ю пломеніють,
А поза очі － ненависть і суд...
На людях ніжність проявлять уміють,
А в середині повні зла й отрут...

Така людина лицеміром зветься.
Вона нещира в слові і ділах,
Лукавість і підступність в її серці,
Любов фальшива світиться в очах.

Христос в Святім Письмі застерігає,
Щоб ми від лицемірства береглись,
Він щирими нас бачити бажає,
Якщо дітьми Його ми нареклись.

Щоб не були, неначе фарисеї,
Чия побожність －показуха й фальш,
Щоб щирості не втратили своєї
У цей останній, дуже страшний час.

”Побілені гроби... Наззовні гарні,
А всередині повні нечистот...”
Господь так лицемірів називає,
В чиїх серцях потоки грязних вод.

”Любов хай в вас нелицемірна буде...” -
Павло Апостол так в листі писав,
Хай добрий приклад бачать в вас всі люди,
Сердець лукавих щоб ніхто не мав.

Стирай весь грим, скидай фальшиву маску,
Щиросердечним будь в словах, в ділах,
І будеш з Богом в небі мати частку,
Коли скінчиться тут життєвий шлях.

Люби людей Христовою любов'ю,
Хороше, добре в них лише вбачай,
Душею не криви, а будь собою,
Бо прийде час розплати... так і знай!

Таємне все і скритне явним стане,
Ніщо ж нечисте в небо не війде!
Тож перевірмо себе, християни,
На двоєдушних Божий суд прийде.

Дозволь Христу у серці панувати,
А злу й гріху там місця не давай,
Щоб потім не прийшлося шкодувати,
Й не втратити небесний вічний край...

Катерина Бойко

#лицемірство
@virshi_for_God

Ціна любові...чи думали про це,
Що, за любов, потрібно теж платити?
Сказав: " Люблю я, Господи, Тебе"
А чим докажеш цю любов велику?

Іде зажурений, із сином, Авраам.
Веде на гору, й просить в Бога сили,
Щоб принести у жертву його там -
Єдиного, улюбленого сина...

То - доказ віри й вірності його.
До Бога доказ вірної любові.
Всім не казав - " Люблю Бога свого"
А просто підкорявся Його волі.

Ось, за раба, вступився Моісей,
Хоча був сином доньки фараона.
Він не казав: "Господь, люблю Тебе"
А вибрав бути з Божим він народом.

Сам Бог Свою любов теж доказав.
Любов до Свого грішного творіння.
У жертву, щоб людей спасти, віддав
Свого єдиного і дорогого Сина.

Ісус любов доказував Свою
Вмираючи у муках і стражданнях.
Він, на хресті, Своє святе "люблю"
Сказав прощення ніжними словами.

"Прости їм, Отче" - тільки лиш сказав.
Тим самим кажучи: як Я усім прощаю...
Життя Своє, за кожного, віддав
Хто ту любов, у серці, заховає.

Ми чуєм часто "Господа люблю..."
Але чи згоден ти за це платити?
Чи згоден, гордість лишивши свою,
Як Господа, усіх навкруг любити?

Чи згоден, на колінах, ти нести
За біль чиюсь, нічну і денну жертву?
Чи згоден плід Ісусу принести -
Для свого тіла грішного померти?

Чи тільки - Боже, я Тебе люблю...
А от коли прийдуть випробування,
За душу дбать завжди лише свою.
А ближніх оминаючи страждання.

Ціна любові - платить, чи не платить...
Вирішувать із нас це має кожен.
Так хочеться в любові з Богом жить...
Спитай: "Чи я люблю Тебе, мій Боже?"

Л. Шпак

#любов
@virshi_for_God

СВЕТ НАДЕЖДЫ🌞
❤️Христианские авторские стихи. Автор Ю. Квитко🌼
❤️МЫСЛИ ВСЛУХ
❤Прозаические миниатюры

Вам всегда здесь рады. Присоединяйтесь😉

По любым вопросам пишите @yulia_kvytko
https://t.me/svetnadezdi

Так часто віримо ми вухами, очима.
Що бачимо, в те й віримо не раз.
А віра, що від Бога, за дверима.
Нема її у серці там у нас.

Тоді приходить розпач й нарікання -
Це Бог не чує, й не допомага.
Оце, була надія вже остання,
Щоб відповідь від Господа прийшла.

А Він казав, коли прийде на землю,
Чи віру, на землі, Він віднайде?
Шукать її Він буде в нашім серці,
Бо, на землі, нема її ніде.

Ось не повірю я, як не побачу,
Що краще стало, що вже не болить.
А Слово каже - вірить хто не бачить.
В небачене хто вірить кожну мить.

Хто дякує за те, що ще не сталось,
Але обіцяне вже Господом тобі.
І віра часу також меж не ставить,
Лише терпіння має у собі.

І вухами ми вірим дуже часто.
Хтось щось сказав - О! Так воно і є!
А потім - помилки за помилками...
А то не віра, то - життя твоє.

Там, щось почув, а там ось, щось побачив.
І кажеш вірю, чи не вірю я.
То - людська віра і її неначе
Ти кажеш часто, ніби маю я.

Це, може віра, та вона не Божа.
Не та, що відповідь від Господа прийма.
Вона, на віру справжню, тільки схожа.
Підробка, що дарує сатана.

Тепер він все і всюди підробляє -
Любов і віру, слово і церкви.
І навіть, вибраних, він зводити шукає.
Все нові й нові має способи.

Він не творець, творити він не вміє
Зате, що Бог створив, все підробля.
Підробками обманює людину,
Не славилось щоб Господа ім'я.

Підробну віру дасть тобі у розум.
Бо віра Божа лиш у серці є.
А потім каже: " Бог не допоможе,
Он, ти вже бачиш, що Він не дає..."

Тримаймо в серці віру Божу, чисту.
Яку беремо з Слова Божого.
Бо Бог той самий, не перемінився.
Нам дасть, про що просили ми Його.

Л. Шпак

#віра

МОЄ ЖИТТЯ－ГОСПОДЬ!

Як добре, Господи, з Тобою жити!
Які приємні є Твої слова!
Не перестану я Тебе любити,
Бо Ти для мене є вода жива.

Мою Ти душу спраглу напуваєш,
Надіюсь я на світле майбуття,
І Своїм Словом завжди підкріпляєш,
Без Тебе б в мене не було життя...

Без Тебе я, як без дощу стеблина,
Якби не дощ－засохла б вже давно...
Не покидай мене ні на хвилину,
Сій в моїм серці доброти зерно.

Не перестану я Тебе любити,
Міцніє хай щодня моя любов...
Як добре, Господи з Тобою жити!
Хвала Тобі, що Ти мене знайшов.

Катерина Бойко

#Божа_любов
@virshi_for_God

СЛОВА, СЛОВА...

"Бо чим серце наповнене, те й говорять уста"(Мат. 12:34)

Слова, слова...О як же їх багато...
Злітає з вуст у нашому житті...
Від них ми часто зазнаємо втрату,
Бо на вустах не раз слова пусті.

Ми можем словом, як ножем вколоти,
Й чиясь душа від болю защемить,
А як багато в язика роботи,
Коли когось бажаєм осудить.

Словами можем ображати ближніх,
Нести прокляття, ворожнечу, горе й біль.
А ті слова, що сказані з любов'ю, ніжно,
Несуть благословіння, радість й мир.

Говорить не даремно Слово Боже,
Щоб ми повільні на слова були,
Де слів багато й гріх з'явитись може,
Й зростуть колючі в серці бур'яни.

Бо кожне слово, то немов зернина,
Що на життєву падає ріллю.
Що з вуст твоїх сьогодні, друже, лине?
Чим засіваєш ниву ти свою?

Від слів прийде і суд, і оправдання,
Життя і смерть у владі наших вуст.
Тож кожен хай у серці зберігає
Слова, що говорив колись Ісус.

Слова Його наповнені любов'ю,
В них мудрість, правда, в них небесна повнота,
Святими й чистими були слова Господні,
Тож приклад ми берімо від Христа.

Ісус сказав: із серця все виходить,
Добро і зло, всі наміри й думки,
Що всередині, й на вустах те буде,
То ж серце треба пильно берегти.

Нам серце чисте дарував Спаситель,
Коли прийшли до Нього з каяттям,
Хай Бог поможе,щоб його не забруднити,
Й прославить Господа своїм святим життям.

Хай Бог мої й твої очі відкриє,
Щоб кожен свого серця бачив стан,
Якщо світильник в ньому ледь жевріє,
Ісуса, друже , запроси в свій храм.

Господь від зла очистить твоє серце,
Розвіє темряву небесне світло вмить,
І з вуст твоїх хвала Христу поллється,
Й весь шлях земний Ісус благословить.

Слова, слова... О як же їх багато...
Злітає з вуст у нашому житті...
В словах дай, Боже, завжди пильнувати,
Щоб плід достойний принести Тобі.

#слова
#пильність
@virshi_for_God

ДБАЙТЕ ПРО ЛЮБОВ

”Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість....
Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов...
Отож, пам'ятай, звідки ти впав і покайся...”
Об'явлення 2 : 2, 4-5

А де ти залишив ту першу любов,
Якою так серце палало?
Де ділася ревність і жар молитов
Де щира душевність пропала?

Чому, як колись не гориш для Христа,
І руки без сил опускаєш?
У серці зневіра і страх вироста,
Й розраду у людях шукаєш...

Тепер все не так, як раніше було,
Десь зникла жага до Писання,
В турботах життєвих човен занесло
Й горіти нема більш бажання.

Ти теплий лишень...Це загрозливий стан...
Бо осуд від Бога чекають,
Багато із названих тих християн,
Що більше вогнем не палають.

Бог каже: ”Я виплюну тебе із уст...”
Якщо не покаєшся, друже..
Звільняйсь, поки час, від байдужості уз,
Сьогодні подумай про душу.

Згадай же те місце, де впав...й піднімись,
Любов у життя хай вернеться,
Христу догодити душею стремись,
Вогонь хай горить в твоїм серці.

Останній бо час над землею летить,
В тривозі сьогодні всі люди.
Гряде наш Господь, наближається мить,
Як землю судити Він буде.

Бог знає діла твої й працю твою,
Бог бачить старання, терпіння,-
Та першу любов ти покинув свою
І втратити можеш спасіння...

Не будь же лінивий і Духом палай,
У церкві трудися сумлінно,
Міцніше в долонях вінець свій тримай,
Щоб ворог не вкрав саме цінне...

Хай в серці любов, як вогонь маяка
Сіяє... Бо хто ти без неї?
Мов бубон гудячий і мідь та дзвінка,
Людина з пустою душею...

Бажаю сьогодні любові усім,
Не втратьте її, не лишайте...
Хай повниться нею сердечний ваш дім,
І іншим тепло віддавайте.

Багаття хай це повсякчасно горить,
І в душах ніколи не гасне,
Щоб всім нам ввійти у небесну блакить,
В край вічного спокою й щастя.

Катерина Бойко

#Божа_любов
@virshi_for_God

📝 Каталог христианских каналов в Телеграм.

⭐️ Присоединяйтесь, будьте в курсе новых добавлений первыми!

👉 https://t.me/Christiandirectory

ЗАЛИШИТИСЬ ГОСПОДЕВІ ВІРНИМ....

"Будь вірний аж до смерті, і дам тобі вінець життя"
Об. 2:10

Те, про що я хочу розказати,
Трапилось давно. Це був той час,
Коли за Христа ішли страждати,
Навіть смерть приймаючи не раз.

Було дуже холодно надворі.
Снігові замети - де не глянь.
Аж блищали від морозу зорі.
І цю ніч обрали для знущань.

Групу християн на лід штовхнули.
В них забрали одяг і взуття,
Щоб нікчемними себе відчули
І щоби злякались за життя.

А вони стояли. Від морозу
Аж біліли. Може, й плакав хтось,
Та відразу замерзали сльози.
Їх побачити катам не довелось.

Враз у небо здійнялася пісня
Про Христа, Його святу любов.
І хоч воїни гукали злісно,
Та крізь ніч лилася знов і знов.

Міцно взявшись за замерзлі руки,
Всю любов до Господа несли.
І не слабли пісні тої звуки,
А щораз сильнішими були.

Вже й солдати добре перемерзли.
Щоб зігрітись, розвели вогонь.
Раптом один з них, найбільш кремезний,
Рот прикривши рупором долонь,

Гучно мовив: "Хто з вас хоче жити,
Нехай змовкне та іде до нас.
Зможе він біля вогню сидіти.
Швидше думайте, поки є час!"

Обірвалась пісня, бо відразу
Після слів тих із плачем один
Вигукнув таку болючу фразу:
"Я вже більше не християнин!"

І побіг скоріше між солдатів
До вогню, ховаючи лице.
Як же вони стали реготати:
"Хто з вас другим зважиться на це?"

Ну а ті розгублено мовчали:
Розірвався їх братерський круг.
Боляче було, хоча і знали,
Що не кожен міг знести наруг.

Тільки як же буде тепер жити
Він, що зрікся в мить оцю Христа?
Ще ж лишилось трохи потерпіти,
І Господь зніме цього хреста...

Заспівали знову. Дуже тихо.
Голос в кожного із них тремтів.
Серед вигуків й гучного сміху
Вже не чути було пісні слів.

І тоді, наперекір усьому,
Кинув зброю молодий солдат.
Все, що з теплого було на ньому,
Зняв і від своїх ступив назад.

"Моє серце відтепер не з вами.
Я так хочу бути серед них!"
Повернувся й босими ногами
Впевнено пішов в холодний сніг.

Він з'єднав собою їхнє коло,
Посміхнувся щиро і сказав:
"Треба, щоби спів такий ніколи,-
Чуєте?- ніколи не змовкав!"

Знов лилася пісня. В ніч летіли
Невимовна радість і хвала.
І була в тій пісні дивна сила,
Що над смертю всіх їх піднесла.


Залишитись Господові вірним.
Що б не сталось, все перенести.
Все прийняти з рук Його покірно
І без нарікань йти до мети.

Не зректися у важкі хвилини.
Не засумніватися у Нім.
Не забути, що Він не покине,
Бо назвав уже дитям Своїм...

Дай нам, Боже, так життя прожити,
Все тримати міцно, що Ти дав,
Своїм місцем в Церкві дорожити,
Щоб до Себе потім Ти прийняв.

#притчі
#віра
@virshi_for_God

СПІШІТЬ ДО КОВЧЕГУ...

Кличе Бог до спасіння кожного...
Лине клич цей по всьому світі;
Люди! Йдіть до ковчегу Божого,
Поки двері для вас відкриті!

Місце в ньому для вас вготоване,
Ви ще маєте добру змогу,
Та прекрасний вам час дарований.
Душу й серце віддати Богу.

Скоро час цей на інший зміниться,
Промине благодаті літо,
Дух Святий непомітно візьметься,
Від гріховного цього світу.

Буде плач під дверми закритими.
Стануть явними всі провини,
Справедливо Господь судитиме,
Тих, хто милість Його відкинув.

Та сьогодні ще Бог спасаючий,
Закликає людей до Себе,
Він, провини людей прощаючи,
Відкриває їм двері неба.

Тож для чого без Бога гинути,
В цих проблемах життя земного?
Вам потрібно спастися встигнути,
Примирившись душею з Богом.

Бог можливість дає для кожного,
В його Церкву святу вступити,
Люди! Йдіть до ковчегу Божого,
Поки двері для вас відкриті!

#спасіння
@virshi_for_God

КОЛИ У СЕРЦЕ...

Коли у серце закрадається тривога,
Коли сповиті сумнівом думки,
Коли незвідана чекатиме дорога
І друзі врапт - не друзі - вороги.

Не падай духом - падай на коліна,
Зверни до Бога, до небес свій зір.
Підмога буде, буде неодмінно,
Лише молися, друже мій, та вір!

Коли тобі здається неможливим,
Стерпіти, знести, витримати біль,
Не втрать надії. Для душі важливо
Надію мати. Як для страви сіль...

Якщо ти бачиш, що надія гасне,
Неначе свічка на сташних вітрах,
Молися, друже, бо надія, власне -
Спалахує у щирих молитвах.

Коли тобі любові бракне, друже,
Прощати важко друзів й ворогів,
Здається світ - черствим, сухим, байдужим,
І повним лицемірних справ і слів.

Шукай любов у творивах Господніх:
Пташинім співі, в золоті хлібів,
У сонця променях, в небес безодні,
Обіймах діток, зграях голубів.

І не дозволь душі втрачати віру,
Без віри ми, немов птахи без крил.
Буденність не здолаємо ми сіру,
Забракне віри - то забракне сил.

Молися, сестро, і молися, брате,
Лише молитва зміцнює наш дух!
Надії, віри, чи любові бракне -
Зверни до Бога зір свій, голос, слух.

Не падай духом - падай на коліна,
Здійми свій погляд у небесну вись.
І Господь вчує, вчує неодмінно.
Молися, брате, сестронько, молись!

І у добрії, в дні спокою та миру,
Коли ти ситий, вдягнений, в теплі,
Неси хвалу до Бога, в небо, щиру,
За все що маєш, друже, на землі.

Не забуваймо, любі сестри й браття,
Що наші плани - змінні та хиткі.
Не варто ні журитись, ні зітхати,
Якщо вони не здійсняться в житті.

У Бога є для кожної людини
Чудовий план, цінніший за людський.
На кожен рік, на день і на годину,
План досконалий, хоч бува й важкий.

Бог знає краще, що нам необхідно,
Він знає більше, аніж я і ти.
Людині тільки вірити потрібно.
І жити свято, щоб у рай ввійти!

Наталія Паснак

#труднощі
#Божий_план
@virshi_for_God

А ПОГЛЯД ЛИНЕ В НЕБА ГОЛУБІНЬ...

А погляд лине в неба голубінь...
А серце рветься десь туди, за обрій...
Люби! Живи! Цей день - то вибір твій:
Ти вибираєш знов своє "сьогодні".

Життя - це вибір. Щастя чи печаль?
Як вибрати? І як не помилитись?
А погляд лине в безкінечну даль,
У невідому книгу нерозкриту.

Бог дав життя тобі не просто так,
Не просто сонце над тобою світить.
Знайди Його. В незвіданих світах,
В ранкових травах, росами покритих.

Знайди Його у небі голубім,
В могутніх кронах, у лісах дрімучих.
В дзвінких струмках, у голосах вітрів,
В долинах, у степах, у горах, кручах.

Побач Його. Він поруч. Він - в усім,
Він - незрівнянний майстер і художник.
Тримає Всесвіт у Своїй руці,
Дає спокІй в проблемах, що тривожать.

Він тут. Він поруч. Лиш почуй Його...
Прислухайся у тишині природи.
Розкинулось безмежне полотно,
Небесна синь звіщає: Він - Володар.

Він - твій Спаситель, твій Господь і Цар!
Твоя підтримка, сила і опора.
Та вибір - твій... Ти обираєш сам,
Чи ти побачиш, чи відкинеш Бога.

Поклич Його. Побач. Знайди. Почуй
В весняному тремкому стоголоссі.
І впевнено за Ним вперед крокуй,
Не зупиняйся ти на півдорозі.

Люби! Живи! Цей день - то вибір твій!
Життя прекрасне ! Щастя так багато!
Летить молитва в неба голубінь,
І ранок усміхається крилатий...

Всміхається промінням золотим,
Буянням трав, дерев рясним цвітінням.
Прислухайся. І в шелесті весни,
Почуєш Божий голос неодмінно.

#переосмислення
@virshi_for_God

ГОСПОДЬ З ТОБОЮ...

Господь піклується про вибраних Своїх.
Хіба когось лишив тут на дорозі?
Він тим, хто просить, вчасно відповів,
Потішив душу скорбну, витер сльози.

І милостива Господа рука
З небес благословіння щедро сіє.
Хоча й дорога буде нелегка,
Та лиш на Бога поклади надію.

Він проведе крізь воду і вогонь,
Він заспокоїть вмить бурхливе море,
Не випустить тебе з Своїх долонь,
Господь й тростини не зігне, не зломить.

А ти Його дитина-дочка й син,
То чи ж можливо, щоб тебе залишив,
Забув, чи десь зненацька загубив?
О, ні, Його любов до тебе вища.

Поглянь на хрест, де в муках і стражданнях
Вмирав Христос, Себе у жертву дав,
Без жодного сумніву й нарікання,
Щоб ти життя з достатком в Ньому мав.

Прослав Творця за вічний дар спасіння,
За те, що поряд Він іде завжди,
Тебе Він вибрав,ти Його дитина,
Й Він доведе до вічної мети.

#переживання
@virshi_for_God

ЦІНУЙТЕ ЧАС

Яким непевним є людське життя...
В хвилину кожну може перерватись,
І перед вічним все земне －сміття,
Нічого звідси ми не можем взяти.

Багатство, слава, врода－марнота!
В очах Творця воно ніщо не значить,
Якщо у серце не прийняв Христа－
Красу небес повік не будеш бачить.

Земне життя так швидко промина,
Здається ми дітьми були недавно,
Цвіла, мов вчора юності весна,
О, це пора така прекрасна й славна!

Та проминули рОки молоді,
Розтали швидко, як туман на полі,
В щоденних клопотах земних й труді,
Пробігли світлі дні й часи недолі...

Роки, роки! О, як спинити вас?
Щоб ви так стрімко в вічність не летіли,－
Як же притримать швидкоплинний час?
Щоб любуватися життям всеціло.

Ніхто з людей не може це зробить,
Над часом влади жоден тут немає,
А він невпинно в забуття летить
Й ніколи вже назад не повертає.

На все свій час під небом на землі,
Народжуватись час і час вмирати...
І де б не жив у місті, чи в селі－
Прийдеться дім назавжди покидати...

Ми, як туристи у чужих краях...
Мандруємо просторами земними,
Прийде пора －закінчиться наш шлях,
В небесний рідний край душа полине.

Як пташка з клітки полетить увись,
Де вже тривог і зла повік не буде,
Де час земний назавжди зупинивсь,
Панує мир святий і спокій всюди.

Цінуй життя й прожитий кожен час,
Шануй близьких, поки вони з тобою,
Не завжди буде так, бо може враз
Прийде безжальна, люта смерть з косою...

На кладовищі пізно сльози лить,
І шкодувати про погані вчинки,
Поки живеш, старайся всіх любить
І дарувать близьким тепла жаринку.

Прийде пора й підуть вони від нас,
Не вічно будуть з нами мама й тато...
Таке життя...Такий лукавий час,
Тому не треба його марнувати

А Богу ревно й старанно служить,
Прийняти в серце вістку про спасіння,
І свято та побожно в світі жить,
Відвідувать в церквах богослужіння...

Хай Бог благословить ваші путі,
Бажаю за Ісуса всім триматись,
Бо хто Христа зустрів ще при житті,-
Не буде смерті він повік боятись...

#вічність
@virshi_for_God

СПІВАЙ, ДУШЕ!...

"Заспівайте Господеві пісню нову, піснею прославляйте Його на зібраннях святих.
(Пс.149:1)

Співай, душе! Хай пісня в небо ллється
Для твого Бога, для твого Творця,
Допоки серце в грудях твоїх б'ється,
Шукай в житті Господнього лиця.

Співай, душе! Хоч нелегка дорога,
Каміння й терен стрінуться на ній,
Ти пам'ятай, вона веде до Бога,
В небесний край, де спокій неземний.

Хвала підійме душу на висоти,
З хвалою ворога здолаєш у бою,
З хвалою перейдеш усі скорботи.
Співай! Хай пісню чують всі твою.

А може, струни вже замовкли в серці,
І пісня для Ісуса не бринить,
Душа сумує й відчайдушно б'ється,
Мов пташка в клітці, серденько болить.

Хто їй поможе, хто її потішить?
Хто нагада мелодії мотив?
Лише Господь, Він рани всі залічить,
У Нього сила є для твоїх крил,

Щоб ти злетів, щоб знову міг співати,
Простори неба відкриває спів хвали,
Щоб міг на Господа надію покладати,
Прямуючи до вічної мети.

Співай, душе! Хай пісня не змовкає
Ні в добрий час, а ні в часи тривог,
Ми з піснею ввійдемо в двері раю,
Де нас зустріне наш Творець, наш Бог.

Усе земне залишимо навіки,
Забудемо про горе назавжди,
А в небо із собою візьмем пісню,
Й поллється Господу із серця спів хвали.

Співай, душе! Для Господа приємна
Твоя хвала, і щира, і проста,
Знай, що співаєш ти не надаремно,
Хай Бог благословить твої вуста.

#прославлення
@virshi_for_God

ЯКА Я ЩАСЛИВА…

Яка я щаслива, що знаю Ісуса,
І щоб там не сталось, я знаю одне:
З Христом я здолаю всілякі спокуси,
У труднощах й в горі мене збереже.

Я знаю про те, що мій люблячий Батько,
Не спить й не дрімає на всім цім шляху.
Мене дуже пильно Він оберігає,
Тому не боюсь, а сміливо іду.

Я знаю про те, що мій люблячий Пастор,
Завжди попровадить до вод джерела,
І завжди подасть Він на рани Свій пластир,
Щоб далі спокійно по цім шляху йшла...

Я знаю одне, мій Спаситель зі мною,
І все, що зустріну на цьому шляху,
Мені допоможе рука мого Бога,
Тому не боюсь, а сміливо іду.

Я знаю і те, що чекає на небі...
Мене Той Хто любить мене ні за що.
Мені у житті більш нічого не треба,
Як бачити завжди підтримку Його.

Тому я скажу, що найкраще на світі
Це знати Спасителя Бога свого...
Бо Він обіцяв, що вже скоро знов прийде
І візьме на небо народа Свого.

Тож віруйте в Того, Хто з вами щоденно,
Хто вам помагає у вашім житті.
Тож будьте усі нині благословенні,
В Спасителі нашім Ісусі Христі.

#радість
#підбадьорення
@virshi_for_God

Дорогі підписники!💎💎💎

Дякую Богу за можливість ділитися з вами християнськими віршами.

Якщо вам подобається канал-
запрошуйте своїх друзів, братів та сестер.

Посилання нижче:
@virshi_for_God
Божих благословінь вам!