Forwarded from Zelenskiy / Official
У цій битві в нас є одна потужна й дієва зброя. Молот і меч нашого духу й свідомості. Відвага й хоробрість. Чесноти, які схиляють нас робити добру справу й долати зло.
Головний акт мужності – витримка й доведення свого діла до кінця попри все. Наш шлях освітлює правда. Ми знаємо її. Ми захищаємо її. Наша правда – це боротьба за волю. Свобода має високу ціну. Але рабство – іще вищу.
____
In this battle, we have one powerful and effective weapon. The hammer and sword of our spirit and consciousness. Courage and bravery. Virtues that incline us to do good deeds and overcome evil.
The main act of courage is endurance and bringing one's work to the end in spite of everything. The truth illuminates our path. We know it. We protect it. Our truth is a struggle for freedom. Freedom comes at a high price. But slavery costs even more.
Photo: Daphne Wesdorp, Kostiantyn Liberov and Vlada Liberova, Pavlo Petrov for State Emergency Service, Adrienne Surprenant for Lemondefr Agence Myop, Da Vinci Wolves 67th brigade, Patryk Jaracz, Taras Ibrahimov, Evgeniy Maloletka.
Головний акт мужності – витримка й доведення свого діла до кінця попри все. Наш шлях освітлює правда. Ми знаємо її. Ми захищаємо її. Наша правда – це боротьба за волю. Свобода має високу ціну. Але рабство – іще вищу.
____
In this battle, we have one powerful and effective weapon. The hammer and sword of our spirit and consciousness. Courage and bravery. Virtues that incline us to do good deeds and overcome evil.
The main act of courage is endurance and bringing one's work to the end in spite of everything. The truth illuminates our path. We know it. We protect it. Our truth is a struggle for freedom. Freedom comes at a high price. But slavery costs even more.
Photo: Daphne Wesdorp, Kostiantyn Liberov and Vlada Liberova, Pavlo Petrov for State Emergency Service, Adrienne Surprenant for Lemondefr Agence Myop, Da Vinci Wolves 67th brigade, Patryk Jaracz, Taras Ibrahimov, Evgeniy Maloletka.
Forwarded from Офіс Президента
На сайті Офісу Глави держави і в YouTube доступна програма відомого ведучого Девіда Леттермана «Мій наступний гість не потребує представлення» за участю Президента України Володимира Зеленського.
Ноутбуки для онлайн навчання уже в дітей із Слов’янська та Херсону. Як і обіцяв.
Це те, що просили батьки, коли в суботу разом із Ірина Верещук були на зустрічі у Центрі професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці.
Дві мами сьогодні в обласній військовій адміністрації уже забрали ноутбуки.
У кожної родини переселенців своя історія переїзду на Вінниччині. Але життя дітей під час війни має бути повноцінним, особливо – щодо освіти.
Робимо усе, аби майбутнє покоління українців могли вчитися.
«Ми з Донецької області, - розповідає Юлія Гвоздь. - У мене двоє діточок, але старша донька вже окремо живе, а молодша з нами. Мирослава у 4 класі, вчиться онлайн зі своєю школою - з Слов’янська. Вчителька теж виїхала – у Полтавську область. Із 30 учнів 22 залишились в Україні і займаються, а решта - виїхали закордон.
Батьки чоловіка у Краматорську.
В березні приїхали у Вінницю. Майже опівночі. Їхали внікуди, але Боженька завів нас сюди. Ми зателефонували і нам сказали: «Їдьте, ми вас чекаємо». Ми не очікували… Залишилось тут – тут все є. Поки чекаємо Перемоги…».
За словами директора Центру Валерія Дяківа, Мирослава Гвоздь – талановита, творчо обдарована дитина. Уже у Вінниці брала участь у вокальних конкурсах та була задіяна у виставі, яку ставили разом із акторами Харківського театру імені Леся Курбаса. «Вони теж у нас живуть».
Мама Микити Макарова – Вікторія розповіла, як вони у травні виїжджали із окупованого Херсону: «67 блок-постів проїхали… Не знали ми куди нам їхати.
І так пощастило, що далекі родичі, які тепер майже сусіди, розказали, що в училищі приймають людей, які їдуть з війни... Сину вже тут виповнилось 17 років. Закінчив 11 клас, вступив у Херсонський аграрний університет, який переїхав у Кропивницький. Вчиться онлайн. Цей ноутбук нам сьогодні, як омріяний подарунок на Новий рік. Дякую вінничанам за все. Ви показали приклад української нації».
Це те, що просили батьки, коли в суботу разом із Ірина Верещук були на зустрічі у Центрі професійно-технічної освіти № 1 міста Вінниці.
Дві мами сьогодні в обласній військовій адміністрації уже забрали ноутбуки.
У кожної родини переселенців своя історія переїзду на Вінниччині. Але життя дітей під час війни має бути повноцінним, особливо – щодо освіти.
Робимо усе, аби майбутнє покоління українців могли вчитися.
«Ми з Донецької області, - розповідає Юлія Гвоздь. - У мене двоє діточок, але старша донька вже окремо живе, а молодша з нами. Мирослава у 4 класі, вчиться онлайн зі своєю школою - з Слов’янська. Вчителька теж виїхала – у Полтавську область. Із 30 учнів 22 залишились в Україні і займаються, а решта - виїхали закордон.
Батьки чоловіка у Краматорську.
В березні приїхали у Вінницю. Майже опівночі. Їхали внікуди, але Боженька завів нас сюди. Ми зателефонували і нам сказали: «Їдьте, ми вас чекаємо». Ми не очікували… Залишилось тут – тут все є. Поки чекаємо Перемоги…».
За словами директора Центру Валерія Дяківа, Мирослава Гвоздь – талановита, творчо обдарована дитина. Уже у Вінниці брала участь у вокальних конкурсах та була задіяна у виставі, яку ставили разом із акторами Харківського театру імені Леся Курбаса. «Вони теж у нас живуть».
Мама Микити Макарова – Вікторія розповіла, як вони у травні виїжджали із окупованого Херсону: «67 блок-постів проїхали… Не знали ми куди нам їхати.
І так пощастило, що далекі родичі, які тепер майже сусіди, розказали, що в училищі приймають людей, які їдуть з війни... Сину вже тут виповнилось 17 років. Закінчив 11 клас, вступив у Херсонський аграрний університет, який переїхав у Кропивницький. Вчиться онлайн. Цей ноутбук нам сьогодні, як омріяний подарунок на Новий рік. Дякую вінничанам за все. Ви показали приклад української нації».
Forwarded from ТИМОШЕНКО 🇺🇦
росіяни обстріляли пологове відділення лікарні.
Обстріляли місце, де сьогодні народилося 2 дитини.
До атаки лікарі встигли завершити кесарів розтин.
У закладі перебуває 5 жінок після пологів.
Дивом ніхто не постраждав. І медики, і пацієнти перебували в укритті.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Zelenskiy / Official
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Цей тиждень для України буде важливим із політичної точки зору. Ми заходимо в наступний рік і маємо зберегти спільне розуміння наших національних цілей.
Звичайно, це звільнення нашої землі від ворога, а також відновлення України, повернення наших людей додому, подальше зближення нашої держави з ключовими партнерами, відкриття нових можливостей для України у світі – це все завдання на найближчий час. І не лише для держави, але й для кожного і кожної з нас.
Незабаром я представлю свій погляд на реалізацію цих завдань у щорічному посланні до Верховної Ради про зовнішнє та внутрішнє становище України. Хочу, щоб це послання було не звітом, а нашою з вами розмовою про наступний рік.
Дякую всім, хто працює заради України! Дякую всім, хто воює за нашу незалежність! Дякую всім підрозділам наших сил оборони, які наближають поразку ворога!
Слава Україні!
Звичайно, це звільнення нашої землі від ворога, а також відновлення України, повернення наших людей додому, подальше зближення нашої держави з ключовими партнерами, відкриття нових можливостей для України у світі – це все завдання на найближчий час. І не лише для держави, але й для кожного і кожної з нас.
Незабаром я представлю свій погляд на реалізацію цих завдань у щорічному посланні до Верховної Ради про зовнішнє та внутрішнє становище України. Хочу, щоб це послання було не звітом, а нашою з вами розмовою про наступний рік.
Дякую всім, хто працює заради України! Дякую всім, хто воює за нашу незалежність! Дякую всім підрозділам наших сил оборони, які наближають поразку ворога!
Слава Україні!
Forwarded from Zelenskiy / Official
Наша #ФортецяБахмут.
Ще минулого року там жили 70 тисяч людей, а зараз лишилися одиниці цивільних. Там немає місця, яке не було б полито кровʼю. Там не буває години, коли не звучав би страшний гуркіт артилерії. Але Бахмут стоїть. Наші сили оборони стоять. Український Донбас стоїть.
——
Our #BakhmutFortress.
Last year, 70,000 people lived there. Now only a few civilians are left there. There is no place that is not covered with blood. There is no hour when the terrible roar of artillery does not sound. Still, Bakhmut stands. Our defense forces stand. Ukrainian Donbas stands.
Photo: Kostiantyn Liberov and Vlada Liberova, Chris McGrath, André Luís Alves, Diego Herrera.
Ще минулого року там жили 70 тисяч людей, а зараз лишилися одиниці цивільних. Там немає місця, яке не було б полито кровʼю. Там не буває години, коли не звучав би страшний гуркіт артилерії. Але Бахмут стоїть. Наші сили оборони стоять. Український Донбас стоїть.
——
Our #BakhmutFortress.
Last year, 70,000 people lived there. Now only a few civilians are left there. There is no place that is not covered with blood. There is no hour when the terrible roar of artillery does not sound. Still, Bakhmut stands. Our defense forces stand. Ukrainian Donbas stands.
Photo: Kostiantyn Liberov and Vlada Liberova, Chris McGrath, André Luís Alves, Diego Herrera.