У наші дні кіно – це невід’ємна частина повсякденного життя кожного з нас. Фільми формують людей, допомагають прожити чужий досвід і не допустити помилки у реальному житті. Вони навчають, мотивують, формують особистість, підіймають настрій, змушують задуматись. Сінематограф в нашій країні довго знаходився у деякому «провалі» і, на щастя, повільно, але виходить з нього. Ми бачимо в кінотеатрах не мало фільмів про жахливі події на Сході країни, такі як «Кіборги» та «Донбас». Про українські душі, про традиції… В нашій країні почали робити фільми, які бачать та оцінюють знані експерти різних країн світу. Від того, наскільки розвинутий сінематограф у країні, залежить наскільки ця країна має свою історію, чи є цій країні про що розповісти людям. І те, що наразі з’являється все більше наших, українських, фільмів, означає, що у нашого народу нарешті формується власна історія, історія незалежної України.
Зі святом! З днем українського кіно! 🎬

Сьогодні світова спільнота вшановує пам’ять жертв фашизму. Цей день скорботи за мільйонами загиблих. Вони помирали не лише на полі бою, а й у концтаборах та на окупованих територіях. Вони гинули під час бомбардувань. Вмирали від голоду та хвороб. Їх спалювали живцем та труїли у газових камерах. Їх катували та розстрілювали. Цей день не просто дата, а день пам’яті та скорботи. Війна не оминула жодну українську родину. І скільки б років не минуло, ми маємо пам’ятати, яку ціну заплатили за мир та свободу. А слова «ніколи знову», мають стати не черговим гаслом, а нашим щирим прагненням засвоїти криваві уроки минулого.
Вічна пам’ять загиблим.

"Я вражений, дуже задоволений, просто як громадянин України, що є такий університет. Але найголовніше, що я побачив — однаково розумних студентів та викладачів, однаково енергійних, однаково молодих, однаково інтелектуальних.” — Президент України поділився враженнями від візиту до житомирської Політехніки.

Поєднання фаху та досвіду — гарантія втілення найамбітніших загальноміських проєктів, що змінять на краще життя кожного з нас.

14 вересня представники Житомирської обласної філії Комітету виборців України презентували соціологічне дослідження «Якими будуть вибори Житомирської обласної та міської ради, і хто стане мером Житомира?».

Станом на 4 вересня беззаперечними лідерами були Сергій Сухомлин (40,6%) та Олена Розенблат (5,1%). Але вже за тиждень ситуація кардинально змінилася. Сергій Сухомлин ще залишається лідером, хоча при цьому його рейтинг знизився до 33,2%. А найближчим конкурентом діючого мера став ректор Житомирської політехніки Віктор Євдокимов: його рейтинг стрімко зріс і становить 9,3%.
Офіційний канал Віктора Євдокимова: @viktorievdokimov

Верховенство права. Свобода слова та вибору. Сильне громадянське суспільство. Рівні права та можливості. Це важливі складові для побудови демократичної держави. Сьогодні світова спільнота відзначає Міжнародний день демократії. Україна неодноразово відстоювала свій демократичний вибір. Та подальше утвердження та розбудова демократичного суспільства складний шлях, який ми маємо подолати. Демократія – велике досягнення та ще більша відповідальність. І пам’ятаємо, що демократія працює там, де люди заявляють на неї права. Бережімо наші цінності та відстоюємо наші права.

Де можна відпочити в Житомирі?

Кожен третій житомирянин не може одразу відповісти на таке просте запитання 🤷‍♀️

Пішохідна вулиця Михайлівська — це, мабуть, єдиний простір, де можна цікаво й комфортно проводити свій вільний час. Про парк Гагаріна, набережну та гідропарк житомиряни згадують з відчаєм. Натомість багато з опитаних не заперечують, що за можливості переїхали б в інше місто, до прикладу Львів чи Київ, адже за їх словами, там більше можливостей та цікавіше.

Житомиряни все ще сподіваються, що колись всі райони міста стануть такими ж яскравими, як і центр. Поки залишається лише чекати рушійних ідей від небайдужих городян, які готові впроваджувати ці зміни 💚

Рівно 20 років тому, 16 вересня зник журналіст, засновник інтернет-видання "Українська правда" Георгій Гонгадзе. Він загинув, захищаючи право кожного з нас знати правду.

На жаль, Георгій Гонгадзе — далеко не єдиний журналіст, який загинув, відстоюючи наші права та демократичні засади. За всі роки незалежності загинуло чи зникло безвісти близько вісімдесяти українських журналістів. Сергій Сухобок, Олесь Бузина, Павло Шеремет, Катерина Гандзюк, Вадим Комаров, Сергій Ніколаєв, В’ячеслав Веремій, Сергій Самарський, Олег Задоянчук, Віктор Гурняк, Денис Денисюк…

Пам’ятаємо… Вшановуємо...

Житомиряни мріють, що колись у рідному місті з'явиться культурний простір, і про івенти можна буде дізнатись не з інсайдерської інформації. Поки ж карантин є головною відмовою влади щодо інформування населення про цікаві туристичні й культурні події міста. Житомиряни також нарікають на освітлення в місті й обмеженість вибору культурних заходів. Люди не знають, куди піти, крім музею Космонавтики, й де подивитись хороший фільм, крім єдиного комунального кінотеатру.

Житомир вартий того, аби містяни пишались рідним містом й сюди не було соромно запрошувати туристів. Житомиряни розповіли, що мають дуже багато амбітних ідей й готові ділитись ними з владою.

«Запобігти. Врятувати. Допомогти» — гасло українських рятувальників.

Рятівник - це покликання, це спосіб життя. Самовідданість, мужність, сміливість, сила волі та дисципліна – це риси характеру, які притаманні людям, що обрали цю професію.

Ви сильні духом люди! Щоденно забезпечуєте надійний захист життя людей від вогню та стихії, ви постійно на варті і готові до боротьби з незваним лихом і завжди готові якнайшвидше допомогти тим, хто найбільш цього потребує.

Вітаю із професійним святом та бажаю невичерпного оптимізму, бадьорості, міцного здоров’я та богатирської сили! А родинне тепло буде міцною опорою справжніх героїв.

Житомир перспективне та історично унікальне місто. Люди, які в ньому живуть, по-справжньому люблять свій край, адже всупереч усім негараздам житомиряни не хочуть переїжджати до іншого міста.

Більшість з опитаних розповіли, що навіть якби випала така можливість, нізащо не змінили б свою прописку. Проте 15% поділились, що мріють мешкати у Львові, Києві чи на західній Україні.

Не дарма існує така народна мудрість: “Де народився - там і згодився”. Тож робитимемо усе, аби Житомир насправді розцвів і став містом, де мріятимуть жити.

18 вересня Україна і весь світ відзначає Всесвітній день моніторингу якості води.

Проте житомирянам поки немає що відзначати, адже й чистої води у місті обмаль. Ще навесні у Житомирі гостро постала проблема через зниження рівня води в річці Тетерів, яка є водною артерією всього міста. У місті систематично відключали водопостачання, адже за розрахунками запасів у водосховищах вистачило б лише на місяць.

Вода забруднена не тільки в річці, а й на водогонах міста, міських пляжах і навіть - у кранах. Вона непридатна для пиття, тому житомиряни змушені купувати воду у бутлях й носити її додому самі, або ж платити гроші за доставку.

Люди не можуть скористатися загальноміськими безкоштовними бюветами, щоб напитися води у спеку, бо бюветів в нашому місті взагалі немає.

Житомиряни втомились від “тархуну” й “коли”, які течуть з крану, як тільки увімкнуть воду після ремонту трубопроводу. Місту необхідне комплексне вирішення цієї проблеми, адже житомиряни заслуговують на гідні умови життя.

Сьогодні, 20 вересня, я, так само як і всі чоловіки - щасливі татусі  донечок і синочків, відзначаємо Всенародний день батька.

Бути хорошим батьком – найвідповідальніша і найпотрібніша робота в житті чоловіка. Стати прикладом для сина і добрим чарівником для дочки, навчати, розповідати, захищати, пояснювати, показувати на власному прикладі, а головне – робити все це з любов'ю і терпінням. Таке може тільки тато. Шановні чоловіки! Я вітаю сьогодні усіх батьків, які з підтримкою дружин разом  ведуть своїх дітей непростими стежками життя до яскравого майбутнього. Пишаюся вами та бажаю поваги від дітей і натхнення на буденні подвиги.

Команда партії "Слуга народу" спілкується з житомирянами про нагальні потреби і проблеми міста, з якими люди щоденно стикаються у своїх районах. Спеціальні шатри - місце сили. Тут житомиряни можуть розповісти про своє бачення нового, зручного для всіх без виключення міста та залишити побажання.
Разом ми зможемо ініціювати необхідні для громади каталізатори, які докорінно змінять життя житомирян.
Спілкування - це можливість почути кожного!