У Національному музеї історії України відбулася презентація книги «Славік. Музей у підвалі» та публічна дискусія «Жити попри все: люди, пам’ять і досвід окупації»
Подія вийшла за рамки звичайної розмови й стала емоційною бесідою людей, які розуміють, глибоко відчувають одне одного, проживають схожий досвід і зберігають силу духу.
Історія відомого маріупольця Вʼячеслава Долженка — про повернення сенсів життя, втрачених внаслідок російської агресії та окупаційного режиму.
Видання щоденника автора — приклад спільнодії людей, які, попри жорсткий досвід особистих втрат, порятунок з окупації та побудову нової реальності в умовах війни, обʼєдналися заради збереження памʼяті, сенсів та ідентичності своєї громади.
Ініціатором видання книги стала команда проєкту VEZHA, яка до повномасштабного вторгнення здобула для Маріуполя звання культурної столиці України, реалізувала десятки фестивалів, культурних та мистецьких подій, а сьогодні працює над створенням простору збереження ідентичності українського сходу в Києві, щоб зберегти сенси, цінності та ментальний фундамент громад в умовах тимчасової окупації.
За словами очільниці Маріупольського краєзнавчого музею Марії Сльоти:
«Ми втратили наше місто фізично, але воно є в кожному з нас. І доки ми піклуємося про те, щоб памʼять про наш Маріуполь жила, — воно живе. І так само, як памʼятування, важливо збирати, фіксувати й розповідати історії людей, які сьогодні творять сенси, культуру, мистецтво — наших сучасних героїв. Ми з командою працюємо над розбудовою простору збереження ідентичності VEZHA, який з одного боку має великий бекграунд нашої роботи у місті, а з іншого — створюватиме можливості, щоб унікальні голоси нашої та інших громад сходу звучали й не губилися».
📷 Вікторія Сідорова, Національний музей історії україни.
Подія вийшла за рамки звичайної розмови й стала емоційною бесідою людей, які розуміють, глибоко відчувають одне одного, проживають схожий досвід і зберігають силу духу.
Історія відомого маріупольця Вʼячеслава Долженка — про повернення сенсів життя, втрачених внаслідок російської агресії та окупаційного режиму.
Видання щоденника автора — приклад спільнодії людей, які, попри жорсткий досвід особистих втрат, порятунок з окупації та побудову нової реальності в умовах війни, обʼєдналися заради збереження памʼяті, сенсів та ідентичності своєї громади.
Ініціатором видання книги стала команда проєкту VEZHA, яка до повномасштабного вторгнення здобула для Маріуполя звання культурної столиці України, реалізувала десятки фестивалів, культурних та мистецьких подій, а сьогодні працює над створенням простору збереження ідентичності українського сходу в Києві, щоб зберегти сенси, цінності та ментальний фундамент громад в умовах тимчасової окупації.
За словами очільниці Маріупольського краєзнавчого музею Марії Сльоти:
«Ми втратили наше місто фізично, але воно є в кожному з нас. І доки ми піклуємося про те, щоб памʼять про наш Маріуполь жила, — воно живе. І так само, як памʼятування, важливо збирати, фіксувати й розповідати історії людей, які сьогодні творять сенси, культуру, мистецтво — наших сучасних героїв. Ми з командою працюємо над розбудовою простору збереження ідентичності VEZHA, який з одного боку має великий бекграунд нашої роботи у місті, а з іншого — створюватиме можливості, щоб унікальні голоси нашої та інших громад сходу звучали й не губилися».
📷 Вікторія Сідорова, Національний музей історії україни.
❤3
💬 Запрошуємо на першу діалогову зустріч «Я з Маріуполя. Для мене це…»
Що означає та з чим асоціюється Маріуполь сьогодні? Чим він є у пам’яті, досвіді та цінностях людей, які вимушено опинилися в різних містах України та за її межами?
Розпочинаємо серію зустрічей присвячених осмисленню ідентичності та збереженню пам’яті про Маріуполь і Надазов’я через живий діалог із маріупольцями, які є головними носіями сенсів та культурних практик.
Для кого ця зустріч:
— для тих, хто має досвід життя в Маріуполі або походить із маріупольської громади;
— для тих, хто був змушений залишити місто й шукає спосіб зберегти зв’язок із ним;
— для тих, хто хоче поділитися власною історією і відчуттями;
— для тих, кому важливо бути частиною спільного діалогу про ідентичність і майбутнє Маріуполя.
Ми разом зафіксуємо ключові образи та практики, які є важливими для маріупольців, а також окреслимо пріоритети для майбутніх проєктів простору ідентичності та партнерських ініціатив.
Збережімо Маріуполь спільними зусиллями, адже майбутнє міста в його людях!
Зустріч проходитиме у форматі інтерактивної роботи з використанням партисипативних інструментів.
📍 Онлайн (Zoom)
🗓 15 квітня, 17:00
(для учасників віком від 22 років)
👉 Посилання на реєстрацію: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScUPj8Cl74d57emlRzrU-X-Hh1JqKZxElW6-Y-eau_ptFVjmg/viewform
Реєстрація відкрита до 13 квітня, 20:00. Кількість учасників обмежена.
Всі зареєстровані учасники отримають запрошення на електронну пошту.
Що означає та з чим асоціюється Маріуполь сьогодні? Чим він є у пам’яті, досвіді та цінностях людей, які вимушено опинилися в різних містах України та за її межами?
Розпочинаємо серію зустрічей присвячених осмисленню ідентичності та збереженню пам’яті про Маріуполь і Надазов’я через живий діалог із маріупольцями, які є головними носіями сенсів та культурних практик.
Для кого ця зустріч:
— для тих, хто має досвід життя в Маріуполі або походить із маріупольської громади;
— для тих, хто був змушений залишити місто й шукає спосіб зберегти зв’язок із ним;
— для тих, хто хоче поділитися власною історією і відчуттями;
— для тих, кому важливо бути частиною спільного діалогу про ідентичність і майбутнє Маріуполя.
Ми разом зафіксуємо ключові образи та практики, які є важливими для маріупольців, а також окреслимо пріоритети для майбутніх проєктів простору ідентичності та партнерських ініціатив.
Збережімо Маріуполь спільними зусиллями, адже майбутнє міста в його людях!
Зустріч проходитиме у форматі інтерактивної роботи з використанням партисипативних інструментів.
📍 Онлайн (Zoom)
🗓 15 квітня, 17:00
(для учасників віком від 22 років)
👉 Посилання на реєстрацію: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScUPj8Cl74d57emlRzrU-X-Hh1JqKZxElW6-Y-eau_ptFVjmg/viewform
Реєстрація відкрита до 13 квітня, 20:00. Кількість учасників обмежена.
Всі зареєстровані учасники отримають запрошення на електронну пошту.
❤4
Заводська прохідна, рибалки, фестивалі та водонапірна вежа... Що ж насправді відображає ідентичність Маріуполя?
За підсумками першої діалогової зустрічі «Я з Маріуполя. Для мене це…» учасники спробували зібрати всі фрагменти образу нашого міста до купи. І нам є чим з вами поділитися! На перших етапах вдалося визначити домінуючі, на думку учасників, елементи:
- індустріальність у втіленні сталевара, прохідних заводу та ритму життя
- море та рибалка, не без славнозвісних азовських бичків та тюльки
- вежа як одна з найвпізнаваніших пам'яток та "серце" міста
- оновлена площа Свободи з голубами-символами миру
- культура греків Надазов'я, яка так тісно переплелася з українською.
Поруч із цим з’являлися десятки інших образів — від будівлі Драмтеатру до тюльпанів у парку "Веселка", лікувальної муляки з узбережжя, архітектури модерну, смаку справжніх маріупольських чебуреків чи вражаючого плавучого доку судоремонтного заводу. Все, що нагадує наш різноманітний та багатоголосий Маріуполь.
Такий формат, безперечно, є ще однією можливістю для спілкування, і це має дійсно велике значення для всіх нас.
🫂 Дякуємо кожному й кожній за довіру, відкритість і готовність ділитися своїм.
За підсумками першої діалогової зустрічі «Я з Маріуполя. Для мене це…» учасники спробували зібрати всі фрагменти образу нашого міста до купи. І нам є чим з вами поділитися! На перших етапах вдалося визначити домінуючі, на думку учасників, елементи:
- індустріальність у втіленні сталевара, прохідних заводу та ритму життя
- море та рибалка, не без славнозвісних азовських бичків та тюльки
- вежа як одна з найвпізнаваніших пам'яток та "серце" міста
- оновлена площа Свободи з голубами-символами миру
- культура греків Надазов'я, яка так тісно переплелася з українською.
Поруч із цим з’являлися десятки інших образів — від будівлі Драмтеатру до тюльпанів у парку "Веселка", лікувальної муляки з узбережжя, архітектури модерну, смаку справжніх маріупольських чебуреків чи вражаючого плавучого доку судоремонтного заводу. Все, що нагадує наш різноманітний та багатоголосий Маріуполь.
Такий формат, безперечно, є ще однією можливістю для спілкування, і це має дійсно велике значення для всіх нас.
🫂 Дякуємо кожному й кожній за довіру, відкритість і готовність ділитися своїм.
❤3👍1