А не треба багато чого вигадувати. Просто робити як поляки. Економічно та політично Польща – це успішний кейс. Ми багато в чому схожі. У нас досить близька історія. В минулому вони проходили через багато труднощів і катаклізмів. Як ми сьогодні. Все це в них теж було. Але зараз вони незалежні й успішні.

Ми нічим не гірші. Проте нам є чому вчитись у поляків. Менше говорити, а більше робити. Бути приземленими та практичними, менше витати в хмарах. Спокійна, але тверда самоідентичність в стилі «Tu jest Polska!». Плюс наполегливо працювати, все доводити до кінця, не зупинятись, допоки не досягнуто результат. Завжди й у всьому тримати марку – така собі національна гідність. Все це в нас є. Отже, спокійно беремо та робимо. Бо тут є Україна!

Як віцепрем'єр та міністр, опікуюсь тими, хто змушений був покинути свої домівки, рятуючись від війни, а також проблемами територій, прилеглих до лінії фронту. Звісно, насамперед йдеться про гуманітарне реагування.

Співпрацюємо з профільними міжнародними організаціями. Серед очевидних результатів хочу, все-таки, зосередитися на проблемі: міжнародники не до кінця переналаштували свою роботу під виклики війни в Україні. Бюджети, швидкість прийняття рішень й алгоритми управління проєктами, на жаль, не завжди та не у всьому відповідають масштабу та швидкості подій в Україні.

Іноді допомога (з різних причин) не враховує реальні потреби. Досить часто гуманітарне реагування з боку міжнародників неадекватне викликам, а іноді має відверто символічний характер.

Міжнародні гуманітарні оператори мають адаптувати свої підходи:

- кардинально збільшити фінансування гуманітарних проєктів в Україні;

- розробляти гуманітарні операції з врахуванням реальних потреб бенефіціарів, тобто наших людей,

- максимально спростити та пришвидшити внутрішні процедури, тобто мінімізувати бюрократію;

- тісніше координувати свою діяльність з Урядом;

- менше витрат на апарат, поїздки, конференції та консалтинг, а більше – безпосередньо на конкретну допомогу нашим людям, особливо жінкам з дітками та людям похилого віку;

Ми дуже вдячні міжнародним гуманітарним організаціям за їх діяльність в Україні. Але, ми будемо ще більше вдячні, якщо їм вдасться швидко переналаштувати свої бюджети та робочі алгоритми під поточні виклики, гостроту та масштаб яких можна не пояснювати.
____________________________

As vice-prime minister and as minister, I deal with internally displaced persons and the areas adjacent to the frontline. Primarily we manage humanitarian response.

We cooperate with the international humanitarian organizations. Alongside the obvious results, there is a problem, which is that the international organizations haven’t fully adapted their work to the challenges of war in Ukraine. Unfortunately, budgets, decision making speed, project management algorithms are not always in line with the scale and speed of events in Ukraine. Sometimes, the help (for various reasons) is not adequate to the real needs. Rather often the humanitarian response isn’t adequate to the challenges, and sometimes it is just nominal.

The international humanitarian organizations should adapt to:

- radically increase funding of the humanitarian response in Ukraine;

- plan humanitarian operations based on the real needs of the beneficiaries, i.e. our internally displaced persons;

- simplify and speed up internal procedures;

- closely coordinate with the Government;

- less expenses for management, travel, conferences and consulting; more expenses for specific aid for our people, especially women with kids and elderly.

We are grateful to the international humanitarian organizations for their work in Ukraine. But we would be even more grateful, if they could adapt their budgets and working algorithms to the current challenges, the scale and severity of which need no explanation.

Доля нам дає випробування, а ми їй – нашу працю та нашу посмішку 😁

Зараз усім важко. Саме тому багато працюйте та щиро посміхайтеся!

Усім ворогам на зло!🤘

Суперник в Усика був серйозний, але я чомусь зовсім не переживала. Ну не міг Олександр програти!

Напевно, так само ми відчуваємо цю війну. Нам важко, але немає сумнівів, хто, зрештою, переможе. Серйозний ворог, попереду багато крові та поту. Але буде шостий раунд, потім восьмий, дванадцятий, потім гонг, перемога, сльози та наш прапор.

Слава Україні! 🇺🇦

Сьогодні зустрілася з Деніз Браун, керівницею офісу ООН з гуманітарних справ в Україні. Разом готуємось до зими. Дуже розраховуємо на участь усіх гуманітарних структур ООН у реагуванні на виклики, які нас чекають.

Вдала гуманітарна операція: сьогодні евакуювали 825 людей з непідконтрольної частини Харківської області, 238 з них – діти.

Дякуємо очільнику Харківської ОВА Олегу Синєгубову за організацію процесу, а також волонтерським організаціям за їхню самовідданість та допомогу✊

Синій та жовтий! І слава, і воля!

Всіх вітаю з Днем нашого Державного прапора! 🇺🇦

З Днем Незалежності, ненько-Україно! Наша незламна та єдина! 💙💛

За Женевськими конвенціями наші військовополонені вправі надсилати та отримувати листи. Національне інформаційне бюро (НІБ) Мінреінтеграції розпочало відповідну роботу з організації листування наших військовополонених з їхніми рідними. Днями до України прибула перша партія листів. НІБ працює над їх передачею рідним військовополонених.

Дякуємо Міжнародному комітету Червоного Хреста за посередництво та професійну роботу!

Якщо ви евакуювалися з небезпечних районів, починати нове життя на новому місці – це завжди нелегко. Але, треба щось робити, життя триває, і тут головне – ентузіазм та оптимізм!

Ганна Логвиненко має трьох дітей. У квітні вони евакуювалися з Донецької області до м. Лубни. Сумувала п’ять днів. На шостий – пішла на місцевий ринок шукати роботу. Мала свою електродуховку. Почала пекти пиріжки на продаж.

Коли пані Ганна звернулася за допомогою до гуманітарних організацій, вони були приємно вражені тим, що людина чітко вказала, що їй треба і навіщо: електрогриль, фритюрницю та індукційну плиту на дві конфорки, щоб робити чебуреки, шаурму і хот-доги.

Коли все це їй доставили, каже, що не могла дочекатися ранку, щоб почати працювати на новому обладнанні.

Тепер пані Ганна смачно годує багато людей, а її сім’я називає Лубни своїм новим домом❤️

Роз'яснення щодо обов'язкової евакуації.