Сьогодні працюю на Вінниччині. У фокусі – ветеранська робота в громадах, а також розміщення маломобільних ВПО.

Під час війни особам з інвалідністю особливо важко. Маємо про них не забувати. Уряд має слухати та чути профільні громадські організації.

Сьогодні провела міжвідомчу нараду щодо державної підтримки громадських організацій осіб з інвалідністю.

Почули позицію Національної Асамблеї людей з інвалідністю, Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих.

Дякую за конструктив колегам з Мінсоцполітики, Мінфіну та Мінекономіки 🤝

Сьогодні працюю на Черкащині. Фокус – діти-переселенці та ветерани.

Разом із керівником Мінветеранів Олександром Порхуном та очільником Черкаської ОВА Ігорем Табурцем вручили ключі від квартир нашим Захисникам і Захисницям. Це 10 сімей у м. Золотоноша на Черкащині.

Дякую обласній владі та місцевому бізнесу. Ви не просто дбаєте про ветеранів. Ви взяли та зробили! Гарний приклад для інших громад 👍

У Черкасах відвідала центр тимчасового проживання ВПО. Специфіка цього закладу в тому, що тут проживають сімʼї освітян, які переїхали з небезпечних прифронтових районів.

Ввечері поверталась з Черкащини до Києва. З авто побачила ось такі пейзажі. Красота нашої землі просто приголомшує ❤️

Сьогодні мала приємну та довгоочікувану зустріч. У реабілітаційному центрі МВС проходить відновлення Марʼяна Чечелюк. Співробітник Нацполіції з Маріуполя. Виходила по гуманітарному коридору з Азовсталі. Була затримана росіянами. Потім два роки полону. Нещодавно Марʼяну обміняли.

Марʼяна не була комбатантом і мала право на вихід Азовсталі як цивільна особа. Добре памʼятаю той день, коли мені повідомили, що на гуманітарному коридорі з Азовсталі окупанти затримали молоденьку дівчину-поліцейську. Шок, обурення, злість. Потім надія та віра.

Два роки – це багато часу. Але сьогодні Марʼяна з нами – і це головне.

У ворожому полоні ще залишився її наречений Владислав – боєць «Азову». Молимось за його повернення 🙏