Ця війна, можливо, буде довшою, ніж очікували. Землю свою ми не віддамо. Ми за неї воюємо та ми її відвоюємо. Тому, можливо, ця війна буде кривавішою, ніж ми уявляли.

Після 24 лютого життя всіх українців змінилося. Особливо це стосується тих, хто зараз мешкає на тимчасово окупованих територіях. Їм зараз дуже непросто. Багато хто з них зараз має приймати важкі доленосні рішення для себе та своїх сімей.

Постають два основні питання:

- Чи залишатися жити під тимчасовою окупацією?

- Якщо залишатися під окупацією, чи брати російський паспорт?

Не заглиблюючись в юридичні, політичні та моральні питання, як міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, раджу наступне:

1) Переїжджати на підконтрольну територію. Знаю, що це непросто, але знаходьте шляхи та можливості. Бо, зрештою, йдеться про вашу безпеку й долю вашу та ваших дітей.

2) Не брати російський паспорт. Знаю, що це може бути непросто, але в довгостроковій перспективі російське громадянство створить вам більше проблем, ніж вигоди.

Отже, не беріть російські паспорти, не залишайтеся в окупації!

Ірина Верещук

❗️Щодо подальшої роботи з обміну військовополоненими:

Свій функціонал з обміну військовополоненими передаю Головному управлінню розвідки Міноборони.

Відповідні реєстри створено, організаційні питання відпрацьовано, комунікаційні канали налагоджено. Надалі обміни військовополоненими – це спільна робота ГУР та СБУ.

Мінреінтеграції залишається відповідальним за утримання реєстрів військовополонених та роботу з профільними міжнародними організаціями.

Ірина Верещук

Менш ніж за три місяці розпочнеться новий навчальний рік. Для багатьох батьків і педагогів це час приймати рішення. 

Давайте чесно: на тимчасово окупованих територіях, до їх возз'єднання з Україною, нормального життя не буде. Окрім купи юридичних проблем, є ще одна - Україна буде воювати за свої землі: тому тимчасово окуповані території можуть бути зоною бойових дій. Тут ми маємо бути чесними один з одними.

Зараз опускається залізна завіса між цивілізацією та дикістю. Багато мешканців на тимчасово окупованих територіях зараз вирішують для себе: з якої сторони паркана вони хочуть опинитись: з цієї або з тієї. 

Те, куди у вересні підуть вчитися діти, може буквально визначити долю: і дітей, і батьків.

Щодо педагогів, особливо молодих, то неправильне рішення зараз може назавжди зруйнувати професійне життя. Тому, звертаюсь до педагогів навчальних закладів всіх рівнів на тимчасово окупованих територіях: 

Не працюйте на окупантів. Просто переїдьте на підконтрольну Уряду України територію. Робота тут вам знайдеться. Якщо будете працювати на окупантів, юридичної відповідальності, можливо, ви уникнете. Але, вашу кар’єру педагога на цьому буде завершено. 

Також, звертаюся до батьків з тимчасово окупованих територій: 

Не ведіть дітей вчитись в окупантські навчальні заклади. Переїжджайте на підконтрольну територію. Знаю, що важко. Розумію, без свого житла, без роботи, без друзів дуже важко. Але майбутнє тут з нами, а не там з ними. Трішки терпіння, і все налагодиться. Переживемо і це. Діти потім будуть вдячні.