#Освіта_Торецька
#Вісті_з_гуманітарних_штабів
Завдяки підтримці Торецької міської військової адміністрації в освітньому хабі “Аліса в країні знань” було проведено чергове заняття з англійської мови “Easy English: step-by-step”, де діти поринули в захопливий світ сімейних цінностей.
Маленьки відвідувачі вивчали нові англійські слова, ділилися історіями про своїх близьких, малювали родинні дерева та навіть зіграли у веселу гру “Guess Who”. Наприкінці заходу вихованці освітньої локації створили “A mini family book”.
Такі заняття — не лише про мову, а й про розвиток емоційного інтелекту, вдячності та розуміння того, як важливо мати поруч рідних.
Дякуємо всім за активну участь! На наступному занятті нас чекає нова тема й нові пригоди.
Запрошуємо всіх бажаючих приєднатися до нас.
Ми знаходимось за адресою: місто Ірпінь, вул. Мечнікова, 118.
Додаткову інформацію, щодо занять з англійської мови можна отримати за наступними телефонами: 0997816532- Оксана, 0669046777 — Олена.
#Вісті_з_гуманітарних_штабів
Завдяки підтримці Торецької міської військової адміністрації в освітньому хабі “Аліса в країні знань” було проведено чергове заняття з англійської мови “Easy English: step-by-step”, де діти поринули в захопливий світ сімейних цінностей.
Маленьки відвідувачі вивчали нові англійські слова, ділилися історіями про своїх близьких, малювали родинні дерева та навіть зіграли у веселу гру “Guess Who”. Наприкінці заходу вихованці освітньої локації створили “A mini family book”.
Такі заняття — не лише про мову, а й про розвиток емоційного інтелекту, вдячності та розуміння того, як важливо мати поруч рідних.
Дякуємо всім за активну участь! На наступному занятті нас чекає нова тема й нові пригоди.
Запрошуємо всіх бажаючих приєднатися до нас.
Ми знаходимось за адресою: місто Ірпінь, вул. Мечнікова, 118.
Додаткову інформацію, щодо занять з англійської мови можна отримати за наступними телефонами: 0997816532- Оксана, 0669046777 — Олена.
Вакцинація дорослих — важливий захист для себе та інших
💉 Вакцинація — це не тільки для дітей. Для дорослих щеплення теж критично важливі.
🔹Захист від грипу, кору, дифтерії та правця — єдине рішення, щоб знизити ризик серйозних захворювань і ускладнень.
🔹Особливо важливо робити щеплення людям з групи ризику: медпрацівникам, людям похилого віку, вагітним, тим, хто має хронічні хвороби.
💡 Не забувайте про бустерні дози — вони забезпечують триваліший захист.
💉 Вакцинація — це не тільки для дітей. Для дорослих щеплення теж критично важливі.
🔹Захист від грипу, кору, дифтерії та правця — єдине рішення, щоб знизити ризик серйозних захворювань і ускладнень.
🔹Особливо важливо робити щеплення людям з групи ризику: медпрацівникам, людям похилого віку, вагітним, тим, хто має хронічні хвороби.
💡 Не забувайте про бустерні дози — вони забезпечують триваліший захист.
3 травня - Всесвітній день свободи преси
Щороку 3 травня світова спільнота відзначає День свободи преси, що слугує нагадуванням про важливість свободи слова для забезпечення демократії та захисту прав людини.
Дата 3 травня обрана не випадково. Саме цього дня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли «Віндхукську декларацію», в якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації наголошено, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса.
Відтоді Віндгукська декларація 1991 року є прикладом та каталізатором боротьби за свободу преси у всьому світі. Вона стала джерелом натхнення для регіональних декларацій, сприяла підвищенню професійних та етичних стандартів журналістики, відкрила шлях для активної діяльності організацій з питань свободи преси та стимулювала реформи законодавства у сфері медіа та розвитку вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації.
1993 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем свободи преси.
Російсько-українська війна також вплинула на свободу преси. Війна докорінно змінила роботу журналістів та історії, які вони висвітлюють. Російські атаки, що відбуваються по всій країні, перетворили їх усіх на воєнних репортерів.
З моменту повномасштабного російського вторгнення безпека журналістів опинилася під загрозою більше, ніж будь-коли. Вони іноді навмисно стають мішенями для військового вогню, незважаючи на те, що мають посвідчення «Преса», а список поранених або вбитих репортерів та ЗМІ, які сильно постраждали від авіаударів, продовжує зростати.
Також вплив війни зазнав на собі й медіасектор - порушено роботу редакцій, виникла загроза їх економічного виживання. Медіа втратили багатьох передплатників і рекламодавців. У поєднанні з іншими наслідками війни, як-от матеріальні руйнування, порушення ланцюгів постачань і вимушена релокація працівників, ця ситуація загрожує існуванню багатьох українських медіа. Кілька сотень видань закрилися, інші ж скоротили свою діяльність і тимчасово звільнили співробітників без збереження заробітної плати. Найбільше від цих викликів постраждали місцеві та друковані медіа.
З початку повномасштабного вторгнення росія скоїла 833 злочини проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну.
03 квітня 2022 року у Маріуполі російські військові вбили литовського режисера та документаліста Мантаса Кведаравічюса. Українська журналістка Альбіна Львутіна, яка була знайома з режисером, повідомила, що Мантаса Кведаравічюса застрелили російські військові. «Бездушні російські військові взяли Мантаса в полон і вбили. А потім просто кинули. Його героїчна дружина зробила неймовірне. Вона змогла під обстрілами знайти його тіло в Маріуполі й вивезти в рідну Литву. Щоб її саму не вбили, щоб тіло не знищили, треба було приховати інформацію», – написала журналістка. За її словами, Мантас загинув не 2 квітня, а раніше. На той момент дружина вже намагалася вивезти його тіло через росію. Про загибель Кведаравічюса в окупованому Маріуполі стало відомо 3 квітня. Також про обставини загибелі Мантаса Кведаравічюса у Маріуполі повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. За даними омбудсмена, він потрапив у полон до рашистів, які згодом його розстріляли. «Тіло режисера окупанти викинули на вулицю. Його дружина, ризикуючи життям, вивезла тіло з блокованого міста та привезла до Литви. Справжня причина загибелі режисера раніше не озвучувалась заради її безпеки», - йдеться у повідомленні.
9 травня 2023 року унаслідок ракетного обстрілу поблизу Часового Яру загинув відеожурналіст французької інформаційної агенції AFP Арман Солдін.
Щороку 3 травня світова спільнота відзначає День свободи преси, що слугує нагадуванням про важливість свободи слова для забезпечення демократії та захисту прав людини.
Дата 3 травня обрана не випадково. Саме цього дня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли «Віндхукську декларацію», в якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер. У декларації наголошено, що найважливішою складовою частиною будь-якого демократичного суспільства є вільна, плюралістична й незалежна преса.
Відтоді Віндгукська декларація 1991 року є прикладом та каталізатором боротьби за свободу преси у всьому світі. Вона стала джерелом натхнення для регіональних декларацій, сприяла підвищенню професійних та етичних стандартів журналістики, відкрила шлях для активної діяльності організацій з питань свободи преси та стимулювала реформи законодавства у сфері медіа та розвитку вільних, незалежних та плюралістичних засобів масової інформації.
1993 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення проголосити 3 травня Всесвітнім днем свободи преси.
Російсько-українська війна також вплинула на свободу преси. Війна докорінно змінила роботу журналістів та історії, які вони висвітлюють. Російські атаки, що відбуваються по всій країні, перетворили їх усіх на воєнних репортерів.
З моменту повномасштабного російського вторгнення безпека журналістів опинилася під загрозою більше, ніж будь-коли. Вони іноді навмисно стають мішенями для військового вогню, незважаючи на те, що мають посвідчення «Преса», а список поранених або вбитих репортерів та ЗМІ, які сильно постраждали від авіаударів, продовжує зростати.
Також вплив війни зазнав на собі й медіасектор - порушено роботу редакцій, виникла загроза їх економічного виживання. Медіа втратили багатьох передплатників і рекламодавців. У поєднанні з іншими наслідками війни, як-от матеріальні руйнування, порушення ланцюгів постачань і вимушена релокація працівників, ця ситуація загрожує існуванню багатьох українських медіа. Кілька сотень видань закрилися, інші ж скоротили свою діяльність і тимчасово звільнили співробітників без збереження заробітної плати. Найбільше від цих викликів постраждали місцеві та друковані медіа.
З початку повномасштабного вторгнення росія скоїла 833 злочини проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну.
03 квітня 2022 року у Маріуполі російські військові вбили литовського режисера та документаліста Мантаса Кведаравічюса. Українська журналістка Альбіна Львутіна, яка була знайома з режисером, повідомила, що Мантаса Кведаравічюса застрелили російські військові. «Бездушні російські військові взяли Мантаса в полон і вбили. А потім просто кинули. Його героїчна дружина зробила неймовірне. Вона змогла під обстрілами знайти його тіло в Маріуполі й вивезти в рідну Литву. Щоб її саму не вбили, щоб тіло не знищили, треба було приховати інформацію», – написала журналістка. За її словами, Мантас загинув не 2 квітня, а раніше. На той момент дружина вже намагалася вивезти його тіло через росію. Про загибель Кведаравічюса в окупованому Маріуполі стало відомо 3 квітня. Також про обставини загибелі Мантаса Кведаравічюса у Маріуполі повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. За даними омбудсмена, він потрапив у полон до рашистів, які згодом його розстріляли. «Тіло режисера окупанти викинули на вулицю. Його дружина, ризикуючи життям, вивезла тіло з блокованого міста та привезла до Литви. Справжня причина загибелі режисера раніше не озвучувалась заради її безпеки», - йдеться у повідомленні.
9 травня 2023 року унаслідок ракетного обстрілу поблизу Часового Яру загинув відеожурналіст французької інформаційної агенції AFP Арман Солдін.
24 серпня 2024 року у Краматорську внаслідок російського удару по готелю «Сапфір» загинув радник з питань безпеки британського інформагентства Reuters Раян Еванс. За даними правоохоронців, серед поранених було також четверо репортерів: громадяни США, Німеччини, Латвії та України. Пораненим журналістам віком 38, 40, 41 та 46 років надана медична допомога. Нацполіція зазначає, що росія вдарила з ОТРК «Іскандер-М» по готелю, де жила команда репортерів іноземного медіа.
10 жовтня 2024 року у росії в ув’язненні померла українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території. Родичі Вікторії подавали запит до окупаційної прокуратури Маріуполя. Звідти повідомили, що справи проти неї не заведено. Без відповіді залишилися листи до російських генеральної прокуратури, слідчого комітету, омбудсмена.
Репортер німецького видання Bild Бйорн Штрітцель отримав уламкове поранення внаслідок російського обстрілу міста Дружківка (Донецька область) 2 січня 2023 року.
27 червня 2023 року під час російського обстрілу Краматорська червня поранення дістала британська фотографка-фрилансерка Анастасія Тейлор-Лінд. Окрім цього під час обстрілу центру Краматорська поранення отримали троє громадян Колумбії – засновник організації Aquanta Ucraina, колумбійський депутат Серхіо Харамільйо, письменник Ектор Абад і журналістка Каталіна Гомес.
Кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко отримала 19 липня 2023 року контузію у зоні бойових дій на Донеччині, де знімала матеріал про українських захисників.
22 липня 2023 року оператор медіакомпанії Deutsche Welle (DW) Євген Шилко отримав осколкове поранення під час обстрілу міста Дружківка.
24 липня 2023 року журналіст французької інформаційної агенції AFP Ділан Коллінз отримав поранення внаслідок атаки безпілотника поблизу Бахмута.
22 грудня 2023 року фотографка, ведуча програми Укрінформу «Станція Краматорськ» Влада Ліберова отримала поранення на фронті у Донецькій області. «Їхали у бік Авдіївки і пакет градів розкрився по нашій автівці. З усіх можливих сценарії, це кращий, тому що могло бути все набагато гірше. І, чесно кажучи, я дуже щаслива, що все завершилося так, як завершилося», - казала Ліберова.
Нескінченним є список злочинів, скоєних росіянами проти українських та зарубіжних медійників. Багото життів працівників медіа забрала російська агресія, деякі з них загинули безпосередньо під час виконання своїх професійних обов’язків.
Всесвітній день свободи преси – це можливість нагадати, що демократичний розвиток країни, донесення правдивої та своєчасної інформації неможливе без свободи слова та свободи преси.
Саме завдяки журналістам увесь світ дізнається про жахи війни в Україні, а також про те, якою ціною ми відстоюємо свою свободу та незалежність.
Джерело: сайт Донецької облдержадміністрації
10 жовтня 2024 року у росії в ув’язненні померла українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території. Родичі Вікторії подавали запит до окупаційної прокуратури Маріуполя. Звідти повідомили, що справи проти неї не заведено. Без відповіді залишилися листи до російських генеральної прокуратури, слідчого комітету, омбудсмена.
Репортер німецького видання Bild Бйорн Штрітцель отримав уламкове поранення внаслідок російського обстрілу міста Дружківка (Донецька область) 2 січня 2023 року.
27 червня 2023 року під час російського обстрілу Краматорська червня поранення дістала британська фотографка-фрилансерка Анастасія Тейлор-Лінд. Окрім цього під час обстрілу центру Краматорська поранення отримали троє громадян Колумбії – засновник організації Aquanta Ucraina, колумбійський депутат Серхіо Харамільйо, письменник Ектор Абад і журналістка Каталіна Гомес.
Кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко отримала 19 липня 2023 року контузію у зоні бойових дій на Донеччині, де знімала матеріал про українських захисників.
22 липня 2023 року оператор медіакомпанії Deutsche Welle (DW) Євген Шилко отримав осколкове поранення під час обстрілу міста Дружківка.
24 липня 2023 року журналіст французької інформаційної агенції AFP Ділан Коллінз отримав поранення внаслідок атаки безпілотника поблизу Бахмута.
22 грудня 2023 року фотографка, ведуча програми Укрінформу «Станція Краматорськ» Влада Ліберова отримала поранення на фронті у Донецькій області. «Їхали у бік Авдіївки і пакет градів розкрився по нашій автівці. З усіх можливих сценарії, це кращий, тому що могло бути все набагато гірше. І, чесно кажучи, я дуже щаслива, що все завершилося так, як завершилося», - казала Ліберова.
Нескінченним є список злочинів, скоєних росіянами проти українських та зарубіжних медійників. Багото життів працівників медіа забрала російська агресія, деякі з них загинули безпосередньо під час виконання своїх професійних обов’язків.
Всесвітній день свободи преси – це можливість нагадати, що демократичний розвиток країни, донесення правдивої та своєчасної інформації неможливе без свободи слова та свободи преси.
Саме завдяки журналістам увесь світ дізнається про жахи війни в Україні, а також про те, якою ціною ми відстоюємо свою свободу та незалежність.
Джерело: сайт Донецької облдержадміністрації
#Освіта_Торецька
#Вісті_з_гуманітарних_штабів
В Одеському обласному академічному драматичному театрі відбулася вистава «Дерева помирають стоячи» за п'єсою іспанського драматурга Алехандро Касони. Ця постановка, що розповідає про силу надії та людську гідність, зібрала в залі численних глядачів, серед яких були й мешканці нашої громади.
За сприяння Торецької міської військової адміністрації, ініціативи працівників освітньої локації Центру підтримки мешканців Торецької громади в Одесі, завдяки зусиллям адміністрації театру для внутрішньо переміщених осіб були надані пільгові місця. Це дозволило людям, які залишили свої домівки через війну, долучитися до культурного життя міста та відчути підтримку громади.
Після вистави багато переселенців ділилися своїми враженнями, зазначаючи, що мистецтво допомагає їм впоратися з емоційними труднощами та знаходити сили для подальшого життя. Такі заходи не лише збагачують культурне середовище Одеси, а й сприяють інтеграції переселенців у нову спільноту.
Запрошуємо і Вас долучитися до наших заходів. Ми знаходимося за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Добровольців (Маршала Говорова), 2, кімната 207. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном 0508013995 Оксана
#Вісті_з_гуманітарних_штабів
В Одеському обласному академічному драматичному театрі відбулася вистава «Дерева помирають стоячи» за п'єсою іспанського драматурга Алехандро Касони. Ця постановка, що розповідає про силу надії та людську гідність, зібрала в залі численних глядачів, серед яких були й мешканці нашої громади.
За сприяння Торецької міської військової адміністрації, ініціативи працівників освітньої локації Центру підтримки мешканців Торецької громади в Одесі, завдяки зусиллям адміністрації театру для внутрішньо переміщених осіб були надані пільгові місця. Це дозволило людям, які залишили свої домівки через війну, долучитися до культурного життя міста та відчути підтримку громади.
Після вистави багато переселенців ділилися своїми враженнями, зазначаючи, що мистецтво допомагає їм впоратися з емоційними труднощами та знаходити сили для подальшого життя. Такі заходи не лише збагачують культурне середовище Одеси, а й сприяють інтеграції переселенців у нову спільноту.
Запрошуємо і Вас долучитися до наших заходів. Ми знаходимося за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Добровольців (Маршала Говорова), 2, кімната 207. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном 0508013995 Оксана
На Донеччині розпочався онлайн-конкурс до Дня вишиванки «Вишиті обереги єднання»
Сьогодні, коли українці тримають стрій не лише зброєю, а й серцем, кожен культурний символ набуває особливої ваги. Вишиванка – це не просто одяг. Це оберіг, голос предків, символ єдності поколінь, культурний код нації, що не втрачає сили навіть у цифрову добу.
З нагоди Дня вишиванки Донецький Палац молоді «Юність» оголошує онлайн-конкурс «Вишиті обереги єднання».
Мета конкурсу — не лише продемонструвати красу української вишивки, а й об’єднати молодь Донеччини навколо національних цінностей, родинних традицій і сучасного бачення культури.
Тривалість конкурсу: з 1 по 15 травня 2025 року.
Прийом заявок і конкурсних робіт: до 6 травня включно на електронну адресу: ynost-m@ukr.net.
Онлайн-голосування за «Приз глядацьких симпатій»: з 07 по 13 травня на сайті yunist.org.ua.
Номінації конкурсу:
«NeuroВишиванка – орнамент, що єднає».
Представ свій унікальний вишитий або цифровий (нейроарт) орнамент як символ єдності поколінь, народів, сердець.
«МояВишиванка» у трьох категоріях:
Портретне фото - стильна вишиванка на тобі – твій особистий statement!
Родинне фото - у вишиванках разом із близькими – щире послання світу.
Колективне фото - коли клас, гурток чи команда на одній вишитій хвилі.
Хто може взяти участь:
Здобувачі освіти та педагоги закладів загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти Донецької області.
Приєднуйся! Нехай твоя вишиванка розповість історію – про тебе, твою родину, колектив або всю Україну. Ми не просто носимо вишиванку – ми нею говоримо. Говорімо разом: гучно, креативно і з любов’ю до України!
За інформацією департаменту освіти і науки облдержадміністрації
Сьогодні, коли українці тримають стрій не лише зброєю, а й серцем, кожен культурний символ набуває особливої ваги. Вишиванка – це не просто одяг. Це оберіг, голос предків, символ єдності поколінь, культурний код нації, що не втрачає сили навіть у цифрову добу.
З нагоди Дня вишиванки Донецький Палац молоді «Юність» оголошує онлайн-конкурс «Вишиті обереги єднання».
Мета конкурсу — не лише продемонструвати красу української вишивки, а й об’єднати молодь Донеччини навколо національних цінностей, родинних традицій і сучасного бачення культури.
Тривалість конкурсу: з 1 по 15 травня 2025 року.
Прийом заявок і конкурсних робіт: до 6 травня включно на електронну адресу: ynost-m@ukr.net.
Онлайн-голосування за «Приз глядацьких симпатій»: з 07 по 13 травня на сайті yunist.org.ua.
Номінації конкурсу:
«NeuroВишиванка – орнамент, що єднає».
Представ свій унікальний вишитий або цифровий (нейроарт) орнамент як символ єдності поколінь, народів, сердець.
«МояВишиванка» у трьох категоріях:
Портретне фото - стильна вишиванка на тобі – твій особистий statement!
Родинне фото - у вишиванках разом із близькими – щире послання світу.
Колективне фото - коли клас, гурток чи команда на одній вишитій хвилі.
Хто може взяти участь:
Здобувачі освіти та педагоги закладів загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти Донецької області.
Приєднуйся! Нехай твоя вишиванка розповість історію – про тебе, твою родину, колектив або всю Україну. Ми не просто носимо вишиванку – ми нею говоримо. Говорімо разом: гучно, креативно і з любов’ю до України!
За інформацією департаменту освіти і науки облдержадміністрації