Учора на засіданні фракції за участю міністра юстиції та голови Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК говорили про необхідність термінового повернення декларування для чиновників.
Я і словом, і ділом підтримую цю ініціативу. Тому подала декларації за минулі роки, хоча це було необов’язково на час дії воєнного стану.
Дискутивним залишається питання повернення декларування для військових. На мою думку, декларації мають подавати співробітники військкоматів (ТЦК), особливо їхні очільники, але не мають подавати військовослужбовці передової. Також не мають подавати декларації особи, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях та ті, хто виконує службові повноваження в зоні бойових дій.
За попередніми прогнозами, ми в першому читанні ухвалимо напрацьований законопроект про повернення декларування вже найближчим часом, щоб він вступив в силу до жовтня.

🖍️Ось він — перший передвісник ініціативи уряду змінити межі 3 зони добровільного відселення. Законопроект Міністерства екології 9338 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». 

⛔️Пам’ятаєте, як ми всією країною ліпили меми про орків, які окопувалися в рудому лісі? Ну то доповідаю, що, здається, ми заходимо на друге коло тих мемів, тільки тепер в головних ролях буде Міндовкілля. Законопроект передбачає, серед іншого, зняття заборони на лісогосподарську та виробничу діяльність у зоні відчуження, звісно ж, за умови, що така діяльність не порушує режим радіаційної безпеки (в дотримання вимог якої мені віриться трішечки менше, ніж в існування позаземних цивілізацій). А профільному екологічному комітету ця ідея так сподобалася, що вони рекомендували прийняти проект в першому читанні і завтра його вже розглядатиме Рада.

⁉️Серед дуже креативних заходів розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (бо проект про це, ніби, але це не точно) у проекті є пропозиція забрати у прилеглих до зони відчуження територій у Вишгородському районі 10% від тієї суми, яку вони мають отримувати (і регулярно не отримують у повному обсязі) за будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива і віддати ДАЗВУ для розвитку чого б ви думали? Правильно! Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника! Як так сталося, що люди в розкурочених орками громадах програли битву з рисями та конями Пржевальського з біосферного заповідника за увагу та турботу урядовців ви мене не питайте, будь ласка, бо я не знаю.

Як не знаю, що має бути в головах тих, хто цим проектом пропонує прибрати з закону постійний дозиметричний контроль радіоактивного забруднення ґрунту, води, повітря, продуктів харчування, сировини, жилих і виробничих приміщень, медико-біологічний та радіоекологічний моніторинг, проведення суцільної щорічної медичної диспансеризації населення та забезпечення ранньої профілактики захворювань, а також норму про не оподаткування будинків, розташованих на території зони гарантованого добровільного відселення, що належать громадянам, які проживають поза межами зон радіоактивного забруднення. Не знаю, тому підтримувати завтра цей п@здець не збираюся і вже працюю над правками до другого читання, якщо раптом цей шедевр соціально орієнтованої законотворчості пройде в першому читанні.

А ви, як маєте час та натхнення, сходіть до членів комітету з питань екологічної політики в коментарі та вклоніться їм доземно за підтримку своєчасної та виваженої ініціативи. І заразом тим народним депутатам, захисникам чорнобильців, яких ви мені тут і на сцені в Іванкові ставили в приклад і які обіцяли вам, що питання змін третьої зони знято з порядку денного. Нічого не знято! Але ми продовжуємо боротися, щоб ініціатори засунули собі… в довгий ящик такі ініціативи.

Законопроект вдалось провалити. Всього 153 депутати були «за». Це маленька перемога здорового глузду.

Щойно завершилась зустріч з міністеркою соцполітики Оксаною Жолнович та керівницями Іванківської та Поліської громад щодо ініціативи Кабміну щодо зміни меж третьої зони добровільного відселення.
Перш за все, Оксана Іванівна отримала підписи 12 тисяч мешканців Іванківщини проти цієї ініціативи.
По-друге, міністерка завірила мене та всіх присутніх у неможливості ухвалення постанови в цій редакції, яка є.
По-третє, Міністерство соцполітики не буде підтримувати жодних постанов з подібною суттю без проведення відкритої, прозорої та чесної паспортизації.
По-четверте, щорічно держава витрачає на забезпечення відповідних пільг на доплату до пенсії, харчування, додаткові відпустки більше 32 мільярдів гривень. Заборгованість держави з виконання рішень судів по чорнобильським виплатам сягає 15 мільярдів гривень.
Міністерка підкреслила, що ВЖЕ НАДАНІ ПІЛЬГИ В РАЗІ ЗМІНИ МЕЖ ТРЕТЬОЇ ЗОНИ після проведення паспортизації незалежно від її результатів ЗАБИРАТИ В ГРОМАДЯН НЕ БУДУТЬ.
Домовились про дотримання цих позицій.
На відміну від Оксани Жолнович, Міністр екології зустрітися з громадами відмовився.
Також офіційно повідомляю, що через цю зустріч, яку не можна було перенести, пропустила голосування в 1 читанні закону про повернення декларування. Але я його публічно підтримую, тож в 2 читанні обов’язково проголосую за!

Це ж треба, як бадьоро МОН звітує про про те, що кожна четверта школа непридатна для навчання під час війни! Премію собі виписати за проведення аудиту не хочуть?!
На початку минулорічного навчального року Міністр Шкарлет казав, що 56% закладів освіти готові до навчання в очній формі. Минув рік. Вже майже початок нового навчального року і новий Міністр Лісовий каже, що 67,81% мають укриття і відповідно готові навчати очно. За рік ледь11% навчальних закладів обладнали.
Це як слід розцінювати? Типу, нема куди поспішати? Діти і студенти ще цілком можуть почекати три роки, поки у всіх з них з'явиться можливість отримувати освіту очно? Півтора роки країна воює, а обладнання укриттів - це пріоритет благодійної фундації?

ТЕНДЕРНІ НОВИНИ
Відповідаю на численні запитання виборців. Укриття в дитячому садочку Дзвіночок в Немішаєво робитиме ТОВ ДК Мідас, з Броварів. Компанія належить одному з депутатів Бориспільської міської ради від Батьківщини. Тендер оголошено на суму більше 8 мільйонів гривень, департаментом регіонального розвитку Київської обласної адміністрації. Тендерні умови багато разів міняли, мабуть, щоб обрати якнайкращу компанію. Чи ні? Чи як гадаєте?

До речі, з компанією «Забурись» (власники з Дніпра), про яку я писала раніше, яка робитиме щось на півтора мільйона в Вишгородському парку (абсолютно новому) теж вже підписали договір.

Ну і вишенька на тортику: 86 мільйонів гривень від Агентства відновлення виграла «Класика комфорту» з засновниками з Полтави, яка має декілька кримінальних проваджень і вже відзначалася неякісними ремонтами раніше. Органи прокуратури поінформувала.
До слова, жодної місцевої компанії. Тобто податки з відбудови забирають собі Київ, Дніпро, Полтава тощо..

Війна в країні, журналістські розслідування і численні розкрадання на відбудові змушують мене звертати увагу громадськості та правоохоронців на тендерні закупівлі.
Чи цікаво вам, хто отримує підряди з відбудови? тримати вас в курсі?

Як опозиція лихварів захищала або чому в політиці завжди є місце здивуванню.

Комітет сьогодні підтримав і рекомендував Верховній Раді прийняти за основу мій з колегами проект 9422, яким запроваджується обмеження денної кредитної ставки з 2,5% до 1%, посилюються вимоги до обов'язкової належної перевірки кредитоспроможності особи та впроваджується механізм захисту споживача від маніпулятивної реклами кредитів.
Чесно кажучи, я вже думала, що за 4 роки в Парламенті мене нічим не здивувати, але опозиції при розгляді цього проекту вдалося. Ми хвилин сорок ламали з колегами списи у питанні, треба державі опікуватися тим, щоб ринок споживчого кредитування залишався прибутковим і тому законом на весь період війни зафіксувати існуючі на сьогодні ставки (як це пропонують колеги з ЄС та Батьківщини) чи треба обмежити ставки на рівні, меншому, ніж вони існують сьогодні, бо високі ставки породжені високоризиковими стратегіями кредитування при яких кредити отримують ті, хто не мав би, бо вони від початку не здатні їх повертати. Для мене відповідь очевидна, а от для опозиційних фракцій, як виявилося, не дуже.
В Україні об'єктивно існує попит на маленькі кредити, які видають без довідки про доходи. Це справді так, бо є мільйон різних причин, про які ми не будемо зараз говорити. Крім мікрофінансових установ людям кошти брати у більшості випадків немає звідки, тому цей сектор економіки слід зберегти. Не законсервувати, а зберегти. Різницю відчуваєте?
Зберегти, тобто очистити від тих, хто видає кредит особливо не заморочуючись перевіркою того, чи людина здатна винести таке кредитне навантаження, бо від початку мають на думці мам-тат-дідів-тіток-троюрідних сусідів як потенційне джерело повернення своєї позики і немалих відсотків. Очистити від породженої такою ринковою практикою легкості отримання кредитів, яка казково псує середнього споживача, бо формує у нього згубне уявлення, що мікрокредит – це незначне, доступне будь-кому і за будь-яких умов зобов'язання, яке якось та й погасиш, а не погасиш, то бігатимеш від кредитора, може антиколектори тобі допоможуть, чи скаргу на такого кредитора регулятору напишеш – проскочиш загалом якось, зате щось, для чого тобі ті кредитні гроші треба, буде отут і зараз. Очистити від такого нездорового уявлення сучасного середнього споживача. І перетворити на цивілізоване джерело покриття касових розривів тими, хто кредитоспроможний. І хай живе тоді та процвітає цей ринок, я буду тому тільки тішитися.
Вибачте, оффтоп наостанок, але мені справді цікаво дещо. Сьогодні в ході цієї нашої законотворчої заруби опонент закидав мені, що я без економічної освіти (знов ця тема з освітою; знаєте, навіть не знала, що в сучасному світі хтось на ній ще так тригериться), тому не розумію, що не можна встановлювати ліміти ставок, в існуючих ставках мікрофінок винні банки, бо банки мікрокредити людям майже не дають. Питання із зірочкою: до чого взагалі тут банки і як вони пов'язані з тим, що фінансова установа закладає у вартість видачі кредиту мені вартість збитків, які їй наніс хтось, хто раніше взяв кредит і не повернув, бо його нормально на кредитоспроможність не перевірили?

Звертаюся до колег по фракції.

Колеги, у нашої фракції немає більше морального права продовжувати повідомляти про глибоке занепокоєння щоденним витрачанням мільярдів на виробництво телешоу, будівництво стадіонів, стодесяте за три роки переукладання асфальтного покриття на тих само ділянках та інше ганебне витрачання коштів, яке має місце повсюдно. Бездіяльне споглядання цього банкету у чуму- співучасть в ньому. Або ми це спинимо, або втратимо в підсумку країну. З фронту масово йдуть відеозвернення та дописи, в яких владу всіх рівнів попереджають, що того, що зараз коїться, не пробачать і терпіння бійців на фронті слабшає. Бо ворог внутрішній страшніший за ворога зовнішнього.

Я розробила проект, який капітальні ремонти стежок в парку (це реальна закупівля на 5,2 млн - гляньте пояснювальну) і інші одвічні магніти для розпилу на час війни залишить без фінансування. Картка 1280127. Долучайтеся. Підписання відкрито до 13:00 пʼятниці 4 серпня.

Залишу цей скрін зі статті YouControl тут спеціально для любителів понаполягати, що неприбуткові організації треба звільнити від обовʼязку подавати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів, бо ці організації ж тільки за все хороше і проти всього поганого, і що збір тієї інформації нічого не дає.

Якщо залишити за дужками сюрреалістичнічть самого факту, що у розпал ними ж розвʼязаної війни кацапи та білоруси, які за останні півтора роки на весь світ прославилися своїми проявами безмежної «любові» та «допомоги» українцям, засновують у нас в країні десятки благодійних організацій, і дати можливість спецслужбам розбиратися з питанням, яка справжня мета діяльності цих організацій, то в залишку матимемо відповідь на питання, для чого контроль за структурою власності та КБВ неприбуткового сектору - для того щоб мати можливість ось таку от приховану ворожу активність на нашій території виявляти. Сподіваюся, питання закрито.

Сьогодні черговий активний день для наших міжнародних зусиль. Наша команда працює в Джидді, у Саудівській Аравії, на зустрічі радників лідерів держав щодо Формули миру. Загалом там представлені 42 країни. Різні континенти, різні політичні підходи до глобальних справ, але всіх єднає пріоритет міжнародного права. І саме для цього Україна запропонувала Формулу миру, бо міжнародний порядок, заснований на правилах та порушений російською агресією, має бути відновлений. Дуже важливо, що там, на полях зустрічі в Джидді, відбуваються і двосторонні перемовин з партнерами. Дякую нашій делегації за цю роботу. Консолідація світу – це одне з найголовніших завдань.

Слава Україні! 🇺🇦

Ви колись пробували засунути руку в вузький отвір глечика, загребти звідти монети і вибрати руку? Чим вужча горловина, тим тяжче щось взяти. І чим вужчою вона ставатиме, тим менше шансів взагалі запхати туди руку.
Жодна заборона ще не побудувала вільний світ.
Всі обмеження, які діють в цивілізованих суспільствах, стосуються лише того, аби вчинки одних не нанесли шкоди іншим.
За чотири роки законотворчої діяльності я бачу, що 95 відсотків того, що приймається — політика заборон. Але перш, ніж когось обмежити, треба щось дати.
Наприклад.
Забираємо пільги в депресивних територіях у людей — давайте спочатку створимо там спеціальну економічну зону, що дасть робочі місця і поштовх бізнесу.
Забираємо в чоловіків, бізнесменів, зрештою, депутатів, право на виїзд — даємо можливість покласти мільйон на депозит і виїхати, навіть у відрядження, це ж значно ефективніше, ніж дати воєнкому на лапу і втекти. Дайте можливість виїхати чоловікам, студентам раз на рік за донат.
В гонитві за, допустимо, бюджетними надходженнями — щемимо бізнес, зупиняючи їхні, в тому числі, експортні операції. Чому б не спробувати для початку дати їм спокій, заохочення, преференції? Наприклад, відкриваєш реальне виробництво — має податкові канікули. Відкриваєш військове виробництво — маєш одразу прозорі контракти.
Але всі тверезі пропозиції чомусь ніхто не сприймає, бо вони змушують думати. А заборонити завжди легше.
Не можна злити людей заборонами під соусом порятунку нації. Це найлегший, але найтупіший шлях.
Бо поки один пхає руку в глечик, інший його наповнює.
Як же сумно це все виглядає.

Історія зі знеціненням дуже мене тригерить.
Це знецінення і недбала зверхність зустрічається всюди. Ті, хто відкриває великі книжкові магазини ображають тих, хто давно відкрив малі; ті, хто в ЗСУ на нулі упереджено ставляться до тих, хто в ТРО і теж на нулі; ті, хто має більше влади ігнорять тих, хто за нею не женеться; ті, хто відбудовує за державний кошт гнуть кирпу перед тими, хто вкладає в відбудову свої власні або шукає донорські.
Ми — країна воїнів та волонтерів. Більшість з нас робить, що може і більше ніж може. Нам всім дуже болить, коли на нас клеять ярлики. «Українці не читають». «Всі українці виїхали за кордон і там залишаться». «Всі депутати — стадо». «Всі чиновники — корупціонери». «Всі, хто залишився на окупованих територіях — колаборанти». «Всі ви дурні, і не лікуєтесь. Одна я стою така красива в білому пальто»…
Ні, не всі.
Зверхність і ярлики розколюють зранене суспільство.
Над нами вже так експериментували медведчуки. Давайте вже якось рости. Давайте гордитися один одним.

Чи повинен чиновник, директор державного підприємства, мер міста отримувати зарплатню більше, ніж солдат на нулі?
Ні.
Чи повинна місцева влада витрачати мільйони на ремонти неаварійних доріг, бобслейні траси чи висаджувати клумби під час війни?
Ні.
Чи повинні члени уряду, центральних органів влади чи керівництво, депутати Верховної Ради витрачати мільйони державних гривень на вітальні листівки, безтолкові відрядження, які не стосуються обороноздатності, відбудови чи звільнення полонених під час війни?
Ні.
Чи повинні державні засоби масової інформації та урядовці витрачати кошти на рекламні кампанії себе красивих під час війни?
Ні.
Всі зекономлені кошти мають іти на обороноздатність і соціальний захист населення, створення робочих місць.
Саме це регулює мій законопроект 9565. Але чомусь керівництво фракції не поспішає ставити його в порядок денний. Як гадаєте, чому?

​​Відповідальне кредитування
#9422
❓Як ухвалення законопроєкту 9422 залишить у минулому кредити під 1500%?

Продовжуємо розповідати, як недосконалість законодавства, яку нескладно виправити, робить із послуги кредитування – не спосіб ефективного вирішення фінансових проблем, а багаторічне боргове ярмо для споживачів.

➡️ Першу історію читайте тут.

🚩 Історія друга: «Добрий день! Я … Маю борг в МФО, тіло 13 500. Через 2 дні прострочки нарахували суму більше 30000. Я ВПО, мати-одиначка, виїхала з зони бойових дій. Кредит отримала місяць назад. Договір читала неуважно, тому що була безвихідна ситуація. Організація не нагадала про оплату, а тільки через 2 дні прострочки.

Коли запитала звідки такі відсотки, вони прислали це: Згідно з п. 2.3.1. Розмір процентів за користування коштами становить 4.00% від суми позики в день. Водночас із першого дня надання позики (день перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника) до закінченням строку згідно з п. 2.2. цього Договору, Позичальнику здійснюється нарахування пільгової процентної ставки 2.00%.

Якщо Позичальником буде порушено строки виконання зобов’язань згідно з даним Договором, то в перший день прострочення, за виключенням дня пільгового періоду за п.4.1.1., проводиться перерахунок процентів за весь строк користування позикою за базовою процентною ставкою за кожен день користування».

‼️Проблема: захмарні відсоткові ставки за кредитами та недостатньо прозоре інформування про них позичальників.

Процентна політика фінансових компаній зараз більше нагадує відверте здирництво. Часто за мікрокредитами звертаються люди у скруті. Кредитори користуються цим та на свій розсуд установлюють захмарні відсотки за денною процентною ставкою.

У результаті реальна ставка кредиту може сягати 1000%, 1500%.

🟢 Рішення: законопроєкт 9422 передбачає встановлення граничного розміру процентних ставок.

Це усталена практика органів регулювання в країнах ЄС, Великій Британії та США. Максимальний розмір реальної денної процентної ставки, тобто загальних витрат за споживчим кредитом, виражених у процентах за день користування кредитом від загального розміру виданого кредиту, не повинен перевищувати суму з розрахунку 1% на день.

Сьогодні це значення для мікрокредитів становить у середньому 2,5% на день або 913% річних.