Знайдіть 5 відмінностей😁

61/100 Лі Бардуго «Царство вовків»

Жанр: фентезі

Цитати:
У казках любов зцілює твої рани, лагодить поламане, дає тобі змогу йти далі. Але любов — це не чари, не благословення, яке можна прошепотіти, не чудодійний бальзам. Це тоненька тендітна ниточка, яка міцнішає у зв'язку, у спільно подоланих труднощах і подарованій довірі.

Війна була подібна до вогню — раптовий і голодний, а зупинити його було найлегше, доки він ще до пуття не розгорівся.

На війні може бути складно пригадати, хто ти. Не забуваймо про наші людські «я».

Відгук:
Це завершення історії про Ніколаї, Зою та Ніну. Ставки у боротьбі за трон зростають, проблем стає ще більше, а Фієрда вже готує напад.

Я читала цю історію на одному подиху, і це було неймовірно. Кілька разів я матюкалася, плакала і не хотіла вірити, що авторка така жорстока, але воно того коштувало.

Мені подобається, як авторка звела усі ниточки і змогла здивувати, як змогла змусити зневіритися і повірити знов, як змусила у фіналі думати про те, що це не фінал, адже у персонажів ще стільки всього попереду. І дуже б хотілось почитати ще щось з цього світу (а там ніби вже пишуть про ще одну книгу про «воронів»).

Я впевнена, що ще буду повертатися до цієї історії, бо вона запала мені в душу, і це вже не змінити. Та і персонажі вже стали для мене рідними (ну двічі прочитати 7 книг, ще б не стали 😅). Тому я продовжу її радити всім😁

#відгук_на_книгу

+600 слів до рукопису, нарешті готова повернутися в ритм, може так завтра допишу 2 розділ? Було б непогано, але враховуючи плани не хочу загадувати.

P.S. Тим часом знайшла у анотації книжки знайомого майже один-в-один назву професії людини, як у моєму рукописі. Через це вирішила повернутися до іншого робочого варіанту, але задумалася, яке веселе це життя))

Таємна кімната в парку Черкас😁

Так і читаємо 🙂

62/100 Лінда Рутледж «На Захід із жирафами»

Жанр: роман-подорож

Цитати:
Тварини самодостатні, вони живуть, слухаючи голоси, яких нам не почути, і знають те, що виходить за межі нашого крихітного світогляду.

Спогади міцно пов'язані з речами. Часом варто лиш відчути запах, почути чи побачити щось, і ти вже переносишся в інший куточок країни або й світу, а може, навіть в інше десятиліття...

Дім — це місце, де тобі хочеться бути.

Відгук:
Це неймовірна історія, як двох жирафів везли через всю Америку у зоопарк після урагану.

Звісно, я повелася на те, що це історія про жирафів, але під час прочитання я зрозуміла, що історія набагато глибша.

Ми маємо кількох основних персонажів цієї історії: Вуді, Стариганя і Золотоволоску. Вуді — бідний хлопець, який втратив все через природні катаклізми. Старигань — працівник зоопарку, який обожнює тварин. Золотоволоска — дівчина, яка хоче сфотографувати жирафів і потрапити у журнал «Лайф». Кожен з них має свою ціль на початку і робить все для її здійснення.

Мені подобається, що персонажі тут неоднозначні, і це робить історію живою і цікавою, бо ти не знаєш, які рішення вони прийматимуть. Тому за жирафів переживаєш до останнього, як і за персонажів. Так хочеться для них хорошого кінця, хоча розумієш, що у житті так буває не завжди.

Також у книзі показана вся жахлива сторона цирків з тваринами. Сподіваюся, що ми все ж дочекаємося, коли вони будуть заборонені у всьому світі.

Загалом це дуже цікава книга, яка нагадує, як любов до тварин може трансформувати людей і давати надію у навіть безвихідних ситуаціях.

#відгук_на_книгу

63/100 Саша Пейтон Сміт «Трояндова угода»

Жанр: романтичне фентезі

Цитати:
Життя — не казка, Лідіє. Не завжди все чарівним чином вирішується на краще. Жоден принц на білому коні не приїде тебе рятувати.

Брехати може кожен — навіть той, кого ти любиш понад усе.

...любов — підступна: ти не усвідомлюєш, що кохаєш, доки не стає занадто пізно.

Відгук:
Це книга про альтернативну Англію 1848 року, де країною править королева-фейрі. Кожен може укласти з нею угоду в обмін на щось особисте та непоправне. Дебютантка Айві намагається врятувати соціальний статус своєї родини і бере участь у конкурсі за руку принца Брема.

Ця книга одразу кидає у вир подій, і це було прям кайфово. Ти одразу включаєшся у все, що відбувається. Крім цього, тут дуже гарно відображена взаємодія між дівчатами.

Основних претендеток на руку Брем було 6. Якщо не рахувати Айві, то мені дуже сподобалися Фейт і Маріон. По-перше, бо їхні угоди були дійсно про щось важливе для них. По-друге, бо кожній з них нафіг не здався принц😁 По-третє, бо чіпляють мене такі свободолюбиві персонажки))

Якщо говорити про сюжет, то тут теж я отримала задоволення. Спілкування Айві з Емметом і Бремом було прям прикольним. Також круто, що в кінці авторка завернула все так, що сидиш і думаєш «та ладно?!».

З мінусів: як дочекатися другу частину?😅

#відгук_на_книгу

Зняла перше розмовне відео для інсти в рамках марафону до Національного тижня читання. Відчуття, ніби я розучилася говорити😂

64/100 Світлана Тараторіна «Лазарус»

Жанр: міське фентезі, детектив

Цитати:
... гидотність натури не залежить від зовнішності чи виду. Ми самі вирішуємо, ким нам бути. Самі впускаємо всередину зло. А, отже, маємо нести відповідальність за вибір. І немає ніяких виправдань.

Книги лише пристанище думок, а мусять страждати за те, що вклали в них інші.

Навіть дрібне здатне містити цілий космос.

Відгук:
Трохи про книжку. 1913 рік. Київ — головне місто Межі, де одночасно живуть люди та нечисть. Відомий сищик Тюрин розгадує детективні головоломки і злочини, які всі об'єднані однією легендою, яка може й не легенда зовсім.

Якщо відверто, то я дуже давно чула про цю книгу, але чомусь була упереджена, що вона мені не сподобається😅 Дівчата обрали її на клуб, і я подумала, що пора таки познайомитися з книгою ще однієї авторки з Фантастичні talk(s).

Враження про цю книгу лишилися неоднозначними. З однієї сторони мені чогось не вистачало (буквально не могла читати її ввечері, бо засинала), а з іншої — це неймовірно продумана і пропрацьована книга. Чого тільки вартує опис Києва того часу — він переданий дуже атмосферно і деталізовано.

Якщо брати враження від сюжету, то тут теж усе досить продумано і цікаво, а кінцівка лишає простір для уяви (і для другої книги, яка уже є). Єдине, що фінал для мене був трошки дивним, оскільки головний герой частину не пам'ятає, і ми її відповідно не дізналися🥲

Поки не визначилася, чи читати другу частину, але є якесь відчуття, що до першої ще повернуся. І, можливо, з другого прочитання враження будуть інші🤔

#відгук_на_книгу

65/100 Сара Дж. Маас «Місто Півмісяця. Дім Неба і Подиху»

Жанр: фентезі

Цитати:
Хороший лідер — той, хто слухає. Хто думає, перш ніж діяти. Хто намагається зрозуміти різні погляди. Робить те, що правильно, навіть якщо шлях довгий і важкий. Той, хто дасть голос безголосим.

Життя занадто коротке, щоб таїти образи.

Відгук:
Сюжет. Здається, що все заспокоїлося, і Брайс з Гантом можуть жити спокійно далі, але де там. Брайс треба навчитися керувати своїми силами, а Ганту познайомитися з новою керівницею та влаштувати своє вільне життя. Але хто сказав, що їм дадуть спокійно жити?

Ця частина мені відверто сподобалася навіть більше за першу. По-перше, тут ми бачимо події від лиця більшої кількості персонажі. Ми краще пізнаємо Рунна, Ітана, Таріона та решту. І це прям прикольно, бо особисто мене лінія Рунна цікавить навіть більше, ніж Брайс і Гант.

Також дуже подобається, що тут сама історія масштабується: з простої історії кількох дівчат, які попали в халепу, це перетворюється на історію про повстання проти тиранів. Усі пазлики повільно стають на місце, щоб змушувати відкривати рот (у моєму випадку писати сестрі "шо блін?").

Книга дуже сподобалася, особливо лінія Дей і Найта. Також цікаво дізнатися більше про Аїдаса та історію фейрі.

Дуже чекаю, коли прочитаю третю, але тут Маас підсунула свиню з поєднанням серій, тому спочатку мене чекає серія "Двір Шипів і Троянд", яку я вже почала😁 Так і змінюються плани😂

#відгук_на_книгу

Забрала виграний бокс від книгарні "Альпака", як тепер дотерпіти до кінця робочого дня? А посилка величенька😅

А розпаковка вже в інсті)))

66/100 Т. Кінгфішер «Колючий живопліт»

Жанр: фентезі (ретелінг казки)

Цитати:
Світ рідко кому дає спокій.

Жабуні навіть не спадала на думку, що їй могли бути не раді. Таким був дар вихованих у любові дітей.

Відгук:
Сюжет. Це ретелінг казки про Сплячу красуню, де лиходійкою насправді являється не фея, яка прокляла принцесу. Головна героїня — Жабуня, яка охороняє прокляте місце, де спить донька короля, зустрічає самотнього лицаря. Далі ж все крутиться навколо того, чи варто таки руйнувати прокляття.

Якщо ви чекаєте тут любовну лінію, як у казці, то її тут не буде, забудьте. Тут буде дуже здорова дружба, неймовірно тепла родина болотяних духів і мила Жабуня, яка намагається виконати поставлену їй місію.

Це дуже тепла і мила історія (ну принаймні для мене), яка читається дуже легко і якось непомітно закінчується, адже книжечка зовсім маленька.

Це було моє знайомство з авторкою, і думаю, що обов'язково якось почитаю інші її книги, адже з цією я змогла відпочити і насолодитися історією Жабуні.

#відгук_на_книгу

67/100 Вікторія Климчук-Длугач «Гірашки»

Жанр: сучасна українська проза

Цитати:
Горизонт дитячих мрій часто зовсім ніякий не горизонт, а чотири стіни, у яких дитина виросла. Лише непересічні люди вміють сягати мріями далі за те, що вони бачать щодня. Більшість дітей хіба що мріє покращити те, що має, ступити на одну соціальну сходинку вище, ніж їхні батьки. Їм невтямки, що не обов'язково взагалі мислити категоріями сходинок. Що можна сісти в ліфт, і той підніме просто на дах хмарочоса.

Іноді чужі люди ненароком можуть зачепити якусь таку тонку струну, і звук від цього доторку зрезонує до самісінького твого єства, до нутрощів твоїх болів.

У селі репутація — це все. Це валюта, за яку тобі продають і у тебе купують.

Відгук:
Коротко про сюжет. Міські дівчата Олена та Соля приїжджають до бабусі на літо в село, там вони здружуються з компанією місцевих дітей. Та один похід на річку став трагедією — одна з місцевих дівчат втонула.

Ця книга для тих, хто ріс у 2000-х і пам'ятає ті самі поїздки в село до бабусі або й просто ріс в селі. Мені здається, що ту атмосферу складно буде зараз знайти, адже телефон тепер у кожній хаті, а весілля гуляють не всім селом🙃

Мені ця історія дуже сподобалася. Історія одного літа в селі стає тут чимось глибшим і важливим. Тут й історія дорослішання, і дитячі проблеми, які насправді зовсім не дитячі (батьки, які кидають дітей на рідних і їдуть на заробітки, які завозять дітей в село і забувають про них, неповні сім'ї, домагання тощо).

Але попри всі проблеми, які підіймає авторка, відчувається і якесь тепло від цієї книги. Ти згадуєш сільське весілля та "шишки", як в таборі розповідали страшилки, як ходили до води з однолітками. І все це так тепло й щемко, що книгу хочеться розтягувати подовше. Що я і робила😁

Окремо гріє душу, що це книга про мою рідну Волинь, яку я безмежно люблю. За це авторці окремий респект❤️

#відгук_на_книгу

68/100 Агата Крісті «І не лишилось жодного»

Жанр: класичний детектив

Цитати:
Посеред життя нас обіймає смерть.

Полегшення — наче милість, коли ви знаєте, що скоро все закінчиться, що більше не доведеться нести свою ношу. Ви також це відчуєте, одного дня.

Відгук:
Сюжет. Десятеро незнайомців опиняються на далекому острові по дивних запрошеннях. Через певний час хтось жорстоко вбиває їх по одному. По дивному збігу зі столу з кожним вбивством зникає одна порцелянова фігурка.

У підлітковому віці я зачитувалась детективами, які брала в бібліотеці, але цей відомий твір Агати Крісті чомусь лишився поза моєю увагою. Тому я вирішила, що це треба виправити.

Попри те, що на початку я трохи не встигала запам'ятати персонажів (ну їх десять, а я одна), історія мені сподобалася. Інтрига, напруження, усе було на місці. І ти до останнього не розумієш, а хто ж це таємничий вбивця. Особливо сподобалося, що в кінці авторка нас трішки обманює, але коли ти розумієш розв'язку, то все стає на свої місця, як пазли.

#відгук_на_книгу

69/100 Сара Дж. Маас «Двір Шипів і Троянд»

Жанр: романтичне фентезі

Відгук:
Сюжет. Це книга про дівчину Фейру, яка вбиває вовка на одному з полювань, але цей вовк виявляється фейрі. Через це до неї приходить Темлін, який вимагає за це вирушити з ним до його Двору. Дівчині це не подобається, але поступово вони зближаються. Коли ж світ Темліна огорне темрява, лише Фейра матиме шанс усіх врятувати.

Я сіла за ДШіТ, оскільки друга книга «Міста Півмісяця» досить явно дала зрозуміти, що треба. І мені сподобалося настільки, що я захопилася і навіть не виписала жодної цитати😂

Тут є і цікавий світ, де ти поступово дізнаєшся більше про історію війни між людьми і фейрі, і розповіді про ієрархію в Дворах. Також сама історія для мене була досить динамічною, що для мене дуже важливо.

Сподобалися мені і персонажі, хоча Фейра трошки підбішувала в деяких моментах (але я розуміла, чому вона себе так веде). Сподіваюся, що далі більше розкриються другорядні персонажі (Неста, Люсьєн, Різенд😏).

Окремо відмічу, що я рада, що тут є логічне завершення історії, бо я не люблю оце сидіти і думати, а що ж далі. Хоча тут є продовження, можна одразу читати🙂

Книга сподобалась і стала чудовим завершенням липня. Відчуваю, що в серпні буде багато Маас😅

#відгук_на_книгу

Піднімаю настрій на фоні новин, ГП не підводить)