58/100 Ребекка Кван «Вавилон»
Жанр: історичне епічне фентезі
Відгук:
Ось я і прочитала останню з книг Кван. Скажу чесно, що очікування були високі, бо мені дуже розхвалили цю книгу.
Історія розповідає про хлопчика Робіна, який потрапляє до Англії з Кантона. Його готують стати перекладачем у неймовірно престижному Вавилоні, де він має освоїти сріблярство (нанесення словесних пар на срібло для творення магії). Та не все так просто, коли ти не британець.
У цій історії дуже багато інформації про походження слів та їх значення, що принесло мені прям дуже багато задоволення. Але якщо ви не настільки фанати мов, то, можливо, для вас це буде перебір. Ну а тепер по порядку про все.
Сюжет. Усе крутиться навколо боротьби з колоніалізмом. Студенти, яких забрали з рідних земель, вчаться у вежі, яка фактично допомагає Британії зберігати статус-кво, що може піти не так?) Тут авторка дуже багато говорить про те, що не завжди ті, хто тобі дали все, хороші, і що вдячність поняття відносне. При чому їй явно подобається говорити це досить прямо. Усі події крутяться навколо того, що герої обирають, що їм важливіше — їхні народи чи тепле місце у Вавилоні. У кінці оповідь для мене трохи просіла (якось ну тяжко мені воно читалося, ніби все застопорилося), але фінал був досить логічним і очікуваним.
Персонажі. Усі події тут крутяться навколо чотирьох студентів: Робіна, Рамі, Віктуар і Летті. Лише Летті — корінна британка, якій тяжко зрозуміти їхні проблеми (на мою думку, вона і не сильно то хотіла😅). Хоча вся оповідь більше розповідає про Робіна, мені найбільше сподобалася Віктуар, яка вміла зібратися в тяжкі моменти та стопати Робіна, коли того несло фіг знає куди.
У цілому я залишилася задоволена книгою, хоча останні сторінок сто мені трошки підпсували враження, але складно навіть сказати, що було не так, тому це може бути чисто моє сприйняття. Звісно, буду читати наступні книги авторки.
#відгук_на_книгу
Жанр: історичне епічне фентезі
Цитати:
Мови — це не просто поєднання слів. Це світогляд. Ключ до цивілізації. І це знання, за яке можна вбити.
Історія — це не вже сплетена канва, в якій ми мусимо страждати, не замкнений світ, у якому немає виходу. Ми можемо сформувати його. Просто слід обрати, як це зробити.
Мови — це просто відмінності. Тисячі різних способів бачити світ і рухатися в ньому. Ні, тисячі світів в одному. Переклад — це необхідне, хай і марне намагання рухатися між ними.
Відгук:
Ось я і прочитала останню з книг Кван. Скажу чесно, що очікування були високі, бо мені дуже розхвалили цю книгу.
Історія розповідає про хлопчика Робіна, який потрапляє до Англії з Кантона. Його готують стати перекладачем у неймовірно престижному Вавилоні, де він має освоїти сріблярство (нанесення словесних пар на срібло для творення магії). Та не все так просто, коли ти не британець.
У цій історії дуже багато інформації про походження слів та їх значення, що принесло мені прям дуже багато задоволення. Але якщо ви не настільки фанати мов, то, можливо, для вас це буде перебір. Ну а тепер по порядку про все.
Сюжет. Усе крутиться навколо боротьби з колоніалізмом. Студенти, яких забрали з рідних земель, вчаться у вежі, яка фактично допомагає Британії зберігати статус-кво, що може піти не так?) Тут авторка дуже багато говорить про те, що не завжди ті, хто тобі дали все, хороші, і що вдячність поняття відносне. При чому їй явно подобається говорити це досить прямо. Усі події крутяться навколо того, що герої обирають, що їм важливіше — їхні народи чи тепле місце у Вавилоні. У кінці оповідь для мене трохи просіла (якось ну тяжко мені воно читалося, ніби все застопорилося), але фінал був досить логічним і очікуваним.
Персонажі. Усі події тут крутяться навколо чотирьох студентів: Робіна, Рамі, Віктуар і Летті. Лише Летті — корінна британка, якій тяжко зрозуміти їхні проблеми (на мою думку, вона і не сильно то хотіла😅). Хоча вся оповідь більше розповідає про Робіна, мені найбільше сподобалася Віктуар, яка вміла зібратися в тяжкі моменти та стопати Робіна, коли того несло фіг знає куди.
У цілому я залишилася задоволена книгою, хоча останні сторінок сто мені трошки підпсували враження, але складно навіть сказати, що було не так, тому це може бути чисто моє сприйняття. Звісно, буду читати наступні книги авторки.
#відгук_на_книгу
❤4
І ось настав час підсумків червня🙂
Найкращою книжкою місяця стала «Поховай наші кості в опівнічній землі» В. Е. Шваб, мені зайшов і сюжет, і вайб, і неприлизані вампіри. Це було прям кайфово.
Ще було кілька книг на десяточку:
1) Тріша Левенселлер «Донька королеви сирен» — легке піратське фентезі, яке попало в серденько ще з першої частини.
2) Емілі Генрі «Книголюби» — приємна романтична історія про літературну агентку та редактора.
3) Лі Бардуго «Шістка воронів» — перечитувала, обожнюю все, що пише ця чарівна жінка, а тут ще й такі харизматичні злодії😏
Решта книг були теж хороші, але десь чогось не вистачило. На дев'яточку оцінила:
1) Руфі Торн «У Марго фінансові проблеми» — непогана книга про маму-одиночку, яка реєструється на OnlyFans. Можливо, потім гляну серіал по ній.
2) Сара Дж. Маас «Місто Півмісяця. Дім Землі та Крові» — фентезійна історія про напівкровку Брайс. Було непогано, але чекаю далі більшого, і десь трішки щось не вистачило на десяточку.
3) Ірина Кацімон «Мрії з піску» — цікава антиутопія з елементами фентезі, але для мене трохи нуднувато було на початку.
І дві книжечки отримали тверді 8 з 10:
1) Ребекка Кван «Вавилон» — дуже багато цікавого про мови, масштабна історія, але в кінці щось мені трохи воно було муторно.
2) Анна Стаднік «Мертва Віта» — містичний трилер, читати було цікаво, але були невеличкі моменти, через які знизила оцінку.
Ось так пройшов червень, а тим часом в планах на липень уже 10 книг😅
Найкращою книжкою місяця стала «Поховай наші кості в опівнічній землі» В. Е. Шваб, мені зайшов і сюжет, і вайб, і неприлизані вампіри. Це було прям кайфово.
Ще було кілька книг на десяточку:
1) Тріша Левенселлер «Донька королеви сирен» — легке піратське фентезі, яке попало в серденько ще з першої частини.
2) Емілі Генрі «Книголюби» — приємна романтична історія про літературну агентку та редактора.
3) Лі Бардуго «Шістка воронів» — перечитувала, обожнюю все, що пише ця чарівна жінка, а тут ще й такі харизматичні злодії😏
Решта книг були теж хороші, але десь чогось не вистачило. На дев'яточку оцінила:
1) Руфі Торн «У Марго фінансові проблеми» — непогана книга про маму-одиночку, яка реєструється на OnlyFans. Можливо, потім гляну серіал по ній.
2) Сара Дж. Маас «Місто Півмісяця. Дім Землі та Крові» — фентезійна історія про напівкровку Брайс. Було непогано, але чекаю далі більшого, і десь трішки щось не вистачило на десяточку.
3) Ірина Кацімон «Мрії з піску» — цікава антиутопія з елементами фентезі, але для мене трохи нуднувато було на початку.
І дві книжечки отримали тверді 8 з 10:
1) Ребекка Кван «Вавилон» — дуже багато цікавого про мови, масштабна історія, але в кінці щось мені трохи воно було муторно.
2) Анна Стаднік «Мертва Віта» — містичний трилер, читати було цікаво, але були невеличкі моменти, через які знизила оцінку.
Ось так пройшов червень, а тим часом в планах на липень уже 10 книг😅
❤3
Лишилося 130 сторінок книжки, чи зможу я відкласти її і піти спати?)
P.S. Поки я в себе не вірю 😂
P.S. Поки я в себе не вірю 😂
❤2
59/100 Лі Бардуго «Королівство шахраїв»
Жанр: фентезі
Відгук:
Звісно, це перечитування, і я знала, що чекати, але як же я люблю цю серію, вам не передати.
Сюжет тут розвивається навколо подій, які відбуваються після того, як шістка воронів повертається в Кеттердам. Тепер їм треба бути ще уважнішими і ще хитрішими, щоб отримати те, що планували. Ставки ж стають ще вищими.
Про персонажів я уже писала у відгуці на "Шістку воронів", тут вони тільки ще більше розкриваються, наприклад, ми знайомимося з татом Джаспера і дізнаємося, чому стрілець так ховає свою силу. Ми більше дізнаємося про минуле усіх персонажів, що допомагає краще їх розуміти та більше їх любити)) Окремо сюди допишу, що мені дуже сподобалося, що, наприклад, Інеж не жертвує своїми бажаннями заради Каза (завершення книги прям в серденько).
Звісно, вся історія тримає в напрузі, оскільки небезпека чекає тут злодіїв на кожному кроці. Тому читалася книга дуже швидко і на одному подиху. Приємно також було зустріти на сторінках і знайомих персонажів з серії про Аліну.
Уже читаю наступну серію ікайфую))
Трохи спойлерів:мені дуже шкода Матаяса, прям дуже обідно за цю смерть, та і є відчуття, що це можна було не робити. Хоча тоді б не було Ніни з «Короля шрамів».
#відгук_на_книгу
Жанр: фентезі
Цитати:
Навіть над найкращими людьми можна взяти гору.
Життя ніколи не дає нам того, на що ми заслуговуємо.
Прощення не потрібно просити, Казе. Його потрібно заслужити.
Відгук:
Звісно, це перечитування, і я знала, що чекати, але як же я люблю цю серію, вам не передати.
Сюжет тут розвивається навколо подій, які відбуваються після того, як шістка воронів повертається в Кеттердам. Тепер їм треба бути ще уважнішими і ще хитрішими, щоб отримати те, що планували. Ставки ж стають ще вищими.
Про персонажів я уже писала у відгуці на "Шістку воронів", тут вони тільки ще більше розкриваються, наприклад, ми знайомимося з татом Джаспера і дізнаємося, чому стрілець так ховає свою силу. Ми більше дізнаємося про минуле усіх персонажів, що допомагає краще їх розуміти та більше їх любити)) Окремо сюди допишу, що мені дуже сподобалося, що, наприклад, Інеж не жертвує своїми бажаннями заради Каза (завершення книги прям в серденько).
Звісно, вся історія тримає в напрузі, оскільки небезпека чекає тут злодіїв на кожному кроці. Тому читалася книга дуже швидко і на одному подиху. Приємно також було зустріти на сторінках і знайомих персонажів з серії про Аліну.
Уже читаю наступну серію ікайфую))
Трохи спойлерів:
#відгук_на_книгу
❤4
60/100 Лі Бардуго «Король шрамів»
Жанр: фентезі
Відгук:
Це перша книга ще однієї серії з GrishaVerse про короля Ніколаї, гриш Зою та Ніну. Після знищення Тіньової Зморшки Ніколаї мусить рятувати Равку від інших перешкод — боргів, війни та незрозумілих спадкоємців трону. Тим часом він сам страждає від спадку Дарклінга — демона, який раптом прокидається всередині нього і вирішує, що хоче гуляти ночами.
Цю історію я особливо люблю, оскільки мені подобаються персонажі Ніколаї та Зоя, а у цій книзі вони — головні герої. Також ми бачимо, як Ніна переживає події, які трапилися у Кеттердамі, та працює на благо Равки шпигункою. Ці всі історії переплітаються і ведуть нас до нових пригод головних героїв.
Що мені сподобалося? Тут ми бачимо, як герої ростуть, розвиваються, сумніваються у своїх діях, але продовжують боротися. Особливо, це для мене було гарно розписано для Зої, яка в історії Аліни здавалася не зовсім приємною людиною.
Також авторка дає нам можливість дізнатися трохи більше про сам світ, у якому відбуваються події. Не хочу спойлерити, але це було потужно. Як і завершення книги — я була вражена і уже почала читати наступну, щоб дізнатися фінал (так, я читала ці книги і не пам'ятаю фінал😂).
#відгук_на_книгу
Жанр: фентезі
Цитати:
Припини картати себе за те, що маєш серце. Ти не можеш захиститися від страждань. Жити — означає журитися. А якщо замикатимешся від світу, однаково не зможеш захиститися.
Нас завжди вабить сила, хай би чого вона коштувала.
Страхи схожі на бур'яни. Якщо не зважати на них, вони розростатимуться.
Відгук:
Це перша книга ще однієї серії з GrishaVerse про короля Ніколаї, гриш Зою та Ніну. Після знищення Тіньової Зморшки Ніколаї мусить рятувати Равку від інших перешкод — боргів, війни та незрозумілих спадкоємців трону. Тим часом він сам страждає від спадку Дарклінга — демона, який раптом прокидається всередині нього і вирішує, що хоче гуляти ночами.
Цю історію я особливо люблю, оскільки мені подобаються персонажі Ніколаї та Зоя, а у цій книзі вони — головні герої. Також ми бачимо, як Ніна переживає події, які трапилися у Кеттердамі, та працює на благо Равки шпигункою. Ці всі історії переплітаються і ведуть нас до нових пригод головних героїв.
Що мені сподобалося? Тут ми бачимо, як герої ростуть, розвиваються, сумніваються у своїх діях, але продовжують боротися. Особливо, це для мене було гарно розписано для Зої, яка в історії Аліни здавалася не зовсім приємною людиною.
Також авторка дає нам можливість дізнатися трохи більше про сам світ, у якому відбуваються події. Не хочу спойлерити, але це було потужно. Як і завершення книги — я була вражена і уже почала читати наступну, щоб дізнатися фінал (так, я читала ці книги і не пам'ятаю фінал😂).
#відгук_на_книгу
🔥3
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁5
Як проходить відпустка? Ліниво😅 маю написати два відгуки, але відкладаю хз куди🙃
61/100 Лі Бардуго «Царство вовків»
Жанр: фентезі
Відгук:
Це завершення історії про Ніколаї, Зою та Ніну. Ставки у боротьбі за трон зростають, проблем стає ще більше, а Фієрда вже готує напад.
Я читала цю історію на одному подиху, і це було неймовірно. Кілька разів я матюкалася, плакала і не хотіла вірити, що авторка така жорстока, але воно того коштувало.
Мені подобається, як авторка звела усі ниточки і змогла здивувати, як змогла змусити зневіритися і повірити знов, як змусила у фіналі думати про те, що це не фінал, адже у персонажів ще стільки всього попереду. І дуже б хотілось почитати ще щось з цього світу (а там ніби вже пишуть про ще одну книгу про «воронів»).
Я впевнена, що ще буду повертатися до цієї історії, бо вона запала мені в душу, і це вже не змінити. Та і персонажі вже стали для мене рідними (ну двічі прочитати 7 книг, ще б не стали 😅). Тому я продовжу її радити всім😁
#відгук_на_книгу
Жанр: фентезі
Цитати:
У казках любов зцілює твої рани, лагодить поламане, дає тобі змогу йти далі. Але любов — це не чари, не благословення, яке можна прошепотіти, не чудодійний бальзам. Це тоненька тендітна ниточка, яка міцнішає у зв'язку, у спільно подоланих труднощах і подарованій довірі.
Війна була подібна до вогню — раптовий і голодний, а зупинити його було найлегше, доки він ще до пуття не розгорівся.
На війні може бути складно пригадати, хто ти. Не забуваймо про наші людські «я».
Відгук:
Це завершення історії про Ніколаї, Зою та Ніну. Ставки у боротьбі за трон зростають, проблем стає ще більше, а Фієрда вже готує напад.
Я читала цю історію на одному подиху, і це було неймовірно. Кілька разів я матюкалася, плакала і не хотіла вірити, що авторка така жорстока, але воно того коштувало.
Мені подобається, як авторка звела усі ниточки і змогла здивувати, як змогла змусити зневіритися і повірити знов, як змусила у фіналі думати про те, що це не фінал, адже у персонажів ще стільки всього попереду. І дуже б хотілось почитати ще щось з цього світу (а там ніби вже пишуть про ще одну книгу про «воронів»).
Я впевнена, що ще буду повертатися до цієї історії, бо вона запала мені в душу, і це вже не змінити. Та і персонажі вже стали для мене рідними (ну двічі прочитати 7 книг, ще б не стали 😅). Тому я продовжу її радити всім😁
#відгук_на_книгу
❤3
+600 слів до рукопису, нарешті готова повернутися в ритм, може так завтра допишу 2 розділ? Було б непогано, але враховуючи плани не хочу загадувати.
P.S. Тим часом знайшла у анотації книжки знайомого майже один-в-один назву професії людини, як у моєму рукописі. Через це вирішила повернутися до іншого робочого варіанту, але задумалася, яке веселе це життя))
P.S. Тим часом знайшла у анотації книжки знайомого майже один-в-один назву професії людини, як у моєму рукописі. Через це вирішила повернутися до іншого робочого варіанту, але задумалася, яке веселе це життя))
❤1
62/100 Лінда Рутледж «На Захід із жирафами»
Жанр: роман-подорож
Відгук:
Це неймовірна історія, як двох жирафів везли через всю Америку у зоопарк після урагану.
Звісно, я повелася на те, що це історія про жирафів, але під час прочитання я зрозуміла, що історія набагато глибша.
Ми маємо кількох основних персонажів цієї історії: Вуді, Стариганя і Золотоволоску. Вуді — бідний хлопець, який втратив все через природні катаклізми. Старигань — працівник зоопарку, який обожнює тварин. Золотоволоска — дівчина, яка хоче сфотографувати жирафів і потрапити у журнал «Лайф». Кожен з них має свою ціль на початку і робить все для її здійснення.
Мені подобається, що персонажі тут неоднозначні, і це робить історію живою і цікавою, бо ти не знаєш, які рішення вони прийматимуть. Тому за жирафів переживаєш до останнього, як і за персонажів. Так хочеться для них хорошого кінця, хоча розумієш, що у житті так буває не завжди.
Також у книзі показана вся жахлива сторона цирків з тваринами. Сподіваюся, що ми все ж дочекаємося, коли вони будуть заборонені у всьому світі.
Загалом це дуже цікава книга, яка нагадує, як любов до тварин може трансформувати людей і давати надію у навіть безвихідних ситуаціях.
#відгук_на_книгу
Жанр: роман-подорож
Цитати:
Тварини самодостатні, вони живуть, слухаючи голоси, яких нам не почути, і знають те, що виходить за межі нашого крихітного світогляду.
Спогади міцно пов'язані з речами. Часом варто лиш відчути запах, почути чи побачити щось, і ти вже переносишся в інший куточок країни або й світу, а може, навіть в інше десятиліття...
Дім — це місце, де тобі хочеться бути.
Відгук:
Це неймовірна історія, як двох жирафів везли через всю Америку у зоопарк після урагану.
Звісно, я повелася на те, що це історія про жирафів, але під час прочитання я зрозуміла, що історія набагато глибша.
Ми маємо кількох основних персонажів цієї історії: Вуді, Стариганя і Золотоволоску. Вуді — бідний хлопець, який втратив все через природні катаклізми. Старигань — працівник зоопарку, який обожнює тварин. Золотоволоска — дівчина, яка хоче сфотографувати жирафів і потрапити у журнал «Лайф». Кожен з них має свою ціль на початку і робить все для її здійснення.
Мені подобається, що персонажі тут неоднозначні, і це робить історію живою і цікавою, бо ти не знаєш, які рішення вони прийматимуть. Тому за жирафів переживаєш до останнього, як і за персонажів. Так хочеться для них хорошого кінця, хоча розумієш, що у житті так буває не завжди.
Також у книзі показана вся жахлива сторона цирків з тваринами. Сподіваюся, що ми все ж дочекаємося, коли вони будуть заборонені у всьому світі.
Загалом це дуже цікава книга, яка нагадує, як любов до тварин може трансформувати людей і давати надію у навіть безвихідних ситуаціях.
#відгук_на_книгу
❤4
63/100 Саша Пейтон Сміт «Трояндова угода»
Жанр: романтичне фентезі
Це книга про альтернативну Англію 1848 року, де країною править королева-фейрі. Кожен може укласти з нею угоду в обмін на щось особисте та непоправне. Дебютантка Айві намагається врятувати соціальний статус своєї родини і бере участь у конкурсі за руку принца Брема.
Ця книга одразу кидає у вир подій, і це було прям кайфово. Ти одразу включаєшся у все, що відбувається. Крім цього, тут дуже гарно відображена взаємодія між дівчатами.
Основних претендеток на руку Брем було 6. Якщо не рахувати Айві, то мені дуже сподобалися Фейт і Маріон. По-перше, бо їхні угоди були дійсно про щось важливе для них. По-друге, бо кожній з них нафіг не здався принц😁 По-третє, бо чіпляють мене такі свободолюбиві персонажки))
Якщо говорити про сюжет, то тут теж я отримала задоволення. Спілкування Айві з Емметом і Бремом було прям прикольним. Також круто, що в кінці авторка завернула все так, що сидиш і думаєш «та ладно?!».
З мінусів: як дочекатися другу частину?😅
#відгук_на_книгу
Жанр: романтичне фентезі
Цитати:Відгук:
Життя — не казка, Лідіє. Не завжди все чарівним чином вирішується на краще. Жоден принц на білому коні не приїде тебе рятувати.
Брехати може кожен — навіть той, кого ти любиш понад усе.
...любов — підступна: ти не усвідомлюєш, що кохаєш, доки не стає занадто пізно.
Це книга про альтернативну Англію 1848 року, де країною править королева-фейрі. Кожен може укласти з нею угоду в обмін на щось особисте та непоправне. Дебютантка Айві намагається врятувати соціальний статус своєї родини і бере участь у конкурсі за руку принца Брема.
Ця книга одразу кидає у вир подій, і це було прям кайфово. Ти одразу включаєшся у все, що відбувається. Крім цього, тут дуже гарно відображена взаємодія між дівчатами.
Основних претендеток на руку Брем було 6. Якщо не рахувати Айві, то мені дуже сподобалися Фейт і Маріон. По-перше, бо їхні угоди були дійсно про щось важливе для них. По-друге, бо кожній з них нафіг не здався принц😁 По-третє, бо чіпляють мене такі свободолюбиві персонажки))
Якщо говорити про сюжет, то тут теж я отримала задоволення. Спілкування Айві з Емметом і Бремом було прям прикольним. Також круто, що в кінці авторка завернула все так, що сидиш і думаєш «та ладно?!».
З мінусів: як дочекатися другу частину?😅
#відгук_на_книгу
❤4
Зняла перше розмовне відео для інсти в рамках марафону до Національного тижня читання. Відчуття, ніби я розучилася говорити😂
❤2
64/100 Світлана Тараторіна «Лазарус»
Жанр: міське фентезі, детектив
Відгук:
Трохи про книжку. 1913 рік. Київ — головне місто Межі, де одночасно живуть люди та нечисть. Відомий сищик Тюрин розгадує детективні головоломки і злочини, які всі об'єднані однією легендою, яка може й не легенда зовсім.
Якщо відверто, то я дуже давно чула про цю книгу, але чомусь була упереджена, що вона мені не сподобається😅 Дівчата обрали її на клуб, і я подумала, що пора таки познайомитися з книгою ще однієї авторки з Фантастичні talk(s).
Враження про цю книгу лишилися неоднозначними. З однієї сторони мені чогось не вистачало (буквально не могла читати її ввечері, бо засинала), а з іншої — це неймовірно продумана і пропрацьована книга. Чого тільки вартує опис Києва того часу — він переданий дуже атмосферно і деталізовано.
Якщо брати враження від сюжету, то тут теж усе досить продумано і цікаво, а кінцівка лишає простір для уяви (і для другої книги, яка уже є). Єдине, що фінал для мене був трошки дивним, оскільки головний герой частину не пам'ятає, і ми її відповідно не дізналися🥲
Поки не визначилася, чи читати другу частину, але є якесь відчуття, що до першої ще повернуся. І, можливо, з другого прочитання враження будуть інші🤔
#відгук_на_книгу
Жанр: міське фентезі, детектив
Цитати:
... гидотність натури не залежить від зовнішності чи виду. Ми самі вирішуємо, ким нам бути. Самі впускаємо всередину зло. А, отже, маємо нести відповідальність за вибір. І немає ніяких виправдань.
Книги лише пристанище думок, а мусять страждати за те, що вклали в них інші.
Навіть дрібне здатне містити цілий космос.
Відгук:
Трохи про книжку. 1913 рік. Київ — головне місто Межі, де одночасно живуть люди та нечисть. Відомий сищик Тюрин розгадує детективні головоломки і злочини, які всі об'єднані однією легендою, яка може й не легенда зовсім.
Якщо відверто, то я дуже давно чула про цю книгу, але чомусь була упереджена, що вона мені не сподобається😅 Дівчата обрали її на клуб, і я подумала, що пора таки познайомитися з книгою ще однієї авторки з Фантастичні talk(s).
Враження про цю книгу лишилися неоднозначними. З однієї сторони мені чогось не вистачало (буквально не могла читати її ввечері, бо засинала), а з іншої — це неймовірно продумана і пропрацьована книга. Чого тільки вартує опис Києва того часу — він переданий дуже атмосферно і деталізовано.
Якщо брати враження від сюжету, то тут теж усе досить продумано і цікаво, а кінцівка лишає простір для уяви (і для другої книги, яка уже є). Єдине, що фінал для мене був трошки дивним, оскільки головний герой частину не пам'ятає, і ми її відповідно не дізналися🥲
Поки не визначилася, чи читати другу частину, але є якесь відчуття, що до першої ще повернуся. І, можливо, з другого прочитання враження будуть інші🤔
#відгук_на_книгу
❤1
65/100 Сара Дж. Маас «Місто Півмісяця. Дім Неба і Подиху»
Жанр: фентезі
Відгук:
Сюжет. Здається, що все заспокоїлося, і Брайс з Гантом можуть жити спокійно далі, але де там. Брайс треба навчитися керувати своїми силами, а Ганту познайомитися з новою керівницею та влаштувати своє вільне життя. Але хто сказав, що їм дадуть спокійно жити?
Ця частина мені відверто сподобалася навіть більше за першу. По-перше, тут ми бачимо події від лиця більшої кількості персонажі. Ми краще пізнаємо Рунна, Ітана, Таріона та решту. І це прям прикольно, бо особисто мене лінія Рунна цікавить навіть більше, ніж Брайс і Гант.
Також дуже подобається, що тут сама історія масштабується: з простої історії кількох дівчат, які попали в халепу, це перетворюється на історію про повстання проти тиранів. Усі пазлики повільно стають на місце, щоб змушувати відкривати рот (у моєму випадку писати сестрі "шо блін?").
Книга дуже сподобалася, особливо лінія Дей і Найта. Також цікаво дізнатися більше про Аїдаса та історію фейрі.
Дуже чекаю, коли прочитаю третю, але тут Маас підсунула свиню з поєднанням серій, тому спочатку мене чекає серія "Двір Шипів і Троянд", яку я вже почала😁 Так і змінюються плани😂
#відгук_на_книгу
Жанр: фентезі
Цитати:
Хороший лідер — той, хто слухає. Хто думає, перш ніж діяти. Хто намагається зрозуміти різні погляди. Робить те, що правильно, навіть якщо шлях довгий і важкий. Той, хто дасть голос безголосим.
Життя занадто коротке, щоб таїти образи.
Відгук:
Сюжет. Здається, що все заспокоїлося, і Брайс з Гантом можуть жити спокійно далі, але де там. Брайс треба навчитися керувати своїми силами, а Ганту познайомитися з новою керівницею та влаштувати своє вільне життя. Але хто сказав, що їм дадуть спокійно жити?
Ця частина мені відверто сподобалася навіть більше за першу. По-перше, тут ми бачимо події від лиця більшої кількості персонажі. Ми краще пізнаємо Рунна, Ітана, Таріона та решту. І це прям прикольно, бо особисто мене лінія Рунна цікавить навіть більше, ніж Брайс і Гант.
Також дуже подобається, що тут сама історія масштабується: з простої історії кількох дівчат, які попали в халепу, це перетворюється на історію про повстання проти тиранів. Усі пазлики повільно стають на місце, щоб змушувати відкривати рот (у моєму випадку писати сестрі "шо блін?").
Книга дуже сподобалася, особливо лінія Дей і Найта. Також цікаво дізнатися більше про Аїдаса та історію фейрі.
Дуже чекаю, коли прочитаю третю, але тут Маас підсунула свиню з поєднанням серій, тому спочатку мене чекає серія "Двір Шипів і Троянд", яку я вже почала😁 Так і змінюються плани😂
#відгук_на_книгу
❤2😁1
Забрала виграний бокс від книгарні "Альпака", як тепер дотерпіти до кінця робочого дня? А посилка величенька😅
❤3
66/100 Т. Кінгфішер «Колючий живопліт»
Жанр: фентезі (ретелінг казки)
Відгук:
Сюжет. Це ретелінг казки про Сплячу красуню, де лиходійкою насправді являється не фея, яка прокляла принцесу. Головна героїня — Жабуня, яка охороняє прокляте місце, де спить донька короля, зустрічає самотнього лицаря. Далі ж все крутиться навколо того, чи варто таки руйнувати прокляття.
Якщо ви чекаєте тут любовну лінію, як у казці, то її тут не буде, забудьте. Тут буде дуже здорова дружба, неймовірно тепла родина болотяних духів і мила Жабуня, яка намагається виконати поставлену їй місію.
Це дуже тепла і мила історія (ну принаймні для мене), яка читається дуже легко і якось непомітно закінчується, адже книжечка зовсім маленька.
Це було моє знайомство з авторкою, і думаю, що обов'язково якось почитаю інші її книги, адже з цією я змогла відпочити і насолодитися історією Жабуні.
#відгук_на_книгу
Жанр: фентезі (ретелінг казки)
Цитати:
Світ рідко кому дає спокій.
Жабуні навіть не спадала на думку, що їй могли бути не раді. Таким був дар вихованих у любові дітей.
Відгук:
Сюжет. Це ретелінг казки про Сплячу красуню, де лиходійкою насправді являється не фея, яка прокляла принцесу. Головна героїня — Жабуня, яка охороняє прокляте місце, де спить донька короля, зустрічає самотнього лицаря. Далі ж все крутиться навколо того, чи варто таки руйнувати прокляття.
Якщо ви чекаєте тут любовну лінію, як у казці, то її тут не буде, забудьте. Тут буде дуже здорова дружба, неймовірно тепла родина болотяних духів і мила Жабуня, яка намагається виконати поставлену їй місію.
Це дуже тепла і мила історія (ну принаймні для мене), яка читається дуже легко і якось непомітно закінчується, адже книжечка зовсім маленька.
Це було моє знайомство з авторкою, і думаю, що обов'язково якось почитаю інші її книги, адже з цією я змогла відпочити і насолодитися історією Жабуні.
#відгук_на_книгу
❤4