І так, пора хвалитися придбаним) Почнем з настолок, потім будуть книжечки і дві пари сережок (кожна з яких у мене асоціюється з чим? правильно, з книжками😂)

І так, куплені настолки:
1) Інтриги та капуста — по опису має бути прикольна нескладна гра, плюс мені подобається мальовка карт — дуже мила і смішна)
2) Острів залізниць — тут треба будувати залізниці і стати кращим залізничим магнатом, Ticket to Ride мені подобається, тому сподіваюся, що вайб залізниць не розчарує))
3) Тенета слів — продавчиня сказала, що це більш інтерактивна версія Еліаса, тому Вадим сказав, що воно нам треба. Я невпевнена, оскільки я Еліас не люблю, але побачим.
4) Кримінальні Хроніки. Серія тисячоліття. 1400. — у нас були вже інші Кримінальні Хроніки, які повністю пройшли, тому тут якби знаєм, що чекати)
5) Захисник корони — тактична гра, де відбувається дуель між замками. У неї є суттєвий мінус у вигляді руснявої мови, але Kilogames розпродавали залишки першого накладу по дуже смішній ціні, і гру розробив український автор у 2013 році, тому все ж купили, а там буде видно.

52/100 Руфі Торп «У Марго фінансові проблеми»

Жанр: соціально-психологічний роман

Цитати:
...ті, хто відступають, ніколи не перемагають. Переможці не відступають ніколи.

Люди дуже самотні. Навіть коли вони роблять жахливі речі, часто все зводиться саме до цього погашення самотності, якщо тільки ти знаходиш час, щоб їх зрозуміти.

Ось як це — бути дорослим. Ми всі рухаємось у цьому світі, як річкові дельфіни, рожеві на вигляд, але тільки тому, що вкриті шрамами.

Якщо ти не хочеш отримувати щоразу один і той самий результат, тобі варто чинити інакше.

Відгук:
Це історія про Марго, яка завагітніла від свого викладача в коледжі та вирішує залишити дитину. Звісно, вона стикається з розумінням того, що їй якось треба заробляти гроші, доглядати дитину, а світу навколо байдуже на тебе. Ось тут і починається історія про OnlyFans, про який їй розповів Джинкс (її батько).

Якщо відверто, то у мене не було великих очікувань від цієї книжки. Я обрала її, щоб закрити одну з закладинок в GoodReads 😅 Що ж у результаті? Я не отримала від неї якогось вау-ефекту, але з нею було добре. От просто добре, оскільки тут були і комічні моменти, які розбавляли, і насправді важливі теми. А тепер детальніше.

Сюжет. Руфі Торп піднімає у цій книзі одразу кілька важливих тем: стосунки між студентами і викладачами, питання залишати чи ні дитину, як виживати матері-одиначці, коли у тебе на руках новонароджена дитина, і робота у соціально неприйнятних сферах. Усе це сплітається у житті Марго, яка просто не розуміє, що робити. Вона вирішує лишити дитину, бо їй здається, що це правильно, але потім мусить приймати складні рішення, бо їй банально не вистачає підтримки і допомоги.

Персонажі. Тут теж досить цікавий мікс, бо є Марго, яка намагається зробити якнайкраще для дитини, є Марк, який втік при згадці вагітності (але навіть це не зробив нормально), а є батьки Марго — Джинкс і Шаєн. І ці двоє теж досить дивні. З однієї сторони, Шаєн, яка виростила Марго, але більше думає про свою шкуру (не хоче казати своєму майбутньому чоловіку про онука, не допомагає доньці — і це не найгірше, що вона робить у книзі). З другої сторони, Джинкс, який, по факту, нагуляв Марго, коли був одружений, але зараз розлучився, має проблеми з болем і ліками (він — колишній реслер). І Джинкс попри всі свої негативні риси виявляється кращим батьком для Марго, ніж Шаєн — матір'ю, оскільки він приймає Марго такою, яка вона є, намагається допомагати їй, як може.

Окремим персонажем я б тут виділила систему, проти якої доводиться боротися Марго, оскільки її робота викликає обурення в людей (її навіть булять колишні знайомі, мені було гидко від цих людей). Молода дівчина з дитиною на руках мусить доводити, що вона може впоратися з усім, коли фактично не отримує допомоги. І це насправді найсумніше в цій історії.

Загалом попри фон величезної кількості проблем, які навалюються на Марго, завдяки легкій і трохи гумористичній подачі я скоріше відпочивала з книгою, хоч вона і змушує думати про важливе. Я трохи знизила оцінку за закінчення лінії з JB, але це уже чисто моє, я чекала трохи іншого))

#відгук_на_книгу

53/100 В. Е. Шваб «Поховай наші кості в опівнічній землі»

Жанр: темне історичне фентезі, готичний роман

Цитати:
Світ спробує зробити вас мізерною. Він вам наказуватиме бути скромною та боязкою. Але світ помиляється. Вам треба відчувати, і кохати, і сміливо жити як заманеться.

Смерть приходить до всіх, часом вона лагідна, але часто жорстока, і дуже рідко хтось їй радий. Але вона приходить усе одно.

Спокій — це теж багатство.

Можна бути одиноким, але не почуватися самотнім, — задумливо каже вона. — І можна почуватися самотнім, не бувши одиноким.

Відгук:
Це було тягуче, криваво і... добре. Це історія про трьох жінок, які жили у різні часи, мали різні проблеми, але чиї життєві лінії химерно переплітаються.

Незважаючи на те, що книга дуже величенька, я з нею прямо прокайфувала і хотіла ще. Було бажання розтягувати це ще довше, щоб насолодитися сповна.

У центрі історії тут три жінки: Сабіна, Шарлота і Аліса. Кожна з них стикається з проблемами свого часу. І кожна з них — сильна і крута особистість (ну, Сабіна не всю книгу, але це таке).

Також мені подобається, що ця книжка не романтизує образ вампірів. Вони тут жорстокі, живуть за своїми законами та невічні. І це кайф. Бо ці вилизані образи вже набридли, а тут у них є свої правила і проблеми. Окремо кайф про опівнічні землі) Дуже атмосферненько вийшло.

Однозначно ще якось почитаю щось від цієї авторки, бо ця книга прям дуже сподобалася.

#відгук_на_книгу

Раніше я постила збір, ми його закрили, тому хлопці передають усім подяку за допомогу🙂

54/100 Емілі Генрі «Книголюби»

Жанр: ромком

Цитати:
Це життя. Ти постійно приймаєш рішення, вибираєш стежки, які віддаляють тебе від решти, хоча ще не бачиш, куди ці стежки ведуть. Може, тому представники нашого виду так люблять красиві історії. Усі ці другі шанси, можливості жити життя, якого в нас ніколи не буде.

Усім, хто хоче все й одразу, бажаю знайти те, чого буде більш ніж достатньо.

Отак воно бути жінкою. Що не роби — все неправильно. Відкрито демонструєш емоції — істеричка. Ховаєш подалі, щоб твій хлопець не мав з ними клопоту, — безсердечна сука.

Відгук:
Звісно, книга про любителів книг — це мед. А у цьому випадку це кайфова легка книжка на кілька вечорів (або один) з доброю дозою гумору.

Головна героїня цієї історії — літературна агентка Нора, яка відчуває себе тією самою героїнею, від якої завжди йдуть у книгах. Її молодша сестра вирішує, що це треба змінити і з'їздити до містечка, де Нора зможе стати героїнею власної історії. Звісно, доля любить іронію, тому замість місцевих красунчиків головна героїня зустрічає редактора Чарльза, перша зустріч з яким була аж ніяк не приємною.

Це чудовий кайфовий ромком, який читається дуже швидко. Тут є прикольно побудована лінія від ворогів до коханців, чудовий гумор і дивовижна хімія між персонажами. Приємна історія на фоні невеличкого містечка, яке виявляється не тим, що чекала Нора (адже авторка, з якою вона працює, описала його зовсім інакше).

Звісно, тут не обійшлося і без важливих тем: проблема батьків і дітей, непрожитих травм і вибору місця, де ти справді будеш почуватися добре. Це все вплітається в сюжет, і персонажі стають усе ближчими. Цікаво тут обіграно, як зовсім інакше сприймають матір Нора і Ліббі, як це впливає на їхні рішення та життя. З іншого боку, є Чарльз та його сприйняття того, що чекають від нього батьки. Це показує, як інколи ми можемо помилятися з приводу того, що думають і чекають від нас інші.

Загалом знайомство з Емілі Генрі пройшло добре, з радістю прочитаю інші її книги, коли буде час😅

#відгук_на_книгу

Коробка велика, але лапу все одно треба висунути

Чекаю свої приємні дрібнички😁

Є трохи книжечок, які не планую собі лишати, може тут когось щось зацікавить)

«Білий попіл», «Місяцівна» і «Двір королеви вампірів» уже забрали)

Десь так я реагую на те, що зараз читаю в «Місті Півмісяця»😅

Десь такий план на читання до кінця місяця) думаю про те, чи вийде ще в кінці прочитати щось невелике😀

Десь так я лежу в напрямку написання відгуку😅

55/100 Сара Дж. Маас «Місто Півмісяця. Дім Землі та Крові»

Жанр: фентезі, детектив

Цитати:
За любові усе можливо.

Усе хороше приходить до тих, хто вміє чекати.

У цьому й суть, Брайс. У тому, щоб жити. Жити, кохати, знаючи, що завтра все це може зникнути. Усвідомлення цього робить усе набагато ціннішим.

Мені так простіше — коли люди думають про мене найгірше. Це дозволяє мені побачити те, ким вони є насправді.

Відгук:
Це була моя перша книга від Маас, і знайомство пройшло вдало, хоча на початку я була шокована кількістю інформації. Такий початок не назвеш простим, але чим далі, тим читалося легше🙃

Якщо брати сюжет, то це книга про напівфейку-напівлюдину Брайс, яка хоче помсти й потрапляє у розслідування смерті. Ну, а далі завертілося.

Персонажі тут теж цікаві: Брайс, яка ховається за образом такої собі паті-дівчинки, Гант, якого всі називають Тінню Смерті, а ще різні фейрі, ангели, перевертні та інші. Єдине, що мені здалося, що Брайс якась надто інфантильна, але я списала це на те, що насправді її вік у рамках всесвіту можна вважати досить юним😅

Також варто відзначити, що більшість книги оповідь йде досить плавно, а під кінець набирає якихось шалених обертів, що ти не помічаєш, як проходить 200 сторінок.

А ще ця жінка вміє трошки розбити серце, бо смерть Лехаби у бібліотеці змусила мене ревіти.

Читати далі планую, тим більше, що у липні читаємо наступну книгу на книжковому клубі.

#відгук_на_книгу

Коли хочу лежати, як вона, а треба працювати😅

Чомусь дуже подобаються ось такі уривки у «Вавилоні», чіпляють🤔