День сьогодні не дуже, голова квадратна, тому замість вникати у «Вавилон» Кван вирішала взяти Бардуго, мені треба фентезі і розслабитися☺
P.S. Знов 4 книжки паралельно, що зі мною не так?😥
P.S. Знов 4 книжки паралельно, що зі мною не так?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤4
44/100 Лі Бардуго «Тінь та кістка»
Жанр: фентезі
Відгук:
Для тих, кого сильно тригерить руснява культура, ця серія може бути тяжкою для сприйняття. Я її вперше читала давно, та і позиція авторки досить однозначна (вона підтримує Україну з перших днів повномасштабного вторгнення, а в 2022 задонатила свої гонорари з росії та України на ЮНІСЕФ), тому для мене це все ще одна з улюблених серій, де я готова трошки пробачити паралелі з царською росією.
Я не думала, що так швидко перечитуватиму книги про світ гришів, але закладинка гудрідз, на яку підходить "Шістка воронів", вирішила за мене😅
Для мене це стало певним перевідкриттям цієї історії, бо перший раз при прочитанні цієї серії мене дуже бісила головна героїня Аліна, але цей раз цього, на диво, не було. Я прокайфувала від книжки, яку прочитала за два вечори (у цій серії зі всесвіту гриш вони досить маленькі).
Тут цікаво розкриті персонажі: харизматичний Дарклінг (єдине, що мені дійсно зайшло в серіалі з історії Аліни), наївна Аліна, Мал, який готовий за неї у вогонь і воду, Женя і Давид (такі булочки). І я чекаю, як далі вони розкриються ще краще (сподіваюся, що Аліна не почне знов дратувати😅).
Якщо ж брати саме сюжет, то це цікава фентезійна історія про боротьбу з темрявою і тими, хто хоче влади. І темрява тут буквальна — Зморшка, яка охоплює частину країни, і волькри, які регулярно вбивають там людей. І, звісно, Аліна має всіх врятувати, бо вона обрана (настільки, що її починають вважати святою😅).
Окремо сподобалося, як Лі Бардуго передала всю гниль царського двору і натякнула, як багато в такій історії може зіграти релігія (ну про це більше буде далі).
Загалом цікаво, які враження будуть після прочитання всієї серії і всіх трьох серій з цього всесвіту, бо поки мені все подобається)))
#відгук_на_книгу
Жанр: фентезі
Цитата:
Проблема очікування в тому, що воно робить нас слабкими.
Відгук:
Для тих, кого сильно тригерить руснява культура, ця серія може бути тяжкою для сприйняття. Я її вперше читала давно, та і позиція авторки досить однозначна (вона підтримує Україну з перших днів повномасштабного вторгнення, а в 2022 задонатила свої гонорари з росії та України на ЮНІСЕФ), тому для мене це все ще одна з улюблених серій, де я готова трошки пробачити паралелі з царською росією.
Я не думала, що так швидко перечитуватиму книги про світ гришів, але закладинка гудрідз, на яку підходить "Шістка воронів", вирішила за мене😅
Для мене це стало певним перевідкриттям цієї історії, бо перший раз при прочитанні цієї серії мене дуже бісила головна героїня Аліна, але цей раз цього, на диво, не було. Я прокайфувала від книжки, яку прочитала за два вечори (у цій серії зі всесвіту гриш вони досить маленькі).
Тут цікаво розкриті персонажі: харизматичний Дарклінг (єдине, що мені дійсно зайшло в серіалі з історії Аліни), наївна Аліна, Мал, який готовий за неї у вогонь і воду, Женя і Давид (такі булочки). І я чекаю, як далі вони розкриються ще краще (сподіваюся, що Аліна не почне знов дратувати😅).
Якщо ж брати саме сюжет, то це цікава фентезійна історія про боротьбу з темрявою і тими, хто хоче влади. І темрява тут буквальна — Зморшка, яка охоплює частину країни, і волькри, які регулярно вбивають там людей. І, звісно, Аліна має всіх врятувати, бо вона обрана (настільки, що її починають вважати святою😅).
Окремо сподобалося, як Лі Бардуго передала всю гниль царського двору і натякнула, як багато в такій історії може зіграти релігія (ну про це більше буде далі).
Загалом цікаво, які враження будуть після прочитання всієї серії і всіх трьох серій з цього всесвіту, бо поки мені все подобається)))
#відгук_на_книгу
❤3
45/100 Лі Бардуго «Облога та штурм»
Жанр: фентезі
Відгук:
Тут будуть спойлери до першої частини, тому будьте обережні, якщо плануєте читати.
Це друга частина трилогії про заклинательку світла Аліну, яка намагається протистояти Дарклінгу. Ця книга для мене була, на диво, наповнена гумором, і це було класно і легко (і це попри похмурий сюжет😅). Розмови Аліни з Ніколаї місцями були дуже круті (особливо, про бідного желейного оленя, я дуже хіхікала).
Якщо ж серйозно, то в цій частині тіні згущуються, Аліна разом з Малом пробують знайти другий підсилювач — морського батога, щоб Аліна мала більше сил для боротьби. Також вони знаходять неочікуваного союзника — корсара Штурмганда. І це один з моїх улюблених персонажів (якщо прочитаєте, то зрозумієте чому😏).
Загалом друга частина зачіпає більше політики, релігії і т. д. Чого тільки коштує культ, який створив Апарат. Це явний приклад того, що з людиною може зробити релігія. Обривається ж історія на такому моменті, через що хочеться швидше прочитати третю частину (яка, звісно, уже в процесі).
Поки трилогія приносить мені багато задоволення, хоча при першому прочитанні з трьох серій ця здавалася мені найслабшою. Тому чекаю ще більше задоволення від двох наступних серій.
#відгук_на_книгу
Жанр: фентезі
Цитати:
Віл відчуває ярмо на шиї, та чи відчуває пташка вагу власних крил?
Всі вартісні вчинки народжуються з поганих ідей.
Кожного можна купити, жебрак він чи принц.
Що менше ти патякаєш, то дужче цінуватимуться твої слова. Не сперечайся. Ніколи не принижуйся до заперечень. Відповідай на образи сміхом.
Відгук:
Тут будуть спойлери до першої частини, тому будьте обережні, якщо плануєте читати.
Це друга частина трилогії про заклинательку світла Аліну, яка намагається протистояти Дарклінгу. Ця книга для мене була, на диво, наповнена гумором, і це було класно і легко (і це попри похмурий сюжет😅). Розмови Аліни з Ніколаї місцями були дуже круті (особливо, про бідного желейного оленя, я дуже хіхікала).
Якщо ж серйозно, то в цій частині тіні згущуються, Аліна разом з Малом пробують знайти другий підсилювач — морського батога, щоб Аліна мала більше сил для боротьби. Також вони знаходять неочікуваного союзника — корсара Штурмганда. І це один з моїх улюблених персонажів (якщо прочитаєте, то зрозумієте чому😏).
Загалом друга частина зачіпає більше політики, релігії і т. д. Чого тільки коштує культ, який створив Апарат. Це явний приклад того, що з людиною може зробити релігія. Обривається ж історія на такому моменті, через що хочеться швидше прочитати третю частину (яка, звісно, уже в процесі).
Поки трилогія приносить мені багато задоволення, хоча при першому прочитанні з трьох серій ця здавалася мені найслабшою. Тому чекаю ще більше задоволення від двох наступних серій.
#відгук_на_книгу
❤3
— Прошу, скажи, що ти плануєш перевдягнутись у волькру і вистрибнути з торта.
— Ну ось, ти зруйнувала всю несподіванку.
«Руїна та відновлення» не лишає мене без жартів, кайфую)
P. S. Волькра — це назва чудовиська🙃
— Ну ось, ти зруйнувала всю несподіванку.
«Руїна та відновлення» не лишає мене без жартів, кайфую)
P. S. Волькра — це назва чудовиська🙃
❤2
Сіла редагувати рукопис, чомусь йде дуже тяжко, все не подобається, хоча ніби мільйон разів уже його читала🙈 Але треба це зробити і ще раз розіслати у обрані видавництва (обрала ще 4, куди хочу спробувати). Тим часом руки чешуться писати наступний, але я тримаю себе в руках😅
❤4
46/100 Лі Бардуго «Руїна та відновлення»
Жанр: фентезі
Відгук:
Це остання книга з трилогії про гриш, і я залишилася дуже задоволеною. Як не дивно, але ця трилогія з другого разу сподобалася навіть більше, ніж з першого прочитання.
Мені подобається, яке завершення Бардуго вигадала для цієї серії, оскільки воно закриває всі лінії та дає відчуття завершеності. Є один момент, який для мене трошки не дуже (імхо Мал не мав вижити ), але я готова це пробачити.
Тут також були прикольні діалоги (я тут місцями закидала). Ну і далі мене чекають ще дві серії з цього світу🥹
Окремо хочеться написати про серіал, який я вирішила нарешті глянути. Він непоганий, але наплели вони там багато. По-перше, для мене дивно склепати в один серіал дві серії книг (це навіщо взагалі??). По-друге, фінал другого сезону вийшов дуже дивний через сюжетні зміни. Та і те, що вони явно планували третій сезон, ситуації не покращує, оскільки вони закінчують серіал інтригою про те, що ми ніколи не дізнаємося (бо у книжках такого не було😁).
#відгук_на_книгу
Жанр: фентезі
Цитати:
Надія винахідлива, як вода. Їй завжди вдається пробитися.
Хотіти чогось і заслуговувати на це — не одне й те саме.
Страждання дешеве, як багно, і зустрічається вдвічі частіше. Та важливо лише те, що ми з нього виносимо.
Відгук:
Це остання книга з трилогії про гриш, і я залишилася дуже задоволеною. Як не дивно, але ця трилогія з другого разу сподобалася навіть більше, ніж з першого прочитання.
Мені подобається, яке завершення Бардуго вигадала для цієї серії, оскільки воно закриває всі лінії та дає відчуття завершеності. Є один момент, який для мене трошки не дуже (
Тут також були прикольні діалоги (я тут місцями закидала). Ну і далі мене чекають ще дві серії з цього світу
Окремо хочеться написати про серіал, який я вирішила нарешті глянути. Він непоганий, але наплели вони там багато. По-перше, для мене дивно склепати в один серіал дві серії книг (це навіщо взагалі??). По-друге, фінал другого сезону вийшов дуже дивний через сюжетні зміни. Та і те, що вони явно планували третій сезон, ситуації не покращує, оскільки вони закінчують серіал інтригою про те, що ми ніколи не дізнаємося (бо у книжках такого не було😁).
#відгук_на_книгу
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3
Валькірія пише
На зв'язку пані Валькірія. Підрозділ чоловіка моєї сестри відкрив збір на Чуйку та зброю. Буду дуже вдячна всім, хто приєднається) 🎯Ціль: 65 000.00 ₴ 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/3pwPv6Ct59 💳Номер картки банки 4874 1000 2571 5544
Сподіваюсь, що у вас все добре після цієї ночі😢
Якщо ви ще не донатили, то свій гнів можна закинути на цей збір.
Якщо ви ще не донатили, то свій гнів можна закинути на цей збір.
❤3
47/100 Наталія Довгопол «Шляхи Еврідіки»
Жанр: пригодницький містичний роман
Відгук:
Це книга про дівчину Віро, яка вирушає до Афін, оскільки впевнена, що відомий письменник вкрав сюжет її незакінченого рукопису. Віро снить цим сюжетом уже давно, а в Афінах сюжет починає оживати, адже випадкова жінка на базарі каже їй, що «Еврідіка мусить померти».
У мене склалися якісь специфічні стосунки з цією книжкою: починала я її в квітні на клуб, потім його перенесли, я відклала, щоб прочитати на нову дату, а тоді я на нього не попала. У результаті дочитала я її аж зараз😅 Думаю, що десь трохи це зіпсувало враження, але вже як є.
При цьому книжка мені зайшла: якщо на початку мене страшно бісила Віро (ну стільки дурниць робити — це майстерність), то в кінці я уже не могла відірватися і чекала, чим усе закінчиться.
Можливо, комусь може здатися дивним зв'язок між Віро і Костасом (не буду вдаватися в деталі, бо це буде спойлер), але мені було окей. Це додало якоїсь комічності не сильно приємній ситуації, в яку вони потрапили.
Окремо хочу відмітити персонажку Лізу, яка намагалась врятувати свою подругу, будучи в іншому місті. Вона мені сподобалась навіть більше, ніж головна героїня (напевно, бо мислить набагато логічніше😂). Ну і рада, що авторка зробила для неї такий прикольний фінал, чому б і ні?)
#відгук_на_книгу
Жанр: пригодницький містичний роман
Цитати:
У безсонні час стає нескінченним. Він стає прірвою, у яку хочеться шугонути, клубом колючих шерстяних ниток, що його ніяк не вдається розплутати.
Якщо знання втрачає сакральну, езотеричну сутність, воно перетворюється на попсу.
Мистецтво, Костасе, сильніше за смерть.
Відгук:
Це книга про дівчину Віро, яка вирушає до Афін, оскільки впевнена, що відомий письменник вкрав сюжет її незакінченого рукопису. Віро снить цим сюжетом уже давно, а в Афінах сюжет починає оживати, адже випадкова жінка на базарі каже їй, що «Еврідіка мусить померти».
У мене склалися якісь специфічні стосунки з цією книжкою: починала я її в квітні на клуб, потім його перенесли, я відклала, щоб прочитати на нову дату, а тоді я на нього не попала. У результаті дочитала я її аж зараз😅 Думаю, що десь трохи це зіпсувало враження, але вже як є.
При цьому книжка мені зайшла: якщо на початку мене страшно бісила Віро (ну стільки дурниць робити — це майстерність), то в кінці я уже не могла відірватися і чекала, чим усе закінчиться.
Можливо, комусь може здатися дивним зв'язок між Віро і Костасом (не буду вдаватися в деталі, бо це буде спойлер), але мені було окей. Це додало якоїсь комічності не сильно приємній ситуації, в яку вони потрапили.
Окремо хочу відмітити персонажку Лізу, яка намагалась врятувати свою подругу, будучи в іншому місті. Вона мені сподобалась навіть більше, ніж головна героїня (напевно, бо мислить набагато логічніше😂). Ну і рада, що авторка зробила для неї такий прикольний фінал, чому б і ні?)
#відгук_на_книгу
❤5
Задумалася, що ще кілька років тому ціль на рік була 52 книги (по кількості тижнів у році), а тепер я уже 48 прочитала в цьому році, навіть не віриться☺️
А ви ставите цілі на рік? Якщо так, то які?))
А ви ставите цілі на рік? Якщо так, то які?))
❤3
Я думала, що вибрала книжку місяця, але, схоже, пані Шен думає інакше. Поки пахне, що «Диявол носить чорне» переб'є все😅
❤6
Хороша книжка — це коли моргнула, а вже друга ночі🙈
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁7
Результат дня: чудово провела час, відредагувала 0 сторінок, два відгуки не написані, але мене чекає Алоса, тому я кажу всьому "не сьогодні"
❤5