41/100 Сара Бет Дерст «Крамничка чарів»

Жанр: затишне фентезі

Цитати:
Довіряти комусь узагалі ризиковано, — відказала Кіла. — Але так краще, ніж діяти самотужки.

Родина — не завжди ті, з ким ти споріднена.

Книжками слід ділитися з усіма, хто хоче відкрити для них розум і серце.
Ховати їх, ховати знання від людей, яким вони потрібні, — ось справжній злочин. Написане належить народу, всім людям, а не лише багатим і могутнім...

Відгук:
Це історія про бібліотекарку, яка рятує частину книг з бібліотеки і мусить втікати з столиці. І єдиний варіант, який приходить їй в голову, — острів, де вона виросла. Туди вона й пливе, а там на неї чекає нове життя.

Початок книги, звісно, мене трохи здивував, оскільки не чекала такого від жанру, але це був тільки рушій усіх подій. Далі ж почалася дійсно затишна історія про справжній дім, який не тільки місце, а і люди.

Книжка мені дуже сподобалася. Вона викликає відчуття, ніби ти закутався в коцик холодного вечора і п'єш ароматний трав'яний чай. Ось десь такі емоції викликала у мене ця історія.

Окремо хочу виділити фентезійних істот, яких створила авторка: русалконі, крилаті коти і, звісно, ж Каз та Іу. Вони всі такі милі, аж до неможливого.

Загалом, це приємна історія, щоб розслабитися, покайфувати і відпочити, бо читається книжка дуже легко і кайфово.

#відгук_на_книгу

42/100 Соноко Мачіда «Кити на частоті 52 герци»

Жанр: сучасна проза, соціальна драма

Цитати:
Коли є чітка мета, людині легше боротися.

Людина спочатку отримує, але із часом має навчитися й віддавати. Не можна все життя тільки отримувати. А коли стаєш матір'ю чи батьком — і поготів.

Самотність проникає в серце й заповнює його, неначе чорнило. Та це чорнило розчиниться, коли потрапить у море спокою. Якщо внутрішній світ людини буде просторим і глибоким, немов океан, то самотність стане непомітною краплиною в ньому й не турбуватиме.

Відгук:
Чи знали ви про існування «найсамотнішого кита у світі», який співає на частоті 52 герци? Він такий, бо інші кити не мають змоги його почути чи зрозуміти — вони співають на інших частотах. Тому цей кит постійно подорожує сам, ніким не почутий.

Головна героїня Кіко цієї книги теж дуже самотня, вона багато років зазнавала жорстокого поводження з боку батьків, поки друзі не допомогли їй втекти. Але далі життя склалося теж не кращим чином.

Книга починається з того, що Кіко приїжджає жити до віддаленого приморського селища, де зустрічає хлопчика, чия історія не лишає її байдужою. Вона з усіх сил намагається допомогти йому, бо його історія якоюсь мірою нагадує їй власні проблеми з батьками.

Ця історія викликала у мене цілий океан емоцій, адже у ній стільки болю і відчаю головних героїв, що складно не плакати. Вона тригерить і розбиває серце. Але я все одно раджу її читати, бо треба пам'ятати, що поряд можуть бути люди, які потребують вашої допомоги, але їх ніхто не чує, як того самого кита на частоті 52 герци. Наперед мушу попередити, що якщо вас тригерить жорстоке поводження з дітьми, то читати книгу буде дуже непросто, адже історії головних героїв дуже болючі.

#відгук_на_книгу

43/100 Голлі Джексон «Не достоту мертва»

Жанр: психологічний трилер

Цитати:
Життя полягає не в тому, щоб доводити чи чекати, коли все почнеться. Уже все почалося.

Ставати на чийсь бік — нормально. Слухати своє серце чи інтуїцію, а не тільки мати уявлення про «справедливість» — нормально.

Відгук:
Вам може здаватися, що все життя попереду, поки хтось не підкрадеться зі спини і не вдарить вас тричі молотком. Саме це і трапилося з головною героїнею Джет. Вона мала стільки планів, але лікар каже їй, що у неї лишився лише тиждень. Звісно, ж Джет вирішує спробувати розгадати власне вбивство.

Це було моє перше знайомство з авторкою, і воно вдалося. Майже 500 сторінок я проковтнула за два дні. А це якби щось та й означає.

Мені сподобалося, наскільки легко читався текст, як авторка вела мене в одну сторону, щоб потім ошарашити новими фактами. Я до останнього не розуміла, хто ж таки той вбивця. І це топ.

З мінусів, напевно, лише той момент, що я слабко уявляю, як людина у стані Джет гасала весь тиждень по місту😅 Але по сюжету вона вперта, тому нехай, я готова це пробачити, оскільки книжка дійсно зайшла.

#відгук_на_книгу

44/100 Лі Бардуго «Тінь та кістка»

Жанр: фентезі

Цитата:
Проблема очікування в тому, що воно робить нас слабкими.

Відгук:
Для тих, кого сильно тригерить руснява культура, ця серія може бути тяжкою для сприйняття. Я її вперше читала давно, та і позиція авторки досить однозначна (вона підтримує Україну з перших днів повномасштабного вторгнення, а в 2022 задонатила свої гонорари з росії та України на ЮНІСЕФ), тому для мене це все ще одна з улюблених серій, де я готова трошки пробачити паралелі з царською росією.

Я не думала, що так швидко перечитуватиму книги про світ гришів, але закладинка гудрідз, на яку підходить "Шістка воронів", вирішила за мене😅

Для мене це стало певним перевідкриттям цієї історії, бо перший раз при прочитанні цієї серії мене дуже бісила головна героїня Аліна, але цей раз цього, на диво, не було. Я прокайфувала від книжки, яку прочитала за два вечори (у цій серії зі всесвіту гриш вони досить маленькі).

Тут цікаво розкриті персонажі: харизматичний Дарклінг (єдине, що мені дійсно зайшло в серіалі з історії Аліни), наївна Аліна, Мал, який готовий за неї у вогонь і воду, Женя і Давид (такі булочки). І я чекаю, як далі вони розкриються ще краще (сподіваюся, що Аліна не почне знов дратувати😅).

Якщо ж брати саме сюжет, то це цікава фентезійна історія про боротьбу з темрявою і тими, хто хоче влади. І темрява тут буквальна — Зморшка, яка охоплює частину країни, і волькри, які регулярно вбивають там людей. І, звісно, Аліна має всіх врятувати, бо вона обрана (настільки, що її починають вважати святою😅).

Окремо сподобалося, як Лі Бардуго передала всю гниль царського двору і натякнула, як багато в такій історії може зіграти релігія (ну про це більше буде далі).

Загалом цікаво, які враження будуть після прочитання всієї серії і всіх трьох серій з цього всесвіту, бо поки мені все подобається)))

#відгук_на_книгу

Чомусь друга книга про гришів мене прям смішить)

Вибір вечора складний🙈

Хочеться спати, як Арія, а не оце все😅

45/100 Лі Бардуго «Облога та штурм»

Жанр: фентезі

Цитати:
Віл відчуває ярмо на шиї, та чи відчуває пташка вагу власних крил?

Всі вартісні вчинки народжуються з поганих ідей.

Кожного можна купити, жебрак він чи принц.

Що менше ти патякаєш, то дужче цінуватимуться твої слова. Не сперечайся. Ніколи не принижуйся до заперечень. Відповідай на образи сміхом.

Відгук:
Тут будуть спойлери до першої частини, тому будьте обережні, якщо плануєте читати.

Це друга частина трилогії про заклинательку світла Аліну, яка намагається протистояти Дарклінгу. Ця книга для мене була, на диво, наповнена гумором, і це було класно і легко (і це попри похмурий сюжет😅). Розмови Аліни з Ніколаї місцями були дуже круті (особливо, про бідного желейного оленя, я дуже хіхікала).

Якщо ж серйозно, то в цій частині тіні згущуються, Аліна разом з Малом пробують знайти другий підсилювач — морського батога, щоб Аліна мала більше сил для боротьби. Також вони знаходять неочікуваного союзника — корсара Штурмганда. І це один з моїх улюблених персонажів (якщо прочитаєте, то зрозумієте чому😏).

Загалом друга частина зачіпає більше політики, релігії і т. д. Чого тільки коштує культ, який створив Апарат. Це явний приклад того, що з людиною може зробити релігія. Обривається ж історія на такому моменті, через що хочеться швидше прочитати третю частину (яка, звісно, уже в процесі).

Поки трилогія приносить мені багато задоволення, хоча при першому прочитанні з трьох серій ця здавалася мені найслабшою. Тому чекаю ще більше задоволення від двох наступних серій.

#відгук_на_книгу

— Прошу, скажи, що ти плануєш перевдягнутись у волькру і вистрибнути з торта.
— Ну ось, ти зруйнувала всю несподіванку.

«Руїна та відновлення» не лишає мене без жартів, кайфую)

P. S. Волькра — це назва чудовиська🙃

З Днем вишиванки

Ну і рубрика веселі цитати😁

Сіла редагувати рукопис, чомусь йде дуже тяжко, все не подобається, хоча ніби мільйон разів уже його читала🙈 Але треба це зробити і ще раз розіслати у обрані видавництва (обрала ще 4, куди хочу спробувати). Тим часом руки чешуться писати наступний, але я тримаю себе в руках😅

Коротко про те, як я не вмію читати одну книжку за раз🙈

Сподіваюсь, що у вас все добре після цієї ночі😢

Якщо ви ще не донатили, то свій гнів можна закинути на цей збір.

Починаю ось цю красуню на клуб☺️

Вчора дочитала «Шляхи Еврідіки» і паралельно ще читаю «Мертву Віту». Поки все подобається 🙂

47/100 Наталія Довгопол «Шляхи Еврідіки»

Жанр: пригодницький містичний роман

Цитати:
У безсонні час стає нескінченним. Він стає прірвою, у яку хочеться шугонути, клубом колючих шерстяних ниток, що його ніяк не вдається розплутати.

Якщо знання втрачає сакральну, езотеричну сутність, воно перетворюється на попсу.

Мистецтво, Костасе, сильніше за смерть.

Відгук:
Це книга про дівчину Віро, яка вирушає до Афін, оскільки впевнена, що відомий письменник вкрав сюжет її незакінченого рукопису. Віро снить цим сюжетом уже давно, а в Афінах сюжет починає оживати, адже випадкова жінка на базарі каже їй, що «Еврідіка мусить померти».

У мене склалися якісь специфічні стосунки з цією книжкою: починала я її в квітні на клуб, потім його перенесли, я відклала, щоб прочитати на нову дату, а тоді я на нього не попала. У результаті дочитала я її аж зараз😅 Думаю, що десь трохи це зіпсувало враження, але вже як є.

При цьому книжка мені зайшла: якщо на початку мене страшно бісила Віро (ну стільки дурниць робити — це майстерність), то в кінці я уже не могла відірватися і чекала, чим усе закінчиться.

Можливо, комусь може здатися дивним зв'язок між Віро і Костасом (не буду вдаватися в деталі, бо це буде спойлер), але мені було окей. Це додало якоїсь комічності не сильно приємній ситуації, в яку вони потрапили.

Окремо хочу відмітити персонажку Лізу, яка намагалась врятувати свою подругу, будучи в іншому місті. Вона мені сподобалась навіть більше, ніж головна героїня (напевно, бо мислить набагато логічніше😂). Ну і рада, що авторка зробила для неї такий прикольний фінал, чому б і ні?)

#відгук_на_книгу

Задумалася, що ще кілька років тому ціль на рік була 52 книги (по кількості тижнів у році), а тепер я уже 48 прочитала в цьому році, навіть не віриться☺️
А ви ставите цілі на рік? Якщо так, то які?))