Експерти рекомендують дивитися це відео, підтанцьовуючи під якусь чергову расєйську інстасамку чи підспівуючи лєпса.

Можна відволіктися на перегляд сторінок «блогерів», які не хочуть «втрачати свій блог через фото з поля бою, що і так є у всіх пабліках» (дійсно, у всіх, крім їхніх гламурних про відпочинок на райських островах».

Якщо перегляд відео страти українського військового засмутить, обов’язково послухайте когось з чергових стендаперів «а-ля Камеді», нездатних без російського мату зібрати до купи і пари речень.

Не забудьте поцівитися думкою російських «лібералів» щодо події.

Вигукувати «героям слава» також можна, але тихенько, щоб випадково не почули у «військкоматі».

А головне, робити все це бажано перебуваючи у Монако чи бодай Варшаві.

Вибачте за максимально злий сарказм, але цей «дисоціативний розлад особистості» значної частини українців, який так яскраво стає помітним зараз, потребує терапії, можливо шокової. І не факт, що результативної…

Цікава і змістовна розмова, як на мене, з Наталкою Мосейчук та Миколою Давидюком.

https://youtu.be/-64rwi_UmeE

Мимоволі пригадую «довоєнну» дискусію з приводу доцільності збереження повноважень СБУ у сфері економіки. Моя позиція тоді зводилася до того, що СБУ повинна зберегти повноваження у сфері економіки у частині захисту стратегічно важливих галузей та у частині запобігання й протидії фінансуваннню тероризму, «агентурної й диверсійної роботи».

Історії з «мотор-січ » та «антонов» з усією очевидністю доводять накільки важливим завданням є очищення вітчизнянооо ВПК та інших стратегічних галузей економіки від російського впливу. Арешти Богуслаєва («Мотор Січ») та керівників «Антонова» - результат системної роботи СБУ в цьому напрямку.

Між іншим, нинішній Голова СБУ В.Малюк, який сам брав участь у бойових діях на Гостомельському напрямку, тож як то кажуть «на власній шкурі відчув» до чого призводить контроль агентів «рускава міра» над стратегічними підприємствами, до проблеми очищення нашого ВПК від «рускава духа» ставитиметься уважно і відповідально як ніхто інший.

П.с. Кортить зіронізувати, що «очищення влади» і «декомунізацію» після Революції Гідності треба будо починати не з «профанації люстрації» та перейменувань вулиць (чим вона власне тоді і завершилася), а з «виколупування» перснажів а-ля Богуслаєв, але утримуюся, бо не хочу наразитися на істерику з боку тогочасних «люстраторів і декомунізаторів».

Ну що, позбавилися ілюзій щодо «фабрик мрій»?

Найкращим епіграфом до цієї ситуації будуть слова Фуко: «ми стаємо дедалі більш гуманними до злочинців і дедалі менш гуманними до жертв їхніх злочинів».

Все закономірно, якщо дивитися на ситуацію під таким кутом зору: «кіноакадемії» вирішують відзначити відверто пропагандистський фільм про персонажа, який підтримував анексію частини території України, але водночас відмовляють у виступі Президенту України, посилаючись на «аполітичність» премії і заходу.

Тільки це не А-політично, це - А-морально, бо оцінка дій рашкі-парашкі в Україні - це не про політику. Кумедні чмошнікі роблять вигляд, що вони цього не розуміють.

А сімейка Навального перед фотосесією мала б зжерти кіло лимонів, щоб задоволення з відгодованих і «глянцевих» пик зійшло, бо нагадують «сиріт» з безсмертного твору Ільфа і Петрова.

Персонаж відомого шпигунського детектива зізнається, що мати заохочувала його цукерками щоразу коли він заслуговував її схвалення, і ця пристрасть у нього зберігалася після того як він подорослішав. У відповідь герой фільму запитує: «пристрасть до чого? Цукерок чи схвалення?»
Можна скільки завгодно переконувати себе та інших у тому, що не потребуєш схвалення…але щонайменше це буде самооблудою якщо не відвертою брехнею.
До того ж, треба усвідомлювати, що реакція інших на нашу поведінку - схвалення чи засудження - є важливим індикатором: якщо щось викликає невдоволення, то навряд чи є смисл заспокоювати себе мантрою «всі мудаки, а я - Д’Артаньян».
І це не про невротичне бажання всім сподобатися. Це лише про здатність до рефлексії «що у моїй поведінці викликає невдоволення у тих чи інших людей і чому».
Наприклад, я прекрасно усвідомлюю, що обурює значну частину «ліберастичноі еліти», передусім російської, у реакції українців на присудження премії «Оскар» фільму про Навального. Але чи розуміють вони - що викликало обурення українців у цьому нагородженні?
Те саме, між іншим, стосується і риторики Понтифіка. Я прекрасно розумію логіку і мотиви його позиції, але чи розуміє він чому його риторика і позиція для мене є неприйнятною?
Я міг би без особливих зусиль це пояснити, але не бачу у цьому доцільності, бо вони самі все зрозуміли б, подивившись на ситуацію з моєї перспективи.
Вони не розуміють,бо не вважають за необхідне.
Все виказує їхнє ВІДВЕРТЕ НЕБАЖАННЯ В ПРИНЦИПІ ДИВИТИСЯ НА СИТУАЦІЮ З МОЄЇ ПЕРСПЕКТИВИ.
А другим, не менш важливим аспектом, є намагання постулювати рівнозначність перспектив, на кшталт: це всього лише позиції росіян і українців, які не розташовуються у спільній системі координат, а постулюються як рівнозначні. Простіше кажучи, ставлення до концтаборів нацистів і євреїв - це лише дві різні перспективи, не більше того.
Але ж це не так. Концтабори засуджуються не тому, що система координат євреїв подобається більше, ніж нацистів, а тому що вони обидві розміщуються у більш загальній системі. Наскільки ця "загальна система координат" має обʼєктивний чи конвенційних характер - предмет іншої дискусії.
На жаль, «кіноакадеміки» роблять вигляд, що не розуміють цього.
Вони не потребують мого схвалення, бо у мене нема цукерок.

Крім коментування поточної політичної ситуації вдалося обговорити більш концептуальні речі.

https://www.youtube.com/watch?v=XYIXd2SM0O0

СБУ подовжує роздавати запрошення колаборантам і зрадникам на концерт Кобзона - до пекла 😹

Внаслідок перетворення Василем Малюком СБУ на український МОСАД , професія «колаборант» стає найнебезпечнішою у світі 😹

А якщо серйозно подібні «перформанси» з усією наочністю демонструють нездатність російських спецслужб гарантувати безпеку своїм посіпакам, що мабуть не дуже позивно впливає на морально-психологічний клімат у середовищі окупантів і колаборантів, створюючи дедалі більшу напругу між ними.

Не дивно, що відповідно до нових соціологічних досліджень рівень ловіри до СБУ зростає.

Схильний думати, що далі буде 🔥

https://www.pravda.com.ua/news/2023/03/14/7393387/

Понеділок, кажуть, нібито день важкий, але предметна розмова на актуальну тему може трохи полегшити цю неймовірну важкість початку робочого тижня, тим більше, що висновки цілком оптимістичні.

https://www.youtube.com/watch?v=Y0GMTzMa1I8

Анонсую 😊

Сьогодні у середу 22 березня о 14.30 на каналі ІСЛАНДІЯ.

https://youtube.com/live/aADjiM666KQ