Черговий #СтопКадр сповіщає, що я продовжую скиртувати красиві книжки. Але не тільки! Днями зрозуміла, що вже треба терміново щось рішать, і вигадала дуже божевільний челендж, який допоможе трішки прорідити стоси нечитаного. З концентрацією уваги зараз біда, може, від гейміфікації буде користь

​​Допрацювала робочу зміну, маю хвильку розповісти про читацькій челендж, який я собі була вигадала. Усе дуже просто - виклик зватиметься #РізнобарвнеЧитання і це, єп, про вибір книжок плюс-мінус за кольорами обкладинки

Чи не надто дивний критерій? Ну як вам сказать, коли назбиралося вже під дві сотні тільки паперових книжок, настає час щось терміново вирішувати. Варіант "Читати за абеткою" одразу здався надто нудним. "Читати за жанрами" - ммм, перспективно, але теж швидко набридне, я себе знаю, мені не набридає тільки фентезі (але камон, я і так читаю переважно фентезі). Я вже почала була придумувати якусь невиправдано складну схему, як раптом звернула увагу, що на полиці лежить стосик нечитаного із зеленими корінцями, а кілька щойно куплених книжок - мають фіолетові обкладинки. Гм, а чом би й ні. Плюс гудрідз-список матиме ошатний вигляд.

То це буде веселка? Не зовсім, я взяла за основу кольорову схему, якою в "Потаємному житті барв" послуговується Кассія Сент-Клер, але трішки доточила її під поширеніші кольори обкладинок. Отже за планом це буде: фіолетові й бузкові; сині; блакитні; зелені; білі; жовті та помаранчеві; рожеві; червоні; брунатні; чорні.

І скільки таких книжок? Сильно по-всякому, тому вирішила читати мінімум 5 і максимум - 8 з кожної кольорової групи. Між ними часом робитиму перерви на 1-3 книжки (щось таке, що терміново закортіло прочитати, чи щось надто барвисте, або ж просто позначити в прочитаному робочі книжки).

То все це, щоб прочитати запаси паперового? Перш за все, але не тільки. Тобто в кожній базовій п'ятірці має бути не менше трьох паперових книжок, але запаси кілька років тому куплених електронок та аудіо у мене теж є, і з ними теж треба щось робити.

А надовго це? З 1 травня і як вийде. Мінімум 50 книжок... Нуууу, хотілося б виріти, що дочитаю до кінця літа, але в мене сильно знизилися темпи читання, тому це таки надовго. Ну і щокольору коротенько розповідатиму про прочитане та труднощі вибору книжок за дивнуватим критерієм у блозі.

А почну за майже тиждень з оцього:

#СтопКадр: цвіт рендомної груші символізує випадковий збіг - сьогодні я купила книжку з назвою Flowerheart, і саме вона виявилася тисячною, відколи я почала записувати книжкові набутки. Щоб дострибнути до цієї сходинки, знадобилося одинадцять років і майже два місяці. Трохи химерне відчуття, бо мені водночас здається, що книжок у мене й забагато, й категорично мало

#ПрочиталаВідписала: я так загубилася в часі й просторі, що геть забула перепостити в блог невеличкий відгук на "Галант", який писала була для патронів. Щиро перепрошую, осьо він вже є: https://bit.ly/3nvIcla

Шматочок на пробу:
"На перший погляд невеличкий роман Вікторії Шваб вирішив водночас вдягнути все найкраще з класичних готичних кліше: сирітка-неборака, глуха глушина, моторошний маєток, ще моторошніший сад при маєтку, доброзичливі слуги VS непривітні господарі, привиди, загадкова фамільна хвороба (вампіри? перевертні? що з цими Пріорами не так, бо точно щось не так!), просте людське фамільне божевілля й океан розгубленості посеред ворожого середовища. Але, на відміну від класики, Олівія діє не за класичними канонами. Вона не така хвацька, як Ноемі з “Мексиканської готики“, але їй нема чого втрачати, тож вона готова терпіти нестерпного кузена, страшних привидів (а вони її дійсно лякають), загадкові натяки на прокляття, аби тільки зрозуміти – що саме сталося з її матір’ю, чому вона втекла з дому. І хто батько Олівії? І що сталося? І взагалі – навіщо в саду дивні ворота, якщо їх не можна відчинити?"

PS: у мене британське видання, але внутрішнім оформленням (ілюстрації та вкладений щоденник матері Олівії) вони з американським збігаються, здається, обидва варіанти робив один художник)

#СтопКадр: нарешті назбирала Крісті на крихітну поличку, яка довго була суто декоративною

​​Попри всі намагання русні нищити нормальне життя, сподіваюся, що ввечері будемо перезентувати "Легендарій дивних міст" на каналі Фантастичних Talk(s).

Приходьте дивитися й розмовляти про казки і їхнє місце в сучасності. Має бути цікаво! Дивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=P-wrtOecvX0

Якщо все складеться, розповім про визначальну роль київських маршруток у творчому процесі та лімінальність троєщинського буття

​​Найстрашніше зізнання вчорашнього ефіру у "Фантастичних": "Я просто не могла не вписати в "Кет у чоботях" морську свинку". Морська свинка там мала бути обов'язково (хоча чистота ретелінгу за версією Шарля Перро, звісно, потребувала мишки).

"— Дєвушка, купіть свиню!
Га?
— Та наче ж козу треба пропонувати? — різко пригальмувала Кет. Надто вже химерно бізнес-пропозиція прозвучала.
Ага, он де він. Миршавий дядько в сірій куртці та розтягнутій «докерській» шапочці стояв майже біля виходу з метро. Тримав у почервонілих руках картонну коробку. Надто маленьку, щоб туди влізла навіть ота модна карликова свиня. Кет принюхалась, але це ж метро — тут усяким смердить. Підійшла ближче.
— Кози в мене нема, тільки свиня, — патякав бізнесмен. — Усіх спродав, одненька лишилась. Заберіть, га? Дуже вже додому хочеться.
Кет обережно зазирнула в коробку. А там у кутку розпливлася калюжа чорно-білого хутра і мружила перелякані оченята. Здавалося, у тваринки жодної кісточки нема — отак дивно, плазом, вона лежала.
— Ваша миша якась хвора, — скептично промовила Кет.
— Яка ще миша! Це морська свиня! — У голосі дядька забриніло справедливе обурення. — Ви дивіться, яка справна, а вона ще виросте! Тваринка тиха, незлобна, буде вам чи діточкам вашим радість! — «Ти, пню старий, які ще діточки? Я не настільки поганий вигляд маю!» — Беріть, дєвушка, за сто рублів віддаю, ви таку ціну ніде не знайдете!
— Дядьку, рублі в іншій країні, — ніжно всміхнулася Кет.
Її усмішка завжди справляла на людей потрібне враження. І не сказати, що в неї щось принципово не те із зубами було — ну, так, ікла трохи довші, тонші й запевно гостріші за людські, але ж для цього треба ще знати, куди дивитися. Ні, основний ефект мало те, як саме Кет усміхалася: нижня губа непорушна, тільки верхня повільно повзе догори, відкриваючи верхній ряд зубів. Нічого надзвичайного, але, здається, саме це і називають ефектом «моторошної долини»".

Кет з Пельменькою намалювала Ксенія Шпак. А ще під час ефіру назвали промокод, за яким до кінця тижня на офіційному сайті "Ранку" можна купити "Легендарій дивних міст" зі знижкою в 20%: https://www.youtube.com/watch?v=P-wrtOecvX0

#СтопКадр: коли місце для наступної книжки вже готове, але ще треба трішки почекати. «Порожня могило», в тебе буде гарне товариство

​🔥РОЗІГРУЄМО СТОС ФАНТАСТИКИ НА ПОТРЕБИ ЗСУ🔥

(вітаємо морпіхів - збираємо на такмед для штурмового взводу 37 обрмп)
мета збору 101 700 грн 🫡💜

Умови:
1. Перерахувати 100 грн (або більше) на банку 🫙 https://send.monobank.ua/jar/53bhpJhMXq
Картка банки:
5375 4112 0604 6679
Кожні 100 грн - один запис у списку учасників. Якщо надсилаєте 200, 300 грн, то записуємо вас двічі, тричі і т.д.
2. Залишити під цим постом (оригінальним) скріншот із переказом (хоча б частково, аби видно було суму, що переказ відбувся)
3. Донатити і додавати скріншоти можна безліч разів. Будемо вдячні за кожен внесок 💪

💬На що підуть кошти?
Потрібно все, але насамперед — закрити оклюзійок, декомпресійних голок, шин для імобілізації таза і кінцівок, рюкзаків медика і що зможемо здобути зверху. Збір веде письменниця й волонтерка Кшися Федорович.

💬 Що входить у СФ-коробку?
Це фантастика від українських та зарубіжних авторів + збірка фантастичних оповідань "Дереза" від нашого журналу + листівки і смачні дрібнички. Усі книжки нові й придбані у видавців, усі двадцять дістаються одному переможцю.

💬 Чи можна надсилати менше коштів?
Так, можна, але ви не зможете брати участь у розіграші. Початкова сума участі, на жаль, не мінімальна, але середня вартість книжки із добірки приблизно 300 грн. Сподіваємося, кожен може допомогти наблизити нашу перемогу в міру своїх сил.

💬 Як допомогти без коштів?
Поширте цей допис на своїй сторінці і додайте кілька слів. Будемо вдячні за кожне поширення 🙏

📅 О 21:00 27 травня ми опублікуємо список усіх учасників за скріншотами (ви зможете перевірити наявність своїх імен), а вже о 20:00 28 травня виберемо переможця за допомогою рандому.

📚Розіграш проходить на всіх наших платформах (фейсбук, інстаграм, телеграм, твітер).
Вдячні за кожен донат і поширення 💛💙

#СтопКадр: побічні ефекти читання одночасно кількох книжок, але в різному темпі - аж не знаю, з якою письменницею провести цей вечір, з Іриною Грабовською чи з Іриною Грабовською?

#РізнобарвнеЧитання нарешті "релізнулося" - щоб прочитати сім книжок з фіолетово-бузковими обкладинками в мене пішов майже весь травень (і це я ще заплановану аудіокнижку ганебно "перефарбувала" на синє, бо ще три з половиною години дослуховувати), але перший етап - позаду.

Сім мінівідгуків на ромкоми, шпигунський детектив, антилавкрафтіанське фентезі, декоративно-прекрасноепоховий магічний реалізм, графічний мемуар та збірку мініповістей від українських авторок - отут: https://bit.ly/3MQXxFp

#СтопКадр: тепер маю футболку, для якої чудова Ксеня Шпак намалювала мою внутрішню капібару

#СтопКадр: динаміка Віватівських анонсів, дуже класна штука, до речі, можна викреслювати те, що вже є

#СтопКадр: у «Кухонному фронті» Дженніфер Раян діти наливають їжаку молоко, в українському виданні - примітка «так робити не варто»

​​#Хотіти.
Я потихесеньку назбирую книжки на новий вішлист і все думаю: а чого це він так повільно поповнюється? Відповідь дуже проста - виявляється, майже всі найбажаніші книжки я просто передзамовляю, тож у «звичайний» вішлист вони майже не потрапляють. Вирішила, що це несправедливо, й уклала список суто з передзамовлень. Думала, що десь за пів року їх буде штук 8-9. Нууу... Насправді, більше, але не так багато, як я боялася. І всі - тут: https://bit.ly/47rsBp0

А цього разу #СтопКадр - це запрошення. Якщо ви будете завтра у Києві, і ввечері вам захочеться поговорити про казки - завітайте до "Сяйва", буде цікаво!

​​#РізнобарвнеЧитання ризикує стати найпозорнішим челенджем у моєму читацькому житті з банальної причини: я цей... просто дуже мало читаю. А ще не пишу про прочитане, бо розлоге синє й куце блакитне читання насправді вже позаду, а тепер у програмі - дуууууже повільне зелене. Тож я вже боюся, що літній челендж розтягнеться до кінця року, але таки постараюся його дотягнути. А поки що дивилюся на свіжокуплене і не знаю, до якого стосика його покласти. Як гадаєте, ця Флеґґ має потрапити до зеленої добірки чи жовто-помаранчевої?

​​Цього року мій традиційний "Сезон нагород" трохи змінить формат. Звичайний пост з відгуками на номіновані на Г'юґо та Неб'юлу оповідання обов'язково буде (щоправда, не про всі оповідання, цей нагородний сезон дуже... особливий), але спочатку ми поговоримо про ці тексти в прямому ефірі з Альоною Сіліною з "Зоряної Фортеці" та Дариною з каналу Beauty and Gloom.

Ефір уже в суботу, можливо, буде гаряче не тільки в погодному сенсі слова (тизер: мені сильно не зайшло одне з найшанованіших оповідань цього сезону).

І, сподіваюся, лишиться трішки часу поговорити й про інші формати. Як же пропустити шанс ще раз потішитися номінаціям Т. Кінґфішер, це ж просто неможливо

​​А кому "Латунне місто"?

Тиждень тому, на ефірі про номіновану на фант'премії малу прозу, ми з Альоною Сіліною анонсували розіграш одного з моїх авторських примірників першого роману з "Девабадської трилогії" в лотерею за донати. Хотіли підтримати котрийсь зі зборів чудової письменниці Кшисі Федорович, але оперативні потреби підопічних пані Кшисі швидко закрили, тому просимо кидати Госпітальєрам на банку на "Австрійку"

Лотерею організувала й адмініструє Альона Сіліна, взяти участь в розіграші можна отут: https://bit.ly/3YLGaLN, а триватиме він до 31 серпня
Долучайтеся 💖

🌺 а я піду замовляти для посилочки фруктовий чай на основі каркаде - улюбленого напою Нарі 🌺

Про блогування та інші організаційні моменти

Привіт усім, я - Ксеня, і з блогерством у мене останнім часом дуже кепсько, що важко не помітити. Потреба й, головне, завзяття розповідати про прочитане у письмовій формі потроху в'янули вже давно, але повномасштабне вторгнення забрало багато чого, але в мене ще й чомусь слова. Я старалася на це не зважати, зберігала якусь подобу соціально-читацької активності, але влітку мене дуже сильно накривало й зрештою я пішла в режим радіомовчання - подумати, чи хочу взагалі писати про книжки.

З'ясувалося, що хочу, але нечасто й сильно не про всі. Щиро сподіваюся, що найближчими місяцями я зможу повернутися до оновлення основного блогу, але, скоріш за все, в рубриково-челенджному форматі, тобто йтиметься радше про добірки коротких відгуків, ніж про оті мої колишні простираделка з експрес-аналізом проблематики творів. Хай там як, але посилання на великі пости, як і раніше, будуть з'являтися тут. А ще - всілякі організаційні моменти, на взір анонсів моїх нових перекладів і чогось подібного плюс - оті мікровідео "перший погляд" і, можливо, але ще не точно, "стоп-кадри". А от коротких відгуків на свіжопрочитане, скоріш за все не буде, бо я їх просто майже не пишу.

Ось, дісталися до пункту "майже". Я довго приміряла на себе варіанти: "як писати про прочитане, щоб це могло бути цікаве мені й корисне ще комусь", і зрештою зупинилася на такій собі варіації розширеного "Сезону нагород", який триватиме весь рік і матиме ретроспективні елементи. Тепер у мене є сторіночка на Buy Me a Coffee, де майже спонтанно організувався "субблог". Туди, коли є час і натхнення, я пишу відгуки на твори, номіновані на три фантастичні премії - Г'юґо, Неб'юлу та Локус, які читала англійською. Відгуки на твори номінантів останнього року доступні для сапортерів та підписників. Але якщо я читаю книжки, які номінували на ці премії колись, то це "Ретросезон нагород", і він доступний для всіх. Як і анонси книжок, які мені цікаві й мають преміальний потенціал, і просто відголоски мого повсякденного фантастичного читання (часто в картинках). Наприклад, там є тизери перебігу мого челенджу про #РізноБарвнеЧитання (виявилося, що це - та ще каменюка на шиї, яка дуже пригасила мій читацький ентузіазм). Тож, якщо вам таке цікаво - ласкаво прошу, туди я принаймні пишу. Ну, і як це було з Патреоном: якщо книжки, про які я писала, виходять українською - я переноситиму ці відгуки в основний блог і дублюватиму посилання тут.

І хай як воно буде, дуже дякую, за те, що ви були зі мною всі ці роки! Книжковий блог подарував мені нову професію, розширив читацькі горизонти та познайомив з багатьма прекрасними людьми. Це було фантастично!

Сторінка на Кофі тут: https://www.buymeacoffee.com/vaennsbookblog - з останнього загальнодоступного контенту там відгук на дивакувате фентезі про чаклунку-бджолярку Chalice та нервове підстрибування з приводу наступної повісті Ні Во

​​У листопаді я шалено зашивалася з роботою, тому написала для Buy Me a Coffee тільки один відгук на свіженьке англомовне: оповідання Сільвії Морено-Гарсія "The Lover" - по-своєму цікавий ретелінг "Червоної шапочки", що має деякий преміальний потенціал, а втім, думаю, далі довгих списків може й не пройти.

Шматочок на пробу:
"The Lover - це дарк-романтичний (а часом - і дарк-еротичний) ретелінг Червоної Шапочки, де авторка скупо, але по-своєму поетично розкриває биту й ходжену тему "Хочеться кохати і байдуже кого". Її героїню періодично кортить поблагословити ломакою по хребту, але Джудіт в своїх прагненнях вирватися з осоружного середовища за будь-яку ціну, бодай у думках і мріях, доволі переконлива й часом викликає співчуття (ладно, може, й не на ломаку, але на лозину вона точно заслужила)".

Відгук повністю тут: https://www.buymeacoffee.com/vaennsbookblog/xagifelogo - і він доступний для всіх читачів