«Це схоже на російську пропаганду» — залізобетонний аргумент, яким в Україні часто користуються, щоб відмахнутися від незручних тем. І чи не найчастіше його використовують у дискусіях про діяльність ультраправих організацій.
Війна пропаганд, що розвернулася навколо цієї проблеми, сплутала карти навіть тим, хто, здавалося б, має стояти на сторожі громадянських прав і свобод. Тож можемо спостерігати парадоксальну ситуацію, коли одні й ті ж люди відстоюють права національних меншин чи ЛГБТ+ спільноти — та активно співпрацюють із тими, хто їх порушує.
Про складні взаємини «третього сектору» з ультраправими та інтеграцію останніх у лави громадських активістів для Marker написав Сергій Мовчан.
Війна пропаганд, що розвернулася навколо цієї проблеми, сплутала карти навіть тим, хто, здавалося б, має стояти на сторожі громадянських прав і свобод. Тож можемо спостерігати парадоксальну ситуацію, коли одні й ті ж люди відстоюють права національних меншин чи ЛГБТ+ спільноти — та активно співпрацюють із тими, хто їх порушує.
Про складні взаємини «третього сектору» з ультраправими та інтеграцію останніх у лави громадських активістів для Marker написав Сергій Мовчан.
violence-marker.org.ua
«Права людини, смерть ворогам!»: ультраправі рухи та громадянське суспільство в Україні | Marker
Як ультраправі рухи стали невід'ємною частиною громадянського суспільства в Україні
Активісти Нацкорпусу атакували офіс партії «Опозиційна платформа за життя» . Вони закидали будівлю «фаєрами», димовими шашками та побилися з охороною офісу. Очевидці події повідомляють про вибух, втім, поліція це спростовує.
За інформацією BBC News Україна, затримано 17 людей. Більшість з затриманих — представники служби безпеки партії ОПЗЖ.
За інформацією BBC News Україна, затримано 17 людей. Більшість з затриманих — представники служби безпеки партії ОПЗЖ.
Нещодавно ми стали свідками конфлікту, що розгорівся між двома помітними правими організаціями — партією «Національний корпус» та вихідцями з того ж «азовського руху» — «Гонором». Ми хотіли б нагадати, що відомо про ці організації.
Батальйон «Азов» було сформовано у 2014 році на основі праворадикальної організації «Соціал-національна асамблея» за сприяння Олега Ляшка, Арсена Авакова та фінансової підтримки олігарха Сергія Тарути. До складу батальйону на початку також увійшли члени руху Misanthropic Division та «Братства» Корчинського (https://bit.ly/36vDozh).
Сьогодні «азовський рух», за словами його членів, включає до 10–15 тис. активістів (https://bit.ly/3gik6BN) і є чи не найкраще організованим ультраправим рухом у Європі. Він складається з політичного крила — партії «Національний корпус», полку Національної гвардії України «Азов» та парамілітарної організації «Національні дружини».
Членів «Нацкорпусу» неодноразово підозрювали у вчинені кримінальних злочинів (смерть азовця Ярослава Бабича (https://bit.ly/3gqpZ06), причетність до вбивства Павла Шеремета (https://bit.ly/36vEwD1)), рейдерських захопленнях (завод «Атек» (https://bit.ly/36o5vAo)) та непрозорих джерелах доходів партії (про них нещодавно відкрито заявив колишній голова ЦК «Азов» Назар Кравченко (https://bit.ly/2TwJkCS)). А «Національні дружини», які мали б співпрацювати з поліцією, неодноразово вступали в силове протистояння з правоохоронцями (https://bit.ly/2ywW5pS) чи самі вчиняли протизаконні дії (https://bit.ly/2ANxUEa).
За результатами минулорічного моніторингу сайту Marker, «Національний корпус» став другим за кількістю здійснених нападів та конфронтацій. Було зафіксовано 30 таких випадків, з яких 15 — насильство проти людей (https://bit.ly/2W7DF6J). Значна частина цих випадків прийшлася на період передвиборчої кампанії, в якій «Національний корпус» виступив проти Петра Порошенка.
«Національний корпус» вважають тісно пов’язаним з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, але члени організації цей зв’язок традиційно заперечують (https://bit.ly/3d3qXxi).
Більше про «Азов» ви можете дізнатися з публікацій, зібраних у Бібліотеці сайту Marker (https://bit.ly/2B341A2).
Батальйон «Азов» було сформовано у 2014 році на основі праворадикальної організації «Соціал-національна асамблея» за сприяння Олега Ляшка, Арсена Авакова та фінансової підтримки олігарха Сергія Тарути. До складу батальйону на початку також увійшли члени руху Misanthropic Division та «Братства» Корчинського (https://bit.ly/36vDozh).
Сьогодні «азовський рух», за словами його членів, включає до 10–15 тис. активістів (https://bit.ly/3gik6BN) і є чи не найкраще організованим ультраправим рухом у Європі. Він складається з політичного крила — партії «Національний корпус», полку Національної гвардії України «Азов» та парамілітарної організації «Національні дружини».
Членів «Нацкорпусу» неодноразово підозрювали у вчинені кримінальних злочинів (смерть азовця Ярослава Бабича (https://bit.ly/3gqpZ06), причетність до вбивства Павла Шеремета (https://bit.ly/36vEwD1)), рейдерських захопленнях (завод «Атек» (https://bit.ly/36o5vAo)) та непрозорих джерелах доходів партії (про них нещодавно відкрито заявив колишній голова ЦК «Азов» Назар Кравченко (https://bit.ly/2TwJkCS)). А «Національні дружини», які мали б співпрацювати з поліцією, неодноразово вступали в силове протистояння з правоохоронцями (https://bit.ly/2ywW5pS) чи самі вчиняли протизаконні дії (https://bit.ly/2ANxUEa).
За результатами минулорічного моніторингу сайту Marker, «Національний корпус» став другим за кількістю здійснених нападів та конфронтацій. Було зафіксовано 30 таких випадків, з яких 15 — насильство проти людей (https://bit.ly/2W7DF6J). Значна частина цих випадків прийшлася на період передвиборчої кампанії, в якій «Національний корпус» виступив проти Петра Порошенка.
«Національний корпус» вважають тісно пов’язаним з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, але члени організації цей зв’язок традиційно заперечують (https://bit.ly/3d3qXxi).
Більше про «Азов» ви можете дізнатися з публікацій, зібраних у Бібліотеці сайту Marker (https://bit.ly/2B341A2).
Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними дії Інституту національної пам’яті України (УІНП) та його голови Володимира В’ятровича щодо надання висновку про законність використання символіки СС «Галичина». Висновок про те, що символіка дивізії не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) режиму, УІНП надав у травні 2016 року. Його у коментарях для преси озвучував і сам Володимир В’ятрович. Суд також зобов’язав Інститут та його посадових осіб утриматися від вчинення дій по поширенню цього висновку.
Нещодавно ми стали свідками конфлікту, що розгорівся між двома помітними правими організаціями — партією «Національний корпус» та вихідцями з того ж «азовського руху» — «Гонором». Ми хотіли б нагадати, що відомо про ці організації.
«Гонор» є таким собі рухом однодумців, ядро якого сформувалося в середовищі футбольних хуліганів київського «Динамо» та вуличного анти-антифашистського руху. Назар Кравченко («Жура») навіть був одним з адміністраторів сайту «Rediski» (https://bit.ly/3bYY4AR), де викладалася особиста інформація антифашистів та звіти про напади на них.
Головні активісти «Гонору» входили до групи Terror Family з хуліганського блоку «Родичі». У 2015 році вони стали головними учасниками нападу на чорношкірих вболівальників під час матчу «Динамо» — «Челсі» (https://bit.ly/3edNeIU). Серед нападників тоді було ідентифіковано Ігора Маляра та Сергія Філімонова («Філя», «Син Перуна»).
У 2015 році було засновано політичне крило азовського руху — «Цивільний корпус “Азов”». Його очолив Назар Кравченко (https://bit.ly/2AW3MXp), а головною київського осередку став Сергій Філімонов. ЦК «Азов» припинив своє існування у 2017 році, перетворившись на партію «Національний корпус». У складі Цивільного корпусу активісти майбутнього «Гонору», зокрема, вчинили напад на мітинг переважно літніх прихильників Прогресивної соціалістичної партії України (https://bit.ly/2Xi62je); разом з російським неонацистом Романом Желєзновим («Зухєлєм») блокували проведення акції пам’яті правозахисника Станіслава Маркелова та журналістки Анастасії Бабурової, вбитих ультраправими (https://bit.ly/3bYph6P), та зірвали пресконференцію, присвячену цій події.
У 2018 році Назар Кравченко, Сергій Філімонов та Ігор Маляр з прибічниками вийшли з «Національного корпусу» та заснували «Гонор». Відтоді організація бере активну участь в антизабудовних ініціативах, громадянських кампаніях («Хто замовив Катю Гандзюк», кампанія на підтримку Сергія Стерненка) і навіть в акціях протесту за кордоном. 2019 року активісти «Гонору» засвітилися на пікеті вілли Авакова в Італії (https://bit.ly/2LUGraU), демонстраціях у Парижі (https://bit.ly/36pJlxC) та Гонконзі (https://bit.ly/2zocTzF).
Своїм досвідом протестів «Гонор» планував поділитися і з українцями. Навчитися участі в демонстраціях можна було в «Академії вуличного протесту» за 1000 гривень (https://bit.ly/3bQDwuk). Розпочати навчальний процес «Академії» так і не вдалося через відмову власника приміщення, а одна з організаторок заходу, Аліса Чирва, заявила про тиск з боку правоохоронців (https://bit.ly/36qcPf1).
Під час карантину декілька активістів «Гонору» взяли участь у рейдерському захопленні агрофірми на Оболоні (https://bit.ly/2TxMjuI). У «Гонорі» інформацію про рейдерське захоплення спростовують, але сам факт участі їхніх членів у події не заперечують (https://bit.ly/2AW970T).
Про те, що нам відомо про іншу сторону конфлікту - «Азов», читайте за посиланням https://bit.ly/2zJ6qiR.
«Гонор» є таким собі рухом однодумців, ядро якого сформувалося в середовищі футбольних хуліганів київського «Динамо» та вуличного анти-антифашистського руху. Назар Кравченко («Жура») навіть був одним з адміністраторів сайту «Rediski» (https://bit.ly/3bYY4AR), де викладалася особиста інформація антифашистів та звіти про напади на них.
Головні активісти «Гонору» входили до групи Terror Family з хуліганського блоку «Родичі». У 2015 році вони стали головними учасниками нападу на чорношкірих вболівальників під час матчу «Динамо» — «Челсі» (https://bit.ly/3edNeIU). Серед нападників тоді було ідентифіковано Ігора Маляра та Сергія Філімонова («Філя», «Син Перуна»).
У 2015 році було засновано політичне крило азовського руху — «Цивільний корпус “Азов”». Його очолив Назар Кравченко (https://bit.ly/2AW3MXp), а головною київського осередку став Сергій Філімонов. ЦК «Азов» припинив своє існування у 2017 році, перетворившись на партію «Національний корпус». У складі Цивільного корпусу активісти майбутнього «Гонору», зокрема, вчинили напад на мітинг переважно літніх прихильників Прогресивної соціалістичної партії України (https://bit.ly/2Xi62je); разом з російським неонацистом Романом Желєзновим («Зухєлєм») блокували проведення акції пам’яті правозахисника Станіслава Маркелова та журналістки Анастасії Бабурової, вбитих ультраправими (https://bit.ly/3bYph6P), та зірвали пресконференцію, присвячену цій події.
У 2018 році Назар Кравченко, Сергій Філімонов та Ігор Маляр з прибічниками вийшли з «Національного корпусу» та заснували «Гонор». Відтоді організація бере активну участь в антизабудовних ініціативах, громадянських кампаніях («Хто замовив Катю Гандзюк», кампанія на підтримку Сергія Стерненка) і навіть в акціях протесту за кордоном. 2019 року активісти «Гонору» засвітилися на пікеті вілли Авакова в Італії (https://bit.ly/2LUGraU), демонстраціях у Парижі (https://bit.ly/36pJlxC) та Гонконзі (https://bit.ly/2zocTzF).
Своїм досвідом протестів «Гонор» планував поділитися і з українцями. Навчитися участі в демонстраціях можна було в «Академії вуличного протесту» за 1000 гривень (https://bit.ly/3bQDwuk). Розпочати навчальний процес «Академії» так і не вдалося через відмову власника приміщення, а одна з організаторок заходу, Аліса Чирва, заявила про тиск з боку правоохоронців (https://bit.ly/36qcPf1).
Під час карантину декілька активістів «Гонору» взяли участь у рейдерському захопленні агрофірми на Оболоні (https://bit.ly/2TxMjuI). У «Гонорі» інформацію про рейдерське захоплення спростовують, але сам факт участі їхніх членів у події не заперечують (https://bit.ly/2AW970T).
Про те, що нам відомо про іншу сторону конфлікту - «Азов», читайте за посиланням https://bit.ly/2zJ6qiR.
На сайті Заборона вийшла докладна стаття про відомого російського неонациста — Дениса Нікітіна, що до останнього часу займався організацією турнірів з MMA та допомагав «Національному корпусу» налагоджувати зв'язки з європейськими ультраправими. Більше матеріалів про міжнародні зв'язки українських ультраправих ви можете у Бібліотеці сайту Marker.
Заборона
Драка за белую расу. Как российский неонацист Денис Никитин продвигает в Украине свои идеи, и при чем тут полк «Азов»
История российского неонациста Дениса Никитина, который стал ключевой фигурой для ультраправых экстремистов в Украине и мире.
Про те, як протести у США сприймаються в українському публічному полі на прикладі одного столичного графіті пояснює Денис Горбач.
Lefteast
A hard to swallow solidarity: Ukrainian far right, liberals, and the US police riots - Lefteast
The ongoing US riots against police violence have triggered solidarity gestures worldwide: besides organising their own protests against racist violence, activists in many cities reacted by creating thematic graffitis. In the early hours of June 4th, Ukrainian…
Вони стали відомими після нападу на журналістський тренінг у Вінниці. Були затримані після бійки під жмеринською міськрадою, але вийшли на поруки вінницьких депутатів. 8 травня вітали німецьких солдат, а 27 травня заявили про перехід у підпілля. Ми доповнюємо наше Досьє ультраправих організації вінницькою організацією «Едельвейс».
Члени ГО «Традиція і порядок» вчинили напад на двох активісток феміністичних ініціатив. Як повідомляють активістки Феміністичної майстерні та FemSolution, напад стався 12 червня 2020 у Києві в районі Подолу. Група з приблизно 15 націоналістів оточила дівчат, штовхала їх, ображала, погрожувала та навіть застосовувала фізичну силу.
Напад стався через те, що дівчата знімали розклеєні на вулиці дискримінаційні та гомофобні плакати. Поліція на місце події так і не прибула, хоча її викликав перехожий.
«Традиція і порядок» — ультраправа організація, члени якої регулярно вдаються до насильства. За даними моніторингу ультраправого насильства, минулого року вони нападали на людей щонайменше 8 разів. А на активісток Феміністичної майстерні «Традиція і порядок» нападає вже вдруге.
Організація позиціонує себе як «радикально консервативну» та використовує фашистську естетику. Її члени беруть активну участь у контракціях проти 8 березня, КиївПрайду, Трансмаршу, а також регулярно долучаються до більших заходів, наприклад націоналістичних маршів 14 жовтня чи руху «Ні капітуляції».
Напад стався через те, що дівчата знімали розклеєні на вулиці дискримінаційні та гомофобні плакати. Поліція на місце події так і не прибула, хоча її викликав перехожий.
«Традиція і порядок» — ультраправа організація, члени якої регулярно вдаються до насильства. За даними моніторингу ультраправого насильства, минулого року вони нападали на людей щонайменше 8 разів. А на активісток Феміністичної майстерні «Традиція і порядок» нападає вже вдруге.
Організація позиціонує себе як «радикально консервативну» та використовує фашистську естетику. Її члени беруть активну участь у контракціях проти 8 березня, КиївПрайду, Трансмаршу, а також регулярно долучаються до більших заходів, наприклад націоналістичних маршів 14 жовтня чи руху «Ні капітуляції».
Феміністична Майстерня Львів
“Традиція і Порядок” вчиняють насильство щодо мирних і беззахисних жінок
Активістка Феміністичної майстерні разом з товаришкою, активісткою ініціативи FemSolution, стала жертвою нападу групи чоловіків громадської організації “Традиція і порядок”. Інцид…
Напад на двох феміністок членами організації «Традиція і порядок», що стався минулого тижня, не є випадковим чи поодиноким явищем. Від початку нашого моніторингу у жовтні 2018 року до кінця першого кварталу 2020 року було зафіксовано 31 випадок насильства чи конфронтацій, спрямованих проти представни_ць феміністичних ініціатив та ЛГБТ-спільноти. Серед усіх груп, що зазнавали нападів зі сторони ультраправих, саме представни_ці цих спільнот постраждали найбільше. Пік насильства прийшовся на харківський Прайд у вересні 2019 року.
Вчора, 17 червня, СБУ оголосила (https://bit.ly/3fzR5As) про викриття групи, що займалася розповсюдженням українського перекладу маніфесту Брентона Тарранта, також відомого як «крайстчерчський стрілець». 15 березня 2019 року він учинив масовий розстріл у мечеті міста Крайстчерч, Нова Зеландія, вбивши 51 і поранивши 49 людей. У серпні 2019 року стало відомо, що український переклад маніфесту Тарранта можна недорого придбати в Україні. Про неприпустимість такого явища заявив прем’єр-міністр Нової Зеландії.
СБУ провела обшуки в кількох помешканнях Харкова. Голову неонацистської групи, яка розповсюджувала маніфест, Служба безпеки називає «громадянином Росії». Ім’я підозрюваних були одразу ж опубліковані на телеграм-каналі, через який поширюється згаданий маніфест. Це нібито громадянин Росії, доброволець АТО Олександр Скачков (https://bit.ly/2N6yAYf) та громадянин України Олесь Черняк. Останній може виявитися колишнім хлопцем підозрюваної у вбивстві правоохоронців Віти Заверухи (https://bit.ly/37FwqbA), якого разом з нею у 2017 році побили члени угруповання С14 (https://bit.ly/2UTCFDj).
Раніше про особистість одного з адміністраторів каналу повідомляли Bellingcat (https://bit.ly/30PAq80).
СБУ провела обшуки в кількох помешканнях Харкова. Голову неонацистської групи, яка розповсюджувала маніфест, Служба безпеки називає «громадянином Росії». Ім’я підозрюваних були одразу ж опубліковані на телеграм-каналі, через який поширюється згаданий маніфест. Це нібито громадянин Росії, доброволець АТО Олександр Скачков (https://bit.ly/2N6yAYf) та громадянин України Олесь Черняк. Останній може виявитися колишнім хлопцем підозрюваної у вбивстві правоохоронців Віти Заверухи (https://bit.ly/37FwqbA), якого разом з нею у 2017 році побили члени угруповання С14 (https://bit.ly/2UTCFDj).
Раніше про особистість одного з адміністраторів каналу повідомляли Bellingcat (https://bit.ly/30PAq80).
Ще два випадки насильства проти жінок за один день. Вчора, 19 червня, вранці було скоєно напад на лібертарну активістку Каріну Лібертинську. А ввечері в районі Подолу члени «Традиції і порядку» та «Національного спротиву» провели акцію за «традиційні цінності», під час якої було застосовано газовий балон проти дівчини, що відпочивала на Подолі. Скоріше за все, причиною нападу став неформальний стиль одягу дівчини.
Нагадаємо, що 14 червня на Подолі члени «Традиції і порядку» напали на двох феміністок (https://bit.ly/2Ymt1vr). Розслідувати цей інцидент уже закликала Моніторингова місія ООН з прав людини (https://bit.ly/3ejYDqW).
Загалом же від 14 жовтня 2018 року групою Marker було зафіксовано 31 випадок насильства чи конфронтації з боку ультраправих організацій стосовно представни_ць феміністичних та ЛГБТ-ініціатив (https://bit.ly/37WhZ3b).
Нагадаємо, що 14 червня на Подолі члени «Традиції і порядку» напали на двох феміністок (https://bit.ly/2Ymt1vr). Розслідувати цей інцидент уже закликала Моніторингова місія ООН з прав людини (https://bit.ly/3ejYDqW).
Загалом же від 14 жовтня 2018 року групою Marker було зафіксовано 31 випадок насильства чи конфронтації з боку ультраправих організацій стосовно представни_ць феміністичних та ЛГБТ-ініціатив (https://bit.ly/37WhZ3b).
Результати моніторингу ультраправого насильства за минулий рік (https://bit.ly/2W7DF6J) показали, що пік нападів і конфронтацій припав не період передвиборчих перегонів. Сьогодні, після періоду політичного затишшя, спричиненого карантином, та наближення місцевих виборів, ми можемо спостерігати відновлення цього тренду.
Сьогодні вночі було здійснено напад на співробітника «Партії Шарія» Микиту Роженка (https://bit.ly/2BA5f62). Факт нападу вже підтвердила місцева поліція (https://bit.ly/2B26lYu). Потерпілий перебуває в реанімації. У партії вважають, що напад було здійснено членами партії «Національний корпус». За кілька годин до нападу Микита написав заяву до харківської поліції про погрози фізичної розправи з боку представників «Нацкорпусу».
Це далеко не перший напад на прибічників «Партії Шарія» за останні кілька днів. Після акції протесту 17 червня 2020 на її учасників було здійснено кілька нападів у київському метрополітені. В одному з випадків представники партії також застосовували силу до ультраправих. 22 червня 2020 про напад під власним будинком заявив прихильник партії Владислав (https://bit.ly/31hFTou). А на наступний день, 23 червня 2020, один з очільників «Нацкорпусу» Роман “Сатана” Боровик прийшов до житомирського офісу партії, де побив голову місцевого осередку Сергія Нікуліна (https://bit.ly/31k9cqf).
Сьогодні вночі було здійснено напад на співробітника «Партії Шарія» Микиту Роженка (https://bit.ly/2BA5f62). Факт нападу вже підтвердила місцева поліція (https://bit.ly/2B26lYu). Потерпілий перебуває в реанімації. У партії вважають, що напад було здійснено членами партії «Національний корпус». За кілька годин до нападу Микита написав заяву до харківської поліції про погрози фізичної розправи з боку представників «Нацкорпусу».
Це далеко не перший напад на прибічників «Партії Шарія» за останні кілька днів. Після акції протесту 17 червня 2020 на її учасників було здійснено кілька нападів у київському метрополітені. В одному з випадків представники партії також застосовували силу до ультраправих. 22 червня 2020 про напад під власним будинком заявив прихильник партії Владислав (https://bit.ly/31hFTou). А на наступний день, 23 червня 2020, один з очільників «Нацкорпусу» Роман “Сатана” Боровик прийшов до житомирського офісу партії, де побив голову місцевого осередку Сергія Нікуліна (https://bit.ly/31k9cqf).
Як викривачі "фейків" про фашизм в Україні та офіційні партнери Facebook - організація StopFake - пов'язані з ультраправим рухом пише видання Заборона.
Заборона
Фейсбук заблокировал Заборону за критику неонацистов. Выяснилось, что украинские фактчекеры соцсети тесно с ними дружат
Facebook выбрал партнерами для противодействия фейкам VoxCheck и StopFake. Рассказываем, почему назначение StopFake может стать проблемой.
Учора, 6 липня 2020 року, в Харкові напали на молодого чоловіка, на якого праві радикали вже нападали рік тому під час ХарківПрайду 15 вересня 2019 року. Тоді головними ініціаторами насилля стали члени ультраправої організації «Фрайкор». Нині, за словами постраждалого, його вдарили по голові в центрі Харкова, на вулиці Сумській. Можливою причиною нападу він називає свій неформальний зовнішній вигляд (фарбоване волосся), однак не виключає, що нападник його просто впізнав.