Останнім часом ми дедалі частіше стаємо свідками того, як «непатріотична позиція» дає карт-бланш на всі види та форми булінгу, навіть відвертий расизм. Учергове це проілюструвала ситуація із темношкірим студентом Запорізького медуніверситету, який висловив свою думку щодо мовного закону.

У тікток-відео студент розповів, що живе в східній частині України, розмовляє російською — як і його оточення. Він зазначає, що те, якою мовою говорити, — це особистий вибір кожної людини.

Реакція ультраправих з’явилась на телеграм-каналі «ОпустиВату» та була сповнена расистської лексики, а також емоджіс мавп та бананів, які широко використовуються в расистських контекстах. Канал закликав покарати студента та опублікував особисті дані нігерійця.

26 січня 2021 року на сайті Запорізького медуніверситету вийшло повідомлення з офіційною позицією щодо інциденту. Але замість того щоб відреагувати на погрози та булінг у бік свого студента, автор(к)и повідомлення заявили:

«Колектив Запорізького державного медичного університету глибоко обурений відеозаписом у мережі TikTok і засуджує особисту позицію студента — іноземного громадянина».

Адміністрація ВНЗ також заявила, що вважає відео провокацією проти університету, та пообіцяла повідомити про це правоохоронні органи.
Після цькування, що розгорнулось проти студента, той записав іще три відео з вибаченнями, де зазначив, що поїде з країни, щойно закінчить навчання. Але організований булінг не припинився.

На «ОпустиВату» запустили опитування: пробачити студента чи «знайти та настукати бананом по голові».

У вівторок 2 лютого 2021 року члени «Нацкорпусу» та Асоціації ветеранів АТО увірвалися на засідання Миколаївської міськради. Кілька десятків осіб, попри спроби охорони зупинити їх, силою проклали собі шлях до сесійної зали та розгорнули плакат із написом «Нам потрібен закон проти колаборантів».

Так члени «Нацкорпусу» вимагали від міськради засудити депутата фракції ОПЗЖ Максима Невінчанного, який, вітаючи миколаївців із Новим роком на своєму фейсбуці, долучив до посту фотографію екрану з новорічним привітанням Путіна. У результаті — після кількох невдалих голосувань — рішення таки прийняли. На знак протесту проти присутності членів «Нацкорпусу» зал засідання покинули депутати від «Партії Шарія», про що «Нацкорпус» повідомив як про свою перемогу.

Захоплення місцевих органів влади в Миколаєві відбувається не вперше. Так у 2018 році десь 50 осіб в одязі із символікою «Нацкорпусу» та «Нацдружин» з’явились на засіданні Миколаївської облради та вимагали проголосувати за тимчасове відсторонення з посади голови Миколаївської ОДА Олексія Савченка. Тоді засідання було достроково закрите.

До тиску на місцеві органи влади «Національний корпус» вдається і в інших містах. А те, що члени організації обирають резонансні події для силового втручання, можна трактувати як спробу легітимації своїх дій. Наприклад, у 2019 році «Нацкорпус» увірвався на сесію Чернівецької міської ради, заявляючи про свою незгоду з рішенням міського голови Олексія Каспрука накласти вето на заборону ЛГБТ-зібрань (її міськрада прийняла якраз на минулій сесії). Учасники «Нацкорпусу» прийшли на засідання із банером, який начебто мав образити Каспрука: «Каспрук, гей! Почуй людей».

Ще раніше — у 2017 році — члени «Нацкорпусу», «Сокола» та кількох інших ультраправих організацій зірвали засідання Львівської обласної ради: 30 травня вони увійшли до сесійної зали, стали кидати димові шашки та вигукувати націоналістичні гасла.

Історія повторилася через рік, у липні 2018-го, коли сутичка відбулася вже у Львівській міськраді. Вимагаючи відставки начальника міського управління охорони здоров’я Володимира Зуба, члени «Нацкорпусу» влаштували бійку з «Муніципальною вартою» та заблокували сесійну залу.

Спроба ультраправих захопити публічний простір київського Подолу — традиційного місця відпочинку субкультурної молоді — стала одним із помітних явищ 2020 року. Про історії нападів на дівчат та хлопців, що, на думку ультраправих, «неправильно виглядали» чи належали до «неправильної національності», пише «Заборона».

Одразу три напади на журналістів було здійснено вчора, 4 лютого, у Києві. Напади відбувалися під час та після акції за закриття телеканалу «НАШ», ініційованої ультраправими організаціями С14, «Традиція і порядок», «Сокіл» та «Правий сектор».

Перший напад стався під час прямого ефіру на телеканалі «НАШ» близько 15:00. Журналіст Олег Нечай готувався до спілкування зі студією, коли до нього підбіг нападник, вирвав з рук мікрофон та намагався втекти. Репортер наздогнав нападника та повернув собі техніку.

Пізніше, також у прямому ефірі, мікрофон вирвали з рук ще одного журналіста телеканалу — Олексія Пальчунова. Він вів репортаж з-під Шевченківського відділку поліції, куди доставили затриманих ультраправих після силового протистояння з поліцією. Напад відбувався в присутності поліції. Олексій також спробував повернути собі мікрофон, але отримав кілька ударів. Нападати на журналіста також намагалася відома неонацистка Віта Заверуха.

Третій напад відбувся вже в метро по завершенні акції. Атакували журналіста видання «Правовий контроль» Сергія Шевчука.

Як повідомляє PavlovskyNEWS, першого удару нападник завдав Шевчуку ззаду, а тоді одразу почав втікати. Репортер наздогнав нападника та покликав на допомогу поліцію, яка врешті затримала нападника.
Але під приводом того, що йому потрібно вийти подзвонити, нападник утік, залишивши в кімнаті поліції свій рюкзак. Забирати речі прийшов Сергій Бондар — член С14 та співробітник «Муніципальної варти». Всі події Сергій Шевчук зумів зняти на відео.

Акцію «Доб’ємо гнид: ідемо закривати телеканали» було організовано ультраправими організаціями на підтримку санкцій, введених президентом Зеленським проти трьох каналів: «112 Україна», NewsOne та ZIK, які належать нардепові партії ОПЗЖ Тарасу Козаку.

15 лютого 2021 року об 14:00 відбудеться онлайн-презентація результатів моніторингу ультраправого насильства та конфронтацій у 2020 році, проведеного моніторинговою групою «Маркер».

Попри те що через карантинні обмеження можна було б очікувати зменшення політичної активності, у 2020 році відбувся ріст ультраправого насилля та конфронтацій. Найбільший сплеск активності ультраправих співпав з передвиборчою кампанією та був спрямований проти політичних опонентів. Регулярних нападів протягом року також зазнавали представни_ці ЛГБТ+ спільноти, люди інших національностей та етнічних груп, активіст_ки феміністських, екологічних, анархістських та антифашистських рухів. А новим явищем стала спроба встановлення ультраправими контролю над громадським простором, застосовуючи насильство до субкультурної молоді.

На заході буде презентовано результати моніторингу за період з 1 січня по 31 грудня 2020 року. Моніторинговий звіт містить дані про кількість та характер насильницьких та конфронтаційних дій ультраправих партій, осіб та організацій, цілей та географії нападів.

Участь у презентації візьмуть:
· Оксана Дутчак — соціологиня, координаторка моніторингового дослідження;
· Юліана Скібіцька — журналістка, заступниця головної редакторки видання «Заборона»;
· Олена Шевченко — голова громадської організації «Інсайт».

Модератор: Сергій Мовчан — співредактор видання «Політична критика».

Захід відбуватиметься в Zoom із прямою трансляцією на фейсбук-сторінку Marker.

Для участі у дискусії просимо зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/SqPfCYfbuBjFE1xE6.

Запрошення на Zoom-конференцію буде надіслане на електронну пошту після реєстрації.

Презентація відбуватиметься українською мовою з паралельним перекладом на англійську.

Ультраправе насильство та конфронтації в Україні. Звіт за 2020 рік.
https://violence-marker.org.ua/wp-content/uploads/2021/paper-ua-2021.pdf

Про ще два напади на молодь неформальної зовнішності на Подолі стало відомо від потерпілих. Напади сталися наприкінці січня та на початку лютого цього року.

Як розповів нам учасник подій, 27 січня о дев’ятій вечора він у компанії п’яти друзів повертався з Контрактової площі до станції метро «Поштова площа». В одного хлопця було волосся зеленого кольору, в іншого — довге волосся та веселкова маска на обличчі.

Їх наздогнала група з приблизно 10 молодиків та, вживаючи гомофобну лексику, почала вимагали зняти райдужну маску з обличчя. На запитання чому нападники відповіли, що це символіка ЛГБТ.
Після нетривалої розмови двоє нападників розпилили людині в райдужній масці в обличчя газовий балончик, після чого дістали металеві ланцюги. Групі постраждалих вдалося відступити до метро, де вони попросили про допомогу чергову по станції. Але та повідомила, що аптечки у них немає, а поліція на станції відповідає лише за те, що відбувається в метро, та порадила викликати 102.

Ми також звернулися до самого потерпілого, який розповів, що через тиждень на нього знову напали на станції метро «Контрактова площа». Близько 10 людей оточили його, штовхали та намагались зірвати райдужну маску з обличчя.

Щодо другого нападу хлопець подав заяву до поліції та звернувся до правозахисників. Утім, він зазначив, що правоохоронці поставилися до нього упереджено та повідомили, що знайти нападників усе одно не вдасться.

Подільський районний суд м. Києва закрив шість із тринадцяти справ проти учасників антифашистської акції 19 січня, яких грубо затримала поліція під приводом порушення карантинних обмежень. Суд не знайшов у їхніх діях складу адмінпорушення.

Після публікації моніторингового звіту про ультраправе насильство та конфронтації у 2020 році до нього, як і до самої дослідницької групи, з’явилося чимало питань. На жаль, наша позиція фактично не була представлена у ЗМІ, і більшість з них лишилися без відповіді. Щоб виправити це, ми створили окремий розділ сайту, де зібрали найбільш поширені питання та дали на них відповіді. Сподіваємося, це допоможе краще розібратися у принципах роботи моніторингової групи Marker.
https://violence-marker.org.ua/faq/

Вінницька ультраправа організація «Едельвейс» увійшла до Громадської ради при Вінницькій облраді. Про це ГО «Едельвейс» повідомила у своєму інстаграмі: https://www.instagram.com/p/CLq2PnsBQ-C/?utm_source=ig_web_copy_link

До допису долучено фото із зали засідань та фото бюлетеня для голосування на установчих зборах Ради. Як заявляють самі члени організації, для них це «один з важелів впливу на роботу місцевої влади», де вони будуть «лобіювати інтереси молоді».

Організація «Едельвейс» стала відомою після нападу на журналістський тренінг з висвітлення ЛГБТ-тематики у Вінниці 1 лютого 2020 року. В січні 2021 року «Едельвейс» намагався зірвати акцію #saveФОП, звинувачуючи лідера руху в роботі на партію ОПЗЖ. А на місцевих виборах голова організації Роман Костишин балотувався у депутати Вінницької облради від «Європейської солідарності»: https://cutt.ly/tlEjMY0

Детальніше про це угруповання можна прочитати у нашому розділі «Досьє»: https://cutt.ly/blEjXr9

Ультраправа організація «Традиція і порядок» оголосила на 8 березня «операцію з порятунку феміністок». Як зазначено в анонсі акції на Михайлівській площі, феміністки начебто зможуть сходити на побачення «з вродливими хлопцями». Ми не вправі оцінювати зовнішні дані членів ТіП, але нагадаємо, що завдяки таким «побаченням» у 2020 році «Традиція і порядок» стала другою ультраправою організацією за кількістю актів насилля чи конфронтації.

Минулого року моніторинговою групою «Маркер» було зафіксовано 17 випадків насилля, здійсненого ГО «Традиція і порядок», 9 з яких проти людей. А головними цілями нападів традиціоналістів були феміністки, представни_ці ЛГБТ+ спільноти, їхні приміщення та публічні події.

Так, у червні 2020 року члени «Традиції і порядку» напали на двох активісток з @Феміністичної майстерні та @FemSolution. Група з приблизно 15 націоналістів оточила дівчат, штовхала їх, ображала, погрожувала та навіть застосовувала фізичну силу. Це був уже другий їхній напад на активісток Феммайстерні: https://www.facebook.com/violencemarker/posts/139402524420588

А восени члени «Традиції і порядку» намагались не допустити учасниць на акцію на підтримку польських жінок, які борються проти майже повної заборони абортів у своїй країні. Тоді «традиціоналістів» зібралось близько 40: https://www.facebook.com/violencemarker/posts/186455369715303