UPD: На сайті Інституту з'явилася інформація про відкликання стипендії для Олени Семеняки https://www.iwm.at/.../iwm-distanziert-sich-von-olena.../. В Інституті також обіцяють вжити необхідних заходів, щоб уникнути подібних ситуацій в майбутньому.

Олена Семеняка — членкиня вищої ради партії «Національний корпус»* та її міжнародний секретар — стала запрошеним молодшим науковим співробітником Інституту наук про людину у Відні.

Семеняка навчалась на кафедрі філософії і релігієзнавства Києво-Могилянської академії. Сферою її інтересів є консервативна філософія німецького мислителя Ернста Юнґера. На його ідеях також мало ґрунтуватися її дослідження в рамках програми IWM «Ukraine in European Dialogue Fellowships».

У 2010 році Семеняка долучилася до Українського традиціоналістичного клубу, ідеологічно близького до євразійства Олександра Дугіна. Там же почалась її співпраця з іншим ультраправим ідеологом, монархістом Едуардом Юрченком, який зараз очолює власну організацію «Орден».

Сьогодні Семеняка і Юрченко намагаються відмежуватись від Дугіна. Семеняка також співпрацювала з ультраправими та консервативними організаціями, причетними до нападів на політичних опонентів: «C14», ВО «Свобода», «Катехон».

Але головна місія, покладена на Семеняку, — переорієнтація європейських ультраправих, що нерідко симпатизують путінській Росії, на підтримку українських націоналістів. З цією метою Семеняка бере активну участь у багатьох європейських ультраправих форумах та музичних фестивалях — зокрема, організованих російським неонацистом Олексієм Льовкіним, що втік в Україну та долучився до «азовського руху».
https://www.illiberalism.org/olena-semenyaka-the-first-lady-of-ukrainian-nationalism

Після оприлюднення інформації про участь Семеняки у програмі її профіль зник із сайту IWM.
https://www.iwm.at/the-institute/visiting-fellows/olena-semenyaka/

*За перші три квартали 2020 року моніторингом «Маркеру» було зафіксовано 22 випадки насилля та конфронтацій з боку «Національного корпусу», з них 16 були випадками насилля проти людей.

Інтеграція ультраправих до українського правозахисного середовища продовжується. Сьогодні в Українському кризовому медіацентрі відбулася презентація «громадської правозахисної ініціативи “Правотворець”», заснованої Рухом опору капітуляції та кількома іншими організаціями й ініціативами. Участь у презентації взяли Сергій Стерненко та голова київського осередку «Нацкорпусу» Сергій Тамарін, який проходить по справі нападу на Сергія Сивоха. Свою доповідь Тамарін розпочав із заяви про те, що у США «лівацько-ліберальним устроєм та власниками соцмереж та інших медійних платформ просто знищується свобода слова, знищується демократія під приводом захисту прав людей, знищуються права людей».

Раніше за «захист прав ветеранів» бралися члени С14. Ультраправі групи також були активними учасниками акцій «Хто замовив Катю Гандзюк» та кампанії проти переслідування активістів. А про те, що вони тепер правозахисники, заявив навіть телеграм-канал «Вольєр», де викладають персональні дані лівих та ЛГБТ+ активістів.

Marker уже писав про те, чому українське громадянське суспільство, попри численні випадки насильства, готове співіснувати, а часом і співпрацювати з ультраправими.

Представників ультраправої організації «Едельвейс» прогнали з акції #SaveФОП, яку ті намагались зірвати. На мітинг вони прийшли з плакатами, що звинувачують одного з лідерів руху Сергія Доротича у зв’язках з проросійською партією ОПЗЖ.

У результаті сутички, у яку втрутилися співробітники поліції, одного з активістів «Едельвейсу» затримали та помістили в автозак. Решту членів націоналістичної організації поліція завела в будівлю ОДА.
Варто зазначити, що доказів зв’язку Доротича та ОПЗЖ представники «Едельвейсу» не надали. Проте можна впевнено говорити про неонацистські позиції організації.

У лютому минулого року учасники групи «Едельвейс» зірвали тренінг з питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Очільник організації Роман Костишин опублікував тоді на своєму фейсбуці пост про те, що зрив події був «акцією проти пропаганди гомо****уалізму». А 8 травня «Едельвейс» у своєму інстаграм-акаунті дякував ветеранам Третього Райху. Крім того, у своєму зовнішньому вигляді члени організації часто використовують нацистські символи «чорне сонце» та «мертва голова».


Варто зазначити також, що Костишин балотувався до Вінницької облради від «Європейської солідарності». Обіцяв «лобіювати інтереси молоді, спорту, патріотичного виховання, допомоги ветеранам Україно-московської війни та верствам населення, які потребують допомоги».

Можемо припустити, що «лобіювання інтересів молоді» полягатиме в залученні нових людей до ультраправих рухів та пропагуванні неонацистських ідей.

5 членів «Традиції і порядку» напали на двох дівчат на Контрактовій площі. Праві відібрали в них райдужний значок, знімали на відео та погрожували.

Про це в твіттері написала одна з учасниць ситуації користувачка @c_onserva 23 січня.

Праві звернули увагу на її стрижку, колір волосся, а також райдужний значок на рюкзаку однієї з її подруг.

«Вирвавши значок з м’ясом, вони стали просити зробити з нами фото на пам’ять та неодноразово запитували: “Як це — бути ЛГБТ?”», — пише дівчина.

Ультраправі погрожували дівчатам, що якби ті були чоловіками, їх давно б уже побили.

Нагадаємо, раніше на Контрактовій площі напали на студента Києво-Могилянської академії Артура Саркісяна. Напад стався на ґрунті відвертої ксенофобії та расизму.

Загалом за 2020 рік групою моніторингу Marker було зафіксовано 7 випадків насилля з боку ультраправих, що сталися саме на Подолі. Найчастіше воно було спрямоване проти неформально одягнених молодих людей, які, на думку правих, могли належати до феміністичної чи ЛГБТ+ спільноти.

Останнім часом ми дедалі частіше стаємо свідками того, як «непатріотична позиція» дає карт-бланш на всі види та форми булінгу, навіть відвертий расизм. Учергове це проілюструвала ситуація із темношкірим студентом Запорізького медуніверситету, який висловив свою думку щодо мовного закону.

У тікток-відео студент розповів, що живе в східній частині України, розмовляє російською — як і його оточення. Він зазначає, що те, якою мовою говорити, — це особистий вибір кожної людини.

Реакція ультраправих з’явилась на телеграм-каналі «ОпустиВату» та була сповнена расистської лексики, а також емоджіс мавп та бананів, які широко використовуються в расистських контекстах. Канал закликав покарати студента та опублікував особисті дані нігерійця.

26 січня 2021 року на сайті Запорізького медуніверситету вийшло повідомлення з офіційною позицією щодо інциденту. Але замість того щоб відреагувати на погрози та булінг у бік свого студента, автор(к)и повідомлення заявили:

«Колектив Запорізького державного медичного університету глибоко обурений відеозаписом у мережі TikTok і засуджує особисту позицію студента — іноземного громадянина».

Адміністрація ВНЗ також заявила, що вважає відео провокацією проти університету, та пообіцяла повідомити про це правоохоронні органи.
Після цькування, що розгорнулось проти студента, той записав іще три відео з вибаченнями, де зазначив, що поїде з країни, щойно закінчить навчання. Але організований булінг не припинився.

На «ОпустиВату» запустили опитування: пробачити студента чи «знайти та настукати бананом по голові».

У вівторок 2 лютого 2021 року члени «Нацкорпусу» та Асоціації ветеранів АТО увірвалися на засідання Миколаївської міськради. Кілька десятків осіб, попри спроби охорони зупинити їх, силою проклали собі шлях до сесійної зали та розгорнули плакат із написом «Нам потрібен закон проти колаборантів».

Так члени «Нацкорпусу» вимагали від міськради засудити депутата фракції ОПЗЖ Максима Невінчанного, який, вітаючи миколаївців із Новим роком на своєму фейсбуці, долучив до посту фотографію екрану з новорічним привітанням Путіна. У результаті — після кількох невдалих голосувань — рішення таки прийняли. На знак протесту проти присутності членів «Нацкорпусу» зал засідання покинули депутати від «Партії Шарія», про що «Нацкорпус» повідомив як про свою перемогу.

Захоплення місцевих органів влади в Миколаєві відбувається не вперше. Так у 2018 році десь 50 осіб в одязі із символікою «Нацкорпусу» та «Нацдружин» з’явились на засіданні Миколаївської облради та вимагали проголосувати за тимчасове відсторонення з посади голови Миколаївської ОДА Олексія Савченка. Тоді засідання було достроково закрите.

До тиску на місцеві органи влади «Національний корпус» вдається і в інших містах. А те, що члени організації обирають резонансні події для силового втручання, можна трактувати як спробу легітимації своїх дій. Наприклад, у 2019 році «Нацкорпус» увірвався на сесію Чернівецької міської ради, заявляючи про свою незгоду з рішенням міського голови Олексія Каспрука накласти вето на заборону ЛГБТ-зібрань (її міськрада прийняла якраз на минулій сесії). Учасники «Нацкорпусу» прийшли на засідання із банером, який начебто мав образити Каспрука: «Каспрук, гей! Почуй людей».

Ще раніше — у 2017 році — члени «Нацкорпусу», «Сокола» та кількох інших ультраправих організацій зірвали засідання Львівської обласної ради: 30 травня вони увійшли до сесійної зали, стали кидати димові шашки та вигукувати націоналістичні гасла.

Історія повторилася через рік, у липні 2018-го, коли сутичка відбулася вже у Львівській міськраді. Вимагаючи відставки начальника міського управління охорони здоров’я Володимира Зуба, члени «Нацкорпусу» влаштували бійку з «Муніципальною вартою» та заблокували сесійну залу.

Спроба ультраправих захопити публічний простір київського Подолу — традиційного місця відпочинку субкультурної молоді — стала одним із помітних явищ 2020 року. Про історії нападів на дівчат та хлопців, що, на думку ультраправих, «неправильно виглядали» чи належали до «неправильної національності», пише «Заборона».

Одразу три напади на журналістів було здійснено вчора, 4 лютого, у Києві. Напади відбувалися під час та після акції за закриття телеканалу «НАШ», ініційованої ультраправими організаціями С14, «Традиція і порядок», «Сокіл» та «Правий сектор».

Перший напад стався під час прямого ефіру на телеканалі «НАШ» близько 15:00. Журналіст Олег Нечай готувався до спілкування зі студією, коли до нього підбіг нападник, вирвав з рук мікрофон та намагався втекти. Репортер наздогнав нападника та повернув собі техніку.

Пізніше, також у прямому ефірі, мікрофон вирвали з рук ще одного журналіста телеканалу — Олексія Пальчунова. Він вів репортаж з-під Шевченківського відділку поліції, куди доставили затриманих ультраправих після силового протистояння з поліцією. Напад відбувався в присутності поліції. Олексій також спробував повернути собі мікрофон, але отримав кілька ударів. Нападати на журналіста також намагалася відома неонацистка Віта Заверуха.

Третій напад відбувся вже в метро по завершенні акції. Атакували журналіста видання «Правовий контроль» Сергія Шевчука.

Як повідомляє PavlovskyNEWS, першого удару нападник завдав Шевчуку ззаду, а тоді одразу почав втікати. Репортер наздогнав нападника та покликав на допомогу поліцію, яка врешті затримала нападника.
Але під приводом того, що йому потрібно вийти подзвонити, нападник утік, залишивши в кімнаті поліції свій рюкзак. Забирати речі прийшов Сергій Бондар — член С14 та співробітник «Муніципальної варти». Всі події Сергій Шевчук зумів зняти на відео.

Акцію «Доб’ємо гнид: ідемо закривати телеканали» було організовано ультраправими організаціями на підтримку санкцій, введених президентом Зеленським проти трьох каналів: «112 Україна», NewsOne та ZIK, які належать нардепові партії ОПЗЖ Тарасу Козаку.

15 лютого 2021 року об 14:00 відбудеться онлайн-презентація результатів моніторингу ультраправого насильства та конфронтацій у 2020 році, проведеного моніторинговою групою «Маркер».

Попри те що через карантинні обмеження можна було б очікувати зменшення політичної активності, у 2020 році відбувся ріст ультраправого насилля та конфронтацій. Найбільший сплеск активності ультраправих співпав з передвиборчою кампанією та був спрямований проти політичних опонентів. Регулярних нападів протягом року також зазнавали представни_ці ЛГБТ+ спільноти, люди інших національностей та етнічних груп, активіст_ки феміністських, екологічних, анархістських та антифашистських рухів. А новим явищем стала спроба встановлення ультраправими контролю над громадським простором, застосовуючи насильство до субкультурної молоді.

На заході буде презентовано результати моніторингу за період з 1 січня по 31 грудня 2020 року. Моніторинговий звіт містить дані про кількість та характер насильницьких та конфронтаційних дій ультраправих партій, осіб та організацій, цілей та географії нападів.

Участь у презентації візьмуть:
· Оксана Дутчак — соціологиня, координаторка моніторингового дослідження;
· Юліана Скібіцька — журналістка, заступниця головної редакторки видання «Заборона»;
· Олена Шевченко — голова громадської організації «Інсайт».

Модератор: Сергій Мовчан — співредактор видання «Політична критика».

Захід відбуватиметься в Zoom із прямою трансляцією на фейсбук-сторінку Marker.

Для участі у дискусії просимо зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/SqPfCYfbuBjFE1xE6.

Запрошення на Zoom-конференцію буде надіслане на електронну пошту після реєстрації.

Презентація відбуватиметься українською мовою з паралельним перекладом на англійську.

Ультраправе насильство та конфронтації в Україні. Звіт за 2020 рік.
https://violence-marker.org.ua/wp-content/uploads/2021/paper-ua-2021.pdf