https://youtu.be/DHjFFe3e1N8?si=5cK30KXapVdZp1_x

Представляємо Вам довгоочікуваний музичний твір, який був створений з допомогою саморобних звукових приладів, натяжних пружин, автомобільних запасок, каністр, в комбінації з модерною гармонією професійного композитора Едуард Приступа (екс. ТНМК) та солов'їного співу Інни Ковтун (гурт АСТАРТА), знайдений в архівах Ділі, ще задовго до повномасштабної війни.

Також композицію можна прослуховувати на всіх офіційних майданчиках від Spotyfy до Apple Music, завдяки дистрибюторському лейблу: MOON Records Ukraine
https://www.youtube.com/watch?v=FiHeav1Wc4s

Дякую Всім чудовим людям за співпряцю та новий досвід!
Окрема вдячність художниці та ілюстраторці: Емілія Фелдеш!
Приємного прослуховування, цінуйте наше!

Андрій Репета (нар. 1962)
Свято весни у рідному краї

Чех Яромир Функе – один з провідних представників європейського авангарду у фотографії, дослідник Баугаусу, у світлинах якого знайшли відбиток кубізм, сюрреалізм і конструктивізм і все це на тлі українських Карпат. У 1937 та 1938 роках Функе двічі відвідав Підкарпатську Русь — Закарпаття. Серії своїх світлин поєднав у три цикли: "Підкарпатська Русь", "Праліси" та "З краю Миколи Шугая".

Як авангардист він приділяв значну увагу "емоційній фотографії".Функе зафіксував на плівку жебрака, що просить милостиню, дітей ромів з Колочави, колоритних гуцулів і гуцулок на Рахівщині. Локації, у яких працював митець, "розсекречує" народний одяг і архітектура. Чоловіків-долинян з Хустщини та Міжгірщини вирізняють жилетки та характерні крисані, дівчат — сорочки-заспульниці. Гуцули — у впізнаваних кептарях і вишиванках.

Функе був серед перших, хто відкрив новий об’єкт фотографування в тогочасному Закарпатті — праліси. Знімав дерева класичним способом, використовуючи негативи великого формату, акцент — на чіткості та яскравості зображення.

Про те, яким побачив Закарпаття фотограф-модерніст Яромир Функе читайте у матеріалі → bit.ly/3UuG0XE

🚨 Російська армія може використовувати супутникові системи, які виробляють в Ужгороді, - ЗМІ.

👉 У розпорядженні журналістів "Слідство-інфо" опинилися митні дані за 2023 рік. Стало відомо, що за цей час в Росію було ввезено близько 22 тис. систем супутникового інтернет-звʼязку Gilat SkyEdge на суму близько $5 млн. Це в 6 разів більше, ніж протягом 2022-го.

➡️ Супутникові системи для ізраїльської корпорації Gilat Satellite Networks виробляють в Ужгороді. Цим займається завод американської аутсорсингової компанії Jabil Circuit. У російських медіа регулярно зʼявляються свідчення про передачу систем Gilat SkyEdge на фронт, йдеться у матеріалі Слідство-інфо.

#Ужгород #супутниковісистеми

Радянський день перемоги, 9 травня, був вихідним не завжди: спочатку лише в 1945–1947 роках, а потім — вже після 1965-го. Тоді ж відбувся і другий в історії парад перемоги. Третій — у 1985 році. У 1990-му на параді вперше з’явилися елементи реконструкції: на Красну площу вивели техніку воєнних часів.

Про паради перемоги знову згадали в ювілейному 1995-му. Населенню занепалої країни слід було повертати самоповагу. Тоді відбулося аж два паради — на Красній площі та Поклонній горі.

В Україні переосмислення ВВВ проходило болісно й суперечливо. "Згадуючи" війну, суверенна Україна заново відкривала себе. В новітню ментальну карту України слід було водночас вписати вояків ОУН та УПА і радянських партизан. Згадування війни, ціни перемоги і визначення її творців стало колосальною суспільною проблемою і довгі роки генерувало суперечності серед українців. Саме на них і паразитували кремлівські емісари, сіючи розбрат впродовж десятиліть.

Про те, як Росія використала міф про Другу світову у пропаганді розповідаємо у матеріалі ↓
https://localhistory.org.ua/texts/statti/krivavii-kult-peremogi/

Do you know the difference between this body of water and me?
The water is chill

And I'm not.
😭😭😭

via [link]