Абревіатура GFP точно відома кожному молекулярному біологу, тому сьогодні ми дізнаємося, що це за білок та чому він настільки популярний.

Спершу варто зазначити, що GFP — це зелений флуоресцентний білок (Green Fluorescent Protein). Історія його вивчення, як би це не було дивно, почалася з медузи ще в далеких 60-х роках минулого століття. Медуза Aequorea victoria має унікальну властивість — світитися зеленим кольором у відповідь на подразник. Японський вчений Осаму Сімомура виділив 2 білки з даного виду медузи: один має блакитне свічення (екворин), а інший — зелене (GFP). Саме зелена флуоресценція утворюється в результаті передачі енергії від блакитного білка екворину до GFP.

Продовження історії GFP набрало обертів вже в 90-х роках. У цей час вже інший вчений, Мартін Чалфі, зі своїми співробітниками на прикладі модельних об'єктів показали можливість експресії GFP в інших видах живих організмів. Першими організмами зі «штучним» GFP стали кишкова паличка (Escherichia coli) та нематода (Caenorhabditis elegans). Це було проривом у можливостях практичного застосування даного білка, адже для флуоресценції GFP не потрібно інших білків, як вважалося раніше.

Також GFP може експресуватися в різних видах організмів, клітинах чи тканинах, що й робить його універсальною молекулярною міткою. При цьому для організму немає токсичного впливу від GFP, тому й досі цей протеїн є одним з найпоширеніших для застосування у молекулярній біології та генній інженерії.

Відповісти на питання, що ж саме в структурі GFP викликає світіння, зміг Роджер Цянь з колегами. Виявилося, що флуоресценція залежить від трьох амінокислот: Серин 65, Тирозин 66, Гліцин 67, які знаходяться всередині білкової молекули. Крім того, вченими було показано, що генетичні мутації в цьому білку можуть не просто покращити його функції, а й змінювати кольори. Так були створені аналогічні блакитний, жовтий, червоний флуоресцентні білки та ряд інших кольорів.

За відкриття та можливість практичного застосування GFP всі вищезгадані вчені отримали Нобелівську премію з хімії у 2008 році. За допомогою GFP проводиться ряд найрізноманітніших експериментів, тому його внесок у розвиток науки важко переоцінити.

Джерело: Cantrill, S. Green fluorescent protein.
Nature Chem (2008). https://doi.org/10.1038/nchem.75

Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @ulya_karalus

#молекулярнабіологія

Добрий вечір!
А в чаті PROФАЗА ми обговорюємо улюблені книги!📚 Долучайся до розмови😍

Scientists will go to great lengths to better understand humans and their brains. In the United States, researchers at Cornell University have developed VR goggles for mice to study their brain activity. Previously, the heads of the animals were simply immobilized, and images were forcibly shown on large screens, which did not allow the test subjects' brains to fully immerse themselves in the virtual world.

The goggles work as follows: the mouse wears a helmet with two displays that provide images to the animal's eyes. The mouse stands on a rotating spherical platform, allowing them to move in place. This device is called "MouseGoggles."
But why all this? In reality, through such experiments, scientists track brain activity in activities that cannot be conducted in real life, such as teleportation and discrepancies between vision and motor activity.

Overall, the research results have shown that such immersion is quite real for mice. Brain activity reflected the same patterns during navigation in the virtual environment as in real-world movement.

Do you think this invention is a form of mistreatment of animals or an essential step in science?

Resourses

Author: @moldavananna
Designer: @helga.kolinko

#engфаза

Привіт!
Ти цікавишся нейробіологією та методами, що дають змогу зменшити присутність тварин у дослідах?

Саме тому ми запрошуємо тебе на лекцію «Міні-мізки з чашки Петрі: вигадка чи реальність?».

Віра Єфремова, нейробіологиня, докторка молекулярної біомедицини та наукова співробітниця Університету Каліфорнії в Берклі, розповість про унікальні органоїди, які створюються поза живим організмом та є моделлю при різних дослідженнях.

Щоб краще познайомитися з нашою гостею, пропонуємо ознайомитися з наведеними відео та статтею.

Коли? 15 листопада о 18:30.
Де? Zoom.
Посилання для реєстрації тут!
Нехай все буде біологічно!

Ми знаємо, що ви не могли дочекатися нового випуску постійної рубрики #генетикастаті😉

Тож сьогодні поговоримо про порушення роботи ключових генів, які відповідають за розвиток статі!

У заплутаному гобелені життя розвиток статі керується делікатною взаємодією генів. Часто їх називають генами, що визначають стать, містять схему формування первинних і вторинних статевих ознак.

З попередніх дописів пам'ятаємо, що розвиток статевих залоз відрізняється від інших органів, оскільки вони мають потенціал до диференціювання на дві структури: яєчка або яєчники. Після формування функціональних статевих залоз, гормони, що виділяються, призводять до формування статевих ознак і, зрештою, до розвитку фертильної особини чоловічої або жіночої статі. Порушення статевого розвитку (ПСР) визначаються як вроджені стани, при яких розвиток хромосомної, гонадної або анатомічної статі є нетиповим. ПСР варіюються від легких форм гіпоспадії до повної зміни статі. Гіпоспадія зустрічається з високою частотою — 1 на 250 живонароджених, у той час, як частота аномалій статевих залоз нижча і, за оцінками, становить 1 на 4500 живонароджених.

У людей Y-хромосома містить важливий ген SRY, який запускає шлях чоловічого розвитку. За відсутності SRY шлях за замовчуванням веде до жіночого розвитку. Але що відбувається, коли цей генетичний сценарій виходить з ладу?

• Зміна статі: порушення гена SRY можуть викликати зміну статі, коли особи з XY-хромосомами розвивають жіночі ознаки та навпаки.
• Інтерсексуальні стани: особа може мати як чоловічі, так і жіночі ознаки. Це свідчить про складність визначення статі за бінарними межами.
• Безпліддя: деякі генетичні порушення можуть впливати на репродуктивну систему, спричиняючи безпліддя й ускладнюючи можливість зачаття.
• Гормональні порушення: генетичні аномалії можуть також викликати гормональні дисбаланси, що впливають на розвиток статевих ознак та репродуктивну функцію.

Отже, класифікація, яку можна зробити щодо ПСР, має бути такою:

Внаслідок аномалій визначення хромосом та/або формування статевої залози
АБО
Через аномалії в диференціації геніталій та фенотипу, які будуть зумовлені порушеннями гормональних виділень або їхньою дією на органи-мішені, без мутацій у хромосомах чи статевих залозах (з точки зору гістології)

Розуміння збоїв у генах, відповідальних за розвиток статі, не тільки проливає світло на складність генетики, але також має важливі клінічні наслідки. Коли ми глибше занурюємося в генетичні тонкощі, ми чіткіше розуміємо різноманітність людської біології та роль, яку відіграють гени у формуванні нашої особистості.


Джерела 1 2

Авторка: @panyank0
Дизайнерка: @marharytakoroviakova

#генетикастаті

Запрошуємо тебе на ще одну класну лекцію!

Завжди мріяли створити круту презентацію, від якої аудиторія буде в захваті? Ми знаємо, що це можливо! Приєднуйтесь до нашої онлайн-лекції, де спікерка Васильченко Вікторія поділиться цінними порадами та інсайтами щодо створення неперевершених презентацій🌟

Васильченко Вікторія — студентка Національного фармацевтичного університету, а також Голова наукового та інтелектуального сектору🔬

Під час лекції Вікторія розгляне такі аспекти:

✅ Структуру презентації: як правильно організувати матеріал.
✅ Візуальну ефективність: відбір кольорів, шрифтів
✅ Комунікації з аудиторією: як залучити та утримати увагу.


Наша лекція — це ідеальна нагода дізнатися про сучасні підходи для створення вражаючих презентацій та отримати відповіді на всі ваші запитання.

Коли? о 17:00 17 листопада.

Де? Zoom
Реєструйся!

До зустрічі!💌

Минуло лише три тижні, а ми вже скучили за нашими підписниками! Як ваші справи?🥰