How Do Oysters Make Pearls?

Oysters are water creatures that grow within a shell, some types of which can be eaten. They belong to Bivalvia - a class of marine and freshwater mollusks with a shell that is divided from front to back into left and right valves (clams, oysters, scallops). Most shell-bearing mollusks can secrete pearls. How do they do it?
https://youtu.be/TGxKkBC6L2k

Авторка: @myroslavvaaa

Дизайнерка: @ennuuuii
#engфаза

Привіт - привіт!
Маємо величезну радість повідомити вас, що вже сьогодні, за годину, о 19:30 поговоримо про українські ендемічні рослини з Ясею Бухонською.
Тема: Лекція "Ендемічні рослини. Де їх шукати в Україні?"
https://us05web.zoom.us/j/89948350552?pwd=Uk1qcmdNVFU1RUpYa0xIYzJDSS80QT09

Ідентифікатор конференції: 899 4835 0552
Код доступа: x8wpeM
Чекаємо на тебе!
Нехай все буде біологічно!

Нагадуємо про реєстрацію на День біолога! Сьогодні буде невеличкий спойлер, пов'язаний із заходом!🥰🎉

ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ПЕРШОЇ в УКРАЇНІ ТГ СПІЛЬНОТИ iNaturalist-ІВ 🌿!

iNaturalist - це безкоштовна платформа (веб-сайт www.inaturalist.org та додаток), створена для того, щоб:
🔹 ділитися своїми спостереженнями за світом природи,
🔸 отримувати допомогу у визначенні видів,
🔹 досліджувати біологічне різноманіття навколо себе,
🔸 поповнювати найбільшу у світі наукову базу даних про те, де зустрічаються види на нашій планеті!

За ініціативи нашої кафедри❤️ створено новий ТГ канал для об'єднання користувачів iNaturalist в Україні.

Тут ми:
🌿 обмінюємося досвідом використання iNat,
🌿 плануємо івенти на платформі,
🌿 організовуємо спільні дослідження тощо.

Якщо ви є користувачем платформи, або плануєте ним стати, або просто бажаєте долучитися до дослідження біорізноманіття - приєднуйтесь за посиланням.

До зустрічі в "iNaturalist 🇺🇦 "!

#iNaturalist

Нагадуємо, що ви ще встигаєте зареєструватись на PROФОРІЄНТАЦІЮ!🌿🥰

Днями наші друзі з кафедри екології та зоології ННЦ "ІБМ" КНУ розповіли нам про додаток INaturalist.
А сьогодні від них ми дізнались про таку класну можливість, беріть участь! Переконаймо увесь світ, що українська наука — це круто й перспективно!🌿🔬

ВСЕСВІТНЄ ЗМАГАННЯ на iNaturalist!
Вже маєте плани на 28 КВІТНЯ - 1 ТРАВНЯ 👀?
Додайте до них спостереження за природою на iNaturalist🌿!


Лише три дні триває конкурс з дослідження біорізноманіття City Nature Challenge - наймасштабніша в світі подія громадянської науки.

Допоможіть показати усьому світу 🌐, яке велике біорізноманіття має Україна 💛💙!


🛠 Як долучитися?

1️⃣ ПРИЄДНАЙТЕСЯ до всіх трьох українських проєктів:
👉 Всеукраїнський - City Nature Challenge 2023: Ukraine,
👉 Київський 🌿- City Nature Challenge 2023: Kyiv,
👉 Сейсмського регіонального ландшафтного парку - City Nature Challenge 2023: Seymskiy Regional Landscape Park.

2️⃣ ЗРОБІТЬ СПОСТЕРЕЖЕННЯ упродовж 28 квітня - 1 травня і завантажте їх до iNaturalist до 5 травня.

Більше - на каналі 👉 iNaturalist Україна.

#iNaturalist
#CityNatureChallenge
#communityscience

Як термофільні бактерії допомогли створити ПЛР

Як ви вже здогадалися сьогодні мова буде йти про полімразну ланцюгову реакцію (ПЛР). Напевно всі чули цю абревіатуру та зараз зануримося трохи в молекулярні подробиці даного методу.

Метод ПЛР був винайдена Кері Маллісом у 1983 році й з того часу цю реакцію почали використовувати в різноманітних біологічних, медичних та клінічних дослідженнях. Незважаючи на універсальність та ефективність даного аналізу на початку його застосування було велике обмеження і стосувалося воно саме ДНК-полімерази. ДНК-полімераза - це фермент, який використовується клітиною для синтезу нової молекули ДНК та міститься в усіх живих організмах.

Тож, як відбувалася ПЛР в перших прототипах методу? Щоб почалася реакція, потрібно розкрутити молекулу ДНК, тому реакційну суміш разом з ДНК нагрівали на водяній бані до 94°C. Лише після цього етапу додавали ДНК-полімеразу, оскільки при такій високій температурі вона як звичайний фермент розкладається та не працює. Такі дії дослідник мав повторювати раз за разом в кожному циклі реакції, а таких циклів потрібно 30-40. Можете уявити скільки часу та ферменту мав витратити вчений на одну реакцію.
Але на допомогу молекулярним біологам приходить термофільна бактерія Thermus aquaticus, яка живе в гарячих гейзерах. Якщо ж сама бактерія здатна витримувати високі температури понад 55°C, тож її ферменти мають бути термостабільними. Так розмірковували вчені та й не прогадали, з цієї бактерії була виділена полімераза, яка отримала назву - ДНК-полімераза Taq. Згодом винахідник ПЛР, Кері Малліс, запропонував цю полімеразу для широкого використання, тому що це дало можливість зекономити час та змішувати всі компоненти реакційної суміші одразу.

ДНК-полімераза Taq мала такий шалений успіх, що стала "Молекулою року" за версією журналу Science в 1989 році. Навіть зараз цей тип полімераз є досить поширеним в молекулярно-генетичних методах.

Ось так завдяки одній маленькій бактерії біотехнологи отримали цілу низку можливостей та світ побачив новаторські дослідження в різних галузях біології.

Напишіть у коментарях, про які методи вам цікаво було б ще дізнатися.

Джерело: https://www.thermofisher.com/ua/en/home/brands/thermo-scientific/molecular-biology/molecular-biology-learning-center/molecular-biology-resource-library/spotlight-articles/history-pcr.html

#біотехнології #молекулярнабіологія

Авторка: @r_yulia

Привіт-Привіт!
Всі ми чули про славнозвісну вівцю , яка була клонована з соматичної клітини іншого дорослого організму.
Вже 29 квітня о 18:00 відбудеться зустріч «Клонування. Детальніше про вівцю Доллі».
Кисіль Микола, учень Dumfries Academy, взяв інтерв'ю в одного з професорів Рослінського інституту, який брав участь у клонуванні Доллі.
Реєстрація на подію тут!
Нехай все буде біологічно!
#лекції