Прогностична терморегуляція – такий новий термін запровадили науковці з Трініті-коледжу Дубліна, що дослідили формування та роль пам’яті про холод у регуляції метаболізму.🥶🧠 Виявляється, що при досвіді низької температури, мозок формує специфічні нейронні сліди пам’яті. Ці спогади здатні активувати термогенез навіть за відсутності фактичного холоду, тобто лише у відповідь на умовні сигнали.

Після кількох днів такого умовного навчання, миші демонстрували підвищення рівня метаболізму у відповідь на сигнали, які раніше асоціювалися з холодом, навіть перебуваючи при кімнатній температурі. За допомогою генної мітки вченим вдалося виявити та штучно активувати клітини гіпокампа, пов’язані з пам’яттю про холод. При їх стимуляції миші демонстрували термогенез тоді, коли холоду не було, а інгібування цих клітин зупиняло реакцію, навіть якщо тваринам демонстрували візуальні асоціації з холодом.

У ширшому контексті це дослідження демонструє наскільки глибоко тілесні відчуття інтегровані в структуру нашої свідомості. Як зазначає професор Раян: “Складні аспекти нашого розуму розвинулися з більш простих, вісцеральних, тілесних уявлень.”. Феномен прогностичної терморегуляції свідчить про здатність мозку не лише реагувати на середовище, але й передбачати його зміни на основі минулого досвіду.

Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела:1, 2, 3

Команда YURiI-PHARM запрошує приєднатися на третю лекцію BioGENext Series!

Дата: 27 травня 2025 р. | 18:00

Місце проведення: DHUB (Точну адресу буде надіслано електронною поштою всім зареєстрованим учасникам). Цей захід проводиться у партнерстві з кафедрою біотехнології Київського авіаційного університету (КАІ).

Доповідач: Олександр Губар, керівник відділу досліджень та розробок у галузі біотехнології YURiI-PHARM
Тема: Кількісна протеоміка у ваших руках – від планування експериментів до аналізу даних

Під час лекції буде розглянуто:

✅ прикладний огляд сучасних дизайнів протеомних експериментальних дизайнів, альтернативні методології для кількісного аналізу білків у масштабах протеому (з фокусом на кількісне визначення без міток та кількісне визначення репортерних іонів), принципи планування експериментів, визначення вибірок і стратегії реплікації
✅ підходи до підготовки зразків: протоколи лізису, розщеплення та очищення пептидів, з висвітленням поширених проблем та стратегій оптимізації
✅ ключові параметри системи мас-спектрометрії, що впливають на якість даних, та алгоритми їх налаштування
✅ огляд усіх етапів обробки даних у MaxQuant, його конфігурація для LFQ та TMT даних; інструменти контролю якості (PTXQC)

Ключовою частиною лекції буде демонстрація комплексного процесу аналізу даних: від завантаження необроблених даних із архівів PRIDE/ProteomeXchange до пошуку в базах даних та кількісного аналізу в MaxQuant → контролю якості за допомогою PTXQC → базового статистичного аналізу та біологічної інтерпретації за допомогою Perseus.

Матеріал, розглянутий під час лекції, дозволить вам:
✅ Зрозуміти, як спроєктувати, провести та проаналізувати протеомний експеримент, щоб відповісти на власні наукові запитання (включаючи повторне використання відкритих даних)
✅ Отримати практичне уявлення про інструменти, які активно застосовуються в цій сфері
✅ Критично оцінювати протеомні дані та інтерпретувати їх у біологічному контексті

👉 Реєстрація на лекцію: https://biogenext_series_lecture_3.eventbrite.com
Чекаємо на вас!

🔬 Хочеш побачити, як працює справжня сучасна медична лабораторія?

Коли?
📅 3 червня (вівторок)
🕑 12:00

Разом ми завітаємо до лабораторії IMD (imd.ua) — одного з провідних медичних діагностичних центрів України. Це унікальна нагода зазирнути за лаштунки лабораторії-лідера у сфері мікробіологічного аналізу, побачити сучасне обладнання та поставити запитання фахівцям із практичним досвідом!

Для кого?
🎓 Студентів-біологів, медиків, лабораторних діагностів, біотехнологів та випускників.

📌 Увага!
Кількість місць обмежена! Участь лише за попередньою реєстрацією.
📍 Детальну адресу проведення ми надішлемо після підтвердження реєстрації.

Не проґав шанс побачити науку в дії! 🧫✨

Сьогодні, 22травня, відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття. У цей день понад 30 років тому була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття ООН. Тоді світова спільнота вперше офіційно визнала, що збереження біорізноманіття є
важливим.

Рослини, тварини і гриби, яких можна побачити неозброєним оком у найрізноманітніших куточках Землі — від тропічних лісів і коралових рифів до пустель — вражають своєю різноманітністю. Згідно з оцінками вчених, на нашій планеті живе від 2 мільйонів до 3 трильйонів видів, з яких більшість досі не відома науці. Однак приблизно 1 мільйон із них перебуває під загрозою зникнення.

Екосистеми — це наче фірми, які складаються з безлічі працівників — живих організмів. Кожен із них виконує певну функцію: рослини переробляють сонячну енергію у форму, доступну для інших істот; хижаки, як служба безпеки, регулюють кількість інших «співробітників»; гриби та бактерії «прибирають» мертві організми. Якщо із цієї злагодженої системи зникне надто багато видів, іншим організмам буде важко перейняти на себе їхні функції. Екосистема зруйнується — наче компанія із нестачею працівників.

Ми, люди, — теж частина великої організмової фірми — біосфери, і наше життя та здоров'я залежить від її стабільності. Екосистеми для нас — джерела їжі, близько 75%прісної води і половини всіх ліків. А ще, біорізноманіття впливає на стан мікробіому. Колонії бактерій, які живуть у кишківнику, на шкірі і у дихальних шляхах, поповнюються мікроорганізмами із навколишнього середовища. Останні є
частинами екосистем і пов'язані з іншими її компонентами, тож якщо стає менше видів рослин і тварин, знижується і біорізноманіття бактерій. Погіршується і склад нашого мікробіому, а це сприяє виникненню астми, алергій та запальних захворювань.

Отож цей день — гарна нагода, щоб замислитися, що кожен з нас може зробити для збереження біорізноманіття. Пишіть свої ідеї у коментарях, адже кожен крок для захисту планети та здоров'я має значення.

Джерела: 1, 2, 3,
Копірайтерка: @Lady_DNA
Дизайнерка: @ukaralius

Кіп Торн вперше у Львові!

Нобелівський лауреат, всесвітньо відомий фізик-теоретик і науковий консультант фільмів «Інтерстеллар», «Тенет» та «Контакт» виступить із лекцією у Львові на OL Science & Tech Fest 2025 — всеукраїнському фестивалі про науку, технології й освіту, що формує майбутнє.

📍 Локація: Львівський національний університет імені Івана Франка (Актова зала)
📆Дата: 31 травня

🧠Реєструйся за посиланням і стань частиною історії — разом із одним із найвпливовіших науковців світу!

https://www.olfestival.com

Привіт! 💬
Через технічні обставини ми оновили форму реєстрації на подію, що відбудеться 3 червня у лабораторії IMD.
🙌 Якщо ти вже заповнював(ла) форму раніше — перепрошуємо за незручності та просимо перевірити актуальне посилання у першочерговому дописі. Саме там зараз знаходиться оновлена форма реєстрації.
Дякуємо за розуміння та до зустрічі зовсім скоро! 🧬🧫✨

«Виживання» ракових клітин

В нашому організмі щохвилини клітини діляться, але інколи в них виникають генетичні збої. Такі зміни в клітинах можуть, як допомогти в адаптації до стресу, так і стати фатальними, призводячи до раку 🧫🧬

Процес появи мутації відомий, але дослідники вперше показали в реальному часі як передаються генетичні зміни в ряді поколінь клітин. За допомогою флуоресцентних міток вони відстежували процес подвоєння ДНК й утворення мутацій. Якщо материнська клітина зазнавала стресу, то набуті пошкодження ДНК передавалися дочірнім клітинам і наступним клітинам. Це демонструє довготривалий вплив стресового фактора на генетичну мінливість клітин.

Одна з можливих мутацій – подвоєння певного гена в клітинах пухлин, що дозволяє швидко набувати стійкість до ліків. В цьому ж дослідженні показані різні механізмі набуття зайвої копії гена, які мають різний подальший вплив на клітини.

Ймовірно, це лише верхівка айсберга в багатогранності механізмів генетичної мінливості, які відбуваються в ракових клітинах.

Авторка: @r_yulia
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела: 1, 2