Нещодавно американські дослідники знайшли несподіване відкриття – здоров’я кишечника і ризик розвитку лейкемії тісно пов’язані між собою.🩸👨‍🦳 Особливо це небезпечно при беззсимптомному клональному гемопоезі з невизначеним потенціалом (CHIP) – стані, який часто спостерігається у старших людей і може бути передвісником лейкемії, серцево-судинних та запальних захворювань.

З віком кишкова стінка стає більш проникною, а кількість певних бактерій, зокрема грамнегативних, зростає. Вони можуть виробляти цукор АДФ-гептозу, що потрапляє в кров і активує формування так званих TIFA — сигнальних структур у клітинах, які запускають ріст передлейкемічних клонів. Вплив здійснюється через рецептори ALPK1, що кодується геном UBE2N.

Коли клітини обробили інгібітором UBE2N, розмноження передлейкемічних клітин значно зменшилося, навіть якщо АДФ-гептоза вже насинтезувалася в організмі. Цей результат — важливий крок до створення нових засобів профілактики лейкемії і розуміння зв’язку між найнеочікуванішими факторами, що впливають на наше здоров’я.

Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела 1, 2

Мрієш дізнатися, як ботанічні сади стають науковими центрами світового рівня?
Цікавишся збереженням біорізноманіття та генетичних ресурсів?

Коли?
📅 15 травня (четвер)
🕛 12:00
Запрошуємо тебе на захопливу відкриту лекцію у змішаному форматі — онлайн та офлайн!

Разом із 🌿 Світланою Машковською — кандидаткою біологічних наук, старшою науковою співробітницею НБС ім. М.М. Гришка НАН України, curator assistant Cambridge University Botanic Garden (UK) — вирушимо у відеоекскурсію 30-ма ботанічними садами світу й поговоримо про роль таких установ у збереженні нашої планети 🌍.

Про що?
🔬 Ботанічні сади як наукові центри збереження біорізноманіття і мобілізації генетичних ресурсів
📽️ Формат: змішаний (офлайн + онлайн)

Де?
🏛️ Офлайн: зала засідань ректорату КНУТД (ауд. 1-0322)
💻 Онлайн: Zoom-посилання
🔢 Ідентифікатор конференції: 817 0005 2912
🔐 Код доступу: 891949

Приходь, став запитання та надихайся справжньою наукою! ✨

Привіт-привіт, це знову рубрика #генетикастаті, і сьогодні ми поговоримо далі про психологічні аспекти статі. Перед тим, як говорити про різницю між статями, ми маємо розглянути, як загалом формується сексуальна поведінка – щоб було краще уявлення про такий феномен.

Як відомо, переважній більшості чоловіків є привабливими риси, які вважаються жіночими, а жінкам – чоловічі. Це теж обумовлено різницею у будові мозку.

За сексуальну поведінку відповідають такі структури, як: система винагороди, таламус, гіпоталамус, мигдалина, префронтальна та поясна кора.

Сексуальний потяг і відчуття задоволення є ключовими компонентами циклу сексуального задоволення, досвід якого залежить від дофамінергічних нейронів системи винагороди, розташованих головним чином у середньому мозку.

Крім того, сексуальна поведінка вимагає неявних сенсорних стимулів, які оцінюються як сексуально помітні та порівнюються з минулим досвідом, таким чином спонукаючи до викликаного мотиваційного стану. Відповідними анатомічними субстратами є лімбічні структури переднього мозку. Різні сенсорні сигнали інтегруються лімбічними структурами на несвідомому, таким чином запускаючи типові вегетативні реакції.

У гіпоталамусі є медіальна преоптична область/передній гіпоталамус, до якого надходять сексуальні стимули. Їхнє надходження до цієї ділянки викликає сексуальну мотивацію, щойно вони додатково інтегруються з інформацією, що передається різними ядрами. Також гіпоталамус бере участь в ерекції статевого члена.

Передній гіпоталамус також відіграє роль у регуляції типової чоловічої сексуальної поведінки. Було продемонстровано, що 3-тє інтерстиціальне ядро переднього гіпоталамуса (INAH3) є диморфним. У чоловіків воно, як правило, більше, ніж у жінок. Однак у гомосексуальних чоловіків воно менше, ніж у решти чоловіків. Тобто, ймовірно, саме ця структура визначає спрямованість сексуальної поведінки, або термінологічно точніше орієнтація. Однак про це детальніше буде у наступному дописі.

Результати досліджень на тваринах чітко вказали на мигдалину як ключову структуру в опосередкуванні
сексуальної поведінки. Докази ролі мигдалеподібного тіла в статевому функціонуванні у людей отримано з досліджень уражень: стимуляція мигдалини може викликати відчуття задоволення, схоже на оргазм.

Усі етапи статевого циклу людини включають складне свідоме усвідомлення, яке вказує на кору головного мозку як головного учасника процесу.

Префронтальна кора головного мозку (PFC) бере участь у плануванні складної когнітивної поведінки, самовираженні особистості, прийнятті рішень і
модеруванні правильної соціальної поведінки, тобто може пригнічувати бажання, які є соціально неприйнятними.

Поясна кора є найбільш помітною частиною
лімбічної системи. Її передня частина бере участь в обробці сексуальних стимулів у різних контекстах, покращуючи процес прийняття рішень за допомогою
своїх виходів у моторні зони.

Про сексуальну направленість поведінки чоловіків та жінок буде вже у наступному дописі, а на цьому бажаємо вам гарного дня!
Автор: @euchromatin
Дизайнер: @cerulean_sun
Джерела: 1,

Радіємо, що напередодні Дня науки в Україні голова та заступниця нашої молодіжної громадської організації "UkrTeenScience" були відзначені подяками за участь у конкурсі на здобуття Премії НАН України "За популяризацію науки", куди була номінована біологічна спільнота "PROФАЗА".🔬

Ця нагорода — ще одне підтвердження, що стратегічна програма — "PROФАЗА", створена понад два роки тому, є важливою спільнотою для формування наукової картини серед української молоді. ⚛️

Ми щасливі, бо цей проєкт допомагає об'єднати школярів, студентів, аспірантів, вчених та любителів, створює міст між академічною та індустріальною наукою. За ці роки ми маємо десятки успішних кейсів, створених самостійно чи у співпраці з партнерами— фестивалі, заходи, науково-популярні лекції, воркшопи, курси, екскурсії.

Щиро вітаємо усіх з Днем науки в Україні! Продовжуймо робити усе можливе для її популяризації!😍

Прогностична терморегуляція – такий новий термін запровадили науковці з Трініті-коледжу Дубліна, що дослідили формування та роль пам’яті про холод у регуляції метаболізму.🥶🧠 Виявляється, що при досвіді низької температури, мозок формує специфічні нейронні сліди пам’яті. Ці спогади здатні активувати термогенез навіть за відсутності фактичного холоду, тобто лише у відповідь на умовні сигнали.

Після кількох днів такого умовного навчання, миші демонстрували підвищення рівня метаболізму у відповідь на сигнали, які раніше асоціювалися з холодом, навіть перебуваючи при кімнатній температурі. За допомогою генної мітки вченим вдалося виявити та штучно активувати клітини гіпокампа, пов’язані з пам’яттю про холод. При їх стимуляції миші демонстрували термогенез тоді, коли холоду не було, а інгібування цих клітин зупиняло реакцію, навіть якщо тваринам демонстрували візуальні асоціації з холодом.

У ширшому контексті це дослідження демонструє наскільки глибоко тілесні відчуття інтегровані в структуру нашої свідомості. Як зазначає професор Раян: “Складні аспекти нашого розуму розвинулися з більш простих, вісцеральних, тілесних уявлень.”. Феномен прогностичної терморегуляції свідчить про здатність мозку не лише реагувати на середовище, але й передбачати його зміни на основі минулого досвіду.

Копірайтерка: @stars_in_the_fridge
Дизайнерка: @cerulean_sun
Джерела:1, 2, 3

Команда YURiI-PHARM запрошує приєднатися на третю лекцію BioGENext Series!

Дата: 27 травня 2025 р. | 18:00

Місце проведення: DHUB (Точну адресу буде надіслано електронною поштою всім зареєстрованим учасникам). Цей захід проводиться у партнерстві з кафедрою біотехнології Київського авіаційного університету (КАІ).

Доповідач: Олександр Губар, керівник відділу досліджень та розробок у галузі біотехнології YURiI-PHARM
Тема: Кількісна протеоміка у ваших руках – від планування експериментів до аналізу даних

Під час лекції буде розглянуто:

✅ прикладний огляд сучасних дизайнів протеомних експериментальних дизайнів, альтернативні методології для кількісного аналізу білків у масштабах протеому (з фокусом на кількісне визначення без міток та кількісне визначення репортерних іонів), принципи планування експериментів, визначення вибірок і стратегії реплікації
✅ підходи до підготовки зразків: протоколи лізису, розщеплення та очищення пептидів, з висвітленням поширених проблем та стратегій оптимізації
✅ ключові параметри системи мас-спектрометрії, що впливають на якість даних, та алгоритми їх налаштування
✅ огляд усіх етапів обробки даних у MaxQuant, його конфігурація для LFQ та TMT даних; інструменти контролю якості (PTXQC)

Ключовою частиною лекції буде демонстрація комплексного процесу аналізу даних: від завантаження необроблених даних із архівів PRIDE/ProteomeXchange до пошуку в базах даних та кількісного аналізу в MaxQuant → контролю якості за допомогою PTXQC → базового статистичного аналізу та біологічної інтерпретації за допомогою Perseus.

Матеріал, розглянутий під час лекції, дозволить вам:
✅ Зрозуміти, як спроєктувати, провести та проаналізувати протеомний експеримент, щоб відповісти на власні наукові запитання (включаючи повторне використання відкритих даних)
✅ Отримати практичне уявлення про інструменти, які активно застосовуються в цій сфері
✅ Критично оцінювати протеомні дані та інтерпретувати їх у біологічному контексті

👉 Реєстрація на лекцію: https://biogenext_series_lecture_3.eventbrite.com
Чекаємо на вас!

🔬 Хочеш побачити, як працює справжня сучасна медична лабораторія?

Коли?
📅 3 червня (вівторок)
🕑 12:00

Разом ми завітаємо до лабораторії IMD (imd.ua) — одного з провідних медичних діагностичних центрів України. Це унікальна нагода зазирнути за лаштунки лабораторії-лідера у сфері мікробіологічного аналізу, побачити сучасне обладнання та поставити запитання фахівцям із практичним досвідом!

Для кого?
🎓 Студентів-біологів, медиків, лабораторних діагностів, біотехнологів та випускників.

📌 Увага!
Кількість місць обмежена! Участь лише за попередньою реєстрацією.
📍 Детальну адресу проведення ми надішлемо після підтвердження реєстрації.

Не проґав шанс побачити науку в дії! 🧫✨