#ПроповідьПредстоятеля Гординя знищує людину, а смирення її підносить.

Наш Спаситель – Владика життя і Переможець смерті. Входження Господа в Єрусалим вчить нас смиренню. Про це сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій в своїй святковій проповіді.

«Для нас повчальним є те, що Господь в’їжджав в Єрусалим як переможець смерті на молодому ослі. У ті часи існувала така традиція, що якщо якийсь цар перемагав іншого царя, або завоював землі, звершував подвиг, то він повертався додому на колісниці, запряженій білими конями. Люди виходили йому назустріч, клали гілки на землю, вшановували його як переможця. Спаситель переміг не просто царя, а смерть людську. Однак в’їжджає в Єрусалим не як цар на колісниці-гордині, а на ослі, який є символом смирення», – розповів Архіпастир.

За словом Першосвятителя, так «Господь навчає нас, коли ми щось робимо добре у своєму житті, яким би це добро не було великим, ми завжди повинні сісти на смиренного осла, а не на колісницю, запряжену конями гордині».

«Гординя нищить людину, а смирення людину підносить. Коли людина зробить щось велике, добре, славне, корисне зі смиренням, то цим свідчить, що вона є творінням Божим. Все, що вона має, зробила – це не її особисті заслуги, а зробила вона це Божественною силою і мудрістю, якою Бог обдарував людину. Тобто людина віддає славу за своє добро Богові, а не собі її привласнює», – підкреслив Блаженніший владика.

«Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоб ми в своєму житті пам’ятали, що смирення возносить людину, а гординя принижує людину і нищить її. Щоб ми намагались, наскільки можемо, змирятися перед Богом, один перед одним, як перед носіями образу Бога. Щоб ми намагалися в молитві хвалити Бога, дякувати за все, що Бог нам дає. І тоді Божа благодать буде допомагати нам долати всі труднощі, які у нас зустрічаються на шляху земного життя, і допоможе нам увійти в Царство Небесне», – побажав Митрополит Онуфрій.

#ПроповідьПредстоятеля Як формується справжня віра.

Блаженніший Митрополит Онуфрій свою проповідь в день пам’яті святого апостола Фоми присвятив християнській вірі, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Апостол Фома не був серед інших учнів Христових, коли Господь вперше з’явився їм, і не повірив у Воскресіння Христове, доки не побачив Його Воскреслим.

За словом Першосвятителя, є два види віри – розуму і серця.

«Для того, щоб з’явилася віра серця, має бути спочатку віра розуму. Виноградна лоза спочатку цвіте, а потім на ній з’являється гроно. Але цей цвіт не перетвориться у гроно, якщо не буде сонячного тепла. Якщо цвіт не принесе плода, то він не буде мати користі. Так і віра. Віра розуму – це те світло, яке допомагає цвіту вирости у плід. Людина спочатку розумом повірить, а потім починає виконувати Божественні закони і ввіряє себе Богові. Тоді вона починає отримувати благодать Святого Духа і її віра розуму перетворюється у віру серця. Коли Господь говорить: «Якщо ви будете мати віру з гірчичне зерно і скажете горі: “перейди звідси туди”, – вона перейде», – Він має на увазі віру серця», – пояснив він.

Як зауважив Блаженніший владика, від виконання Божественних законів з’являється знання Бога.

«Тобто як ми знаємо один одного і не сумніваємось ніколи, так і коли людина здобуває віру серця, вона починає бачити Бога очима душі», – зазначив Архіпастир.

Його Блаженство пояснив, що віра є тією основою, на якій базується все духовне.

«У нашому земному житті все починається з віри, потім по вірі ми поступаємо і досягаємо цілі, – сказав він. – …Нехай Господь допомагає нам, молитвами святого апостола Фоми, щоб ми намагалися жити згідно з Божественними законами і зрощували в собі віру серця».

🔴#ПроповідьПредстоятеля: Людина завжди має себе запитувати: “А що думає про це Бог?”

У своїй недільній проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій звернув увагу на слова сліпця, який прозрів завдяки Господу: «…грішників Бог не слухає; але якщо хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає» (Ін. 9:31).

«Ми часто в своєму житті звертаємося з різними молитвами до Бога. Молимося за себе, за свої гріхи, за успіх, за здоров’я, за багато питань, які ми хочемо вирішити на землі. Ми просимо за рідних, за друзів, за знайомих і взагалі за людей, які знаходяться в біді. Іноді Бог чує нас, а буває, що ми молимося і відповіді немає», – зазначив Блаженніший владика.

За його словом, якщо ми хочемо, щоб наша молитва була сильною, то повинні шанувати Бога і творити Його волю.
«Спаситель сказав: “Хто мене любить, нехай виконує Мої заповіді”. Той, хто каже, що любить Бога, а живе, як хоче, не має любові до Бога. Та людина любить Бога, яка живе згідно зі священними, Божественними законами, по волі Божій», – сказав Митрополит Онуфрій.

Як зауважив Першосвятитель, так жити не просто.

«Буває, що людина входить у конфлікт навіть сама з собою. Їй хочеться одного, а Бог каже робити інше. Я хочу гуляти, відпочивати, а Бог каже: «Молися». Я хочу мстити, а Бог каже: «Прости». Я хочу щось відняти у людини, а Бог каже: «Не віднімай, а навпаки, віддай йому своє». Таким чином ми часто знаходимося в суперечці навіть самі з собою», – пояснив він.

Його Блаженство зазначив, що іноді людям доводиться також вибирати між законами людськими і Божественними.
«Людина завжди має собі ставити питання: “А що Бог думає про це?” І робити не так, як я хочу, як хтось інший хоче, а робити так, як хоче Бог. Тоді це буде корисно і для самої людини, і для оточуючих», – додав Предстоятель.

За словом Блаженнішого Митрополита, саме та віра і та молитва, яка базується на любові до Бога і на творінні волі Божої, є найсильнішою.

«Нехай Господь допомагає нам будувати своє життя на Божественних, священних законах. Тоді у нас буде і сильна молитва, і сильна віра, і всі труднощі, які людина зустрічає в житті, не будуть для неї фатальними, важкими. Вона буде проходити їх легко, як великий корабель проходить через невеличкі хвилі», – побажав Архіпастир.
Текст на сайті.
In English.

#ПроповідьПредстоятеля: Кожен християнин повинен своїм власним життям свідчити про Христа.

У своїй проповіді в день Вознесіння Господнього Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів пастві про суть сьогоднішнього свята, а також нагадав вірним про великий поклик усіх християн — свідчити про Господа всьому світу. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Блаженніший владика підкреслив, що через Своє Вознесіння Господь возніс на Небо людську природу, яку Він прийняв на Себе, і посадив її праворуч від Небесного Бога Отця. І нині Христос є посередником між Богом і людиною, Він ходатайствує за нас перед Отцем – наголосив Першосвятитель.

Предстоятель нагадав віруючим про події Вознесіння й, зокрема, про слова Спасителя, сказані Ним Своїм учням перед тим, як Він почав возноситися: «Ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Мені свідками в Ієрусалимі та по всій Іудеї і Самарії та аж до краю землі» (Діян. 1, 8).

«Кожна людина має одним зі своїх обов’язків бути свідком великої тайни спасіння людського роду, свідком Воскресіння Христового», – звернув увагу Архіпастир.

Звичайно, як зауважив Блаженніший владика, не всі мають дар слова для проповіді, але кожна людина повинна жити так, щоб свідчити про Бога.

Якщо ж життя людини не відповідає заповідям Божим, то будь-які її слова не мають цінності, а є лише, як наголосив Першосвятитель, «міддю дзвінкою».

«Коли ми живемо по заповідям Божим, то ми, може, це розуміємо, а може, і не розуміємо, але ми вже є свідками Того прекрасного Бога, Який так полюбив людину, що послав у світ Свого Єдинородного Сина, щоб світ був спасенний», — сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Архіпастир побажав усім вірним вибудовувати своє життя на Божественних священних законах і бути свідками слави Христа у цьому світі та удостоїтися вічного блаженства і життя на Небі у Христі Іісусі, Господі нашому.
На сайті.
Відео: https://youtu.be/jk6YX-SLFKU
In English.

#ПроповідьПредстоятеля: Молимось, щоб Господь зцілив наші душевні і тілесні недуги.

Сьогодні ми просимо у преподобного Агапіта молитов, щоб Господь давав нам силу виконувати свої земні обов’язки та зціляв нас від душевних і тілесних недугів. Про це Блаженніший Митрополит Онуфрій сказав у своїй проповіді в день пам’яті преподобного Агапіта Печерського, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

«Вчора ми насолоджувалися спогадами про тайну Вознесіння Господнього, в якому людська природа була возвишена до Неба і посаджена праворуч від Небесного Бога і Отця. І сьогодні ми згадуємо пам’ять преподобного Агапіта, який став чадом спасіння і який жив у благодаті, котру приніс на землю Господь наш Іісус Христос», — сказав Предстоятель.

Його Блаженство розповів пастві про життя та подвиги святого Агапіта, який прославився даром зцілення та був лікарем безмездним.

«Він не хотів слави людської, тому що він робив усе заради Бога. Не заради своєї честі й слави, а заради Бога», — наголосив Першосвятитель.

Як зауважив Архіпастир, преподобний зцілював і тілесні, і душевні недуги людей.

«Сьогодні ми просимо у святого молитов, щоб Господь давав нам силу виконувати свої земні обов’язки, ті, які Бог покладає на нас, щоб ми мали силу творити добро, щоб ми мали силу любити, прощати, щоб Господь хранив нас від душевних недугів, щоб Господь відганяв від нас страхи, від яких сьогодні страждають багато людей, щоб Господь зцілив нас від відчаю, який паралізовує людину», — сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Блаженніший владика побажав, щоб, отримуючи зцілення від наших душевних і тілесних хвороб, ми жили достойно на землі — «так жили, щоб наше земне життя у свій час перейшло у життя небесне і щоб ми досягли вічного спасіння на Небі у Христі Іісусі, Господі нашому».
На сайті.
Відео: https://youtu.be/eSWhtwl8iR8.
In English.

#ПроповідьПредстоятеля
Любов, прощення, повага та смирення — Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів випускникам КДАіС, як слід розпочинати пастирське служіння.

Господь прийшов на землю в смиренні і спас весь світ. Коли священник приходить в смиренні до своєї пастви, то він теж допомагає віруючим бути чадами спасіння. Про це Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій сказав у своєму слові до випускників Київських духовних шкіл, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Як зауважив Блаженніший владика, навчальний рік, що минув, був непростим, адже ми живемо в часі, коли проти нашої Батьківщини веде війну Росія, через що багато скорбот прийшло на нашу землю, у тому числі і в духовні школи.

«Я хочу сьогодні подякувати Богу за те, що Господь подарував нам всім таку благодать, що ми змогли все витримати, не загубити свого людського достоїнства в цих випробуваннях, і що в духовній школі продовжилося виховання пастирів, служителів вівтаря Господнього для майбутнього нашої Церкви», — сказав Архіпастир.

Його Блаженство звернув увагу, що вихованці та випускники духовних шкіл брали участь у наданні гуманітарної допомоги, волонтерстві й у всьому, що підтримує наших Захисників і нашу державу.

«І це, звичайно, є тим плюсом, за який ми сьогодні можемо радіти й дякувати Богові, що ми допомагаємо добру, ми допомагаємо, щоб перемогла правда Божа», — зазначив Першосвятитель.

Також Предстоятель подякував усім членам корпорації КДАіС за жертовне служіння.

«Не було ніяких інших інтересів, а тільки жертовність, жертовна любов. Вони, маючи свої обов’язки як пастирі, священники на своїх парафіях, приходили, навчали вас і показували вам приклад того, яким має бути пастир, що він має бути служителем вівтаря Божого, має йти за Христом. І заради цього він має жертвувати всім, чим він може пожертвувати», — наголосив Блаженніший Митрополит Онуфрій.

З особливим словом настанови Його Блаженство звернувся до тих випускників, які уже стоять на порозі пастирського служіння.

«Коли приходите на парафії, то перше, що ви повинні показати, це свою любов і смирення. Звичайно, що Бог дарував священникам владу… Але не починайте з цього. Починайте з того, що ви всім прощаєте, всіх любите, всіх поважаєте, перед усіма смиряєтеся. Господь прийшов на землю в смиренні, не в славі, яку Він мав і має, не в честі, а в смиренні. І Господь спас весь світ. Коли священник приходить в смиренні до своєї пастви, то він теж допомагає віруючим бути чадами спасіння», — підкреслив Архіпастир.

Блаженніший владика побажав випускникам Божої допомоги у житті та служінні і щоб Господня благодать «завжди укріпляла кожного з нас, робила нас такими, якими Бог хоче нас бачити, — кроткими, смиренними, боголюбивими, благочестивими і тими, хто ближнього любить більше, ніж самого себе».
Відео: https://youtu.be/BbJOvFiRK28

#ПроповідьПредстоятеля: Кожна людина має у собі образ Троїчного Божества.

У своїй проповіді в день П’ятидесятниці Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів, які свідчення про Святу Трійцю є у Святому Письмі, а також пояснив, якими бувають образи Троїчного Божества у природі. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Серед усіх образів Бога-Трійці особливо виділяється створена по Господньому образу і подобі людина.

«Кожна людина має на собі образ Троїчного Божества», — зауважив Блаженніший владика.

Першосвятитель пояснив, що людина має розумну душу. Розум постійно народжує слово, й із розуму ісходить сила, яку слово із собою постійно несе, — це і є образ Отця і Сина і Святого Духа.

«Наше завдання полягає в тому, щоб ми, розуміючи тайну Троїчного Божества, піклувалися про власний троїчний образ, зберігаючи його правильним», — зазначив Архіпастир.

Як наголосив Предстоятель, слово, яке народжується від людського розуму, повинно нести у собі добру силу і не мати в собі ніякого зла. Для цього людині необхідно жити по заповідях Божих.

«Ми повинні молитися, не лінуватися молитися, щоб ім’я Боже було постійно у вустах, у нашому розумі, у нашому серці. І коли людина так робить й оберігає себе від зла, то вона проходить земне життя, яке б воно не було складне, легко і просто, без трагедій та падінь, з яких не можливо було б піднятися», — сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Також Його Блаженство додав, що коли людина живе по заповідях Божих, то кінець її земного життя стає «початком вічного життя на небі, яке Господь приготував для тих, хто Його любить, хто творить Його волю, і де знаходяться всі святі, прославляючи єдиного в Трійці Бога — Отця і Сина і Святого Духа».
На сайті.

🙏🕊Людину подібною до Бога робить любов, – #ПроповідьПредстоятеля у день Собору Всіх святих.

У своїй проповіді у Неділю Всіх святих Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів, що таке святість та як її досягти, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

«Коли людина слухає про святих, то часто задається питанням, як досягнути святості, що таке святість. Господь створив людину із землі, вдихнув у неї дихання життя і прикрасив її Своїм Божественним образом і подобою. Образ Божественний – це краса, яку людина має на собі, яка відображає красу Божественну. Подоба Божа полягає в тому, щоб людина стала любов’ю, щоб вона наповнилася духом любові до Бога і до ближнього. І вона тоді буде подібна до свого Творця, Який і є Любов’ю», – зазначив Архіпастир.

За словом Першосвятителя, шлях до святості – непростий.

«На цьому шляху треба долати свої бажання, підкоряти їх Божественному закону. Коли людина починає своє життя проводити по священним законам, то сама стає священною і стає подібною до свого святого Творця. На землі людина постійно веде брань – з духами злоби поднебесної, з демонами, з неблагонаміреними людьми, які іноді хочуть її збити з дороги, яка веде до Бога. І завдання людини полягає в тому, щоб вона в цій боротьбі зберегла, а якщо не мала, то щоб здобула, любов – любов до Бога як до свого Творця, і любов до ближнього. Ті люди, які пройшли всі випробування і зберегли любов в своїй душі, мають Божественну подобу і називаються святими», – сказав він.

Предстоятель пояснив, як дізнатися, що в людини є любов до Бога і ближнього.

«У любові є супутник, який називається смиренням. У людини, що має справжню любов, є справжнє смирення. Вона підкоряється волі Божій, відмовляється від того, що хоче, і робить те, що говорить Бог. Той, хто має смирення, той сильний, бо вручив себе в руки Бога, а Він є Сила», – підкреслив Блаженніший владика.

Як наголосив Його Блаженство, сила смирення проявляється у вірності Богу навіть до смерті.

«Святий апостол Павел багато разів називає християн, які ще жили на землі, святими. Це були люди, які своє життя підкоряли Божественним заповідям, Божественним законам, які жили по Божественній волі, яка для кожної людини є особливою. Але спільне в цій Божественній волі те, що вона всіх людей веде до Бога, щастя, блаженства і вічного життя», – підсумував Митрополит Онуфрій.
Відео.
На сайті.

#ПроповідьПредстоятеля Перемогти гріх і досягти святості – Предстоятель про плоди життя християнина.

Блаженніший Митрополит Онуфрій у своїй недільній проповіді розповів, що угодники Божі жили в тих самих умовах, що й ми, але багато трудилися, щоб досягти святості.

У своєму слові в день вшанування всіх святих, у землі Руській просіяших, Предстоятель зазначив, що ми сьогодні бачимо плоди благодатного сіяння, яке колись звершив святий апостол Андрій Первозванний, а пізніше щедро примножила свята княгиня Ольга.

«А з того часу, коли святий рівноапостольний князь Володимир хрестив всю Русь в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, люди почали перемагати гріх благодаттю Христовою і ставати святими. Древо Церкви на Русі прикрасилося багатьма прекрасними плодами праведності», – додав він.

Як підкреслив Першосвятитель, ми сьогодні вшануємо всіх святих нашої землі, які для нас є близькими, дорогими, не тільки по духу, але й по плоті.

«Вони жили в таких самих умовах, що й ми живемо. Вони були такими ж людьми, якими є ми. Але вони від нас відрізняються тим, що перемогли гріх і стали святими. А ми поки що знаходимося ще в боротьбі і сподіваємося, що і ми з допомогою благодаті Христової також переможемо зло, переможемо гріхи. І будемо причислені до лику праведних. Але для цього ще треба багато потрудитися», – підсумував Його Блаженство.
На сайті.

#ПроповідьПредстоятеля Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів, які ліки дає нам Господь для духовного оздоровлення.

У день пам’яті первоверховних апостолів Петра і Павла Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів пастві про житіє та подвиги святих апостолів, а також пояснив, як і навіщо віруючим проходити через життєві випробування. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

«Спаситель світу Господь наш Іісус Христос, звершуючи Своє служіння на землі, вибрав Собі дванадцять апостолів. Вони стали близькими учнями, свідками Його дивних чудес, Його Божественного слова, Його страждань і Світлого Воскресіння. Після Вознесіння Спасителя на небо вони розійшлися по землі, щоб проповідувати людям Христа Розіп’ятого і Воскреслого», – розповів Його Блаженство.

Архіпастир додав, що одним із числа дванадцяти був апостол Петро, пам’ять якого разом із пам’яттю апостола Павла сьогодні вшановує Свята Церква.

Святий Павло, на відміну від святого Петра, не належав до числа дванадцяти апостолів. Як зауважив Першосвятитель, Господь покликав Павла до апостольського служіння уже після Свого Вознесіння на небо. До свого навернення Савл (перше ім’я апостола Павла) був гонителем християн. Коли Церква Христова почала поширюватися, Савл навіть узяв від іудейських первосвященників особливі документи, що дозволяли йому вирушити у Дамаск та арештовувати послідовників вчення Христового. Але по дорозі в Дамаск йому явився у славі Сам Господь, внаслідок чого Савл з гонителя християн перетворився на апостола, який разом із Петром найбільше потрудився у проповіді Євангелія.

«Свята Церква сьогодні згадує цих двох апостолів як великих проповідників Воскреслого Христа. Обидва апостоли вчили любити Бога і смирятися перед Богом», – наголосив Блаженніший владика.

Архіпастир звернув увагу, що обидва апостоли зазнали багато спокус та прийняли мученицьку смерть за свою проповідь. Також Предстоятель нагадав слова з Першого соборного послання апостола Петра:

«Вогненної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся» (1 Пет. 4, 12).

Першосвятитель побажав віруючим терпіння і безропотного несення усіх скорбот та випробувань, які Господь посилає нам на земному шляху.

«Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоб кожен з нас в міру своїх сил прагнув жити свято і непорочно на землі; щоб наше життя відповідало закону Божому, тому що закон Божий святий, і та людина, яка живе за законом Божим, вона також стає святою; щоб ми все, що Господь нам попускає на земному шляху, сприймали з вдячністю, без ропоту, без відчаю, приймали усе це, як ліки, які завжди бувають гіркими, проте приносять користь для тих, хто з вдячністю їх приймає. Скорботи та хвороби, які Господь попускає нам в земному житті, є для нас духовними ліками,,і ними Господь зцілює наші духовні рани та робить нас достойними вічного спасіння», – сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій.
На сайті.

Як ми можемо віддячити святим апостолам? - #ПроповідьПредстоятеля

У своєму слові в день пам’яті Собору дванадцяти апостолів Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів, що проповідь апостолів преобразила світ та подарувала людству надію на спасіння. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Його Блаженство звернув увагу, що апостоли проповідували по всім доступним для них місцям світу, і, зокрема, на наших землях проповідував святий апостол Андрій Первозванний.

Як зауважив Первосвятитель, є одна річ, виконуючи яку, ми можемо подякувати апостолу за його труди, потішити його і через це зробити благоприємну справу перед очима Божими. Цією річчю є виконання апостольських настанов, які загалом зводяться до двох головних заповідей Господніх — любові до Бога та любові до ближнього.

«На цих двох заповідях утверджується весь Закон. Апостоли проповідували найголовніше те, що людина повинна любити Бога і людина повинна любити свого ближнього, який є носителем образу Божого. Звичайно, що в цьому світі, де вічно панує зло, неправда, важко зберігати в собі любов, особливо до тих, хто нас ображає, хто на нас несправедливо щось говорить. Але все одно необхідно боротися із собою, адже коли Господь прийшов до нас, ми не були ангелами, а були ми звіроподібними людьми. Ми жили такими тваринними інстинктами. А Господь прийшов до нас і всіх нас полюбив, за всіх нас розіп’явся, за всіх нас воскрес. Тому і ми повинні намагатися любити всіх — і тих, хто любить нас, і тих, хто ненавидить нас», — наголосив Архіпастир.

Насамкінець Предстоятель закликав паству вибудовувати своє життя на законах любові та смирення.

«Якщо ми будемо жити таким життям, це буде нашим даром і апостолу Андрію, нашому просвітителю і проповіднику, і це буде приємно перед очима Божими. І коли людина завершує своє земне життя, заставляючи себе на землі жити за законами любові, то ця людина на небі сподобляється великої честі, бути спасенною і жити в раю, у Христі Іісусі, Господі нашому», — сказав Блаженніший владика.
На сайті.
Відео.

Яка міра багатства є прийнятною для людини? - #ПроповідьПредстоятеля

Коли людина шукає Царства Божого, то Бог дає їй усі речі, які необхідні для життя. Про це у своїй проповіді в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Його Блаженство звернув увагу на слова Спасителя: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все інше додасться вам» (Мф. 6, 33).

«Якщо людина ставить на перше місце піклування про їжу, про одежу, то вона робить неправильно. Вона може зібрати велику кількість якихось скарбів, але вони не роблять людину щасливою. А коли людина живе з Богом, то вона щаслива — незалежно, чи бідна вона, чи багата», — зауважив Предстоятель.

Архіпастир зазначив, що коли людина шукає Царство Боже, то Бог дає людині необхідні для життя речі. Міра необхідних для життя земних благ у кожної людини своя. Для підтвердження цієї думки Первосвятитель розповів історію про одного шевця, який щодня трудився і, радіючи життю, співав пісні. Поряд із цим шевцем жив один благочестивий чоловік, котрий вирішив допомогти йому грошима і кинув на подвір’я шевця мішечок із золотом. Наступного дня сусід шевця помітив, що той уже не радів життю і не співав, а причина цього полягала в тому, що швець почав переживати за ті гроші — куди їх сховати, щоб не вкрали, як з ними вчинити так, щоб вони почали приносити прибуток. І ці турботи почали віднімати у людини радість.

«Ось це є міра людського достатку. Одному вистачає небагато, іншому треба більше. Святі отці йшли в пустелю, і їм було достатньо найменшого — трошки хліба і водички; преподобні Печерські вкушали за тиждень просфорку і випивали кухлик води, і вони були щасливими, це була їхня міра достатку, потреби, а інші використовують більше. Але Господь розуміє людину. Коли людина шукає Царства Божого, правди Божої, тобто намагається жити по Закону Божому, то така людина ніколи не буде голодна. Написано у Святому Письмі: “Не бачив праведника покинутим, або щоб нащадки його просили хліба” (Пс. 36, 25)», — наголосив Блаженніший владика.

Предстоятель побажав усім шукати правди Божої, чинити за Господніми заповідями, адже, виконуючи це, «ми будемо благословенними тут на землі і спасенними на небі, у Христі Іісусі Господі нашому».
На сайті.
Відео.

#ПроповідьПредстоятеля
Предстоятель розповів про віру, яка «здатна гори переставляти».

У своїй проповіді в Неділю 4-ту після П’ятидесятниці Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів, чому навчає нас євангельська історія про зцілення слуги капернаумського сотника (Мф. 8:5-13), а також пояснив, що потрібно робити, щоб отримати спасительну віру. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

«Сьогоднішня євангельська історія показує нам, що Бог є начальником життя і смерті. Бог живить, Бог умертвляє, Бог відвідує хворобами, бідами, скорботами, і Бог зцілює», — наголосив Первосвятитель.

Його Блаженство підкреслив, що людині слід просити свого Творця — і Він «все зробить для людини — і хвороби зцілить, і спокуси зробить такими, що їх можна буде легко перенести».

Також у своєму слові Предстоятель зауважив, що Господь звернув увагу на сильну віру сотника і похвалив її.

«Що це за віра, яка заслужила у Бога похвали? Є два роди віри. Перший рід віри — це віра розуму, яка народжується від слова — прочитаного, почутого, або від роздумів… Цей рід віри полягає в тому, що ми своїм розумом починаємо усвідомлювати, що в цього світу є Творець, Який все створив, Який про все промишляє і всьому дає життя. А є віра серця, або іншими словами — пізнання Бога досвідом, тобто не тільки розумом, а й своїм життям», — пояснив Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Віра серця, як зазначив Архіпастир, народжується від виконання Божих заповідей.

«Кожна людина повинна у своєму житті творити якийсь невеликий подвиг — хтось більший, хтось менший. В міру сил ми повинні заставляти себе підкорюватися заповідям Божественної любові, і тоді у нас буде віра серця, яка зростатиме», — сказав Блаженніший владика і додав, що саме про цю віру у Євангелії сказано, що вона робить людину здатною навіть переставляти гори (див. Мф. 17:20).

Втім, головним плодом віри серця, як зауважив Первосвятитель, є те, що людина стає достойною вічного спасіння і блаженства на Небі, у тому Царстві, яке Господь приготував для всіх, хто Його любить, яке Господь відкрив для нас через Відкупительний подвиг і у якому Він чекає кожного з нас.

Його Блаженство побажав усім пам’ятати, що ми повинні прийти до цього Царства, і досягти його та вічного життя у Христі Іісусі Господі нашому, Якому від нас слава, честь і поклоніння нині і на віки віків.
Відео: https://youtu.be/wU5GEtoS4KM
На сайті.

#ПроповідьПредстоятеля
У своїй проповіді в День пам’яті рівноапостольної княгині Ольги Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про її значення для становлення Православ’я на нашій землі.

«Свята Ольга після власного хрещення, займалася апостольським служінням на своїй батьківщині. В цей період багато людей пізнали Бога, прийняли хрещення, багато храмів було побудовано й ім’я Боже прославлялося на нашій землі», – зазначив Архіпастир.

Його Блаженство сказав, що в день вшанування святої княгині, ми просимо її молитов до Бога про наше спасіння, а також про мир в нашій країні.

«Ми молимося, щоб вона своїми молитвами випросила у Бога мир на нашій землі, щоб перестали лунати постріли, щоб перестали вмирати люди. Тому що людина – це творіння Боже, і людська душа є дорожчою від усього світу», – підкреслив Блаженніший владика.