​#Православний_календар
🗓 5 липня, п'ятниця.
(22 червня за старим стилем)
Cедмиця 2-га після П’ятидесятниці.
Петрів піст.

#Святині_дня
✔️ Табинської, Курської-Корінної і Пустинно-Глинської «Різдва Богородиці» (XVI) (перехідні святкування у 9-ту п’ятницю після Пасхи) ікон Божої Матері.

#Святі_дня
✔️ Сщмч. Євсевія, єп. Самосатського (380). Мчч. Зінона і Зіни (304). Мч. Албана Британського (III – поч. IV). Мчч. Галактіона та Іуліанії. Свт. Григорія, митр. Валаського (1834) (Румун.). Сщмчч. Феодора Смирнова і Гавриїла Архангельського дияконів (1938).

#Читання_дня
На літ.: — Ап.: Рим. 5:17-6:2 (зач. 90). Єв.: Мф. 9:14-17 (зач. 31).

#Тропар_дня Священномученику Євсевію
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Евсе́вие./ Моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 9:14-17)

Запитували Господа: чому учні Його не постять? Він відповідав: тому що ще не настав для них час. Потім образною мовою показав, що взагалі суворість зовнішнього подвижництва повинна відповідати оновленню внутрішніх сил духу. Насамперед зігрій дух ревності, а потім накладай на себе і суворості, бо в такому разі є в тобі внутрішня нова сила, здатна з користю витримати їх.

Якщо ж, не маючи цієї ревності, візьмешся за суворості, захоплюючись або тільки прикладом інших, або показністю подвижництва, то не на користь це буде. Трохи ще протримаєшся в цій строгості, а потім ослабнеш і кинеш. І буде тобі ще гірше, ніж було раніше.

Суворість без внутрішнього духу — те саме, що латка із сирцевого полотна на старому одязі або вино нове в старих міхах. Заплата відпаде, і дірка робиться ще більшою, а вино прориває міх, і саме пропадає, і міх робить негожим. Це, втім, не означає, що суворості не придатні, а переконується тільки, що треба починати їх у порядку. Треба зробити, щоб потреба їх йшла зсередини, щоб вони задовольняли серцю, а не тіснили тільки зовні, як гніт.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

🙏5 липня 2024 року — 10-ті роковини з дня упокоєння Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана), Предстоятеля Української Православної Церкви.

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує 15 цитат з інтерв’ю та проповідей Блаженнішого владики, що він виголосив за життя.

Святі та ми
«Знайомство зі святими і з усім тим надприродним, що було в їх житті, є наріжним каменем для людського серця. Очевидно, ми не можемо повторити життя великих угодників, але радість про те, що такі люди є, і віра в те, що описані чудеса дійсні, говорить про те, що ми з ними одного духу. Нехай вони, ці святі люди, сповнені, як море, а ми — як наперсток, але і в нас, і в них — одна і та ж жива вода».

Шлях до Бога
«Для мене віра ― ціль життя. Це дар Божий, який допомагає знайти орієнтири в житті, не блукати темрявою… А шлях у всіх однаковий ― і для ченців, і для священників, і для світських людей. Якщо вони хочуть слідувати цим шляхом, то він приводить до Бога».

Любов до людей
«Любов до людей вище чудес. Той, хто може відкривати нужденним разом з серцем і гаманець, і двері будинку, той справжній чудотворець. Більше чудес не треба. А якщо вони і будуть, то тільки за наявності головного чуда — любові до людей».

Любов до ворога
«Заповідь про любов до ворогів нелегка. Хіба можливо любити ворога, кривдника? Це ж зачіпає нашу честь, нас можуть обізвати боязкими, які не вміють захищати себе! А помста, коли, втративши розум і волю, ми тільки й думаємо, як би за малу образу помститися десятерицею? Як же з цим бути? Адже все це здається таким природним! Коли згадаєш образу, вирує кров, починаєш трястися від злості. Так, такий стан ми переживаємо нерідко. Важливо при цьому пам’ятати тільки одне, — що цей стан не від Бога, а від духа злоби, який вміє приправити гріх солодкою отрутою. З цим станом потрібно боротися».

ПІСТ і піст
«Піст — це двері покаяння. Двері, які ведуть нас до Страсної седмиці і Світлого Христового Воскресіння. Піст — це сорокаденний перехід від рабства пристрастям і гріху до служіння Богу і ближньому. Піст — це період, коли ми, обмежуючи себе в їжі тілесній, починаємо відчувати голод духовний. Це час, коли висохлий ґрунт нашої душі зрошує Божественна благодать, і серце починає відчувати, а розум осягати слова Святого Письма про те, що не хлібом єдиним житиме людина».
Докладніше.

Панахида за Митрополитом Володимиром наживо: https://youtube.com/live/wrKjMi1fD_g?feature=share

🚑У Луцьку Благовіщенська парафія УПЦ придбала авто для евакуації поранених військових.

Релігійна громада Благовіщенського храму УПЦ у Луцьку придбала авто для евакуації поранених військових. Автомобіль був переданий Фонду підтримки Захисників України на честь Петра Калнишевського для медичного підрозділу, у якому добровільно несуть послух медики-священники.

«Це не просто авто, це врятовані людські життя, врятовані життя наших захисників», — коментує протоієрей Вʼячеслав Яковенко, який очолює волонтерський медичний підрозділ.

Протоієрей Володимир Літвенчук висловив вдячність усім благодійникам і прихожанам за допомогу, яку було зібрано: «Радісно, що Господь Своєю любовʼю, Своєю милістю буде допомагати тим, хто трудиться на ниві медичних працівників».

Авто готують до відправки та збирають кошти на його бронювання.

Від того захисту, який мають евакуаційні автомобілі, залежить життя медиків та поранених захисників України.

Реквізити для допомоги:
Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2Qwbsh1Z6T
Номер картки банки
5375 4112 1992 1256

​​#Православний_календар
🗓 6 липня, субота.
(23 червня за старим стилем)
Cедмиця 2-га після П’ятидесятниці.
Петрів піст.

#Святині_дня
✔️ Володимирської (Києво-Вишгородської) ікони Божої Матері (1480). Псково-Печерської, йменованої «Розчулення» (1524), Заоникіївської (1588) та йменованої «Вратарниця», або «Незгасима Свіча» (1894), ікон Божої Матері.

#Святі_дня
✔️ Мц. Агрипини (253–260). Мчч. Євстохія, Гаїя, Провія, Лоллія, Урвана та інших (IV). Прав. отрока Артемія Веркольського (1545). Друге перенесення мощей свт. Германа, архієп. Казанського (1714). Сщмчч. Олександра Миропольського, Петра Смородінцева пресвітерів (1918); сщмч. Митрофана (Краснопольського), архієп. Астраханського (1919). Собор Володимирських святих.

#Читання_дня
Утр.: — Лк. 1:39-49,56 (зач. 4). На літ.: — Ап.: Богородиці: Флп. 2:5-11 (зач. 240). Рим. 3:19-26 (зач. 84). Єв.: Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54). Мф. 7:1-8 (зач. 20).

#Тропар_дня Мучениці Агрипині
А́гница Твоя́, Иису́се, Агрипи́на,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и Тебе́ и́щущи страда́льчествую,/ и сраспина́юся и спогреба́юся креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́, и умира́ю за Тя,/ да и живу́ с Тобо́ю,/ но я́ко же́ртву непоро́чную приими́ мя с любо́вию поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 7:1-8)

"Не судіть, щоб не судимі були" (Мф. 7:1). Що за хвороба — пересуди й осуд! Усі знають, що це гріх, а тим часом нічого немає звичайнішого в промовах наших, як осуд. Інший скаже: "не постав, Господи, в осуд", а все-таки осуд свій доведе до кінця. Інший виправдовує себе тим, що розумній людині треба ж мати свій погляд на поточну ситуацію, і в пересудах намагається холоднокровно міркувати; але й просте вухо не може не розрізняти в промовах його осуду, що підноситься і зловтішається.

Тим часом вирок Господа за цей гріх суворий і рішучий. Хто засуджує інших, тому немає виправдання. Як же бути? Як уникнути біди? Рішучий засіб проти засудження полягає ось у чому: вважати самого себе засудженим. Хто відчує себе таким, тому ніколи буде судити інших. Тільки й мови у нього буде: "Господи, помилуй! Господи, прости мої гріхи!"

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

⛪️Українська ікона, що стала загальнослов’янською святинею: Вишгородсько-Володимирський образ Богоматері.

Із найдавніших часів християнської доби Київської держави образ Вишгородської ікони Пресвятої Богородиці згадується як найславніший, і найшанованіший.

Пречиста Діва споконвіку вважалася покровителькою українських земель.

В Україні проявилися її чудотворні ікони. Однією з них є ікона Вишгородської (Володимирської) Божої Матері.

6 липня – пам’ять праведного отрока Артемія Веркольського

☘️Святий Артемій народився у благочестивій сім’ї в 1532 році у селі Веркола, поблизу Архангельська. Богоугодний син з раннього дитинства полюбив молитву і Священне Писання.

☘️Одного разу, тринадцятирічний праведник працював з батьком у полі. Несподівано насунулася грозова хмара, здійнявся буревій, а над юним Артемієм пролетіла блискавка і пролунав грім, після чого блаженний хлопчик упав додолу.

☘️Так милосердний і премудрий Господь благоволив забрати в Свої небесні обителі душу праведного раба Свого. Проте, забобонні односельці вважали це ознакою суду Божого, що карає дитину за якісь таємні гріхи. Тому люди навіть не поховали новопреставленого, а полишили спочилого в лісі, прикривши його тіло гілками.

☘️Через кілька десятиліть диякон сільської церкви побачив у лісі незвичне сяйво, над місцем, де знаходилися святі останки богоугодного Артемія. Підійшовши ближче, він виявив нетлінні мощі блаженного, які прославилися численними чудесами.

☘️У ті часи місцеві жителі потерпали від епідемії важкої хвороби. Прихожанин церкви взяв один із сухих листочків, якими були покриті благодатні останки праведного Артемія, і прикріпив до натільного хрестика свого хворого сина, котрий був при смерті. Хлопчик відразу ж зцілився від недуги. Коли віряни почали підносити молитви до угодника Божого, моровиця повністю припинилася милістю Господньою.

☘️«Святы‌й уго‌дниче Бо‌жий, пра‌ведный Арте‌мие, моли‌ Го‌спода, да храни‌т в здра‌вии ве‌рных люде‌й Свои‌х и да сподо‌бит всех нас получи‌ти, по христиа‌нстей кончи‌не, Небе‌сное Ца‌рствие».

У Чернівецькій єпархії проводять православний дитячий табір «Благовіст».

У Чернівецько-Буковинській єпархії вже відбуло два заїзди православного дитячого табору «Благовість». Третій заїзд триватиме з 7 по 16 серпня 2024 року.

Як зазначає організатор дитячого православного табору клірик храму на честь великомученика Георгія Побідоносця міста Сторожинець митрофорний протоієрей Георгій Ковальчук на своїй сторінці у Фейсбук, «дитинство лише раз у житті дається. Створіть дітям радість свята, і вони з вдячністю будуть пам’ятати це все життя. Слава Богу за чудові миті, проведені з дітьми, які стали для мене рідними за такий короткий період часу. Ось вже другий заїзд підійшов до кінця».

За словами священника, цього літа він разом з командою вирішили створити такий осередок для дітей, в якому час буде проведений не лише весело та яскраво, а ще й з користю для душі.

Контакт керівника дитячого табору: +380 95 499 76 31 (отець Георгій Ковальчук).
На сайті.