#ПроповідьПредстоятеля Чому Торжество Православ’я звершується у піст? – Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Блаженніший Митрополит Онуфрій у своїй проповіді в Неділю Торжества Православ’я закликав берегти чистоту Православної віри та бути християнами не тільки за назвою, а й за життям.

Архіпастир розповів про історію християнства до ухвалення Міланського едикту 313 року, після якого Церква перестала бути гнаною, про період, коли почали виникати єресі, й засудження їх на Вселенських Соборах. Він також пояснив, чому Церква звершує чин Торжества Православ’я саме у піст.

«Православна віра утвердилася тими людьми, які жили в пості і молитві. В постовій молитві люди пізнавали Бога, поєднували себе з Богом і утверджували святу Православну віру, доводили, що вона є правильна. Доводили не просто вченням, філософією, а своїм життям», – розповів Митрополит Онуфрій.

За його словом, святі на власному досвіді, виконуючи заповіді Божі, переконалися, що саме Православна віра правильна і спасительна.

Першосвятитель звернув увагу, чому так важливо правильно розуміти, Хто Такий Бог.

«Єресь – це неправильне вчення про Бога. Люди, далекі від Бога, говорять: «Яка різниця, Який був Спаситель? Чи Єдиносущний Отець, чи Подобосущний?» Їм важливо отримати від Бога блага для земного благополуччя. – сказав Його Блаженство. – Але людині, яка живе в Церкві, не байдуже. Вона знає, що неправильне вчення про Бога позбавляє можливості знайти Бога і з’єднатися з Ним. А значить, позбавляє можливості бути наслідником вічного життя і спасіння».

Берегти чистоту Православного вчення потрібно й для того, щоб на землі бути єдиними духом. «Якщо ми будемо духом єдині, то ніхто нас і тілесно не розділить», – сказав він.

Предстоятель побажав берегти чистоту Святої Православної віри та бути християнами не тільки за назвою, а й за життям.

«Життя згідно з Божественними заповітами робить людину подібною до свого Творця. Божественні заповіді – це ті закони, які дають людині можливість на своєму досвіді переконатися в істині своєї віри», – підсумував він.

​#Православний_календар
🗓 25 березня, понеділок.
(12 березня за старим стилем)
Седмиця 2-га Великого посту.

#Святі_дня
✔️ Прп. Феофана спов., Сігріанського (818). Прав. Фінеєса (близько 1500 р. до Р. Х.). Свт. Григорія Двоєслова, папи Римського (604). Прп. Симеона Нового Богослова (1021). Св. Олександра Державіна спов., пресвітера (1933); сщмчч. Іоанна Плеханова, Константина Соколова пресвітерів, прмч. Володимира (Волкова) (1938); сщмч. Сергія Скворцова пресвітера (1943).

#Святині_дня
✔️ Ліддської, нерукотворної (на стовпі), ікони Божої Матері (I).

#Читання_дня
На 6-му часі: – Іс. 4:2-5:7. На вечірні: – Бут. 3:21-4:7; Притч. 3:34-4:22.

#Тропар_дня Преподобному Феофану Сігріанському
Воздержа́нием житие́ укра́сил/ и, у́ды умертви́в,/ победи́л еси́ вра́жия ко́з­ни, о́тче Феофа́не,/ преста́вился еси́ к Бо́гу в ве́чную жизнь,/ я́ко досто́ин прича́стник,/ моля́ся непреста́нно// поми́ловати ду́ши на́ша.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя" (Притч. 4:23). Поговівши, сповідавшись і причастившись Святих Таїн, християнин відновлює в собі благодатні джерела, відкриті в нас святим Хрещенням, які потім стільки разів засмічували недбальство та падіння, стільки разів їх очищали покаянням. Тепер знову очищені вони після останніх падінь. Будемо ж зберігати їх, принаймні від цього часу, від засмічення знову неуважністю, розсіяністю і нехтуванням про ті дії, якими підтримується чистота і правильний плин вод їхніх. Продовжимо піст, не дамо волі почуттям, не припинимо старанних молитов і сліз, не забудемо діл любові, шукатимемо слухання слова Божого, найбільше ж нехай розмовляємо з Господом, Котрий у нас, і цією бесідою нехай підтримуємо в собі страх Божий та ревність до служіння Богу, у яких власне і є джерело нашого життя духовного.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

​#Православний_календар
🗓 26 березня, вівторок.
(13 березня за старим стилем)
Седмиця 2-га Великого посту.

#Святі_дня
✔️ Перенесення мощей свт. Никифора, патр. Константинопольського (846). Мч. Савина (287). Мчч. Африкана, Публія і Терентія (ІІІ). Мч. Олександра (305–311). Мц. Христини Персидської (IV). Прп. Аніна пресвітера. Сщмч. Миколая Попова пресвітера (1919); сщмч. Григорія Поспєлова пресвітера (1921); сщмч. Михаїла Околовича пресвітера (1938).

#Читання_дня
На 6-му часі: – Іс. 5:7-16. На вечірні: – Бут. 4:8-15; Притч. 5:1-15.

#Тропар_дня Святителю Никифору Константинопольському
Пра́вило ве́ры и о́браз кро́тости,/ воздержа́ния учи́теля/ яви́ тя ста́ду твоему́,/ Я́же веще́й И́стина:/ сего́ ра́ди стяжа́л еси́ смире́нием высо́кая,/ нището́ю бога́тая,/ о́тче Ники́форе,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
“І сказав Каїн до Господа: більший мій гріх, аніж можна знести” (Бут. 4:13). Чи можна було так говорити перед лицем Бога, суворого, звісно, у правді, але й завжди готового помилувати того, хто щиро кається? Заздрість затьмарила здорові поняття, злочин обдуманий зробив серце жорстокішим, і ось Каїн грубо відповідає Самому Богу: “Хіба я сторож брату моєму?” (Бут. 4:9). Бог хоче пом’якшити його кам’яне серце молотом строгого суду Свого, – а він не піддається, і, замкнувшись у своєму загрубінні, віддається тій долі, яку підготував собі заздрістю та вбивством. Те дивно, що після того він жив, як і всі: мав дітей, влаштовував сімейний побут і житейські відносини тримав; але печать відторгнення та відчаю все лежала на ньому. Виходить, що це справа внутрішня, яка звершується у совісті, із усвідомлення своїх відносин до Бога, під дією діл, пристрастей та гріховних навичок, які її обтяжують. Хай особливо уважно слухають це нині! Але заразом хай воскресять віру, що немає гріха, який перемагає милосердя Боже, хоча для пом’якшення серця, звичайно, зданобляться і час, і праця. Але ж – або спасіння, або загибель!

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

​#Православний_календар
🗓 27 березня, середа.
(14 березня за старим стилем)
Седмиця 2-га Великого посту.

#Святі_дня
✔️ Прп. Венедикта Нурсійського (543). Євсхимона спов., єп. Лампсакійського (IХ). Блгв. вел. кн. Ростислава, у Святому Хрещенні Михаїла, Смоленського (1167). Свт. Феогноста, митр. Київського і всієї Русі (1353).

#Святині_дня
✔️ Феодорівської ікони Божої Матері (1613).

#Читання_дня
На 6-му часі: – Іс. 5:16-25. На вечірні: – Бут. 4:16-26; Притч. 5:15-6:3.

#Тропар_дня Преподобному Венедикту Нурсійському
Благода́тию Бо́жиею обогати́лся еси́,/ де́лы же извести́л еси́ зва́ние,/ и яви́лся еси́, Венеди́кте, уго́дниче Христа́ Бо́га,/ в моли́твах и посте́х дарова́ний Бо́жия Ду́ха испо́лнен,/ и бы́л еси́ неду́жным исцели́тель,/ и прогони́тель враго́м,// и засту́пник ско́рый душа́м на́шим.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Коли Мойсей та Аарон почали клопотати про народ перед фараоном, щоб він відпустив його, відповіддю на це було посилення роботи пригноблених ізраїльтян до того, що вони почали нарікати на прохачів своїх: “Ви зробили нас ненависними в очах фараона” (Вих. 5:21). Те ж саме відчуває і душа грішника, що кається. Коли страх Божий і совість, ці внутрішні Мойсей та Аарон, почнуть надихати душу, щоб вона піднялася, зрештою, на ноги й скинула ярмо рабства гріховного, – радість проходить всім її тілом. Але і ворог не спить, та створює у її помислах гори перешкод з боку нездоланності гріха, та наводить з усіх сторін страхи: страх за своє благе становище, за зовнішні відношення, за значення своє, навіть за життя. І буває, що інший, почавши тільки, відразу ж і зупиняється. Надихнися цим, брате! “Господь Саваоф возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість свою в справедливості!” (Вих. 5:16). Бог сильніший від ворога. Звернися до нього, і почуєш те ж, що почув Мойсей тоді: “Тепер побачиш ти, що я зроблю з фараоном”. Ворог не має влади над душею, він тільки може налякати її примарними жахами. Не піддавайся, перетерпи, йди вперед мужньо, говорячи у собі: хоч смерть, а вже не покину і сміливо піду, куди кличе мене Господь духом покаяння, який тепер діє у мені.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

🇺🇳Священнослужителі і парафіяни УПЦ продовжували зазнавати залякування – звіт ООН.

У «Доповіді про ситуацію з правами людини в Україні в період з 1 грудня 2023 р. – 29 лютого 2024 р.», підготованій Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, зазначено про «шість випадків у п’яти областях, коли групи людей силоміць вдиралися до храмів УПЦ, виправдовуючи свої дії рішеннями органів місцевого самоврядування». Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на сайт «Об’єднані Нації – Україна».

26 березня сайт опублікував доповідь, підготовану Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини на підставі висновків за підсумками роботи Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Сьомий розділ цієї доповіді присвячений свободі віросповідання та переконань. Він містить перелік грубих порушень фундаментальних прав на свободу совісті і релігійних переконань в різних областях України. Зокрема, на думку фахівців ООН, в підзвітний період «священнослужителі і парафіяни Української Православної Церкви продовжували зазнавати залякування». Було задокументовано шість випадків у п’яти областях, коли «групи людей силоміць вдиралися до храмів УПЦ, виправдовуючи свої дії рішеннями органів місцевого самоврядування щодо реєстрації нових релігійних громад Православної церкви України (ПЦУ) за тією самою адресою, за якою зареєстровані існуючі громади УПЦ».

У доповіді описано інцидент, який стався 28 грудня 2023 року. «Група осіб здійснила напад на Казанський храм у Ладижині Вінницької області, і принаймні двоє учасників нападу представлялися як чинні військовослужбовці Збройних сил України. Співробітники поліції, які були присутні на місці подій, не втручалися. Згодом, 9 січня 2024 року, група в складі приблизно 30-ти осіб, одягнених у камуфляжну форму без розпізнавальних знаків, використала дві важкі будівельні машини для того, щоб зламати ворота і огорожу храму, та вдерлася до церкви УПЦ. Вони побили священнослужителя і двох чоловіків-прихожан та завдали всім їм легких тілесних ушкоджень. Щонайменше дев’ять осіб зазнали фізичного насильства під час цих двох випадків. Лише двоє постраждалих направили заяви до поліції, одну із яких було пізніше відкликано. Більшість постраждалих сказали, що не подали заяви, бо побоювалися помсти, зокрема пов’язаної з погрозами від їхніх сусідів та звільненням з роботи».

Також у доповіді йде мова про раніше задокументований схожий випадок у місті Черкаси, котрий стався 20 листопада 2023 року.

«Тоді численні постраждалі та свідки, з якими поспілкувалися представники місії, розпізнали одного із нападників як військовослужбовця українських Збройних сил. Відтоді українська влада відкрила кримінальні справи у зв’язку з подіями в Черкасах і Ладижині», – зазначено представниками ООН.

In English.

Одеська єпархія передала обладнання та медикаменти для онкохворих дітей.

26 березня з благословення митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела Одеська єпархія передала для потреб Відділення онкогематології Обласної дитячої клінічної лікарні інкубатор для тромбоцитів, а також медикаменти.

«Це обладнання було вкрай необхідне для закладу, тож саме на нього пішли кошти, виручені на ярмарках, приурочених до Стрітення Господнього та Дня онкохворої дитини, які проходили у наших храмах 15 лютого», – йдеться у повідомленні.

❗️Юридичний відділ УПЦ заявляє про передчасність публікацій у ЗМІ щодо передачі Успенського собору у Каневі в державну власність.

27 березня 2024 року на інформаційних платформах в мережі Інтернет було опубліковано новину про «повернення Прокуратурою в державну власність Успенського Собору у м. Каневі, зокрема: за позовом Смілянської окружної прокуратури суд зобов’язав Київську Митрополію УПЦ (МП) повернути в державну власність об’єкт культурної спадщини національного значення – Успенський (Георгіївський) собор ХІІ ст. (1144 р.)». Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує коментар Юридичного відділу УПЦ з цього приводу.

Відповідно до приписів ст. 241, 256 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

18 березня 2024 року Господарським судом Черкаської області було ухвалено рішення у справі № 925/1107/23 про задоволення позову Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області та Київської Митрополії Української Православної Церкви про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження майном, шляхом визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації речового права та повернення майна.

На сьогодні повний текст рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2024 у справі № 925/1107/23 не складено, на офіційних порталах судової влади України не опубліковано, сторонами не отримано.

З огляду на те, що відповідне рішення суду не набрало законної сили, а строк на апеляційне оскарження не закінчився, повідомляємо про передчасність таких публікацій та аналогічних висновків.

Київська Митрополія Української Православної Церкви, не погоджуючись із ухваленим рішенням Господарського суду Черкаської області, готується до процедури апеляційного оскарження.