Untone Innovation Bits
192 members
14 photos
8 files
111 links
Про інновації, які змінюють традиційний бізнес. По суті і без bullshit про гарячі слова innovation, digital transformation, startups. Автор - Антон Верховодов @untone_v
Download Telegram
to view and join the conversation
Інноваційні хаби - це велика гра

Компанія Oracle для трансформації свого бізнесу у напрямку cloud вирішила використовувати інноваційні хаби. Задачі великі: трансформація бізнес-моделі, культури і розробка нових продуктів. Спускати таку ініціативу зверху у закостенілому бізнесі дуже важко - тому ставку роблять на пророщування нового, кращого результату.

Головна особливість процесу - туди найматимуть молодь, яка і буде створювати продукти майбутнього, мислячи як майбутні покоління. Вони ж мають показувати клієнтам не історії про те, що може хмарний бізнес Oracle, а реальні рішення. Працює це як лабораторія, де інженери експериментують зі сфокусованими продуктами та взаємодіють із клієнтами. Завдання - зрозуміти, що ті хочуть, а не вказувати їм, як слід робити.

Перших результатів вже багато, я виділю найцікавіший. Оскільки набрали 👶, то і результати отримали хіпстерські. Один із продуктів - система передбачення для створення запасів авокадо 🥑🥑🥑 на базі даних про врожай, погоду та історичні показники продажів.

https://techcrunch.com/2019/04/23/oracle-turns-to-innovation-hubs-to-drive-cultural-and-business-shift-to-cloud/
🛴 Цікаве чтиво вихідного дня - про бізнес-модель прокату електросамокатів

Стартапи Bird, Lime та багато інших, котрі займаються прокатом електросамокатів - одна з найгарячіших тем в інноваціях останніх двох років. На те є дві причини: (1) крутий користувацький досвід - це реально 🤩 кайф на них кататися, (2) мега швидкий ріст. Bird та Lime за два роки доросли до єдинорогів, назбиравши гігантські раунди.

Чому інвестори в них вірять?

По-перше, дуже привабливий ринок. Поїздки на короткі дистанції - ринок, де конкуренція має UX. Йти пішки повільно і важко. Громадський транспорт - довго чекати і переповнений, а також не всюди ходить. Велосипед - великий і викликає
піт. Uber - на таку відстань не багато сенсу має.

А по-друге - хороший потенціал прибутків. Спеціально для фанатів бізнес-моделювання у стартапах - кілька статей, щоб порозминати 🧠 на вихідних.

https://news.crunchbase.com/news/the-revenue-costs-and-margins-behind-birds-scooters/
https://qz.com/1325064/scooters-might-actually-have-good-unit-economics/
https://link.medium.com/zMAikjKpOW
https://www.forbes.com/sites/greatspeculations/2018/05/01/what-drives-value-at-electric-scooter-sharing-startups-like-bird/
🇩🇪 Німеччина багатьом здається іконою технологічної інноваційності. Проте, у цієї історії є свої скелети у шафі.

Після війни німці стали потужною нацією інженерів та побудували величезний економічний капітал. За законами жанру (Innovator's Dilemma) ця стратегія з часом привела їх до стагнації та програшу лідерських позицій у цифрову епоху. Квінтесенція цього - описаний у статті приклад німецьких роботизованих газонокосилок.

Але цю ситуацію Німеччина розрулила. Завдяки Берліну, хіпстерам-стартаперам та духу партнерства корпорацій зі стартапами. Тепер у країні більше 160 інноваційних хабів та тисячі досвідчених підприємців, які працюють над хардовими індустріями.

Цілком імовірно, що нові технологічні гіганти не прийдуть із німецьких стартапів. Вони знайшли для себе кращу і прибутковішу нішу: допомогти своїм традиціним компаніям успішно протистояти загрозі цифрових гігантів та адаптуватися до викликів майбутнього.

https://unitcitizen.com/post/8392/
​​🤑Поговоримо про corporate venture capital

Для України - тема нечувана, а от у світі - дуже гаряча. Об’єми такого інвестування ростуть дуже активно, а його доля у загальному венчурному капіталі вже майже чверть. Чому? Для корпорацій тут є дві мотивації:
1. Фінансова. Як і будь-який фонд, компанія може добре наваритися на екзітах.
2. Стратегічна. Доля в конкуренті за майбутній бізнес, доповнення своїх проектів по цифровій трансформації, обмін експертизою.

У рамках другої - стратегічної - є одна ціль, про яку я по-серйозному задумався тільки нещодавно - нетворк. Тут добре підходить приклад мого колишнього роботодавця Axel Springer: багато років тому вони почали шукати можливості увійти в раунди з крутими інвесторами. З часом потрапили на ранніх стадіях до Airbnb, Runtastic, на пізніх до Uber. Фінансовий вихлоп від цього невеликий, але тепер це видавництво має хорошу репутацію серед топових інвесторів.

Що це дає? Радар найсвіжіших трендів. Ці інвестори бачать тисячі стартапів на рік, а тому раніше за всіх помічають нові тренди і розуміють, куди рухається світ. Axel Springer, маючи з інвесторами хороші стосунки, дізнається про це завчасно - і може реагувати набагато швидше за конкурентів.

Мораль: дружіть та тусіть з інвесторами. Це вбереже ваш бізнес завтра.
🧐Як на практиці виглядає інноваційний підхід до вирішення завдань?

Jobs to be done (JTBD) - один із найфундаментальніших принципів бізнесу, за рахунок якого інноваційні компанії виграють у традиційних. Його суть проста: визначити фундаментальну потребу клієнта та вирішити її, а не просто розробляти продукт/технологію заради розробки.

Як це реалізується на практиці? Ось кілька прикладів:

💶 Людям не потрібен банк - їм потрібне вирішення різних фінансових питань.
💊 Людям не потрібен сімейний лікар - їм потрібне здоров’я та доступ до медичних послуг із будь-якого місця
🚕 Людям не потрібно мати автомобіль - потрібно доїхати з дому до роботи.

У підході JTBD важливо пам’ятати Генрі Форда про те, що якби він питав клієнтів - вони б хотіли швидших коней. Отже, дослідження бажань клієнтів - це робота потрібна, але вона має фокусуватися на незадоволеній потребі (а не існуючому способі її задоволення). Плюс, звісно, винахідливість, щоб придумати рішення.

Стаття про тонкощі підходу jobs to be done довга, але на мою думку - обов’язкова.

https://11fs.com/blog/venture-building-jobs-to-be-done
​​Завдяки штучному інтелекту тепер можна прибрати своїх колишніх з фотографій. Пророкую цьому стартапу статус 🦄 дуже скоро
Інновації вимагають швидкості 💨

Життя змінюється дуже швидко. Стартапам на це реагувати легко, а от корпорації - повільні, тому вони під загрозою. І наче придумали рішення - партнеритися зі стартапами. От тільки це з дуже багатьох причин не завжди йде добре. Що робити?

Corporate venturing. Тобто корпоративні стартапи - коли за участю та під потреби (внутрішні чи щоб розробити нову можливість для бізнесу) корпорації створюється новий малий стартап - і росте за правилами венчурного бізнесу.

У цій ситуації доречна аналогія танкера та буксира. Однозначно 🚢 має набагато більше ресурсів та потужності. Але поки він розвернеться у новий напрям - я засну.

А от маленька команда 🛥може швидко розібратися зі змінами, не витратить багато палива - зате цілком може допомогти танкеру розвернутися. Якщо буксир потоне - це не така велика втрати (головне - людей врятувати).

Тому корпоративні стартапи - дуже привабливий шлях для інновацій. Це вже роблять Bosch (Coup), Goldman Sachs (Marcus) і сотні корпорацій у світі. В Україні прикладом (із натяжкою, щоправда) можна вважати Monobank.
🤔Як змінюється розуміння цифрової трансформації?

Багато розмов про цифрову трансформацію починаються із технологій 📱🕹🤖 - чатботів, штучного інелекту, блокчейну, роботів. Тому більшість перших проектів у цьому напрямі - загравання із новими технологіями.

Проте, цифрова трансформація - явище набагато ширше, бо вона зачіпає бізнес-моделі, поведінку та користувацькі звички. А тому загравання з технологіями рідко приносить відчутний ефект. Сміливі організації копають глибше - і розуміють, що потрібні фундаментальні зміни.

Хороша аналогія до розуміння цифрової трансформації - гусінь і метелик. Перши хвиля була про кращих 🐛: технології, процеси, ефективність. Але нам потрібно перетворитися на🦋, що відбувається на рівні стратегії.

На що звертати увагу при цьому:
- Застосування перед інфраструктурою - будь-яке технологічне рішення має слугувати потребі чи сценарію, а не падати з неба
- Люди, навички культура - люди є головним елементом бізнесу
- Екосистема - тут цифровізація дозволяє заробляти гроші на абсолютно нових напрямах
- Швидкість - краще зроблено, аніж ідеально

Лонгрід від BCG про те, як перетворюватися на метеликів у цифровому світі: https://www.bcg.com/publications/2019/next-frontier-digital-ai-transformations.aspx
🚗🛴🚖Mobility + Digital: історія кохання

Mobility – одна із найкращих тем для того, шоб на практиці розібрати процес цифрової трансформації. З одного боку – це дуже традиційний і «важкий» сектор (згадується фраза про перевинайдення колеса), а з іншого – чи не найгарячіша тема для інновацій в останні роки.

Це могла б бути чергова історія підриву стартапами цілої індустрії - але не тут. Стартапи, звичайно, роблять круті речі, але традиційні гравці змогли переключитися і стати авантгардом процесу.

https://unitcitizen.com/post/8633/
​​🍔 Про майбутнє м’яса

🥗 - це щось настільки звичне та фундаментальне для кожного з нас, що приводів думати про її майбутнє просто так не виникає. Врешті решт, їжа для нас - це як повітря чи сонячне світло - існує з доісторичних часів. Проте, ми живемо у цікаві часи, коли навіть у їжі можливі радикальні інновації.

Одне з найбільш хлібних місць для цього - 🥩. А конкретніше - яловичина. По-перше, вегетаріанство набирає обертів. По-друге, їсти бургери - дуже неекологічно, бо вирощування корів вимагає великої кількості природних ресурсів. (Я це жартома називаю “дилемою хіпстера”).

Але людському організму потрібен збалансований білок, а соя має дуже згубний вплив на людську підшлункову. Плюс бургери для великої кількості людей дуже смачні, а бобові - ні. Що робити?

Beyond Meat вигадали рішення. Рослинний аналог м’яса, який за текстурою та смаком схожий на яловичину. Без ГМО. Без сої та глютену.

Три місяці тому вони вийшли на ІРО по $25$, у перший же день виросли в рази, а зараз торгуються по $119 (x4.76!!!). Причини - окрім великої віри людей та інвесторів у штучне м'ясо, їхня виручка до попереднього року виросла у 3 рази.

М’ясо - не єдине, що стартапи намагаються зробити штучним. Молоко (не вода з рисом чи горіхами, а саме імітація молока), вино, сіль - у майбутньому побачимо ще більше цікавих ідей.
💳Конкретні моделі fintech-інновацій

Fintech - досить зріла сфера інновацій. Після довгих років та декількох фаз еволюціі тут сформувалися дуже конкретні течії змін. McKinsey склали список із 10 найцікавіших моделей + приклади компаній, які їх розвивають.

1. Швидке та цифрове прийняття рішень по кредитуванню
2. Мікрокредитування через телефон
3. Продукти під конкретні демографії
4. Цифрові необанки
5. Інша структура комісій завдяки цифровій інфраструктурі
6. Екосистеми та АРІ платформи
7. Банківський фундамент (banking-as-a-service)
8. SaaS інфраструктура для банків
9. Інфраструктура на блокчейні
10. Фінансові послуги від технологічних гігантів.

Окрім власне цікавих фактів про фінансові інновації, тут є додаткова мораль. По-перше, інновації та disruption не обов’язково підуть атакувати звичні схеми бізнесу. Дуже часто вони створюють зовсім іншу реальність - а в ній стартапи виграють конкуренцію у традиційних гравців та заробляють гроші, поки традиційний бізнес спить і думає, що нічого не зміниться.

https://www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/banking-matters/scanning-the-fintech-landscape
💸 Венчурні інвестиції у корпоративному світі

Мій колишній колега у Берліні написав цікаву англомовну статтю про корпоративний венчурний капітал. Джон Ланге - ветеран фінансів та інвестування з Axel Springer 💪. За його безпосередньої участі старомодне німецьке видавництво трансформувалося так, що зараз більше 80% EBITDA йде від цифрових джерел.

Корпоративне венчурне інвестування є важливим елементом цієї трансформації. Зазвичай компанія інвестує у стартапи, які хоч якось пов’язані із ключовим бізнесом (будь то цифрові видавництва, реклама, маркетплейси). Але у портфелі є також Airbnb, Uber, Runtastic і багато інших цікавих стартапів 😎 .

Ключові тези:
1. Інновації не мають бути відірвані від фінансового управління (від себе - проте фінанси не повинні душити інновації, а скоріше - допомагати структурувати та слугувати КРІ)
2. Інвестиції дають доступ до стартапу і при цьому знижують ризики, які можуть бути від партнерств - вони є досить гнучкою формою співпраці
3. Фінансові та інвестиційні цілі повинні підкріплювати стратегічні

У статті Джон дає погляд досвідченого фінансиста і досвідченої корпорації. Тим, хто тільки починає, не треба одразу імітувати цю стратегію. А також пам’ятайте, що Axel Springer використовує дуже багато інструментів (в тому числі - декілька фондів).

https://www.linkedin.com/pulse/update-digitization-needs-financial-success-now-even-more-lange/
​​🧐 Корпораціям легше, ніж венчурним фондам

Венчурний капітал - це індустрія, де виграш детермінується не нормальним розподілом ймовірності, а power law. Більшість стартапів провалиться, а прибуток згенерує 5% компаній. Так звані home runs. І ще 10-15% у кращому випадку повернуть інвестиції.

Дуже часто інвестори говорять про те, що провалів уникнути не можна. Така вже статистика. І підвищуючи вкладення у кращий процес відбору вони отримують низьку віддачу. Що ж тоді робить фонди успішними? У них не менше промахів, а більше попадань. Їхній підхід - вчитися знаходити потенційно взривні компанії важливіше, ніж вміти ретельніше відбирати середняк.

😱Усе вище сказане звучить дико для корпорацій, які звикли до безпеки, чіткості, прогнозованості, успіху. Навіть без прямих інвестицій у стартапи (corporate venture capital) ці закономірності у співпраці із стартапами усе одно працюють. Тут корпорації мають джокер - знання та інсайти від стартапів.

Не треба ускладнювати процес відбору стартапів, щоб прилетіло менше неякісних. Натомість треба приділити увагу і ресурси, щоб збудувати якісну систему отримання знань і засвоєння уроків від стартапів. Інвесторам є користь лише від 5% мега успішних та 15% таких собі стартапів. Корпорації ж можуть отримати велику користь і від 80% стартапів, з якими нічого не вдалося - 🧠 це знання та інсайти.
🛏 Airbnb - таки загроза для готелів

Колись я висловлював думку, що нові гравці не стільки несуть загрозу традиційному бізнесу, скільки створюють нові ринки і на них забирають собі більшу частину (поки корпорації намагаються розіблатися). Одним із прикладів я називав Airbnb, які не те, щоб у лоб із готелями конкурують, а створили зовсім інший ринок оренди квартир.

Але з’явилася цікава статистика. Коли кількість квартир на Airbnb росте на 1%, виручка готелів за номер падає на 0,02%. Здається, крапля в морі. Але це означає, що коли Airbnb росте вдвічі - готелі втрачають 2%. А це - звичний для сервісу темп зростання. Засновано його було 11 років тому - і тут цифра стає відчутною 😬.

А ще підтвердився факт, що з появою Airbnb почала падати ціна та заповнюваність 🏨. Точних даних про те, скільки Airbnb з’їдає у готелів, немає. Але якщо покреативити зі статистикою - може вийти більше 350 млн доларів. Not bad.

https://www.citylab.com/life/2019/05/heres-how-much-airbnb-is-lowering-hotel-prices-and-occupancy/590485/
🐒Інновації - це не спонтанність

Інноваційну роботу часто плутають із хаотичним креативом. Це не одне і те ж. Для справжніх інновацій потрібен певний рівень структури 🧐.

Інновації - це процес. У кожній організації він може вибудовуватися по-різному, але він повинен проходити через декілька фаз:

Sourcing - генерування проблем, ідей, технологій
Curation - вихід у реальний світ, щоб поговорити із колегами та клієнтами, завалідувати проблеми та ідеї
Prioritisation - вибір ідей, на яких варто фокусуватися, у коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі
Testing - розробка прототипів і випробування гіпотез у реальному житті
Incubation - вдалим прототипам треба допомогти вирости від 0 до 1
Integration - вирощені ідеї інтегруються з організацією

Цей шаблон пасує як для одноразових сфокусованих форматів (наприклад хакатонів чи інноваційних спринтів), так і для впорядкування повсякденної роботи інноваційної функції.

https://hbr.org/2017/09/what-your-innovation-process-should-look-like
🤓Берлін - столиця корпоративних стартапів


З Берліна я привіз не тільки враження від концерту Rammstein, але і корисний контент.

Місто - не просто стартап-епіцентр. Берлін - це столиця корпоративних стартапів. Які там штампують пачками за унікальною методологією.

Читаємо як: https://unitcitizen.com/post/8848/
​​​​🏦 Чи справді компаніям треба бути діджитал?

Усі ми вже чули про хайп навколо нових цифрових поколінь та ефективності цифрової трансформації. Хороша продажна історія для консультантів та вендорів, але чи є за цим реальна цінність? 🤷‍♂️

Accenture взяли і поміряли на прикладі банків. Виявляється, у банків, сфокусованих на цифрі, ROE вищий і росте набагато краще. Ще цікавіше - кости ростуть в рази повільніше. 🤑

https://www.accenture.com/us-en/insights/banking/does-digital-banking-leadership-matter
Disruption, інновації та підприємництво у консалтингу.

Я досі підтримую зв‘язки зі знайомими, які працюють стратегічними консультантами у західних країнах. Ось що вони розказують.

Там усе сильніше відчувають дві проблеми:
🤖 Технології автоматизують “механічну” аналітичну роботу та демократизують доступ до спеціалізованої інформації (почитайте матеріал CB Insights із фото)
🏃‍♂️ Кращі кадри тікають у стартап-сцену, бо там вони мають більше свободи і створюють реальну цінність

Можна довго філософствувати на тему того, як бізнес консалтингу руйнуватиметься (штучний інтелект, body shops 😬), але це не продуктивно. Набагато цікавіше глянути на стратегії, які світлі голови придумали, щоб вижити у майбутньому. Ключовою тут є стартап-філософія.

Перший варіант - продуктизація.

Знайти дуже чіткі реальні болі, напрацювати добре масштабовану методологію вирішення і запускати це як spin-offs, як відносно відокремлені продукти та dedicated teams навколо цих продуктів. Вони мають бути більше схожі на стартап, ніж традиційну групу аналітиків. Материнська компанія слугуватиме ресурсною платформою для масштабування і хабом для обміну інсайтами таких команд, плюс створює можливість складних cross-functional проектів.

У цьому напрямі починає рухатися МсК (у них вже більше 80 таких продуктових рішень).

Другий варіант - венчуринг.

Будувати стартапи разом з або для клієнтів. Консультанти тут цінні для визначення ринкової можливості та пошуку варіантів запуску. Клієнт має досвід у своїй індустрії. Приправити цю зв’язку треба зовнішніми людьми, які вміють робити стартапи. У консалтингову команду до бізнес-стратегів треба додати дизайнерів, маркетологів та технарів.

Мій улюблений приклад такої трансформації - BCG Digital Ventures, які запустили більше 50 стартапів зі своїми клієнтами.

Цікаво, хто в Україні вже пробує ці моделі?
Які індустрії недосяжні для підривних інновацій?

Ніякі. Навіть 💩. Точніше, 🧻.

Інновації прийшли до індустрії туалетного паперу. Новий маркетинг, підписка, direct-to-consumer brands, екологічні матеріали, а також гаджети для гігієни.

https://www.vox.com/the-goods/2019/7/17/20688093/toilet-paper-no-2-tushy-who-gives-a-crap-charmin
🤬Інновації - це часто bullshit bingo

Інноватори люблять кидатися словами, які ніхто, окрім тусовки не розуміє. Це точно не створює продуктивного середовища для співпраці з традиційними гравцями і не додає плюсів у карму.

На щастя, друзі з Centre 42 зробили словник, щоб цих хіпстерів краще розуміти: https://center42.tech/special/inno-language