Роман «Кім Джійон, народжена 1982 року» південнокорейської письменниці Чо Нам Джу викликав значний суспільний резонанс та став одним із найбільш продаваних книг нового століття в Південній Кореї. Жінки полюбили його, а деякі чоловіки — зненавиділи.
Іронічно, що співака, який порекомендував цю книгу своїм фанам, назвали прогресивним феміністом, а співачку, яка розповіла про неї — зацькували. Деякі чоловіки-фанати навіть спалювали її фото.

Це історія про те, як бути жінкою в патріархальній країні. В розвиненій, технологічній, багатій країні, де досі вважається, що бути жінкою — це все ж таки не так круто, як бути чоловіком.

Це історія про те, як жіноча травма передається з покоління в покоління: коли народжується дівчинка — це привід для вибачень; коли Джійон вагітна дівчинкою — люди їй співчувають. Бути жінкою означає бути невдачею.

Роман має цікаву структуру, яка починається з кінця — ми зустрічаємося з дорослою Кім Джійон, яка, за словами оточуючих, "втрачає глузд". Вона одружена, має маленьку доньку, але її психологічний стан викликає занепокоєння.
Ми спостерігаємо за нею через призму розмов між її чоловіком та родичами. Потім оповідь повертається до 1982 року — моменту народження Джійон, і хронологічно простежує її життєвий шлях від дитинства через підлітковий вік до дорослого життя.

Ключова характеристика головної героїні — її звичайність. Вона не виняткова особистість, а типова представниця свого покоління; навіть її ім'я середньостатистичне. Через це історія Джійон набуває сили колективного крику про допомогу, стаючи голосом багатьох жінок.

Незважаючи на корейський контекст, твір торкається універсальних питань гендерної нерівності, що робить його актуальним для читачів різних країн та культур. Це не просто історія однієї жінки, а відображення тих соціальних структур, які формують жіночий досвід у патріархальному суспільстві.

Вперше читала історію Джійон у 2023 році, але досі чітко пам'ятаю свої обурення і сум. Почуття при перечитуванні не змінились.

🪞 Якби можна було порівняти цей роман з предметом, то я б порівняла його з двома одразу — з дзеркалом та вікном.
«Кім Джійон, народжена 1982 року» — це дзеркало тих, хто бачить у ній власний досвід, і вікно для тих, хто хоче зрозуміти, як жінки сприймають світ.

until august | #книгоогляди

Вау, тільки дізналась, що Vivat планують видати книгу, на яку я поклала око. Тепер можна буде почекати і почитати українською! 😎

Це «Lady Tan’s Circle of Women» Лізи Сі.

«Жіноче коло леді Тан» — захоплюючий історичний роман, натхненний реальною історією жінки-лікарки у Китаї XV століття.
За вченням Конфуція, «освічена жінка — нічого не варта жінка», але Тан Юньсянь хоче бути корисною. Її бабуся — одна з небагатьох жінок-лікарок у Китаї, яка навчає онуку основам китайської медицини через Чотири Обстеження: споглядання, слухання, дотик і розпитування — те, що чоловік ніколи не зможе зробити з пацієнткою.

Коли дівчину віддають заміж, свекруха забороняє їй лікувати. Юньсянь має поводитись як належна дружина — вишивати, декламувати поезію, народжувати синів і завжди залишатися в сімейнмуо маєтку... Проти якби все було так, то ми б зараз не знали, хто така Тан Юньсянь 💅

Це тріумфальне переосмислення життя людини, яка була видатною в епоху династії Мін і вважалася б видатною й сьогодні.

until august | #книги

Дочитую «Hello Beautiful» Енн Наполітано, таке дивне почуття викликає книга — меланхолія, перемішана з радістю й тугою. Гарний твір 🤲

📖 Розкажіть, що читаєте зараз? Можна (і треба)) з кількома словами про книгу.

until august | #поговорити