Ви не просили, але і я теж не бажала цього. Тому ловіть лайфхак, як за декілька хвилин перемогти апатію і викликати в себе бурхливі почуття (здебільшого гніву):
Крок перший: відкриваєш «Російсько-українську війну» Плохія на будь-якій сторінці і починаєш читати.
Крок другий: порівнюєш погляд історика зі своїми враженнями від історичних подій, які викладені в книзі.
Крок третій: відчуваєш, як на тебе накочується хвиля гніву і суму за тяжку долю українського народу
Крок четвертий: закриваєш книгу, плачеш (або кричиш).
until august | #книги
Крок перший: відкриваєш «Російсько-українську війну» Плохія на будь-якій сторінці і починаєш читати.
Крок другий: порівнюєш погляд історика зі своїми враженнями від історичних подій, які викладені в книзі.
Крок третій: відчуваєш, як на тебе накочується хвиля гніву і суму за тяжку долю українського народу
(тм).Крок четвертий: закриваєш книгу, плачеш (або кричиш).
until august | #книги
🔥12💔4❤🔥3
Чи дочитуєте ви книги, які вам не подобаються? 👀
Anonymous Poll
25%
Плачу, але дочитую!
43%
Намагаюсь дочитувати, але іноді закидую книгу.
22%
Іноді даю другий шанс...
10%
Якщо книга не подобається — одразу закриваю і не повертаюсь до неї.
👀2❤1🔥1
То як же воно насправді — читати чи не читати?
Зібрала плюси і мінуси дочитування книг, додавайте свої варіанти в коментарях!
І не забувайте, що читання має бути не важким обов'язком, а приємністю 🫶
P.S. Перше зображення — це «Сніданок» Лауріца Андерсена Рінга, датського художника.
until august | #книги
Зібрала плюси і мінуси дочитування книг, додавайте свої варіанти в коментарях!
І не забувайте, що читання має бути не важким обов'язком, а приємністю 🫶
P.S. Перше зображення — це «Сніданок» Лауріца Андерсена Рінга, датського художника.
until august | #книги
❤8😍8🔥4
Вайб теплого березневого дня такий: сидіти в дуже рожевій кав'ярні і перечитувати дуже обурливу книгу про жінку, яка постійно має вибачатись за те, що вона жінка.
«Якщо ти дурна — тебе не візьмуть, бо ти дурна. Якщо ти розумна — тебе не візьмуть, бо ти розумна. Хто посередній — не підійде, бо він посередній... Безвихідь!»
until august | #книгоогляди
What do you want from us? The dumb girls are too dumb, the smart girls are too smart, and the average girls are too unexceptional?
«Якщо ти дурна — тебе не візьмуть, бо ти дурна. Якщо ти розумна — тебе не візьмуть, бо ти розумна. Хто посередній — не підійде, бо він посередній... Безвихідь!»
until august | #книгоогляди
❤16🔥2👏1
until august
Photo
Роман «Кім Джійон, народжена 1982 року» південнокорейської письменниці Чо Нам Джу викликав значний суспільний резонанс та став одним із найбільш продаваних книг нового століття в Південній Кореї. Жінки полюбили його, а деякі чоловіки — зненавиділи.
Іронічно, що співака, який порекомендував цю книгу своїм фанам, назвали прогресивним феміністом, а співачку, яка розповіла про неї — зацькували. Деякі чоловіки-фанати навіть спалювали її фото.
Це історія про те, як бути жінкою в патріархальній країні. В розвиненій, технологічній, багатій країні, де досі вважається, що бути жінкою — це все ж таки не так круто, як бути чоловіком.
Це історія про те, як жіноча травма передається з покоління в покоління: коли народжується дівчинка — це привід для вибачень; коли Джійон вагітна дівчинкою — люди їй співчувають. Бути жінкою означає бути невдачею.
Роман має цікаву структуру, яка починається з кінця — ми зустрічаємося з дорослою Кім Джійон, яка, за словами оточуючих, "втрачає глузд". Вона одружена, має маленьку доньку, але її психологічний стан викликає занепокоєння.
Ми спостерігаємо за нею через призму розмов між її чоловіком та родичами. Потім оповідь повертається до 1982 року — моменту народження Джійон, і хронологічно простежує її життєвий шлях від дитинства через підлітковий вік до дорослого життя.
Ключова характеристика головної героїні — її звичайність. Вона не виняткова особистість, а типова представниця свого покоління; навіть її ім'я середньостатистичне. Через це історія Джійон набуває сили колективного крику про допомогу, стаючи голосом багатьох жінок.
Незважаючи на корейський контекст, твір торкається універсальних питань гендерної нерівності, що робить його актуальним для читачів різних країн та культур. Це не просто історія однієї жінки, а відображення тих соціальних структур, які формують жіночий досвід у патріархальному суспільстві.
Вперше читала історію Джійон у 2023 році, але досі чітко пам'ятаю свої обурення і сум. Почуття при перечитуванні не змінились.
🪞 Якби можна було порівняти цей роман з предметом, то я б порівняла його з двома одразу — з дзеркалом та вікном.
«Кім Джійон, народжена 1982 року» — це дзеркало тих, хто бачить у ній власний досвід, і вікно для тих, хто хоче зрозуміти, як жінки сприймають світ.
until august | #книгоогляди
Іронічно, що співака, який порекомендував цю книгу своїм фанам, назвали прогресивним феміністом, а співачку, яка розповіла про неї — зацькували. Деякі чоловіки-фанати навіть спалювали її фото.
Це історія про те, як бути жінкою в патріархальній країні. В розвиненій, технологічній, багатій країні, де досі вважається, що бути жінкою — це все ж таки не так круто, як бути чоловіком.
Це історія про те, як жіноча травма передається з покоління в покоління: коли народжується дівчинка — це привід для вибачень; коли Джійон вагітна дівчинкою — люди їй співчувають. Бути жінкою означає бути невдачею.
Роман має цікаву структуру, яка починається з кінця — ми зустрічаємося з дорослою Кім Джійон, яка, за словами оточуючих, "втрачає глузд". Вона одружена, має маленьку доньку, але її психологічний стан викликає занепокоєння.
Ми спостерігаємо за нею через призму розмов між її чоловіком та родичами. Потім оповідь повертається до 1982 року — моменту народження Джійон, і хронологічно простежує її життєвий шлях від дитинства через підлітковий вік до дорослого життя.
Ключова характеристика головної героїні — її звичайність. Вона не виняткова особистість, а типова представниця свого покоління; навіть її ім'я середньостатистичне. Через це історія Джійон набуває сили колективного крику про допомогу, стаючи голосом багатьох жінок.
Незважаючи на корейський контекст, твір торкається універсальних питань гендерної нерівності, що робить його актуальним для читачів різних країн та культур. Це не просто історія однієї жінки, а відображення тих соціальних структур, які формують жіночий досвід у патріархальному суспільстві.
Вперше читала історію Джійон у 2023 році, але досі чітко пам'ятаю свої обурення і сум. Почуття при перечитуванні не змінились.
🪞 Якби можна було порівняти цей роман з предметом, то я б порівняла його з двома одразу — з дзеркалом та вікном.
«Кім Джійон, народжена 1982 року» — це дзеркало тих, хто бачить у ній власний досвід, і вікно для тих, хто хоче зрозуміти, як жінки сприймають світ.
until august | #книгоогляди
❤🔥14🔥1👏1
Невелика добірка весняних картин, бо ви лиш погляньте, яка краса! 🌱
〰️ «Веснянки» (або ж «Гагілки»), Іван Труш, 1921.
〰️ «Весна», Джузеппе Арчімбольдо, 1563.
〰️ «Флора», Евелін де Морган, 1894.
〰️ «Весняний букет», П'єр-Огюст Ренуар, 1866.
〰️ «Весна», Сандро Боттічеллі, 1482.
〰️ «Риболовля навесні, міст Кліші», Вінсент ван Гог, 1887.
〰️ «Весна на горі Атаґо», Кавасе Хасуї, 1921.
〰️ «Рання весна», Киріак Костанді, 1892.
〰️ «Весна», Рене Магрітт, 1965.
Особливо зверніть увагу на першу картину :)
Іван Труш взагалі чудовий — і як художник, і як популяризатор української культури. Проте в нас він не дуже відомий, треба виправляти!
until august | #мистецтво
〰️ «Веснянки» (або ж «Гагілки»), Іван Труш, 1921.
〰️ «Весна», Джузеппе Арчімбольдо, 1563.
〰️ «Флора», Евелін де Морган, 1894.
〰️ «Весняний букет», П'єр-Огюст Ренуар, 1866.
〰️ «Весна», Сандро Боттічеллі, 1482.
〰️ «Риболовля навесні, міст Кліші», Вінсент ван Гог, 1887.
〰️ «Весна на горі Атаґо», Кавасе Хасуї, 1921.
〰️ «Рання весна», Киріак Костанді, 1892.
〰️ «Весна», Рене Магрітт, 1965.
Особливо зверніть увагу на першу картину :)
Іван Труш взагалі чудовий — і як художник, і як популяризатор української культури. Проте в нас він не дуже відомий, треба виправляти!
until august | #мистецтво
❤19😍4👍1🔥1