Головна героїня роману «Веди свій плуг понад кістками мертвих» — Яніна Душейко, самітниця, яка надає перевагу товариству тварин перед людьми. Її життя кардинально змінюється після того, як починають загадково гинути місцеві мисливці та безслідно зникають двоє її улюблених собак.

Ось книги, які за словами авторки вплинули на написання роману:

〰️ «Визволення тварин» Пітера Сінгера
Цю книгу вважають ледь не біблією руху за визволення тварин.

Ця книга багато років тому дала мені мову та аргументи, щоб зрозуміти, що одним із найважливіших етичних завдань людства є надання прав тваринам.

〰️ «Слухова труба» Леонори Керрінгтон
Історія 92-річної Меріан, яку сім'я відправляє до своєрідного будинку для людей похилого віку.

Чудовий, кумедний і водночас глибокий роман, написаний від імені літньої жінки. Він допоміг мені створити власну оповідачку, Яніну.

〰️ Повне зібрання віршів Вільяма Блейка
Поетичні світи Блейка, осяяні його духовними та революційними переконаннями.

Я зачитувалась поезією Вільяма Блейка в юності. Для мене він підривний, радикальний і надзвичайно оригінальний поет. У моєму районі було аж троє перекладачів Блейка, тож нам було про що поговорити — що я і описую у своїй книжці.

〰️ «Вічна трембіта» Чарльза Паттерсона
У цій книзі досліджуються погляди та методи, що лежать в основі ставлення сучасного суспільства до тварин, а також те, як люди поводяться одне з одним.

Одна з найперших сміливих і шокуючих книжок, яка змінила моє життя.

〰️ «Елізабет Костелло» Джона Максвелла Кутзее
Історія життя жінки як матері, сестри, коханки та письменниці. А ще — глибокий монолог про природу оповіді.

Чудовий і зворушливий дискурсивний роман про етичні проблеми, що виникають у стосунках людини з тваринами.

Взагалі завжди цікаво дізнаватись, які книги стали натхненням для написання нових :)

until august | #книги

until august | #міфи

Сьогодні хочу розповісти вам одну з найромантичніших історій японської міфології (спойлер: там є космічна драма, божественне втручання і трохи батьківського контролю).

Отже, жила-була принцеса Оріхіме (яка, між іншим, є зіркою Вега — так, α Ліри, одна з найяскравіших зірок, які ви бачите влітку). Вона була неперевершеною майстринею і цілими днями ткала чудові небесні шати для свого батька, бога неба Тентея, який був досить вимогливим щодо свого гардеробу.

Одного разу татусь-небожитель подумав, що доньці, окрім праці, все ж потрібне особисте життя, і познайомив її з Хікобоші (він же зірка Альтаїр, α Орла), який пас небесних корів. Досить незвичайна посада для принца... та історія не про це.

Що ж сталося далі? Вони закохалися! Але далі почалось те, що можна назвати «космічним побаченням, яке вийшло з-під контролю». Закохані настільки захопилися одне одним, що забули про свої обов'язки: небесні корови розбрелися хто куди (уявіть собі космічних корів, що дрейфують у відкритому космосі), а татусеві небесні шати залишилися недотканими.

Розгніваний і засмучений відсутністю нових одежин Тентей вирішив втрутитися. Він розділив закоханих Чумацьким Шляхом і дозволив їм зустрічатися лише раз на рік — сьомого дня сьомого місяця.

Кажуть, якщо у літнє свято Танабата іде дощ — то це сльози радості космічних закоханих, які нарешті зустрілися.

І бонус: коли побачите на небі «Літній трикутник», утворений зірками Вега, Альтаїр і Денеб, то згадайте, що ви дивитеся на найромантичнішу геометричну фігуру в історії!

until august | #міфи

Ну все, я зрозуміла: ви хочете, щоб я написала багато букв... як, власне, й завжди... 🙂‍↕️

Отже, «Лель і Попель» Івана Франка. Одна з тих книг, яка може перевернути ставлення до української класики і змусити її полюбити. Круто, скажіть?

У багатьох людей українська література неіронічно асоціюється з кріпаками, стражданнями, козаками, стражданнями, війнами, стражданнями... я вже говорила про страждання?
І не те щоб тут не було цих елементів, проте вони не основні і дуже органічні.

Це історія двох братів-близнюків, Владка та Начка, які обирають різні професійні шляхи — один стає редактором, інший адвокатом. Франко використовує прийом паралельних життєвих траєкторій близнюків як інструмент для дослідження того, як особистий вибір формує долю. Брати, маючи однакове походження та виховання, демонструють, як різні рішення можуть привести до абсолютно різних життєвих результатів.

Окремим персонажем можна винести і саме місто Лева, де розгортаються основні події. Читаючи цей роман, я наче відчула подих Галичини XIX століття — її вулиці, будинки, люди виринали зі сторінок з дивовижною чіткістю. Франко створює не просто історичне тло — він малює живий, пульсуючий світ, і кожен персонаж несе частинку своєї епохи.

Вражає майстерність, з якою автор балансує між пригодницьким динамічним сюжетом та глибоким соціальним аналізом. Мені часом здавалось, що я читаю захопливий роман у дусі Дюма чи Стівенсона, а через сторінку виявлялось, що це справжня соціальна притча, що говорить про вічні істини: важливість родинних зв'язків, ціну вибору, силу єдності... і, звичайно, болючі для українського суспільства проблеми. Вони й досі актуальні.

А найбільше негативним боком нашого галицького життя ми вважаємо апатію, байдужість до громадських справ, знеохоченість до критики й аналізу тих справ і якусь фатальну покірність долі — незважаючи на те, чи ми ту долю уявляємо собі в образі уряду, граду чи повені або ж староства, жандармів і поліції. Тільки б не ми, тільки б хтось інший за нас зробив, хтось інший про нас дбав, мав над нами опіку! Нехай цей інший позбавляє нас прав, визискує нас, якби він тільки й нам дав можливість сяк-так дихати, то ми вже й раді.

Цей роман залишається актуальним і сьогодні, адже він торкається вічних тем: як зберегти власну ідентичність під тиском суспільства, як знайти баланс між особистим та родинним, як зробити свій вибір і як жити з його наслідками.
Дуже цікаво і стильно.

until august | #книгоогляди