Трошки більше про популярність сюжету «Шести лебедів», бо я зануда.
Ця казка має довгу історію, перша збережена згадка (ще в XII столітті!) — оповідання про Лицаря-Лебедя.
Згідно Система класифікації казок Аарне–Томпсона–Утера сюжет належить до типу «Діва, що шукає своїх братів».
Цей тип широко розповсюджений у Європі, на Близькому Сході, в Індії, Америці і навіть Японії.
У самій лише Європі існує понад двісті версій цього сюжету.
Серед найвідоміших казок цього типу:
〰️ «Сім воронів» та «Дванадцять братів» братів Грімм;
〰️ «Дикі лебеді» Ганса Андерсена;
〰️ «Дванадцять диких качок» (норвезька казка);
〰️ «Удея та її семеро братів» (північноафриканська казка).
В різних версіях брати стають лебедями, воронами, орлами, павичами, дроздами, лелеками, качками і граками.
Також відомі варіанти, де вони перетворюються на наземних тварин.
Наприклад, в грузинських варіантах казки дев'ять братів перетворюються на оленів, тоді як у вірменських варіантах їх семеро і вони стають баранами.
until august | #цікаве
Ця казка має довгу історію, перша збережена згадка (ще в XII столітті!) — оповідання про Лицаря-Лебедя.
Згідно Система класифікації казок Аарне–Томпсона–Утера сюжет належить до типу «Діва, що шукає своїх братів».
Цей тип широко розповсюджений у Європі, на Близькому Сході, в Індії, Америці і навіть Японії.
У самій лише Європі існує понад двісті версій цього сюжету.
Серед найвідоміших казок цього типу:
〰️ «Сім воронів» та «Дванадцять братів» братів Грімм;
〰️ «Дикі лебеді» Ганса Андерсена;
〰️ «Дванадцять диких качок» (норвезька казка);
〰️ «Удея та її семеро братів» (північноафриканська казка).
В різних версіях брати стають лебедями, воронами, орлами, павичами, дроздами, лелеками, качками і граками.
Також відомі варіанти, де вони перетворюються на наземних тварин.
Наприклад, в грузинських варіантах казки дев'ять братів перетворюються на оленів, тоді як у вірменських варіантах їх семеро і вони стають баранами.
until august | #цікаве
❤5🥰3👏1
+1 книгарня, в якій хочеться побувати 🥺
Це Brattle Book Shop у Брукліні, один із найстаріших книжкових Америки, де можна знайти антикварні скарби. Працює з 1825 року!
Сімейна книгарня затиснута між будівлями з червоної цегли за два кроки від Громадського парку Бостона.
Переступаючи поріг, ви опиняєтесь у лабіринті з понад 250 000 книг, мап, листівок і журналів.
Перші два поверхи — це царство вживаних книг, де тісні проходи змушують відвідувачів рухатися обережно, майже танцюючи між полицями. На пожовклих сторінках можна натрапити на написи та присвяти, залишені десятиліття тому.
Третій поверх — святая святих, де знаходяться колекційні та перші видання.
А надворі, у затишному дворику між будинками, розкинувся книжковий базар просто неба. Тут за 3-5 доларів можна знайти все: від тоненьких збірок оповідань до масивних енциклопедій. На стіні — строката мозаїка портретів великих письменників, які наче дивляться на відвідувачів та оцінюють їх вибір 🙃
until august | #бібліотеки
Це Brattle Book Shop у Брукліні, один із найстаріших книжкових Америки, де можна знайти антикварні скарби. Працює з 1825 року!
Сімейна книгарня затиснута між будівлями з червоної цегли за два кроки від Громадського парку Бостона.
Переступаючи поріг, ви опиняєтесь у лабіринті з понад 250 000 книг, мап, листівок і журналів.
Перші два поверхи — це царство вживаних книг, де тісні проходи змушують відвідувачів рухатися обережно, майже танцюючи між полицями. На пожовклих сторінках можна натрапити на написи та присвяти, залишені десятиліття тому.
Третій поверх — святая святих, де знаходяться колекційні та перші видання.
А надворі, у затишному дворику між будинками, розкинувся книжковий базар просто неба. Тут за 3-5 доларів можна знайти все: від тоненьких збірок оповідань до масивних енциклопедій. На стіні — строката мозаїка портретів великих письменників, які наче дивляться на відвідувачів та оцінюють їх вибір 🙃
until august | #бібліотеки
😍9👏3❤2🔥1🥰1
Новина для тих, хто любить британський гумор і серйозні
Філомена Канк (Даян Морґан) представила іронічно-розважально-мок'юментарі історію світу — «Світ за версією Канк».
Не знаю, що може описати сюжет краще, ніж сама авторка:
З задоволенням би погортала її, ілюстрації виглядають багатообіцяюче 😄
until august | #книги
(тм) книги. Філомена Канк (Даян Морґан) представила іронічно-розважально-мок'юментарі історію світу — «Світ за версією Канк».
Не знаю, що може описати сюжет краще, ніж сама авторка:
Римляни! Мадригали! Темні віки! Еволюція! Сурми! Апельсини Першої світової війни!
Про все це (окрім сурм) і навіть більше — у цій вичерпній, ілюстрованій, легкій для сприйняття історії всієї світової історії, написаній провідним істориком, філософом і мислителем ХХІ століття Філоменою Канк.
Зосереджуючись на винаходах, мистецтві та мозкових здібностях, які зробили сучасний світ нестерпним, «Світ за Канк» — це книга з історії, яка має покласти край усім книгам з історії. Від народження першої печерної людини до винайдення емодзі 💩. Дехто каже, що історію пишуть переможці. Але вони помиляються — її пишуть Філомени. Ну, Філомена. Та, що на обкладинці. Так, та, що з TikTok.
З задоволенням би погортала її, ілюстрації виглядають багатообіцяюче 😄
until august | #книги
❤9😁3
Вчора я осилила жовту цеглинку — дочитала «Девіда Коперфілда» Чарльза Дікенса.
Цікаво, що у англійських виданнях майже скрізь по 900 сторінок, а в нас всього 600. Не буду прикрашати дійсність — наше видання дуже гарне, але дрібний шрифт робив мені боляче 🫠
А тепер про саму книгу.
Це був улюблений роман Дікенса серед його власних творів. У передмові до видання 1867 року автор писав: «Як і багато люблячих батьків, я маю в своєму серці улюблену дитину. І звуть його Девід Копперфільд».
Загально відомо, що Дікенс фізично не міг написати щось геть погане чи нецікаве (за винятком, можливо, близько 30 сторінок досить безглуздих описів у цій книзі). Цей твір — не виняток. Так, можливо він трохи задовгий, можливо виглядає трохи наївним і драматичним, проте це все одно чудовий роман.
«Девід Коперфілд» — це історія про дорослішання.
Я поринула у життя Девіда, я переживала за нього; певною мірою, я сама ним стала.
Колись давно мені сказали, що ця книга смішна, та я не погоджуся з цим. Якби стендап-комік взяв за основу свого виступу життя Девіда Копперфілда, увесь зал розплакався б (і не від сміху).
У класичній дікенсівській манері, історія головного героя геть не радісна; вона сповнена труднощів і образ. Проте це не заважає їй також бути історією зростання.
Дорослішання Девіда показує нам, що не весь біль спотворює, і що не всі рани залишають по собі рубці. Його життя важке, але те, як він проносить через нього свою віру в людей і доброту, дає надію і нам.
А ще це історія про те, що наші уявлення про людей не завжди збігаються з реальністю. Ми можемо їх ідеалізувати або боятись, вірити в них або ненавидіти, проте це не означає, що вони є такими, якими ми їх вважаємо або якими ми хочемо їх бачити.
Сам роман сповнений цікавих персонажів. Деякі з них незграбно ексцентричні, а деякі чарівні.
Як завжди, Дікенс створює своїх героїв майже з дитячим зачудуванням: те, як він пише, оживляє всі дивацтва і наповнює життям його персонажів, навіть найменш важливих. Ймовірно, це найкращий фокус книги і найбільший талант самого письменника — здатність бачити світ очима дитини і розповідати про нього з красномовством дорослого.
Всі персонажі блискучі, навіть відверто комічний Мікоубер та інфантильна маленька Дора, проте особливе місце в моєму серці отримала ікона раннього фемінізму і гроза дуврських перевізників — Бетсі Тротвуд. Богиня 💅
Це абсолютно точно не найулюбленіший романів Дікенса для мене. Якщо порівняти його з «Великими сподіваннями», масштабною історією кохання і трагедії, то «Девід» здасться наївним і недостатньо психологічним. Але це не заважає йому бути цікавим по-своєму, і я чомусь впевнена, що ще повернусь до нього.
until august | #книгоогляди
Цікаво, що у англійських виданнях майже скрізь по 900 сторінок, а в нас всього 600. Не буду прикрашати дійсність — наше видання дуже гарне, але дрібний шрифт робив мені боляче 🫠
А тепер про саму книгу.
Це був улюблений роман Дікенса серед його власних творів. У передмові до видання 1867 року автор писав: «Як і багато люблячих батьків, я маю в своєму серці улюблену дитину. І звуть його Девід Копперфільд».
Загально відомо, що Дікенс фізично не міг написати щось геть погане чи нецікаве (за винятком, можливо, близько 30 сторінок досить безглуздих описів у цій книзі). Цей твір — не виняток. Так, можливо він трохи задовгий, можливо виглядає трохи наївним і драматичним, проте це все одно чудовий роман.
«Девід Коперфілд» — це історія про дорослішання.
Я поринула у життя Девіда, я переживала за нього; певною мірою, я сама ним стала.
Колись давно мені сказали, що ця книга смішна, та я не погоджуся з цим. Якби стендап-комік взяв за основу свого виступу життя Девіда Копперфілда, увесь зал розплакався б (і не від сміху).
У класичній дікенсівській манері, історія головного героя геть не радісна; вона сповнена труднощів і образ. Проте це не заважає їй також бути історією зростання.
Дорослішання Девіда показує нам, що не весь біль спотворює, і що не всі рани залишають по собі рубці. Його життя важке, але те, як він проносить через нього свою віру в людей і доброту, дає надію і нам.
А ще це історія про те, що наші уявлення про людей не завжди збігаються з реальністю. Ми можемо їх ідеалізувати або боятись, вірити в них або ненавидіти, проте це не означає, що вони є такими, якими ми їх вважаємо або якими ми хочемо їх бачити.
Сам роман сповнений цікавих персонажів. Деякі з них незграбно ексцентричні, а деякі чарівні.
Як завжди, Дікенс створює своїх героїв майже з дитячим зачудуванням: те, як він пише, оживляє всі дивацтва і наповнює життям його персонажів, навіть найменш важливих. Ймовірно, це найкращий фокус книги і найбільший талант самого письменника — здатність бачити світ очима дитини і розповідати про нього з красномовством дорослого.
Всі персонажі блискучі, навіть відверто комічний Мікоубер та інфантильна маленька Дора, проте особливе місце в моєму серці отримала ікона раннього фемінізму і гроза дуврських перевізників — Бетсі Тротвуд. Богиня 💅
Це абсолютно точно не найулюбленіший романів Дікенса для мене. Якщо порівняти його з «Великими сподіваннями», масштабною історією кохання і трагедії, то «Девід» здасться наївним і недостатньо психологічним. Але це не заважає йому бути цікавим по-своєму, і я чомусь впевнена, що ще повернусь до нього.
until august | #книгоогляди
🔥8❤3👏2
Обкладинки різних видань «Девіда Коперфілда».
Не можу обрати улюблену, всі такі гарні! ✨
А вам яка подобається найбільше?
until august | #книги
Не можу обрати улюблену, всі такі гарні! ✨
А вам яка подобається найбільше?
until august | #книги
🥰7🔥3