На великому полотні Сарджент зобразив солдатів майже у повний зріст. Розмір картини створює ілюзію, що це черга справжніх вояків, що крокують стежкою до медичного пункту в наметі, дроти-розтяжки якого видно праворуч.

Їх хода страшна і повільна: це отруєні газом іпритом, що викликав опіки і сліпоту.
На масове отруєння газом вказують ще одна черга отруєних та тисячі скалічених і померлих біля медичного пункту. Усі вони лежать на землі, перемішані, безпорадні і безпомічні.
Тим часом навколо кипить повсякденне фронтове життя: групи біпланів у повітрі, кілька матросів вдалечині грають у футбол, щоб не збожеволіти.

Сарджент, художник, котрого завжди так надихала яскрава індивідуальність його портретованих, зображає цих нещасних практично ідентичними: війна наче постирала самобутні риси людей. На полотні зображені не окремі люди, а натовп, однаково непотрібний і байдужій природі, і байдужому до калік суспільству.

Місцезнаходження: Імперський військовий музей, Лондон, Велика Британія.

until august | #мистецтво

Зачепилась за книжкові анонси січня, а тут так багато цікавого!
Питання тепер тільки в тому, де знайти час... 🙂‍↕️

〰️ «Друг» Сіґрід Нуньєс

Історія про горювання та прийняття: викладачка письменницької майстерності, яка втратила друга через самогубство, отримує у «спадок» від нього німецького дога.

〰️ «Тлумач тіл» Антоніо Ґаррідо

Дивовижна історія талановитого юнака, що понад усе прагне стати слідчим суддею, на тлі середньовічного Китаю з усіма подробицями його побуту.

〰️ «Царівна» Ольги Кобилянської
(вже була українською, проте...)

Роздуми про жінку, що намагається займатися саморозвитком і творчістю в епоху закостенілого патріархату.

〰️ «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері

Класика фантастики, відома не тільки своїм сюжетом, а й глибоким психологізмом і трагізмом. Це не просто історія колонізації Марса, а й розповідь про загибель земної цивілізації.

until august | #книги

Ще дві книги, які буду чекати:

〰️ «Нічийна земля» Саймона Толкіна (внук того самого Толкіна)

Історичний роман, що оповідає історію Адама Рейна, що з дитинства знав, що таке бідність, втрата найрідніших людей і тяжка праця. Саме тоді, коли його життя потрохи почало налагоджуватися, світ здригнувся від війни.

〰️ «Пісня пророка» Пола Лінча (має вийти навесні, проте не могла не включити книгу в список очікуваних)

Книга-лауреат Букерівської премії 2023 року (це тоді, коли Букера ще давали за книги без росіян).

Твір розповідає про матір чотирьох дітей, яка намагається врятувати свою сімʼю в антиутопічній Ірландії, яка все далі й далі сповзає до авторитарного правління.

until august | #книги

Прийшла до вас пожалітись, що видавництво Ще одну сторінку робить мені боляче (у гарному сенсі).

В них відкрились передзамовлення на книги... і це просто скарби на скарбах 😫
Отже, що по найцікавішому з перекладного:

〰️ «Діва» Дейзі Ґудвін

Біографічна історія кохання світової оперної зірки Марії Каллас та казково заможного мільйонера Арістотеля Онассіса.

〰️ «Вайлди: роман на п'ять дій» Луїса Баярда

Книга-переосмислення однієї з найгучніших і найдраматичніших історій мистецького світу ХІХ століття — ув’язнення Оскара Вайлда за гомосексуальність. А ще про те, як жили його дружина і сини.

〰️ «Пісня пророка» Пола Лінча, про яку писала вчора.

〰️ «Мемфіс» Тари М.Стрінгфеллоу

Родинна сага про декілька поколінь жінок родини Нортів, що розгортається на тлі історичних подій в США від 1937 до 2003 року.

Лише подивіться на ці обгортки! Ну як так можна?

until august | #книги

📚 Невеликі відгуки на останнє з прочитаного:

〰️ «Книжкова обитель» Домінік Фортьє

Книга складається з трьох основних ліній: історії монастиря Мон-Сен-Мішель, розповіді про скорботного художника XV століття, та особистих роздумів авторки про повернення до письменництва після народження дитини.
Сильні сторони твору: багата мова, роздуми про творчість, втрату і відновлення, а також про те, що потрібно стерти зі свого життя, а що — віднайти заново.
Проте структура роману особисто в мене викликала труднощі через часові стрибки та різкі зміни оповідача. Непогано, проте залишилось відчуття незакінченості.

〰️ Коротка проза Акутаґави Рюноске

У своїх коротких оповіданнях автор демонструє рідкісне вміння створювати місткі та глибокі історії мінімальними засобами.
Тут зібрані усі характерні риси стилю Акутаґави: лаконічність, психологічна глибина, іронія та здатність через деталі виходити на рівень універсальних істин.
Цікаво, особливо у вигляді перерви від західної літератури.

until august | #книгоогляди

〰️ «Пан» Кнута Гамсуна

Головний герой, лейтенант Томас Ґлан, тікає від цивілізації в норвезьку глухомань. Він оселяється в лісовій хатині зі своїм собакою і поринає в спокійне життя, поки його усамітнення не порушує зустріч з Едвардою, донькою місцевого торговця.

Ґлан — ненадійний оповідач: він часто суперечить сам собі, його спогади плутаються; я ніколи не була впевнена у достовірності того, що відбувається.
Роман у стилі Гамсуна: простий на вигляд, але дуже плутаний в емоційному плані. Відносини Томаса і Едварди — це щось по типу Гіткліфа і Кетрін на мінімалках 😅

〰️ «Шість багряних журавлів» Елізабет Лім

Головна героїня, принцесса Шіорі, повинна допомогти своїм братам, перетвореним на журавлів злими чарами мачухи.
Без гроша в кишені і без голосу Шіорі має знайти і розчаклувати братів, попутно рятуючи ще й усе королівство.

Так, я знову намагаюсь в сучасне фентезі, адже це ретелінг однієї з моїх улюблених казок. І все мало б бути класно, але... не зачепило :(

until august | #книгоогляди