Дослідники виділяють три головні теорії, які пояснюють виникнення цього дисбалансу:

1. Біологічно-розвиткова (Biological/Developmental):

Ще до вступу до школи хлопчики частіше стикаються із труднощами під час опанування читання, ніж дівчата. Прихильники цієї концепції вважають, що чоловіча та жіноча стать від початку мають різну нейрофізіологічну схильність до опанування грамотності.

2. Шкільні практики (School Practices):

Хлопці поступаються дівчатам за багатьма шкільними показниками — поведінковими, соціальними та академічними, і цей розрив зберігається аж до навчання у коледжі/університеті. Згідно з цією теорією, навіть якщо заклади освіти не створюють цей розрив безпосередньо, вони точно не роблять усього можливого для його зменшення.

3. Культурний вплив (Cultural Influences):

Соціальні та культурні норми підштовхують хлопців до нелітературних занять (спорт, музика) і часто позиціонують читання як «жіночу» справу. Прихильники цієї теорії переконані, що культурні орієнтири та сильні рольові моделі здатні скоротити розрив, якщо читання демонструватиметься як маскулінна активність.

Серед ключових причин відставання хлопців є такі:

1. Дефіцит прикладів:

Звички читання формуються в дитинстві.
Батьки (чоловіки) самі читають рідше, тому діти бачать менше чоловічих прикладів для наслідування. Крім того, батьки частіше читають уголос своїм донькам, а не синам.

2. Конкуренція з іншими розвагами:

Чоловіки та хлопці-підлітки частіше за жінок віддають перевагу іншим формам розваг, зокрема відеоіграм.

3. Низький рівень задоволення від читання (наведена статистика з дослідження 2018 року 15-річних дітей):

Понад 40% дівчат приділяють читанню від 30 хвилин щодня (серед хлопців — лише 25%).
44% дівчат вважають читання улюбленим хобі (серед хлопців — 24%).

При цьому недолік практики читання позначається на навичках: за даними міжнародного дослідження 4-х класів (які збирають із 2001 року), дівчата демонструють вищу якість читання та розуміння тексту майже в усіх 50 країнах, що беруть участь у зборі даних.

І ще одна важлива річ, яку показує ця статистика: чоловіки виявляють низький інтерес до літератури, створеної жінками або з центральними жіночими персонажами.

📉 Статистика невтішна:
— Топ-10 авторів-чоловіків мають 55% читачів-чоловіків проти 45% жінок.
— Топ-10 авторок-жінок мають 81% читачок-жінок і тільки 19% чоловіків.
— У Топ-100 дитячих книжок чоловічі головні герої трапляються двічі частіше за жіночих.

Але ігнорування книг, написаних жінками або про жінок, дійсно шкодить і чоловікам, і жінкам:
— сприйняття жіночих персонажів виключно через male gaze («чоловічий погляд») підкріплює стереотипи, об'єктивізацію та дискримінацію.
— читання художньої літератури виховує емпатію, уяву та соціальну проникливість. Вміння поставити себе на місце людини протилежної статі допомагає краще зрозуміти інших. Ці навички є критично важливими і для роботи, і для життя загалом.

Коротше кажучи, хлопці, читайте! 🙌
А ви, дівчатка, продовжуйте читати, ви круті! 😎

until august | #статті

У цей день 62 роки тому Жан-Поль Сартр офіційно оголосив про свою відмову від Нобелівської премії з літератури.
Він став першим письменником, який зробив це вільно (Борис Пастернак у 1958-ому році не отримав премію через радянську владу).

Сартр вважав, що письменник не повинен приймати жодних офіційних нагород, вважаючи це способом позбавити автора духовної незалежності. Він принципово відмовлявся від усіх офіційних відзнак та нагород протягом свого життя (зокрема, раніше він відмовився від ордена Почесного легіону).

Письменник вважав, що прийняття премії від Шведської академії поставило б під сумнів щирість його поглядів і залежало б від оцінки його творчості певними інститутами.

until august | #цікаве

Рожевтень вже закінчується, а я тільки зараз починаю писати пост-підбірку книжок на цю тему...

Тому давайте так: з вас реакція — з мене пост 😏