Повертаюсь до «Гамнета» Меггі О'Фаррелл, і для мене це все ж не історичний, а художній роман. Або навіть не так — це, по факту, роман про скорботу.
Коли я тільки дочитала його, то в мене було декілька зауваг: надто образний стиль, надто багатослівний текст, надто обтяжені деталями описи, надто повільний і поверхневий рух оповіді... Багато «надто».
Але минуло декілька днів, і ці речі майже перестали впливати на мою оцінку. Залишилось ядро сюжету — горе, яке ніколи повністю не забувається.
«Гамнет» — це історичний роман епохи Ренесансу північноірландської письменниці Меггі О’Фаррелл, у якому вона проливає світло на історичні подробиці творення найзагадковішої п’єси Вільяма Шекспіра «Гамлет».
Це історія не стільки Шекспіра (його ім'я не згадується жодного разу: він син, чоловік, батько, вчитель латини, але жодного разу не названий на ім'я), скільки його дружини і дітей. Про них мало що відомо, але Меґі О'Фаррелл оживляє їх завдяки яскравій уяві та скрупульозному письму.
until august | #книгоогляди
Коли я тільки дочитала його, то в мене було декілька зауваг: надто образний стиль, надто багатослівний текст, надто обтяжені деталями описи, надто повільний і поверхневий рух оповіді... Багато «надто».
Але минуло декілька днів, і ці речі майже перестали впливати на мою оцінку. Залишилось ядро сюжету — горе, яке ніколи повністю не забувається.
«Гамнет» — це історичний роман епохи Ренесансу північноірландської письменниці Меггі О’Фаррелл, у якому вона проливає світло на історичні подробиці творення найзагадковішої п’єси Вільяма Шекспіра «Гамлет».
Це історія не стільки Шекспіра (його ім'я не згадується жодного разу: він син, чоловік, батько, вчитель латини, але жодного разу не названий на ім'я), скільки його дружини і дітей. Про них мало що відомо, але Меґі О'Фаррелл оживляє їх завдяки яскравій уяві та скрупульозному письму.
until august | #книгоогляди
🥰5👏1
Книга написана детально, і, якщо вас не лякає те, що до кожного предмета буде по три епітети, то вона вам сподобається.
Але є і нюанси: повільний темп розповіді і велика кількість описів — це непогано, та в деяких моментах оповідь відчувається як болото: ні руху, ні цілі. Мені це не завадило насолодитись книгою, та я не можу не думати про те, що мінімум 10-15% тексту можна було б спокійно вирізати без шкоди сюжету.
Ще один мінус для мене — це образ головної героїні, Агнес. ЇЇ зобразили як одну з тих майже міфічних «мудрих жінок», якими рясніє література: вона фея, оракул, відьма, ельф, чаклунка, бо ж як можна написати жіночий персонаж цікаво, не надаючи йому надприродних здібностей?
Агнес не просто травниця — вона володіє таємною силою, яка лікує людей і бачить їх серця. По книзі Шекспір саме тому в неї і закоханий: вона ж бо «не така, як усі».
В порівнянні з Агнес характери Мері (свекрухи) і Сюзанни (дочки) прописані чудово. Вони живі і цікаві, хоч і «звичайні».
Твердження, зроблене в романі, що Шекспір був настільки травмований смертю сина, що ніколи не писав про чуму, не зовсім відповідає дійсності.
Швидкі приклади:
«Король Лір».
«Ромео і Джульєтта».
Тогочасна цензура не пропускала натуралістичні зображення чуми, адже театри були одними з перших публічних місць, які закривали під час епідемій, але це є радше загальним обмеженням того часу, аніж свідченням особистого горя.
З іншого боку, описи насичені і чудово передають атмосферу, персонажі різнопланові, а лейтмотив втрати і горя прописаний дуже вдало.
Тому якщо відкинути мої особисті питання до твору, історія гідна прочитання. Хоча б для того, щоб зрозуміти — ваша вона чи ні :)
until august | #книгоогляди
Але є і нюанси: повільний темп розповіді і велика кількість описів — це непогано, та в деяких моментах оповідь відчувається як болото: ні руху, ні цілі. Мені це не завадило насолодитись книгою, та я не можу не думати про те, що мінімум 10-15% тексту можна було б спокійно вирізати без шкоди сюжету.
Ще один мінус для мене — це образ головної героїні, Агнес. ЇЇ зобразили як одну з тих майже міфічних «мудрих жінок», якими рясніє література: вона фея, оракул, відьма, ельф, чаклунка, бо ж як можна написати жіночий персонаж цікаво, не надаючи йому надприродних здібностей?
Агнес не просто травниця — вона володіє таємною силою, яка лікує людей і бачить їх серця. По книзі Шекспір саме тому в неї і закоханий: вона ж бо «не така, як усі».
В порівнянні з Агнес характери Мері (свекрухи) і Сюзанни (дочки) прописані чудово. Вони живі і цікаві, хоч і «звичайні».
Твердження, зроблене в романі, що Шекспір був настільки травмований смертю сина, що ніколи не писав про чуму, не зовсім відповідає дійсності.
Швидкі приклади:
Thou art a boil, a plague sore, an embossed carbuncle in my corrupted blood.
«Король Лір».
A plague on both your houses!
«Ромео і Джульєтта».
Тогочасна цензура не пропускала натуралістичні зображення чуми, адже театри були одними з перших публічних місць, які закривали під час епідемій, але це є радше загальним обмеженням того часу, аніж свідченням особистого горя.
З іншого боку, описи насичені і чудово передають атмосферу, персонажі різнопланові, а лейтмотив втрати і горя прописаний дуже вдало.
Тому якщо відкинути мої особисті питання до твору, історія гідна прочитання. Хоча б для того, щоб зрозуміти — ваша вона чи ні :)
until august | #книгоогляди
❤3👏2
Будинок-музей Вільяма Шекспіра у місті Стратфорд-на-Ейвоні, фото XIX століття (і одне сучасне :).
Архітектура будинку типова для того часу: на першому поверсі — вітальня з каміном, великий зал з відкритим вогнищем; далі по коридору — майстерня господаря будинку. На другому поверсі будинку — три спальні. Невеликий котедж і приміщення, в якому зараз розташовується кухня, були прибудовані до будинку пізніше.
Цей будинок був побудований в XVI столітті на вулиці Хенлі-стріт в центрі міста. Хоч зараз він здається простим і зовсім невеликим, але в ті часи таке житло могли дозволити собі тільки дуже заможні люди. Батько Шекспіра, Джон, був рукавичником і мав непогані статки.
У 1847 спеціально створений фонд за підтримки багатьох діячів культури викупив будинок і провів реставраційні роботи. Меблі, начиння і одяг, які зараз виставляються в будинку-музеї, — це точні копії того, чим користувалася сім'я Шекспіра.
until august | #цікаве
Архітектура будинку типова для того часу: на першому поверсі — вітальня з каміном, великий зал з відкритим вогнищем; далі по коридору — майстерня господаря будинку. На другому поверсі будинку — три спальні. Невеликий котедж і приміщення, в якому зараз розташовується кухня, були прибудовані до будинку пізніше.
Цей будинок був побудований в XVI столітті на вулиці Хенлі-стріт в центрі міста. Хоч зараз він здається простим і зовсім невеликим, але в ті часи таке житло могли дозволити собі тільки дуже заможні люди. Батько Шекспіра, Джон, був рукавичником і мав непогані статки.
У 1847 спеціально створений фонд за підтримки багатьох діячів культури викупив будинок і провів реставраційні роботи. Меблі, начиння і одяг, які зараз виставляються в будинку-музеї, — це точні копії того, чим користувалася сім'я Шекспіра.
until august | #цікаве
❤4🥰1🤩1🦄1
+1 дитяча мрія здійснюється: українською мовою видадуть семитомне ілюстроване видання «Хронік Нарнії» 🥺✨
КСД вчора ввечері оголосили, що вже працюють над серією, усі подробиці будуть згодом. Терміни виходу першого тому залежать від друкарень і будуть оголошені окремо, але я вже чекаю!
until august | #книги
КСД вчора ввечері оголосили, що вже працюють над серією, усі подробиці будуть згодом. Терміни виходу першого тому залежать від друкарень і будуть оголошені окремо, але я вже чекаю!
«Хроніки Нарнії» — це цикл із семи дитячих фентезійних книг, написаних Клайвом Стейплзом Льюїсом в період 3 1950 по 1956 рік. Після того, як четверо дітей знаходять чарівну шафу, вони опиняються у казковій країні Нарнія, де тварини можуть говорити, магія нікого не дивує, а добро бореться зі злом.
until august | #книги
🥰5❤3🤩2💘1
Ну як ви? Готові зупиняти планету після новин з-за океану? 🥲
Насправді добре, що існують книги, в які можна зануритись і відволіктись від реальності. І добре, що можна задонатити на якийсь збір та відчути себе трошки краще.
Тримаймося!
until august | #поговорити
Насправді добре, що існують книги, в які можна зануритись і відволіктись від реальності. І добре, що можна задонатити на якийсь збір та відчути себе трошки краще.
Тримаймося!
until august | #поговорити
❤8🙏3
Відволікалась від новин і натрапила на дуже цікавий проєкт.
Це Парфенон із заборонених книг авторства Марти Мінухін (Marta Minujin), який є символом протистояння забороні творів і переслідуванню їхніх авторів.
Оригінальний арт-об'єкт був створений у 2017 році в німецькому містечку Кессель в рамках фестивалю Documenta 14.
Марта вирішила відтворити точну копію грецького Парфенону, тільки із заборонених книг. Студенти місцевого університету допомогли їй відшукати понад 170 творів, які перебувають під забороною в різних країнах, й втілити ідею в життя.
Крім того, місце розташування храму було обрано не випадково, адже він був збудований на тому самому місці, де в 1933 році нацисти спалили книги марксистів та єврейських авторів.
until august | #мистецтво
Це Парфенон із заборонених книг авторства Марти Мінухін (Marta Minujin), який є символом протистояння забороні творів і переслідуванню їхніх авторів.
Оригінальний арт-об'єкт був створений у 2017 році в німецькому містечку Кессель в рамках фестивалю Documenta 14.
Марта вирішила відтворити точну копію грецького Парфенону, тільки із заборонених книг. Студенти місцевого університету допомогли їй відшукати понад 170 творів, які перебувають під забороною в різних країнах, й втілити ідею в життя.
Крім того, місце розташування храму було обрано не випадково, адже він був збудований на тому самому місці, де в 1933 році нацисти спалили книги марксистів та єврейських авторів.
until august | #мистецтво
👏6❤3🔥3🤩1
На жаль, в наш час заборони книг не тільки не припиняються, а й посилюються.
Так, за даними Американської бібліотечної асоціації (ALA) у США в 2023 році заборонили 4240 книг. Більшість з них стосувалися питань ЛГБТК+ спільнот або расової приналежності.
Це рекордний рівень, але може статись, що 2024 рік буде ще важчим :(
Рух за заборону книг останніми роками поширився по всій території США. Переважна кількість цензурованих видань була написана членами ЛГБТКІА+ спільноти, людьми з не білим кольором шкіри або про них.
Зокрема, серед заборонених книг можна побачити «Переваги сором'язливих» Стівена Чбоскі, «Володар мух» Вільяма Ґолдінґа, «Убити пересмішника» Гарпер Лі, «Усі хлопці не блакитні» Джорджа М. Джонсона.
until august | #цікаве
Так, за даними Американської бібліотечної асоціації (ALA) у США в 2023 році заборонили 4240 книг. Більшість з них стосувалися питань ЛГБТК+ спільнот або расової приналежності.
Це рекордний рівень, але може статись, що 2024 рік буде ще важчим :(
Рух за заборону книг останніми роками поширився по всій території США. Переважна кількість цензурованих видань була написана членами ЛГБТКІА+ спільноти, людьми з не білим кольором шкіри або про них.
Зокрема, серед заборонених книг можна побачити «Переваги сором'язливих» Стівена Чбоскі, «Володар мух» Вільяма Ґолдінґа, «Убити пересмішника» Гарпер Лі, «Усі хлопці не блакитні» Джорджа М. Джонсона.
until august | #цікаве
😢9🤯5
Прочитала «Сутінки світу» Вернера Герцоґа, і ця крихітка (в книзі ~140 сторінок малого формату) виявилась дуже цікавою!
Марк Твен писав:
Так і тут: книга побудована на реальних подіях, але від цього вона стає ще фантастичнішою. А як би ви відреагували, якби почули історію військового, який майже 30 років вів партизанську війну у джунглях? 🫣
Це неймовірна (і реальна!) історія японського офіцера Хіроо Оноди, який застряг у минулому на крихітному філіппінському острові Лубанґ.
У кінці 1944 року, коли японські війська почали відступати, лейтенант Онода отримав наказ тримати оборону острова. З цього й розпочалася його багаторічна одіссея вигаданих битв і справжніх випробувань.
У «Сутінках світу» письменник наче увічнює цю абсурдну війну. Він описує шлях Оноди не тільки як фізичну боротьбу за виживання, але і як поетичну оду людській наполегливості та сліпій вірі в ілюзії.
until august | #книгоогляди
Марк Твен писав:
Правда дивніша за вигадку, але це тому, що вигадка зобов'язана дотримуватися можливостей, а правда — ні.
Так і тут: книга побудована на реальних подіях, але від цього вона стає ще фантастичнішою. А як би ви відреагували, якби почули історію військового, який майже 30 років вів партизанську війну у джунглях? 🫣
Це неймовірна (і реальна!) історія японського офіцера Хіроо Оноди, який застряг у минулому на крихітному філіппінському острові Лубанґ.
У кінці 1944 року, коли японські війська почали відступати, лейтенант Онода отримав наказ тримати оборону острова. З цього й розпочалася його багаторічна одіссея вигаданих битв і справжніх випробувань.
У «Сутінках світу» письменник наче увічнює цю абсурдну війну. Він описує шлях Оноди не тільки як фізичну боротьбу за виживання, але і як поетичну оду людській наполегливості та сліпій вірі в ілюзії.
until august | #книгоогляди
👏5😍4❤2🥰1💋1
Перечитую «1984» Джорджа Орвелла в гарному оформленні від КСД.
Читала книгу дуже давно і, на жаль,
Цікаве рішення з перевертанням книги (під однією обкладинкою розміщено два твори — тут ще й незабутній «Колгосп тварин»). Виглядає дуже файно і відповідає стилістиці історій 💔
until august | #книги
Читала книгу дуже давно і, на жаль,
російською, тому прямо насолоджуюсь тим, як вона сприймається рідною мовою (в нас краще!).Цікаве рішення з перевертанням книги (під однією обкладинкою розміщено два твори — тут ще й незабутній «Колгосп тварин»). Виглядає дуже файно і відповідає стилістиці історій 💔
until august | #книги
❤4🔥4👍3❤🔥1