until august
1.1K subscribers
2.3K photos
40 videos
844 links
Навколокнижковий блог-журнал 📚

Книжки, картини, статті, міфи, життя-буття.
Тому що читати — це весело, а говорити про прочитане — ще весіліше.
Для зв'язку: @seamair18.
Download Telegram
Хей, прийшла до вас з красою для очей

Знайомтеся, це бібліотека Starfield, розташована в центрі торгового центру COEX Mall. Вона вважається однією з найпривабливіших бібліотек Сеула, Корея.

Бібліотека вражає не лише своїми розмірами, але й обсягом колекції — тут зберігається близько 70 000 книг різних жанрів, від гуманітарних наук та економіки до книг про хобі.

Бібліотека Starfield чудово підходить не лише для читання різноманітних книг, але й для навчання, оскільки має різні типи столів, обладнаних розетками для використання ноутбуків. Крім того, тут також проводяться різноманітні заходи на книжкову тематику — від авторських зустрічей та поетичних читань до лекцій та літературних концертів.

Враження від відвідування бібліотеки Starfield вдень і ввечері зовсім різні — вечірня атмосфера тьмяно освітленого атріуму дарує новий досвід відпочинку після довгого дня 😌

until august | #бібліотеки
4🥰3💋2
Дочитала «Гамнета» Меггі О'Фаррелл, і поки не буду описувати свої враження, щоб змотивувати себе ж написати нормальний відгук 🤭

Але поки що поділюся з вами підбіркою обгорток цієї книги. Вважаю, що оформлення від Vivat дуже достойне!

until august | #книги
💋54🥰3
Дайджест дописів за жовтень 📙🍂

Щось про книжки:

〰️ 7 улюблених перших речень книг.
〰️ Що почитати восени?
〰️ Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2024 + чому вона така класна.
〰️ Рецензія на «Small Things like These» Клер Кіґан.
〰️ Гелловінська підбірка книг.
〰️ «Хлопчик-пастушок» Регіни Лінке.
〰️ Рецензія на «Пачінко» Мін Джін Лі.

Щось для очей:
〰️ Найгарніші обкладинки 2023 року.
〰️ Бібліотека абатства Адмонт.
〰️ Осінні обкладинки журналу «The New Yorker».
〰️ Книги на воді — «Libreria Acqua Alta».
〰️ Про картину «Місяць падає тисячу разів» іранської художниці.
〰️ Образи Трістана та Ізольди в мистецтві.
〰️ Неймовірна бібліотека Starfield в Сеулі.

Щось цікаве:
〰️ Поради від богів: Одін і божественні методи швидкісного навчання.
〰️ Цікаві факти з життя Сари Бернар.
〰️ Нобелівська премія з літератури в цифрах.
〰️ Декілька фактів про українську мову + міні-тест на діалектизми 👀

Щось болюче:
〰️
Синдром «золотої дитини».
〰️ Що таке «Пральні Магдалини» і чому це так страшно.

until august | #дайджест
🦄5🥰32
Ніколи про це не задумувалась, але зрозуміла, що розділяю покупки книг і власне читання як два різних захоплення... Наче вони зачіпають різні системи в мозку 🤭

І, виявляється, є декілька цікавих термінів, з цим пов'язаних.
Так, наприклад, існує термін «бібліоманія». Це стан, який може бути симптомом ОКР і полягає у колекціонуванні або патологічному накопиченні книг до такої міри, що це шкодить соціальним стосункам або здоров'ю (не плутати з «бібліофілією», це наш з вами друг).

Але більш цікавим (і не патологічним), як на мене, є «цундоку».
Це японський термін, що описує явище накопичення книг, які були придбані, але не прочитані, а також використовується для позначення книжок, готових до читання пізніше, коли вони знаходяться на книжковій полиці.

until august | #цікаве
❤‍🔥44🥰2💋2👀1
Цікавий (можливо) факт: моя собака вміє повторювати вираз ока з обкладинки «Не відпускай мене» Кадзуо Ішіґуро.
А мені з цим жити.

until august | #цікаве
😁8😍4🤩1💋1
Повертаюсь до «Гамнета» Меггі О'Фаррелл, і для мене це все ж не історичний, а художній роман. Або навіть не так — це, по факту, роман про скорботу.

Коли я тільки дочитала його, то в мене було декілька зауваг: надто образний стиль, надто багатослівний текст, надто обтяжені деталями описи, надто повільний і поверхневий рух оповіді... Багато «надто».
Але минуло декілька днів, і ці речі майже перестали впливати на мою оцінку. Залишилось ядро сюжету — горе, яке ніколи повністю не забувається.

«Гамнет» — це історичний роман епохи Ренесансу північноірландської письменниці Меггі О’Фаррелл, у якому вона проливає світло на історичні подробиці творення найзагадковішої п’єси Вільяма Шекспіра «Гамлет».

Це історія не стільки Шекспіра (його ім'я не згадується жодного разу: він син, чоловік, батько, вчитель латини, але жодного разу не названий на ім'я), скільки його дружини і дітей. Про них мало що відомо, але Меґі О'Фаррелл оживляє їх завдяки яскравій уяві та скрупульозному письму.

until august | #книгоогляди
🥰5👏1
Книга написана детально, і, якщо вас не лякає те, що до кожного предмета буде по три епітети, то вона вам сподобається.
Але є і нюанси: повільний темп розповіді і велика кількість описів — це непогано, та в деяких моментах оповідь відчувається як болото: ні руху, ні цілі. Мені це не завадило насолодитись книгою, та я не можу не думати про те, що мінімум 10-15% тексту можна було б спокійно вирізати без шкоди сюжету.

Ще один мінус для мене — це образ головної героїні, Агнес. ЇЇ зобразили як одну з тих майже міфічних «мудрих жінок», якими рясніє література: вона фея, оракул, відьма, ельф, чаклунка, бо ж як можна написати жіночий персонаж цікаво, не надаючи йому надприродних здібностей?
Агнес не просто травниця — вона володіє таємною силою, яка лікує людей і бачить їх серця. По книзі Шекспір саме тому в неї і закоханий: вона ж бо «не така, як усі».
В порівнянні з Агнес характери Мері (свекрухи) і Сюзанни (дочки) прописані чудово. Вони живі і цікаві, хоч і «звичайні».

Твердження, зроблене в романі, що Шекспір був настільки травмований смертю сина, що ніколи не писав про чуму, не зовсім відповідає дійсності.
Швидкі приклади:
Thou art a boil, a plague sore, an embossed carbuncle in my corrupted blood.

«Король Лір».
A plague on both your houses!

«Ромео і Джульєтта».

Тогочасна цензура не пропускала натуралістичні зображення чуми, адже театри були одними з перших публічних місць, які закривали під час епідемій, але це є радше загальним обмеженням того часу, аніж свідченням особистого горя.

З іншого боку, описи насичені і чудово передають атмосферу, персонажі різнопланові, а лейтмотив втрати і горя прописаний дуже вдало.
Тому якщо відкинути мої особисті питання до твору, історія гідна прочитання. Хоча б для того, щоб зрозуміти — ваша вона чи ні :)

until august | #книгоогляди
3👏2
Будинок-музей Вільяма Шекспіра у місті Стратфорд-на-Ейвоні, фото XIX століття (і одне сучасне :).

Архітектура будинку типова для того часу: на першому поверсі — вітальня з каміном, великий зал з відкритим вогнищем; далі по коридору — майстерня господаря будинку. На другому поверсі будинку — три спальні. Невеликий котедж і приміщення, в якому зараз розташовується кухня, були прибудовані до будинку пізніше.

Цей будинок був побудований в XVI столітті на вулиці Хенлі-стріт в центрі міста. Хоч зараз він здається простим і зовсім невеликим, але в ті часи таке житло могли дозволити собі тільки дуже заможні люди. Батько Шекспіра, Джон, був рукавичником і мав непогані статки.

У 1847 спеціально створений фонд за підтримки багатьох діячів культури викупив будинок і провів реставраційні роботи. Меблі, начиння і одяг, які зараз виставляються в будинку-музеї, — це точні копії того, чим користувалася сім'я Шекспіра.

until august | #цікаве
4🥰1🤩1🦄1