З однією з книжок в цьому пості пов'язана цікава історія.

«Careless People» Сари Вінн-Вільямс, мемуари про роботу у Facebook, де вона описувала внутрішню кухню компанії, настільки вибісила представників Meta, що вони з нею судились. Дійшло до того, що авторка не може публічно коментувати факти, наведені в книзі.

В травні 2026 Сара відвідала один з головних книжкових фестивалів Великої Британії — Hay Festival в Уельсі.
Вона мала взяти участь у бесіді з журналісткою-розслідувачкою Керол Кадвалладр та науковцем Тімом Ву.
Замість обговорення власної книги Сара більше години просиділа на сцені мовчки. Юристи порадили їй навіть не кивати чи хитати головою.

Представляючи учасників дискусії, Кадвалладр сказала:

Гадаю, це, мабуть, прецедент для фестивалю: у нас авторка опинилася в ситуації заручниці. Моргніть один раз, якщо ви нас чуєте, Саро, двічі — якщо [Марк] Цукерберг — мудак.

В кінці дискусії аудиторія підтримала Сару оваціями.

until august | #цікаве

Сьогодні дізналась, що в нас з Тімоті Снайдером день народження в один день. Стало приємно, наче співпадіння цифр робить мене якимось чином дотичною до нього 🤠

Якщо ви хочете привітати Тімоті (і мене) зі святом, то закиньте пару гривень на будь-який збір, ми будемо вдячні!
А за те, що ви зі мною на цьому каналі, я вдячна завжди 💛

Ну і такий собі інтерактивчик-опитування: чи читали ви книгу, яка стала бестселлером у рік вашого народження?

1950: «Кардинал» — Генрі Мортон Робінсон
1951: «Ловець у житі» — Дж. Д. Селінджер
1952: «Старий і море» — Ернест Гемінґвей
1953: «451° за Фаренгейтом» — Рей Бредбері
1954: «Володар перснів: Братство персня» — Дж. Р. Р. Толкін
1955: «Марджорі Морнінгстар» — Герман Воук
1956: «Кімната Джованні» — Джеймс Болдвін
1957: «В дорозі» — Джек Керуак
1958: «Анатомія вбивства» — Роберт Тревер
1959: «Бляшаний барабан» — Гюнтер Грасс
1960: «Убити пересмішника» — Гарпер Лі
1961: «Соляріс» — Станіслав Лем
1962: «Механічний апельсин» — Ентоні Берджес
1963: «Черевики рибалки» — Морріс Вест
1964: «Шпигун, що прийшов з холоду» — Джон ле Карре
1965: «Джерело» — Джеймс Е. Міченер
1966: «Долина ляльок» — Жаклін Сюзанн
1967: «Сто років самотності» — Габрієль Ґарсія Маркес
1968: «Аеропорт» — Артур Гейлі
1969: «Хрещений батько» — Маріо П'юзо
1970: «Коханка французького лейтенанта» — Джон Фаулз
1971: «День Шакала» — Фредерік Форсайт
1972: «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон» — Річард Бах
1973: «Момо» — Міхаель Енде
1974: «Щелепи» — Пітер Бенчлі
1975: «Шьоґун» — Джеймс Клавелл
1976: «Інтерв'ю з вампіром» — Енн Райс
1977: «Ті, що співають у терні» — Коллін Мак-Калоу
1978: «Протистояння» — Стівен Кінг
1979: «Автостопом по галактиці» — Дуглас Адамс
1980: «Ім'я рози» — Умберто Еко
1981: «Опівнічні діти» — Салман Рушді
1982: «Барва пурпурова» — Еліс Вокер
1983: «Крістін» — Стівен Кінг
1984: «Нестерпна легкість буття» — Мілан Кундера
1985: «Парфюми: Історія одного вбивці» — Патрік Зюскінд
1986: «Художник хиткого світу» — Кадзуо Ішіґуро
1987: «Норвезький ліс» — Харукі Муракамі
1988: «Сатанинські вірші» — Салман Рушді
1989: «Стовпи Землі» — Кен Фоллетт
1990: «Шлях через рівнину» — Джін Мері Ауел
1991: «Світ Софії» — Юстейн Ґордер
1992: «Таємна Історія» — Донна Тартт
1993: «Мости округу Медісон» — Роберт Джеймс Воллер
1994: «Камера» — Джон Грішем
1995: «Сліпота» — Жозе Сарамаго
1996: «Щоденник Бріджит Джонс» — Гелен Філдінг
1997: «Гаррі Поттер і філософський камінь» — Дж. К. Роулінг
1998: «Години» — Майкл Каннінгем
1999: «Ганнібал» — Томас Гарріс
2000: «Шоколад» — Джоан Гарріс
2001: «Життя Пі» — Янн Мартель
2002: «Милі кості» — Еліс Сіболд
2003: «Ловець повітряних зміїв» — Халед Госсейні
2004 «Хмарний атлас» — Девід Мітчелл
2005: «Обмірювання світу» — Даніель Кельман
2006: «Води слонам» — Сара Груен
2007 «Тисяча осяйних сонць» — Халед Госсейні
2008: «Голодні ігри» — Сюзанна Коллінз 
2009: «Прислуга» — Кетрін Стокетт
2010: «Заєць із бурштиновими очима» — Едмунд де Вааль

Поки збирала інформацію, зрозуміла, що я сама книгу «свого» року не читала, буду виправляти 🙂‍↕️
А у вас що випало? Читали?

until august | #книги

Планувала вчора принести вам відгук на книжку української авторки, але через обстріл міста було якось не до того. Вирішила перенести відгук на сьогодні. Та ви самі знаєте, що було сьогодні вночі.

Сподіваюся, що ви та ваші близькі в безпеці 🤲

Видавці просять президента Володимира Зеленського скликати засідання РНБО: книжкова галузь на межі виживання 

Тільки за це літо росія знищила близько 13 000 0000 книжок – майже 1/3 всього річного накладу книжок і брошур в Україні. 

Удари, ви всі самі бачите, стали системними. Ось, до прикладу, тільки про книгарні:

Масштаб добре передає одна цифра Українського інституту книги: сукупна площа всіх стаціонарних книгарень України станом на серпень 2026 року – це трохи більше ніж шість футбольних полів. Саме цю інфраструктуру, яку в буквальному сенсі можна обійти пішки за кілька годин, ворог методично випалює, а індустрія не встигає відновлювати.

Бажання ворога знищити те, що формує нашу ідентичність — у дії. 

Ми свідомі, що Раду національної безпеки і оборони збирають не за кожним приводом і що на тлі фронту книжка виглядає темою, яка може почекати; проблема лише в тому, що поки вона чекає, друкарні згоряють швидше, ніж відбудовуються.

Якщо вже зараз у владі не знайти того, хто візьме на себе відповідальність і почує видавців — вочевидь за кілька місяців потрібно по-тихеньку забувати про українську літературу. Так, виходить усе ось настільки погано. росія точно знає, що вона робить. 

Що просить «Українська видавнича асоціація»? 

❗️Скликати РНБО і зобов’язати Кабінет Міністрів України у визначені строки:

– виділити кошти на компенсацію збитків, завданих видавництвам, друкарням і книгарням унаслідок ворожих ударів, та на відновлення знищених накладів, в першу чергу, підручників;

– поширити механізм страхування і компенсації воєнних ризиків (постанова № 1541) на товари в обороті й готову продукцію, а також передбачити компенсацію за майно, знищене до долучення до програми;

– відновити пряму державну закупівлю книжок для поповнення бібліотечних фондів;

– поширити державні програми доступного кредитування на відновлення накладів;

– запустити передбачену законом компенсацію оренди книгарням;

– утворити міжвідомчу робочу групу з питань розвитку видавничого ринку за участю Міністерства культури, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги та Асоціації, з єдиною точкою входу в Секретаріаті Кабінету Міністрів і визначеними строками виконання.

Асоціація об’єднує 97 учасників усіх спрямувань – видавництва, друкарні та книгарні, які забезпечують близько 80% книжкового ринку України, і ми вимушені визнати, що остання наша надія на реальні ефективні рішення для порятунку сфери знаходяться винятково у Вашій сфері, пане Президенте.

Фото — книжки «Жоржа» після російського прильоту 1 серпня у логістичний центр у Харкові.

in book we trust

Окрім пригод, одна з основних тем книги — класова і гендерна нерівність.
На початку книги Євці тринадцять, і вона сприймає своє положення як належне. Пізніше, коли героїня стає старшою і бачить світ ширше, то стає справжньою феміністкою. Вона, жінка в патріархальному суспільстві, намагається вирватись з рамок трьох Ка (діти, кухня, церква — Kinder, Küche, Kirch).
Це виражається як в словах, так і в діях. Євка буквально говорить про становище жінок як про вир обов'язків:

Може, це просто бажання вирватися з кола, де, окрім дітей, печі та церкви, нічого більше не видно?

Класова проблематика теж очевидна: героїня переходить від статусу служниці до незалежної пані, що говорить з гетьманами і королями, але чи змінилась вона по суті? Чим дочка селянина гірша за дочку графа?

А ще хотілося б виділити роботу авторки з народними піснями, обрядами й одягом. Було багато цікавих моментів, які я гуглила по ходу прочитання. Це однозначно додало книзі яскравих барв.

Єдине питання, яке я маю до Євки — це те, що вона наближена до Мері Сью 😆
За описами вона незграбна і не відрізняється красою, але за нею по ходу сюжету упадають ледь не всі важливі чоловіки. І так, зовнішність переоцінена, проте інтелект героїні теж викрутили на 100%: за півроку занять вона не тільки наздоганяє паничів (які вчились з дитинства), а й обходить їх.
Кумедно читати про те, як за нею бігають — тут буде спойлер! — три брати-паничі, кожен зі своєю історією, а вона й не знає про це.
Питання таланту Євки до складання гороскопів і читання зоряних мап я навіть не підіймаю — най буде :)

В іншому для мене роман спрацював. Було цікаво читати про шлях незвичайної дівчини в українському сеттингу. Тому, якщо ви хочете чогось пригодницького — «Та, що читала зорі» стане гарним вибором 🤍

until august | #книгоогляди